Вирок № 141448524, 03.11.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
752/10640/25
Номер документу
141448524
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 752/10640/25

Провадження №: 1-кп/752/1270/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві обвинувальний акт від 30.04.2025 та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42022102010000086, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кременчуці Полтавської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянка України, освіта вища медична, працевлаштована, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 30.04.2025, у кримінальному провадженні № 42022102010000086 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.

Потерпілим у провадженні визнано Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі Департамент патрульної поліції).

Департамент патрульної поліції пред`явив у провадженні цивільний позов на суму 740 000,00 грн.

На стадії підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження, зокрема прокурор ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_6 за участі захисниці, адвоката ОСОБА_7 , уклали угоду про визнання винуватості від 07.09.2026 та клопотали перед судом про її затвердження.

Уповноважений представник Департаменту патрульної поліції надав письмову згоду на укладення угоди (заява від 11.06.2026) і подав до суду заяву про залишення цивільного позову без розгляду у разі затвердження угоди. У заяві зазначено, що шкоду, завдану Департаменту патрульної поліції, за умовами угоди буде відшкодовано шляхом спеціальної конфіскації автомобіля в дохід держави в особі Департаменту патрульної поліції.

Під час проведення підготовчого судового засідання, зокрема 07.09.2026 та 03.11.2026 учасники підтримали свою позицію щодо доцільності затвердження угоди про визнання винуватості та призначення погодженої міри покарання для обвинуваченої.

Прокурор навів короткий виклад обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, описав у чому полягало інкриміноване обвинуваченій кримінально-карне діяння, надав документи, які просив врахувати як докази набуття автомобіля Hyundai Tucson за кошти, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та реєстрацію його за третьою особою ОСОБА_12 , документи, що характеризують обвинувачену, стосуються долі речових доказів, процесуальних витрат, спеціальної конфіскації, висновок експертів від 26.03.2024.

Обвинувачена ОСОБА_6 також клопотала про затвердження угоди, підтвердила, що розуміє суть обвинувачення, беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, про які йдеться в обвинувальному акті та угоді, і що угоду укладено добровільно. Її захисники підтримали клопотання про затвердження угоди.

Уповноважений представник потерпілого підтримав позицію сторін про затвердження угоди про визнання винуватості.

Крім того, сторони угоди пояснили, що обвинувачена не є організатором у події кримінального правопорушення, співпрацювала зі слідством, надала викривальні показання щодо дій особи, яка виконувала функції організатора, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження № 12025100010001545, і що повідомлена нею інформація підтверджена доказами.

У ході допиту свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України ОСОБА_6 визнала повністю, надала показання, за змістом яких вона знаходилася у цивільному шлюбі з ОСОБА_13 , який просив надати дозвіл на реєстрацію фізичної особи - підприємця на її ім`я. Вона йому зауважила, що має вищу медичну освіту та не знається на особливостях ведення господарської діяльності як фізична особа-підприємець, на що ОСОБА_14 заспокоїв її, пояснивши, що підприємцем буде він і сам вестиме підприємницьку діяльність. ОСОБА_14 займався продажем різних засобів, які були актуальні під час активної фази епідемії COVID-19, це були медичні маски, антисептичні засоби, канцелярські засоби, електронна техніка. Вона надала йому свої документи та персональні дані для реєстрації фізичної особи - підприємця на своє ім`я та знала про операцію із закупівлі масок. Дійсно, добровільно надала свої персональні дані для реєстрації господарюючого суб`єкта - фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 , була пособницею ОСОБА_16 , підписувала акт приймання-передачі товарів про закупівлю масок. Також їздила з ОСОБА_13 в автосалон, щоб придбати автомобіль Hyundai Tucson. ОСОБА_14 пояснив, що автомобіль купується на його сестру ОСОБА_17 , у родині якої народилася дитина і яка проживала в іншому місті. Автомобіль купувався за гроші, які були отримані від укладення договору від 16.04.2020 № 314 з Департаментом патрульної поліції. Події відбувалися таким чином: відбувся продаж масок, відбулося отримання коштів, за кошти придбано автомобіль. Мала місце легалізація грошей. У той час вона легально працювала у медичній сфері, а підприємницьку діяльність не вела, проте на прохання ОСОБА_16 підписувала всі документи, які він давав. За даними сервісу надання державних цифрових послуг Дія діяльність ФОП ОСОБА_15 припинено. Офіційно працює лікарем. З моменту вручення підозри вона намагалася надати всю інформацію слідчому, брала участь у негласних слідчих діях, всіляко намагалася принести користь розслідуванню.

На уточнюючі запитання прокурора та суду обвинувачена пояснила, що їй невідомі факти того, щоб ОСОБА_18 передавала гроші ОСОБА_19 , які становлять собою ціну придбаного автомобіля Hyundai Tucson.

Як з`ясовано в підготовчому судовому засіданні, особа, яку обвинувачена назвала в показаннях, в обвинувальному акті та угоді визначена як не встановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження № 12025100010001545.

За умовами угоди обвинувачена беззастережно визнає такі обставини.

19.03.2019 у не встановленої досудовим розслідуванням особи (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження № 12025100010001545) виник умисел організувати заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, зокрема шляхом складання і видачі приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, з метою їх використання, а також розпорядитися майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом. Для цього ця особа організувала створення підконтрольних суб`єктів господарювання, які брали участь у тендерних закупівлях державних органів і підприємств за завідомо завищеними цінами та подавали для участі завідомо підроблені офіційні документи.

Виконуючи функції організатора, ця особа не пізніше 19.03.2019 запропонувала ОСОБА_20 стати пособником шляхом реєстрації суб`єкта господарювання, тобто створення фізичної особи підприємця ОСОБА_15 . ОСОБА_20 погодилася та надала цій особі паспорт громадянина України і реєстраційний номер облікової картки платника податків на своє ім`я. Використовуючи надані документи, організатор забезпечив реєстрацію фізичної особи - підприємця, відкриття банківських рахунків в Акціонерному товаристві СЕНС БАНК та підготовку підроблених офіційних документів для участі у тендерних закупівлях за завідомо завищеними цінами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 на всій території України установлено карантин у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 затверджено порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для запобігання поширенню цієї хвороби, та перелік таких товарів, до якого належить медична (хірургічна) маска (код згідно з УКТЗЕД 6307 90 98 00).

У Департаменті патрульної поліції виникла потреба в закупівлі 100 000 тришарових масок, для чого було організовано моніторинг цін шляхом надсилання цінових запитів суб`єктам господарювання. Отримавши запит, не пізніше 24.03.2020 ОСОБА_6 (фізична особа - підприємець ОСОБА_15 ), діючи за попередньою змовою з не встановленими особами (матеріали щодо яких виділено в окреме провадження № 12025100010001545) і виконуючи роль пособника, надала особі, яка виконувала функції організатора, особисті дані фізичної особи - підприємця для підготовки рахунку на оплату № 41 на 100 000 масок за ціною 12,00 грн за одиницю на загальну суму 1 200 000,00 грн та його направлення до Департаменту патрульної поліції, завідомо розуміючи, що вартість товару завищена.

На підставі моніторингу створено заявку № 132 з пропозицією закупівлі масок у фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 . Тендерний комітет Департаменту патрульної поліції 30.03.2020 (протокол від 30.03.2020 № 637-132-1-1-1/ММ-20) вирішив застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону України Про публічні закупівлі та запросити фізичну особу - підприємця на переговори. За наслідками переговорів складено протокол від 10.04.2020 № 638-132-1-1-2/ММ-20. Під час переговорної процедури ОСОБА_6 надала організатору особисті дані фізичної особи - підприємця, необхідні для складання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, а саме листа Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСЕЛКА УКРАЇНИ від 13.04.2020 на ім`я фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 про те, що вона є партнером і офіційним дистриб`ютором цього товариства, а товар, який вона постачає, належної якості та відповідає державним стандартам України, і листа Головного управління Держпраці у Київській області від 31.03.2020 № 11/1/20/4822 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСЕЛКА УКРАЇНИ про введення в обіг засобів індивідуального захисту - медичної маски-пов`язки 3-шарової. Не встановлена особа організувала передачу цих документів до Департаменту патрульної поліції як документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям.

Описані діяння ОСОБА_20 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України: пособництво у складанні та видачі приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, з метою використання за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 16.04.2020 ОСОБА_6 у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , виконуючи роль пособника та реалізуючи спільний умисел з особою, яка організувала заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, надала організатору паспорт та інші документи й анкетні дані, необхідні для укладення договору № 314 з Департаментом патрульної поліції в особі начальника, і підписала цей договір. За умовами договору постачальник (фізична особа - підприємець ОСОБА_15 ) зобов`язався поставити 100 000 тришарових масок за ціною 12,00 грн за одиницю на суму 1 200 000,00 грн, а покупець (Департамент патрульної поліції) - прийняти та оплатити товар. ОСОБА_20 достовірно знала, що вартість масок завищена. На виконання договору вона в тому самому приміщенні, достовірно знаючи про завищену суму поставки, шляхом обману надала організатору паспорт та інші документи й анкетні дані, необхідні для складання та передачі покупцеві видаткової накладної від 16.04.2020 № 8 на 100 000 масок на суму 1 200 000,00 грн, яку підписала особисто. На підставі цієї накладної та платіжного доручення від 16.04.2020 № 3836 на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 , відкритий в Акціонерному товаристві АЛЬФА-БАНК у м. Києві, перераховано 1 200 000,00 грн, що призвело до втрати активів Департаменту патрульної поліції на суму 740 000,00 грн.

Описані діяння ОСОБА_20 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України: пособництво в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.

Крім того, 21.04.2020 після зарахування на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 1 200 000,00 грн від Департаменту патрульної поліції за договором від 16.04.2020 № 314 ОСОБА_6 , виконуючи роль пособника та реалізуючи спільний умисел з організатором, спрямований на розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі на здійснення фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, будучи особою, яка знала, що таке майно одержано злочинним шляхом, разом з організатором прибула до офісу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП МОТОР за адресою: вул. М. Грінченка, 18А, м. Київ. Там вона надала організатору паспорт та інші документи й анкетні дані, необхідні для укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 21.04.2020 № 221 з цим товариством на користь третьої особи - одержувача ОСОБА_12 , і підписала договір. За договором продавець зобов`язався передати у власність одержувача автомобіль Hyundai Tucson 2019 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, вартістю 680 000,00 грн з ПДВ.

На виконання договору, на підставі видаткової накладної від 23.04.2020 № 4016, рахунку на оплату від 21.04.2020 № 221 та платіжного доручення від 22.04.2020 № 80, ОСОБА_6 надала організатору дані, необхідні для перерахування з банківського рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 680 000,00 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП МОТОР, відкритий в Акціонерному товаристві КБ ГЛОБУС. Ці кошти є частиною грошових коштів у сумі 740 000,00 грн, одержаних злочинним шляхом. За актом приймання-передачі транспортного засобу вона прийняла автомобіль, власником якого цього ж дня стала ОСОБА_12 . Продовжуючи реалізацію спільного умислу, 30.04.2020 ОСОБА_6 надала організатору дані, необхідні для зняття готівкою 66 500,00 грн з банківського рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 , з яких 60 000,00 грн є частиною грошових коштів у сумі 740 000,00 грн, одержаних злочинним шляхом.

Описані діяння ОСОБА_20 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України: пособництво у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у здійсненні фінансових операцій та вчиненні правочину з таким майном, вчинене особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб.

Сторони угоди погодилися з формулюванням цих фактичних обставин і з їх правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

Вирішуючи в порядку ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Угоду подано до суду в установлений процесуальним законом строк.

Заслухавши позицію прокурора, пояснення обвинуваченої, думку захисників, позицію представника потерпілого, дослідивши обвинувальний акт, проаналізувавши угоду про визнання винуватості та перевіривши її на відповідність приписам чинного законодавства, вивчивши інші наявні матеріали, що стосуються цього кримінального провадження, суд переконався, що така угода може бути затверджена шляхом постановлення обвинувального вироку зважаючи на таке.

Щодо кваліфікації.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції, чинній на 16.04.2020), класифікується як особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Діяння кваліфікується за редакцією, чинною на дату вчинення, оскільки чинна редакція (ч. 5 ст. 190 КК України) має ту саму санкцію. Особливо великий розмір шкоди підтверджується збитком Департаменту патрульної поліції у сумі 740 000,00 грн, що перевищує шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 4 примітки до ст. 185 КК України).

Санкція ч. 2 ст. 209 КК України в редакції, чинній до 28.04.2020, передбачала позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Законом України від 06.12.2019 № 361-IX, який набрав чинності 28.04.2020, ст. 209 КК України викладено в новій редакції і санкція ч. 2 якої передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Частина дій, що утворюють цей злочин, вчинена 21-23.04.2020, а частина 30.04.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Нова редакція пом`якшує відповідальність, а тому ч. 2 ст. 209 КК України застосовується в редакції Закону № 361-IX щодо всіх дій обвинуваченої. За цією санкцією злочин є тяжким (ч. 5 ст. 12 КК України).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов`язані з корупцією, визначені в примітці до ст. 45 КК України, і ст. 190, 209, 358 цього Кодексу до цього переліку не входять. Нетяжкий злочин за ч. 3 ст. 358 та тяжкий злочин за ч. 2 ст. 209 КК України можуть бути предметом угоди.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Особливо тяжкий злочин за ч. 4 ст. 190 КК України вчинено за попередньою змовою групою осіб, обвинувачена виконувала роль пособника і не є організатором, а за поясненнями сторін угоди викрила дії особи, яка виконувала функції організатора, і повідомлена нею інформація підтверджена доказами. Умови п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України дотримано.

Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Потерпілим у провадженні є лише Департамент патрульної поліції, і його письмову згоду на укладення угоди надано.

Щодо наслідків.

На виконання вимог ч. 4 ст. 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, з відповідними процесуальними правами; цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; цілком розуміє вид покарання та інші заходи, які буде до неї застосовано у разі затвердження угоди судом.

З метою дотримання вимог ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Щодо повноти угоди.

Також судом перевірено, що укладена угода відповідає за своїм змістом вимогам ст. 472 КПК України та містить сторони угоди, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням статті закону про кримінальну відповідальність, істотні для провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою винуватості, її обов`язки, узгоджене покарання та згоду на його призначення і на звільнення від відбування покарання з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, дату укладення та підписи сторін.

Кваліфікація кримінальних правопорушень в угоді збігається з обвинувальним актом, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань не встановлено, фактичні підстави для визнання винуватості містяться в обвинувальному акті, реєстрі матеріалів досудового розслідування та угоді. Отже, підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених у ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Щодо покарання.

В угоді сторони погодили міру покарання в межах санкцій кожної зі статей (частин статей), за якими ОСОБА_6 визнається винуватою, застосування ст. 69 КК України, звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням з установленням іспитового строку, без реального відбування покарання.

Частиною 5 ст. 65 КК України передбачено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Суд перевіряє узгоджене покарання на відповідність закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, названих у цій частині, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Згідно з ч. 2 цієї статті на тих самих підставах суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції як обов`язкове. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, до винятків, названих у ч. 1 ст. 69 цього Кодексу, не належить.

Обставиною, яка пом`якшує покарання за п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є беззастережне визнання винуватості, щире каяття обвинуваченої, яке полягає у жалю з приводу вчиненого, осуді своєї поведінки, визнанні всіх обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо подій кримінального правопорушення, у тому числі часу, місця, способу вчинення, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що підтверджується викривальними показаннями обвинуваченої та її співпрацею зі стороною обвинувачення. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд враховує інші обставини: обвинувачена виконувала роль пособника і не є організатором, надала викривальні показання щодо особи, яка виконувала функції організатора, раніше не судима (витяг з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості станом на 23.09.2026), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштована (згідно з довідкою Приватного підприємства Натюрелле від 02.11.2026 № 1 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19.02.2025), характеризується позитивно за місцем роботи, погодилася на спеціальну конфіскацію автомобіля, придбаного за кошти від злочинної діяльності.

Сукупність наведених обставин істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що дає підстави для застосування ст. 69 КК України до ч. 4 ст. 190 КК України. Санкція ч. 4 ст. 190 КК України у редакції, чинній на 16.04.2020, передбачала позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років, тому покарання нижче найнижчої межі може бути призначене лише на підставі ст. 69 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, в обвинувальному акті та угоді не зазначено, судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною. Найсуворішим за пред`явленими обвинуваченням є покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, тому суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою (господарською) діяльністю на строк 1 рік.

Частиною 2 ст. 75 КК України передбачено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Остаточне покарання становить 5 років, тобто не перевищує цієї межі.

Відповідно до ч. 3 і 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки визначаються судом, а іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного року до трьох років.

З огляду на обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченої, суд вважає за можливе встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Статтею 77 КК України визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

З аналізу наведених положень законодавства слідує, що конфіскація майна в цьому переліку відсутня, тоді як ч. 2 цієї статті допускає її лише при звільненні з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією. Оцінюючи погоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання, суд доходить висновку про те, що конфіскація майна, передбачена санкцією ч. 2 ст. 209 КК України, у цьому провадженні до обвинуваченої може не застосовуватися, тоді як додаткове покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою (господарською) діяльністю зберігається.

Щодо спеціальної конфіскації.

В угоді про визнання вини сторони погодили застосування спеціальної конфіскації автомобіля Hyundai Tucson 2019 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_12 , в дохід держави в особі Департаменту патрульної поліції.

Постановою прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва від 07.02.2025 автомобіль визнано речовим доказом, а за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 752/10375/22 на нього накладено арешт, зберігається автомобіль на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 96-1 КК України унормовано, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Відповідно до ч. 2 цієї статті у разі, якщо такі гроші, цінності та інше майно були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.

За обставинами, визнаними обвинуваченою, 680 000,00 грн та підтвердженими письмовими документами, з банківського рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 , на який надійшли кошти від Департаменту патрульної поліції, одержані внаслідок шахрайства, перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю ОЛІМП МОТОР за автомобіль, який було зареєстровано на ім`я ОСОБА_12 . У зв`язку з цим зазначений автомобіль є майном, у яке перетворено кошти, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому він підлягає спеціальній конфіскації за п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 96-2 КК України.

Автомобіль зареєстровано за ОСОБА_12 , яка не є ні стороною угоди, ні обвинуваченою.

Частиною 5 ст. 96-2 КК України передбачено, що гроші, цінності та інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. Ці відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів, а спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Згідно з ч. 6 цієї статті спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У ч. 10 ст. 100 КПК України визначено, що під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання.

Судом встановлено, що оплату автомобіля здійснено з рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_15 , а договір купівлі-продажу від 21.04.2020 № 221 укладено на користь ОСОБА_12 як одержувача, про що вказано в договорі.

Доказів оплати автомобіля безпосередньо ОСОБА_12 до матеріалів не долучено.

Клопотання ОСОБА_12 про скасування арешту автомобіля розглянуто та відмовлено у його задоволенні (ухвала від 03.11.2026), оскільки заявниця не довела ні того, як і за які кошти вона набула автомобіль, ні добросовісності його набуття. Матеріалами справи доводиться, що автомобіль, вартістю 680 000,00 грн, оплачено коштами з рахунку іншої особи, а ОСОБА_12 набула його як одержувач за договором, укладеним на її користь, тобто за відсутності доказів будь-якої оплати з її боку набула його безоплатно. За поясненнями обвинуваченої ОСОБА_6 , ОСОБА_12 є сестрою особи, яка виконувала функції організатора і матеріали щодо якої виділено в окреме провадження № 12025100010001545. Автомобіль придбано одразу після надходження коштів від Департаменту патрульної поліції за договором, укладеним на користь ОСОБА_12

ОСОБА_12 , за якою зареєстровано автомобіль Hyundai Tucson і яка ним користується, не довела суду обставин, які вказували б на те, що саме вона понесла витрати на його придбання, і не надала відомостей про свої доходи, які давали б їй змогу придбати цей автомобіль. Вона не скористалася правом прибути до суду, хоча неодноразово викликалася в судові засідання.

За таких обставин суд доходить висновку, що третя особа повинна була і могла знати про походження коштів, за які придбано автомобіль, і не є добросовісним набувачем.

Суд враховує, що спеціальна конфіскація не покладає на ОСОБА_12 надмірного тягаря: автомобіль придбано за кошти, одержані злочинним шляхом, і ця вартість не була витратою її власного майна. У цьому разі втручання у право власності здійснюється за рішенням суду на підставі закону та переслідує легітимну мету повернення державі майна, придбаного внаслідок злочину.

Частиною 10 ст. 100 КПК України також передбачено, що у разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.

За довідкою регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у місті Києві від 30.10.2026 транспортні засоби за ОСОБА_6 не зареєстровані, за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.10.2026 нерухоме майно за нею відсутнє. У зв`язку з цим кошти від реалізації конфіскованого автомобіля мають бути спрямовані на відшкодування шкоди, завданої Департаменту патрульної поліції.

Щодо цивільного позову.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Департамент патрульної поліції подав таку заяву, оскільки шкоду відшкодовано шляхом спеціальної конфіскації автомобіля, тому цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Щодо решти питань (процесуальні витрати, речові докази).

Частиною 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, зокрема у випадку незастосування спеціальної конфіскації або залишення цивільного позову без розгляду.

Автомобіль підлягає спеціальній конфіскації, тому підстав для скасування арешту немає, і арешт слід залишити в силі до виконання вироку в цій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Вартість комплексної судово-товарознавчої та судово-економічної експертизи за висновком експертів від 26.03.2024 № 28389/23-53/28390/28391/23-71 за актом здачі-приймання від 26.03.2024 становить 36 548,08 грн і ці витрати покладаються на обвинувачену.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо особи обвинуваченої після надходження обвинувального акта до суду, крім арешту автомобіля, не застосовувалися.

Враховуючи викладене, суд вважає за належне затвердити угоду про визнання винуватості від 07.09.2026, визнати ОСОБА_20 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, і призначити їй узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим у ст. 65 КК України, та базується на положеннях ст. 69 КК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 174, 314, 368, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07.09.2026 між прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та обвинуваченою у кримінальному провадженні № 42022102010000086 ОСОБА_6 , захисницею ОСОБА_7 за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

2. ОСОБА_21 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України і призначити їй покарання:

2.1. за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

2.2. за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися підприємницькою (господарською) діяльністю на строк 1 (один) рік з конфіскацією майна;

2.3. за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції ч. 4 ст. 190 КК України станом на 16.04.2020) із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

3. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_22 покарання за сукупністю злочинів у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою (господарською) діяльністю на строк 1 (один) рік з конфіскацією майна.

4. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_21 від відбування покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

5. Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_21 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

6. На підставі ст. 77 КК України, враховуючи звільнення ОСОБА_11 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням не застосовувати щодо неї покарання у виді конфіскації майна.

7. Арешт, накладений на транспортний засіб Hyundai Tucson VIN НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_12 , за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 752/10375/22, залишити в силі.

8. Застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави майно, визнане речовими доказами транспортний засіб Hyundai Tucson VIN НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_12 та спрямувати на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням Департаменту патрульної поліції у сумі 740 000 (сімсот сорок тисяч) грн.

9. Речовий доказ транспортний засіб Hyundai Tucson VIN НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_12 , який зберігається на спеціальному майданчику зберігання по вул. Г. Хоткевича, 20-Б у м. Києві скерувати уповноваженій особі (органу), який здійснюватиме спеціальну конфіскацію майна.

10. Стягнути з ОСОБА_11 процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком експерта № 28389/23-53/28390/28391/23-71 від 26.03.2024 в сумі 36 548 (тридцять шість тисяч п`ятсот сорок вісім) грн 08 коп.

11. Копію вироку негайно після його проголошення вручити сторонам.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141448524 ?

Документ № 141448524 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 141448524 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141448524 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141448524 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141448524, Голосіївський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141448524, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141448524 відноситься до справи № 752/10640/25

Це рішення відноситься до справи № 752/10640/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141448520
Наступний документ : 141448525