Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/16579/26
Провадження № 2/761/10776/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
04 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.,
при секретарі: Штоль Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
У квітні 2026р. позивач ТОВ «Іннова - Нова» (попереднє найменування «Іннова Фінанс») звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- стягнути з відповідачки на свою користь 35350,4 грн. за договором надання грошових коштів у кредит № 7174670225 від 22 лютого 2025р. (далі по тексту - кредитний договір); судовий збір в розмірі 2662,4 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 лютого 2025р. між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачці було надано позику в розмірі 8000,0 грн., шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, які вона зобов`язується повернути у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, строк позики (строк дії договору) - 360 днів; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, - 1,0 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення кредитного договору; 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення кредитного договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; комісія за надання кредиту становить - 15,0 % від суми наданого кредиту.
Позичальниця свої зобов`язання, відповідно до умов договору позики не виконала, та має заборгованість у розмірі 35350,4 грн., яка складається: 8000,0 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24688,0 грн. - заборгованість за процентами.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2026р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
В прохальній частині позову, сторона позивача клопотала про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка, про час і місце судового розгляду оповіщалася у встановленому законом порядку, у судове засідання не з`явилася, поважності причин неявки не повідомила, своїх представників до суду не направила, відзив на позов не подавався.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 22 лютого 2025р. на підставі анкети клієнта (відповідачки), між сторонами було укладено кредитний договір, який підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором: 8590.
Відповідно до п. 2.2-2.7 вказаного кредитного договору позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 8000,0 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1 цього договору, його додатків. Тип позики - кредит. Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Процентна ставка фіксована. Строк кредиту - 360 днів. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, - 1,0 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення кредитного договору; 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення кредитного договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; комісія за надання кредиту становить - 15,0 % від суми наданого кредиту.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання виконав та перерахував відповідачці грошові кошти в розмірі 8000,0 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 22 лютого 2025р.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч.1-2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Проте, враховуючи, що взяті на себе зобов`язання позичальник не виконує належним чином, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення суми кредитних коштів та нарахованих на них відсотків.
Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором.
У встановлений кредитним договором строк відповідачка не повернула кредитні кошти, не сплатила проценти за користування кредитом. Судом встановлено, що в позасудовому порядку, відповідачкою було сплачено 2240,0 грн. - відсотки; 1200,0 грн. - комісії.
Доказів належності виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором під час розгляду справи отримано не було.
Як неодноразово зазначав у своїх постановах Верховний Суд (постанови: від 28 березня 2018р. у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018р. у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018р. у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, від 04 лютого 2020р. у справі № 912/1120/16, від 21 вересня 2021р. у справі № 910/10374/17), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачка не виконала зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь позивача слід стягнути неповернутий кредит та проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідачки слід стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 32688,0 грн., з яких: 8000,0 грн. заборгованість за тілом кредиту; 24688,0 грн. - заборгованість за процентами, з урахуванням сплачених нею сум в позасудовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,4 грн.
Керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою «Іннова - Нова» (код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою «Іннова - Нова» суму заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит № 7174670225 від 22 лютого 2025р. у розмірі 32688,0 /тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят вісім/ грн.; судовий збір в розмірі 2662 /дві тисячі шістсот шістдесят дві/ грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Судове рішення № 141449666, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/16579/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: