Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 10.11.2026Справа № 554/9051/26Провадження № 2/554/4527/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Шевської О.І.,
за участю секретаря судового засідання Рябченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року позивач Комунальне підприємство «Житлово - експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 10 804,43 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Комунальне підприємство «Житлово - експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради обслуговує житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зареєстрований (проживає) за адресою: АДРЕСА_2 , та є споживачем послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій.
При цьому, КП «ЖЕО №2» надає мешканцям вказаного будинку виключний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно тарифу, переліку, у строки та з періодичністю, визначеними рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04.04.2018 року (з 01.05.2018, а з 01.11.2021 з урахуванням рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №226 від 21.10.2021).
Споживачі зобов`язані сплачувати за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Разом з тим, відповідач свого обов`язку не виконав, у зв`язку з чим за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.04.2012 року по 30.04.2026 року утворилася заборгованість за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка станом на 01.05.2026 року становить 10 804,43 грн.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 10 804,43 грн. та понесені судові витрати в розмірі 3 328 грн.
Ухвалою суду від 27.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
24.09.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить застосувати до позовних вимог загальну позовну давність тривалістю у три роки; застосувати наслідки спливу позовної давності до тих щомісячних платежів, щодо яких на момент звернення позивача до суду сплив встановлений законом строк позовної давності; відмовити у задоволенні позову в частині вимог, щодо яких сплив строк позовної давності, за відсутності встановлених судом поважних причин його пропуску; при визначенні періоду заборгованості, який може бути предметом судового стягнення, здійснити перевірку перебігу позовної давності окремо щодо кожного щомісячного платежу, а не щодо загальної суми заборгованості; у разі посилання позивача на переривання, зупинення або продовження перебігу позовної давності зобов?язати позивача надати докази відповідних юридично значимих обставин щодо кожного спірного періоду. Вказує, що з наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач заявляє до стягнення заборгованість, яка виникла з квітня 2012 року по квітень 2026 року включно.
09.10.2026 року від представника Комунальне підприємство «Житлово - експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради надійшли додаткові пояснення в яких представник заперечував проти задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності, посилаючись на те, що позовні вимоги заявлені в межах встановленого законом строку.
На обґрунтування своєї позиції представник позивача вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 року на всій території України було запроваджено карантин, який неодноразово продовжувався та тривав до 30.06.2023 року. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, яким строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 ЦК України, продовжено на строк дії карантину.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, дію якого неодноразово продовжено, зокрема, Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 до 31.10.2026. Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX (набрав чинності 17.03.2022) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19 щодо продовження строків позовної давності на період дії воєнного стану, а в подальшому Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX цей пункт викладено у редакції, згідно з якою перебіг позовної давності зупинявся на строк дії воєнного стану. Лише Законом України від 14.05.2025 року № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено та відновлено перебіг позовної давності. На переконання позивача, з урахуванням безперервного продовження та зупинення строків із 02.04.2020 року, позовна давність у спірних правовідносинах не спливла.
Також представник позивача зазначив, що згідно з розрахунком нарахувань та надходжень по особовому рахунку № НОМЕР_1 , у червні 2017 року відповідач здійснив оплату суми, яка перевищує розмір місячного нарахування, стверджував, що таким платежем відповідач визнав свій борг та обов`язок оплачувати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що в силу ч. 1 ст. 264 ЦК України перервало перебіг позовної давності за весь період заборгованості (з 01.04.2012 по 30.04.2026).
Окремо представник позивача просив суд врахувати наявність поважних причин можливого пропуску строку звернення до суду, вказавши, що підприємство на постійній основі вживало заходів щодо добровільного врегулювання спору, зокрема через роботу абонентського відділу, щомісячне оновлення переліку боржників на офіційному вебсайті підприємства та надсилання боржникам простих поштових повідомлень про наявність заборгованості.
09.11.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у яких він заперечував проти доводів позивача щодо переривання, зупинення та наявності поважних причин пропуску позовної давності, наполягаючи на її застосуванні до відповідної частини позовних вимог.
Зокрема, відповідач вказав, що здійснення ним у червні 2017 року платежу в сумі, яка перевищувала поточне місячне нарахування, не може розцінюватися як визнання всієї накопиченої за попередні роки заборгованості. Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 22.03.2017 у справі № 761/12553/15-ц, відповідач наголосив, що у зобов`язаннях із періодичними платежами визнання боржником певної частини боргу або окремого платежу не перериває перебіг позовної давності щодо інших платежів, а позивач не довів, що спірна оплата за своїм призначенням була спрямована на погашення всієї заборгованості з 2012 року.
Крім того, відповідач зазначив, що законодавче продовження та зупинення строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану, а також подальше відновлення її перебігу з 04.09.2025 згідно із Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX не відновлюють тих строків позовної давності за щомісячними платежами, які спливли ще до набрання чинності відповідними законодавчими змінами.
Також відповідач зауважив, що посилання позивача на триваючий характер заборгованості не змінює порядку обчислення позовної давності окремо за кожним щомісячним платежем. Наведені позивачем обставини щодо роботи абонентського відділу, оприлюднення списків боржників на вебсайті та направлення поштових повідомлень, на думку відповідача, не є поважними причинами пропуску позовної давності, оскільки не створювали об`єктивних перешкод для своєчасного звернення підприємства до суду. У зв`язку з викладеним відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у частині щомісячних платежів, за якими спливла позовна давність, на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Представник позивача до суду не з`явився, позивач надав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , користується послугами по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території, які надаються КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради згідно тарифу, переліку, у строки та з періодичністю, визначеними рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 68 від 04.04.2018 року та Рішенням № 226 від 21.10.2021 року.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено наступними актами: рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04.04.2018 року, яким КП «ЖЕО №2» було визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та встановлено середні тарифи на них, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №226 від 21 жовтня 2021 року, яким для КП «ЖЕО №2» встановлено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкових територій, періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо по кожному будинку.
Діючи в правовідносинах належним чином, відповідач мав оплачувати одержані ним послуги згідно затверджених тарифів.
В зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та не оплачує послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за період з 01.04.2012 року по 30.04.2026 року утворилася заборгованість за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка станом на 01.05.2026 року становить 10 804,43 грн.
Згідно з ч.1 ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Таким чином, правовідносини, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.
Разом із тим, вирішуючи питання про розмір заборгованості, що підлягає примусовому стягненню, суд бере до уваги подану відповідачем заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як зазначено у правових висновках Верховного Суду (зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17), правочин із надання житлово-комунальних послуг є правочином, за яким оплата здійснюється періодичними щомісячними платежами. Відтак, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги обчислюється окремо за кожним щомісячним платежем, починаючи з дня, наступного за граничним строком внесення плати за відповідний розрахунковий місяць (до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо інше не встановлено договором).
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду щодо кожного щомісячного платежу, суд враховує законодавчі зміни щодо продовження та зупинення перебігу позовної давності.
Так, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, яким продовжено строки, визначені ст.ст. 257, 258 ЦК України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Надалі Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX пункт 19 викладено у редакції, згідно з якою перебіг позовної давності зупиняється на строк дії воєнного стану.
Законом України від 14.05.2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено.
Отже, у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 року включно перебіг строків позовної давності був зупинений на підставі закону, а з 04.09.2025 року перебіг цих строків поновився з урахуванням часу, що минув до їх зупинення (ч. 2 ст. 263 ЦК України).
З моменту поновлення перебігу позовної давності (04.09.2025) до дати подання позову до суду (15.06.2026) минуло 9 місяців та 11 днів; відповідно, частина трирічного строку позовної давності, яка мала спливти до моменту запровадження карантинних обмежень (до 02.04.2020 року), становить 2 роки, 2 місяці та 19 днів; відрахувавши 2 роки, 2 місяці та 19 днів у зворотному порядку від 02.04.2020, суд визначає, що граничною датою порушення права, вимоги за якою не є пропущеними, є 14.01.2018 року.
Оскільки граничний строк оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за листопад 2017 року настав 20.12.2017 (перебіг позовної давності розпочався 21.12.2017 року, тобто до 14.01.2018 року), то за всіма щомісячними платежами за період з 01.04.2012 по листопад 2017 року включно трирічний строк позовної давності сплив до моменту звернення позивача до суду (15.06.2026 року).
Водночас граничний строк оплати послуг за грудень 2017 року настав 20.01.2018 року (початок перебігу давності - 21.01.2018 року, що пізніше критичної дати 14.01.2018). Відповідно, щодо заборгованості, яка утворилася за період з грудня 2017 року по 30.04.2026 включно, позивач звернувся до суду в межах трирічного строку позовної давності.
При цьому суд відхиляє доводи представника позивача про те, що позовна давність не спливла з огляду на безперервне зупинення строків із 02.04.2020 року, оскільки таке твердження суперечить приписам Закону України від 14.05.2025 року № 4434-IX, яким із 04.09.2025 року відновлено перебіг строків позовної давності. Крім того, законодавче продовження та зупинення строків з 02.04.2020 року не поновлює позовну давність за тими щомісячними платежами, строк за якими сплив ще до 02.04.2020 року (за період з квітня 2012 року по січень 2017 року).
Також, суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на переривання перебігу позовної давності за весь період заборгованості внаслідок здійснення відповідачем у червні 2017 року платежу в сумі 400,00 грн. Навіть за умови, що зазначений платіж перервав перебіг позовної давності за попередні три роки, новий трирічний строк, відлік якого розпочався у червні 2017 року, з урахуванням періоду законодавчого зупинення строків (з 02.04.2020 по 03.09.2025) остаточно сплив у листопаді грудні 2025 року, тобто задовго до дати звернення позивача до суду 15.06.2026 року. Щодо платежів за період з 01.04.2012 по травень 2014 року позовна давність спливла ще до здійснення оплати у червні 2017 року.
Оцінюючи клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску позовної давності (робота абонентського відділу, щомісячне оновлення переліку боржників на офіційному вебсайті підприємства та направлення простих поштових повідомлень), суд виходить із того, що за змістом ч. 5 ст. 267 ЦК України поважними причинами пропуску позовної давності визнаються лише такі обставини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для своєчасного вчинення дій щодо захисту порушеного права. Вжиття підприємством заходів досудового інформування споживачів про борг та поточна робота абонентського відділу не позбавляли позивача об`єктивної можливості звернутися з позовом до суду в межах встановленого законом строку. За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску позовної давності поважними.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , станом на кінець листопада 2017 року сума накопиченого боргу становила 2 199,29 грн, а станом на 30.04.2026 - 10 804,43 грн. Протягом періоду з 01.12.2017 по 30.04.2026 оплати від відповідача не надходили, а розмір заборгованості збільшився на суму щомісячних нарахувань, що складає 8 605,14 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.12.2017 по 30.04.2026 в розмірі 8 605,14 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 8 605,14 грн із заявлених 10 804,43 грн, що становить 79,64%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 650,57 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265 ЦПК України, ст.ст.16,525,526,541 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради (місцезнаходження: м.Полтава, вул.Івана Мазепи,30, код ЄДРПОУ 13961729) на особовий рахунок № НОМЕР_1 суму заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 8 605,14 грн. та судовий збір в сумі 2 650,57 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи,30, код ЄДРПОУ 13961729;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя А.М.Чуванова
Судове рішення № 141446046, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/9051/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: