Єдиний державний реєстр судових рішень
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
Справа № 695/1198/26
номер провадження 2/695/1825/26
10 листопада 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Середи Л.В.,
за участю секретаря Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суму м. Золотоноша в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 11 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 2016917, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000.00 грн на строк 360 днів, процентна ставка фіксована стандартна процентна ставка 1% в день, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту 11.01.2025 року або 12.01.2025 року.
26 листопада 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № 261125/1, за умовами якого ТОВ «Новий Колектор» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 2016917 від 11.01.2025 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року ТОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 34 999.97 грн, з яких: 9 999,97 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 000,00 грн - сума штрафних санкцій. Враховуючи вказані обставини, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2016917 від 11 січня 2025 року в розмірі 34 999,97 грн і судові витрати.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін. У судове засідання представник ТОВ «Новий колектор» не з`явився, але у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом направлення на адресу місця реєстрації відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових викликів, які повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній». Жодних клопотань, відзиву чи заперечень відповідач до суду не направив. За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 11 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2016917 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який було підписано електронним підписом позичальника B805, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 10 000.00 грн, строком кредитування 360 днів до 06.01.2026 року, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1% в день, яка застосовується у межах строку кредиту.
26 листопада 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № 261125/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Новий Колектор» за плату належні йому права вимоги, вказаними в реєстрі боржників. Відповідно до витягу з додатку № 1 до вказаного договору факторингу ТОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 34 999.97 грн, з яких: 9 999,97 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 000,00 грн - сума штрафних санкцій.
Згідно долученого до позову розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № 2016917 становить 34 999.97 грн, з яких: 9 999,97 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 000,00 грн - сума штрафних санкцій. З вказаного розрахунку вбачається, що відповідач сплачував в рахунок погашення заборгованості грошові кошти в загальному розмірі 12 000,03 грн, з яких 12 000.00 грн зараховано в погашення процентів, 0,03 грн - в погашення тіла кредиту.
Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний немає та він не спростований відповідачем.
Згідно із ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку та жодних заперечень щодо позову суду не надав, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з нього на користь позивача заборгованість за договором № 2016917 про надання споживчого кредиту від 11.01.2025 року в сумі 29 999.97 грн, яка складається з наступного: 9 999.97 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 20 000.00 грн - заборгованість за процентами.
Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дію воєнного стану продовжено і він діє в Україні по теперішній час.
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено розмір штрафних санкцій у зв`язку із порушенням відповідачем грошового зобов`язання у розмірі 5 000.00 гривень.
Однак, враховуючи період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, який включає період дії воєнного стану, то суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2281.94 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (85.71%).
На підтвердження понесених витрат на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу засобами поштового оператора ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» позивачем надано суду квитанцію № 1992452 від 25.03.2026 року на суму 259,38 грн.
Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню поштові витрати в сумі 222,31 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Також ТОВ «Новий Колектор» понесено витрати на професійну правничу допомогу АО «Лекс Верітас» на підставі Договору про надання правової допомоги № 0724 від 02.07.2024 року, додаткових угод №,№ 4, 17, 19, 34 від 02.07.2024 року, Звіту про виконану роботу відповідно до договору № 07/24-НК від 02.07.2024 року та копію платіжної інструкції на суму 6000.00 грн, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 5142.60 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 638, 639, 1046-1056-1 ЦК України, ст.ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за договором № 2016917 про надання споживчого кредиту від 11.01.2025 року у сумі 29 999 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 97 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одну) гривню 94 копійок, на відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 5142 (п`ять тисяч сто сорок дві) гривні 60 коп. та на відшкодування поштових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в сумі 222 (двісті двадцять дві) гривні 31 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Середа Л.В.
Судове рішення № 141446922, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 695/1198/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: