Єдиний державний реєстр судових рішень 12.11.2026 Справа № 756/10432/25
Справа № 756/10432/25
№ 1-кп/756/843/26
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025 за № 12025100120000126, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Караяшник Старобільського району Луганської області, громадянин України, має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Дарницького районного суду міста Києва від 02.05.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 3 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
У С Т А Н О В И В :
Зміст клопотання та рух кримінального провадження
1. В Оболонському районному суді міста Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025 за № 12025100120000126, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
2. Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 26.05.2025 близько 14:45 на платформі станції метро «Оболонь» КП «Київський метрополітен» у місті Києві повторно, в умовах воєнного стану таємно дістав зі спеціально відведеної шафи автоматичний зовнішній дефібрилятор, що належить КП «Київський метрополітен», і намагався залишити місце події, проте кримінальне правопорушення до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки о 14:53 був затриманий. У разі доведення кримінального правопорушення до кінця потерпілому могло бути завдано матеріальної шкоди на суму 44 114,20 грн.
3. До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21.07.2025 визначено заставу в розмірі 60 560 грн. Ухвалою від 17.09.2026 обвинуваченому продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.11.2026 включно з альтернативою застави в цьому розмірі.
4. До суду надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів з правом внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (60 560 грн). Прокурор посилається на те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися. Обвинувачений, усвідомлюючи суворість покарання, може переховуватися від суду, а інкриміноване кримінальне правопорушення він, за версією обвинувачення, вчинив під час іспитового строку. Йому відомі місця проживання та роботи представника потерпілого і свідків, з протоколами допиту яких він ознайомлений, тому шляхом погрози чи підкупу він може схиляти їх до давання неправдивих показань. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу, постійного місця проживання та стійких соціальних зв`язків не має, що свідчить про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Домашній арешт неможливий через відсутність у нього постійного місця проживання.
Позиції учасників судового провадження
5. Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому.
6. Захисник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився.
7. Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження строку тримання під вартою не заперечував, однак просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Мотиви суду
Щодо продовження строку дії запобіжного заходу
8. Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Відповідно до ч. 2 цієї статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
9. Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
10. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
11. За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
12. На стадії судового провадження суд не здійснює переоцінки обґрунтованості підозри, наявність якої перевірено під час застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, і не оцінює доказів до ухвалення рішення по суті. Обвинувальний акт і попередні ухвали про продовження строку тримання під вартою підтверджують, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, не спростована.
13. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зберігається. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України цей злочин є тяжким. За версією обвинувачення, його вчинено менш ніж через місяць після постановлення вироку Дарницького районного суду міста Києва від 02.05.2025, під час іспитового строку. Ці обставини дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду.
14. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, також зберігається. Обвинуваченому відомі представник потерпілого та свідки, з протоколами допиту яких він ознайомлений. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, тому до допиту цих осіб у суді можливість незаконного впливу на них залишається реальною.
15. Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд ураховує, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу не має, раніше судимий за корисливий злочин і, за версією обвинувачення, повторно вчинив аналогічне діяння під час іспитового строку (п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України). Ці обставини свідчать про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
16. У п. 79 рішення від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) Європейський суд з прав людини з посиланням на рішення у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що тримання під вартою, яке продовжується, може бути виправданим лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. У п. 80 цього рішення Суд наголосив, що після спливу певного часу саме лише існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи зобов`язані навести інші підстави для продовження тримання під вартою. У цьому кримінальному провадженні такими підставами є ризики, наведені в пп. 13-15 цієї ухвали.
Щодо прохання обвинуваченого про домашній арешт
17. Прохання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт суд відхиляє. Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Цей запобіжний захід не позбавляє особу фізичної можливості залишити житло, тому він може бути дієвим лише за наявності в обвинуваченого постійного місця проживання та стійких соціальних зв`язків. Обвинувачений зареєстрований у місті Ніжині Чернігівської області, за доводами прокурора постійного місця проживання не має, а відомостей про житло, у якому міг би виконуватися домашній арешт, зокрема про право власності на нього та згоду власника, суду не надано. Крім того, суд ураховує, що інкриміноване діяння, за версією обвинувачення, вчинено під час іспитового строку. За таких обставин домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого і не запобігатиме ризикам, наведеним у пп. 13-15 цієї ухвали.
18. Отже, прокурор довів, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний їм запобігти. Клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Щодо розміру застави
19. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Таких випадків суд не установив. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього. За п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, застава визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
20. Прокурор просить визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в мінімальному розмірі, установленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Зазначену в клопотанні суму 60 560 грн обчислено за прожитковим мінімумом попереднього року. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328 грн, тому 20 прожиткових мінімумів дорівнюють 66 560 грн. Обвинувачений не працевлаштований і легального доходу не має, обставин, які обумовлювали б визначення застави понад мінімальний розмір, сторони не навели. Суд вважає, що застава в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не є для нього завідомо непомірною.
21. У разі внесення застави на обвинуваченого відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти обов`язки, необхідність яких випливає з установлених ризиків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста Києва без дозволу суду (п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України); повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України); утримуватися від спілкування з представником потерпілого та свідками в цьому кримінальному провадженні, крім спілкування під час судових засідань (п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України); докласти зусиль до пошуку роботи (п. 7 ч. 5 ст. 194 КПК України); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України). Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України ці обов`язки покладаються на строк не більше двох місяців.
22. У разі невиконання покладених обов`язків, неявки за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення про причини неявки застава відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України звертається в дохід держави, а суд згідно з ч. 10 цієї статті вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Щодо обчислення строку
23. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжується з дня постановлення цієї ухвали, тобто з 12.11.2026, який зараховується до строку. Відповідно 60-денний строк спливає 10.01.2027 включно і не перевищує ані строку, установленого ч. 1 ст. 197 КПК України, ані двомісячного строку, установленого ч. 3 ст. 331 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 181-183, 194, 196, 197, 202, 331, 369, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
2. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, а саме з 12.11.2026 до 10.01.2027 включно.
3. Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 до 10.01.2027 включно такі обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися з міста Києва без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з представником потерпілого та свідками в цьому кримінальному провадженні, крім спілкування під час судових засідань;
5) докласти зусиль до пошуку роботи;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
5. Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки. У разі невиконання обов`язків, неявки за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення про причини неявки застава звертається в дохід держави, а до обвинуваченого може бути застосовано запобіжний захід у вигляді застави в більшому розмірі або інший запобіжний захід.
6. Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для обвинуваченого, який тримається під вартою, цей строк обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141450360, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/10432/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: