Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 691/1444/25
провадження № 2/691/391/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9935418 від 29.08.2024 у сумі 14272 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 29.08.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит» було укладено кредитний договір № 00-9935418, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що створений за допомогою одноразового ідентифікатора в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний через його сайт та/або мобільний додаток.
ОСОБА_1 отримала кредитні кошти шляхом зарахування на банківську картку позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, з нарахуванням відсотків за його користування та зобов`язалася повернути кредитні кошти.
17.03.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 17032023-МК/ЮнітКапітал, за умовами якого, згідно реєстру боржників № б/н, останньому перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9935418
ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання та не здійснила погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим її заборгованість становить 16772 грн. 00 коп., з якої заборгованість за тілом кредиту 6000 грн. 00 коп., заборгованість по відсотках 8272 грн. 00 коп. та 2500 грн. штрафні санкції.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.
Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлена поштовим повідомленням за встановленим місцем реєстрації, що підтверджується витягом із реєстру поштових відправлень.
Будь-якого роду клопотань від відповідача не надходило.
Оскільки відповідач не подала відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Судом установлено, що 29.08.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит» було укладено договір кредитної лінії № 00-9935418, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, шляхом введення одноразового ідентифікатора 38350, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит на споживчі потреби у сумі 5000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язалася сплати проценти за його користування.
Відповідно до умов п. 1.3 договору, строк дії кредитної лінії 360 днів, до 24.08.2025.
Відповідно до п. 1.5 договору, тип процентної ставки фіксована та складає 0,94 % від суми кредиту за кожен день користування.
За умовами п. 1.6 договору, кредитодавець одноразово нараховує комісію у розмірі 20,00 % від суми кредиту, що становить 1000 грн.
Відповідно до п. 1.9 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою становить 22920 грн.
За повідомленням АТ «КБ «Глобус» та відповідно до виписки з рахунку на банківський рахунок ОСОБА_1 29.08.2024 зараховано кошти в сумі 5000 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Макс Кредит», заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.03.2025, у межах строку кредитування, складає 16772 грн. 00 коп., з якої заборгованість за сумою кредиту 6000 грн. 00 коп. (5000 грн. основне зобов`язання та 1000 грн. комісія), заборгованість по відсотках 8272 грн. 00 коп. та 2500 грн. штрафні санкції.
17.03.2025 між ТОВ «Макс Кредит» і ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 17032023-МК/ЮнітКапітал, за умовами якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату, належне йому право вимоги грошових коштів, згідно реєстру боржників.
Здійснення між сторонами приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 17032023-МК/ЮнітКапітал.
Розрахунок між сторонами за договором факторингу № 17032023-МК/ЮнітКапітал підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 385 від 31.03.2025.
Таким чином позивач довів перехід права грошової вимоги за вище указаним кредитним договором.
У наданому суду реєстрі боржників до договору факторингу № 17032023-МК/ЮнітКапітал від 17.03.2025, зазначено про перехід права вимоги до боржника ОСОБА_1 у загальній сумі 14272 грн. 00 коп.
При цьому штрафні санкції у сумі 2500 грн. були обґрунтовано виключені зі складу заборгованості ОСОБА_1 , що узгоджується з вимогами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Тому стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість у сумі 14272 грн. 00 коп.
Щодо судових витрат.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн., надавши договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду № 25770864338 до договору та акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025.
При цьому суд враховує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12- І71гс19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 456/456/20, від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц.
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що позовна заява є не складною, стосується стягнення заборгованості лише за одним кредитним договором, не потребує складних математичних розрахунків, основна частина позовної заяви складає цитування чинного законодавства та є ідентичною для такої категорії позовних заяв, тому значного часу на вивчення чинного законодавства і судової практики та підготовку позовної заяви адвокату не потребується. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав. На підставі чого, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є явно завищеними та не співмірними витратам фактично наданої правничої допомоги, а тому вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 2000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаної адвокатом роботи.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 282 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 00-9935418 від 29.08.2024 у сумі 14272 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2422 (дев`ятсот дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяЛ. В. Подорога
Судове рішення № 141446801, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 691/1444/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: