Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 385/1750/26
Провадження № 2/385/953/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
11.11.2026 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді Венгрина М. В.,
секретар судового засідання Шевченко Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Партнерс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
представник позивача звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5045920 від 05.07.2021, що укладений ОСОБА_1 з ТОВ Алекскредит в розмірі 47639,20 грн та судові витрати по справі.
стислий виклад позиції сторін
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредит» укладено кредитний договір № 5045920, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 7000,00 грн на строк до 25.01.2022, відсоткова ставка у базовий період 1,69 %, у спеціальний період (або інший передбачений договором) - за стандартною процентною ставкою 3,0 % за кожен день користування кредитом. Всі істотні умови кредитування визначені у договорі та додатку до нього (графік платежів).
Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору.
Відповідач не виконував свої зобов`язання, грошові кошти та проценти за кредитом не сплачував.
29.05.2026 між ТОВ «Алекскредит» і ТОВ Факторинг Партнерс було укладено 29-05/2026 відповідно до якого ТОВ Факторинг Партнерс право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5045920.
Відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву не скористався.
заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою судді від 12.10.2026 відкрито провадження в справі, вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 11.11.2026.
Суд вважав за можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач скористався своїм правом, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідач, який вважається 17.10.2026 повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання в порядку п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки не повідомив, будь яких заяв на адресу суду не подавав. Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
Оскільки відповідач, за умов належного повідомлення, відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, позивач, згідно поданої заяви, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.
Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитним договором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про електронну комерцію», іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 ЗаконуУкраїни «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідокпередання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів
Судом встановлено, що 05.07.2021 ОСОБА_1 підписано, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, пропозицію ТОВ Алекскредит укласти договір (оферту) щодо надання кредиту № 5045920і таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки за договором і графік платежів (а.с.15-20).
05.07.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 5045920, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (п. 2.35. Правил) та інші платежі у відповідності до умов договору. Сума кредиту складає 7000,00 грн. Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. За цим договором позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил) та компенсацію, які можуть нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник. Ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування при укладенні договору: в базовий період протягом 24 календарних днів з 05.07.2021 до 29.07.2021 (включно) - 1,69 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка - п. 2.1. Правил); в спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 30.07.2021 до 25.01.2022 (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.35. Правил). Орієнтовна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування 9844,60 грн. Сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.42 Правил) встановлюється з дати укладення договору 05.07.2021 до кінцевої дати виконання договору 25.01.2022 (включно). Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатору PS5045920(а.с. 9-13).
Додатком № 1 до договору про надання кредиту № 5045920 від 05.07.2021 є таблиця обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки за договором і графік платежів, які відображають дати початку періоду, дати платежів, загальні суми платежів, в тому числі за тілом та за процентами, абсолютне значення подорожчання кредиту, що відповідає умовам договору. З 05.07.2021 по 29.07.2021 - базовий період, загальна сума платежу 9838,20 грн, з яких 6999,00 грн за тілом кредиту, 2839,20 грн - за процентами, спеціальний період - з 30.07.2021 по 25.01.2022, загальна сума платежу 6,40 грн, з яких основна сума кредиту - 1,00 грн, проценти - 5,40 грн,всього за період з 05.07.2021 по 25.01.2022 загальна сума платежу - 9844,60 грн, з яких 7000,00 грн - за тілом кредиту, 2844,60 грн - за процентами 05.07.2021 (а.с. 13 зворот- 14).
До цього ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту ТОВ «Алекскредит» (а.с. 21-22), підписавши такий допомогою одноразового ідентифікатору PS5045920, що доводить виконання первісним кредитором переддоговірного зобов`язання, що визначене Законом України про споживче кредитування.
На підтвердження укладення договору позивачем надано інформацію щодо послідовності (хронології) дій ТОВ «Алекскредит» та заявника № 5045920(а.с.26-).
Як вбачається із квитанції № 65477122733586136399790088856363, що видана ФК Елаєнс ТОВ «Алекскредит» 05.07.2021 перерахувало кошти на рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до кредитного договору № 5045920 від 05.07.2021 укладеного з ОСОБА_1 (а.с.30).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 5045920 від 05.07.2021, станом на 29.05.2026 сума заборгованості за тілом кредиту - 7000,00 грн, заборгованість за несплаченими процентами 40639,20 грн, проценти нараховувались по 25.01.2022 (а.с.30-32).
29.05.2026 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Алекскредит» укладено договір факторингу № АК 29-05/2026 (а.с. 35-37). За цим договором клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
29.05.2026 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Алекскредит» підписано акт прийому-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників, акт прийому передачі інформації згідно реєстру прав вимог в електронному вигляді, реєстр прав вимог/реєстр боржників до договору факторингу № АК 29-05/2026 від 29.05.2026 (а.с. 41).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № АК 29-05/2026 від 29.05.2026, в такому за № 534 наявна інформація про кредитний договір № 5045920 від 05.07.2021 з ОСОБА_1 на суму 47639,20 грн, з яких 7000,00 грн - за тілом кредиту (а.с. 44-45, 46).
Як вбачається із платіжної інструкції № 0654510000 від 01.06.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало кошти ТОВ «Алекскредит» у розмірі 5725620,50 грн, згідно договору факторингу № АК 29-05/2026 від 29.05.2026.
Оцінюючи наведені докази суд вказує на таке.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, у змісті вказаного договору міститься всі істотні умови договору, зокрема процентна ставка, вся необхідна інформація щодо персональних даних позичальника, місце проживання, особистий номер телефону для отримання СМС оповіщення з одноразовим ідентифікатором, а також номер банківської картки для зарахування грошових коштів, тому заповнюючи власноручно заяву в особистому кабінеті у суду відсутні сумніви щодо не можливості однозначно ідентифікувати особу позичальника, при цьому негативні наслідки щодо правильності заповнених даних несе позичальник.
Порядок укладення договору в електронному вигляді в повній мірі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію» та умовам договору, з якими позичальниця ознайомилась до прийняття рішення щодо отримання кредиту, що підтверджується акцептуванням пропозиції укласти договір (оферти) відповідачем.
За таких обставин, слід дійти висновку, що між ОСОБА_1 та ТОВ Алекскредит05.07.2021 був укладений кредитний договір № 5045920 шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Слід вказати, що відповідач наведеного не спростував.
Виписка ТОВ ФК Елаєнс, що відповідає умовам кредитного договору, доводить факт надання відповідачу кредитних коштів в обумовленому розмірі.
При цьому суд вказує, що відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду: від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18), від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) та інші).
Однак суд не бере до уваги правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» (а.с. 23-25), які не містять підпису відповідача, а отже, позивач не довів, що ОСОБА_1 ознайомився з такими під час укладення договору.
З розрахунку заборгованості (а.с. 30-32) вбачається, що розмір заборгованості за договором № 5045920 становить за тілом кредиту - 7000,00 грн, заборгованість за несплаченими процентами -40639,20 грн, проценти нараховувались по 25.01.2022, платежі на погашення заборгованості відповідач не вносив.
Суд не погоджується з розрахунком в частині нарахування процентів та бере до уваги в частині нарахування за тілом кредиту виходячи з такого.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).
Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).
Як передбачено частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).
При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).
Нечіткі або двозначні положення договорівіз споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Судом зі змісту кредитного договору встановлено, що в такому викладені наступні умови: сума кредиту 7000,00 гривень. За пунктом 1.4 договору кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок. Відповідно до пункту 1.7.2 ставки нарахування процентів за користування кредитом є таким: - базовий період протягом 24 календарних днів, з 05.07.2021 до 29.07.2021 включно, у розмірі 1,69% за один день користування кредитом; - спеціальний період протягом 180 календарних днів з 30.07.2021 до 25.01.2022 включно у розмірі 3% за один день користування кредитом. У пункті 3.1 сторони узгодили строк дії договору з 05.07.2021 по 25.01.2022 включно.
Окремо суд звертає увагу на п. 1.6 договору, в якому вказано: розрахунок зобов`язань позичальника, строки виконання зобов`язань, умови кредитування, а також дати початку періодів, дати платежів, загальні суми платежів, основна сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки, орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту та орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору.
При цьому в Додатку № 1 до договору (графік платежів), вказано: - період базовий з 05.07.2021 по 29.07.2021, загальна сума платежу 9838,20 грн, з яких 6999,00 грн за тілом кредиту, 2839,20 грн - за процентами, акційна процентна ставка 1,69 %, абсолютне подорожчання кредиту - 2839,20 грн; - період спеціальний з 30.07.2021 по 25.01.2022, загальна сума платежу 6,40 грн, в тому числі основна сума кредиту 1,00 грн, проценти за користування кредитом 5,40 грн, спеціальна процентна ставка 3,00 %, абсолютне подорожчання кредиту - 5,40 грн; - всього: з 05.07.2021 по 25.01.2022, загальна сума платежу 9844,60 грн, з яких 7000,00 грн - за тілом кредиту, 2844,60 грн - за процентами 05.07.2021, абсолютне подорожчання кредиту - 2844,60 грн.
Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 2844,60 грн.
До такого ж висновку дійшов ВС в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07.09.2026 в справі № 552/672/23, яку суд враховує.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач довів факт надання первісним кредитором кредитних коштів відповідачу та неповернення ним таких всупереч договору, а отже заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Щодо заборгованості за процентами суд бере до уваги графік платежів (додаток № 1 до кредитного договору) та вважає за можливим, враховуючи невнесення відповідачем коштів на погашення процентів чи тіла кредиту, стягнути проценти в розмірі, визначеному в такому графіку, тобто2844,60 грн.
Суд позбавлений можливості надати оцінку аргументам відповідача, який відзиву не подав.
У зв`язку з наведеним позов підлягає задоволенню частково та з відповідача слід стягнути 7000,00 грн тіла кредиту і 2844,60 грн процентів, а в решті позову слід відмовити.
розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 у зв`язку поданням позову в електронній формі).
Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в сумі 550,18 грн (9844,60 / 47639,20 х 2662,40).
У позовній заяві представник ТОВ «Факторинг партнерс» просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 16000,00 грн подав договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 01.07.2024 (а.с. 54-56), що укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг партнерс», в якому визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору; прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", де визначена вартість усіх видів послуг (а.с. 58-59); заявку на надання юридичної допомоги № 2706 від 03.08.2026 на суму 16000,00 грн та витяг з акту № 42 від 31.08.2026 про надання юридичної допомоги від 31.08.2026, згідно з якими АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» погодили надання таких послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 5045920: надання усної консультації (2 год) - 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (4 год) - 12000 грн (а.с. 61).
Суд враховує, що компенсації підлягають не тільки вже понесені стороною витрати, а і витрати, які вона має здійснити у майбутньому в силу досягнутих домовленостей з адвокатом (Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України)).
Таким чином суд вважає, що позивач довів розмір витрат на правничу допомогу.
Відповідач клопотань щодо зменшення витрат на правничу допомогу не подавав.
Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позву витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в сумі 3306,39 грн (9844,60 / 47639,20 х 16000,00).
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Є. Ґедройця, буд 6, офіс 521) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 5045920 від 05.07.2021 в розмірі 9844,60 грн, 550,18 грн сплаченого судового збору та 3306,39 грн витрат на правничу допомогу, а всього 13701 (тринадцять тисяч сімсот одну) грн 79 коп.
В решті позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено 11.11.2026.
Суддя: /підпис/ М. В. ВЕНГРИН
Згідно з оригіналом
Суддя Гайворонського
районного суду М. В. Венгрин
Дата документу 11.11.2026
Судове рішення № 141447934, Гайворонський районний суд Кіровоградської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 385/1750/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: