Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер: 379/1617/26
Провадження № 3/379/575/26
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні,
за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У С Т А Н О В И В :
14.08.2026 року о 13 годині 00 хвилин в м. Тараща по вул. Котляревського 3, водій ОСОБА_1 , керуючи належним їй транспортним засобом ВАЗ 211140 н.з. НОМЕР_2 , не дотрималася безпечного інтервалу, не обрала безпечної швидкості руху, не стежила за дорожньою обстановкою, не слідкувала за її зміною, в результаті чого водій здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з сільськогосподарською тачкою, внаслідок чого було завдано механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушила п. 13.1 ПДР України - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п. 12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух авто, п. 1.5 ПДР України - неприйняття своєчасних заходів для відновлення безпечних умов для руху; п. 2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом ТЗ; за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
За даним фактом працівником поліції 14.08.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745908.
26.08.2026 до Таращанського районного суду Київської області від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026 справу передано для розгляду судді Невгаду О. В.
Крім того, 14.08.2026 року о 13 годині 00 хвилин в м. Тараща по вул. Котляревського 3, водій ОСОБА_1 , керувала належним їй транспортним засобом ВАЗ 211140, н.з. НОМЕР_2 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди покинула місце ДТП, чим порушила в п.2.10.а ПДР - залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, на порушення встановлених правил, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.
За даним фактом працівником поліції 14.08.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745898.
26.08.2026 до Таращанського районного суду Київської області від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026 справу передано для розгляду судді Невгаду О. В.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 11.09.2026 матеріали адміністративних справ №379/11617/26 провадження №3/379/575/26 та №379/1618/26 провадження №3/379/576/26 були об`єднані в одне провадження із присвоєнням об`єднаній справі № 379/1617/26 провадження №3/379/575/26.
26.08.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та 27.08.2026 року ознайомилась з матеріалами справи що вбачається з її власноручних розписок, наявних в матеріалах справи (а.с. 15, та 33).
Судові засідання у справі призначались на 11.09.2026, 25.09.2026, 16.10.2026, 23.10.2026, 03.11.2026 та 10.11.2026 року, про що ОСОБА_1 щоразу повідомлялась належним чином, але в жодне з цих засідань не з`явилась.
10.09.2026 від ОСОБА_1 в електронній формі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для залучення захисника, до якого було долучено копію довідки № 73 про перебування на стаціонарному лікуванні. Постановою суду від 11.09.2026 вказане клопотання було повернуто заявнику без розгляду, оскільки воно було подано з порушенням вимог закону щодо засвідчення електронних документів та не містило кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
11.09.2026 у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 14:00 годину 25.09.2026, про що учасники справи були повідомлені належним чином.
Після проведення судового засідання 11.09.2026 судом було отримано ідентичне за змістом клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та залучення захисника (з додатком у вигляді не завіреної належним чином копії довідки Таращанської міської лікарні № 73 від 09.09.2026 на ім`я ОСОБА_1 ), яке було направлене нею засобами поштового зв`язку «Укрпошта» 09.09.2026.
Крім того, 11.09.2026 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 745908 від 14.08.2026 за ст. 124 КУпАП, до яких долучено не завірену належним чином копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 02733 на ім`я ОСОБА_1 .
Надалі, 23.09.2026, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, до якого долучено копію довідки Таращанської міської лікарні від 23.09.2026 № 84 на ім`я ОСОБА_1 та копію медичного висновку УЗД від 21.09.2026 на її ж ім`я. Обидві копії не завірені належним чином.
Разом з тим, участь в судовому розгляді справи брала потерпіла ОСОБА_2 , котра щоразу заперечувала проти відкладення розгляду справи, пояснюючи свою позицію тим, що вона з ОСОБА_1 проживає по сусідству і в дні судових засідань бачить, що остання перебуває вдома, а не на стаціонарному лікуванні.
Оскільки з медичної документації, яка була надана до суду ОСОБА_1 , не вбачається наявність у неї тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад, з врахуванням наведених вище пояснень потерпілої ОСОБА_2 , суддя висновує про відсутність у ОСОБА_1 поважних причин неприбуття в судове засідання, через що її систематичні неявки в судове засідання оцінює як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 , а також участь її захисника - адвоката Якименко О.В., вважаю за наведених обставин можливим здійснити розгляд цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки у матеріалах справи наявні дані про належне сповіщення про місце і час розгляду справи і хоча від неї надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, але вказані у клопотанні причини неявки не можуть бути визнані поважними, оскільки суду не було надано належних доказів наявності у ОСОБА_1 тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням та одночасної неможливості тимчасово залишити цей заклад. При цьому суддею враховується, що адміністративне стягнення за ст. 122-4 та 124 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня вчинення правопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, які серед іншого містять письмові пояснення ОСОБА_1 , заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та працівників поліції Л.М. та ОСОБА_4 , оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст.251 КУпАП).
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху).
Згідно з Правилами дорожнього руху України:
п. 1.1: ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
п. 1.9: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
п. 1.10: водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
п. 2.3.б: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.10.а: у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 13.1: Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Оскільки ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з`явилась, вона не надала суду особистих пояснень. Разом з тим, під час розгляду справи брав участь захисник ОСОБА_1 - адвокат Якименко О.В., який повідомив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП категорично не визнає та вважає, що потерпіла ОСОБА_2 її оговорює, оскільки між ними тривалий час існують неприязні стосунки. За вказаних в протоколах про адміністративні правопорушення обставин ОСОБА_1 дійсно керувала належним їй автомобілем ВАЗ 211140, н.з. НОМЕР_2 проїзджала вулицею повз ОСОБА_5 яка стояла край дороги з господарчим візком на якому знаходилось гілля дерев, які і зачепила своїм автомобілем, при цьому вона заперечує, що відбувся контакт автомобіля з ОСОБА_2 чи її візком. Тому ОСОБА_1 не зупинилась та поїхала далі у справах. Перший екіпаж поліції, який приїхав на місце події за викликом, протоколи про адміністративні правопорушення не складав, оскільки не виявили складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Також під час судового розгляду було досліджено письмові поясненнями ОСОБА_1 від 14.08.2026 (а.с. 6, 25) відповідно до змісту яких вона їхала на своєму автомобілі вулицею Котляревського та на звуженій частині дороги її авто кинуло і воно зачепило гілля, яке її сусідка вивозила своєю с/г тачкою. Гілля висіло за межами тачки. Вона відчула черкання гілля по кузову, але не придала цьому значення, бо глянувши у дзеркало заднього виду нічого підозрюваного не побачила. Гілля, тачка та люди біля неї були на своїх місцях.
У клопотанні про перенесення дати содового засіданні від 09.09.2026, запереченнях (письмових поясненнях) від 17.09.2026 ОСОБА_1 зазначила, що з викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, обставинами категорично не погоджується, своєї вини у вчиненні правопорушення не визнає, оскільки 14.08.2026 близько 13:00 години вона керувала автомобілем ВАЗ та рухалася з невеликою швидкістю по вул. Котляревського в м. Тараща. При цьому вона зазначила, що вказана вулиця має проїзну частину, якою здійснюється рух транспортних засобів. На проїзній частині знаходилася ОСОБА_2 із ручним візком, завантаженим зрізаним гіллям, яке значно виступало за габарити візка у бік дороги. Проїжджаючи повз, автомобіль зачепив лише вказане гілля, що підтверджується характером поверхневої подряпини на кузові. Безпосереднього контакту автомобіля з металевою конструкцією візка чи з ОСОБА_2 не було, наїзду на пішохода вона не здійснювала. ОСОБА_2 не падала, ушкоджень не отримала та медичної допомоги не потребувала.
Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що працівники поліції не зафіксували жодних механічних пошкоджень візка чи іншого майна, процесуальних протоколів огляду речей та транспортного засобу не складали. Повноцінна схема місця ДТП із відображенням вихідних даних (ширини проїзної частини, замірів, точного розташування об`єктів та бокового інтервалу) в матеріалах справи відсутня, що унеможливлює об`єктивну перевірку її вини у порушенні пунктів 12.1 та 13.1 ПДР України. Посилання в протоколі на п. 2.3 «б» ПДР України також має загальний характер. Жодного доказу що водій була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою або несвоєчасно реагувала на її зміну матеріали справи не містять. У протоколі не конкретизовано, яке саме майно пошкоджено та кому завдано матеріальних збитків. Також ОСОБА_1 звернула увагу суду на наявність тривалих неприязних відносин між нею та ОСОБА_2 . Також ОСОБА_1 вважає, що повторний виклик поліції був використаний потерпілою, як спосіб створення штучних перешкод, у зв`язку з чим її свідчення потребують ретельної перевірки та не можуть бути єдиною підставою для визнання винуватості. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що перший екіпаж поліції, який прибув на місце пригоди за первинним викликом, не виявив жодних ознак наїзду на пішохода, тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 чи пошкоджень її візка, тому протокол за ст. 124 КУпАП одразу не складався. На думку водія, потерпіла згодом фактично сформувала іншу версію події, яка не підтверджується належними матеріальними доказами. З огляду на це, істотне значення для справи мають матеріали первинного виклику, зокрема картка повідомлення на лінію «102», аудіозапис виклику, рапорти та відеозаписи з бодікамер працівників поліції першого екіпажу.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнала вини у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП, її вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні 25.09.2026 та в подальшому, висловлюючи свою позицію під час розгляду клопотань ОСОБА_1 та її адвоката, надала пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, вона зазначила, що 14.08.2026 розмовляла із сусідкою ОСОБА_3 та стояла поруч із тачкою, в якій везла яблука та сміття. При цьому у візку ніякого гілля не було. У цей час повз них на великій швидкості проїхав автомобіль ВАЗ темно-зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Вказаний автомобіль зачепив потерпілу, вдаривши її по лівій руці (передпліччю) та пошкодив (продер) бокову частину тачки, також при цьому продерши бік свого автомобіля, після чого, не зупиняючись, поїхав з місця пригоди. У зв`язку з цим потерпіла викликала працівників поліції. Якою частиною автомобіль зачепив її вона сказати не може, оскільки стояла спиною до автомобіля, який до неї наближався ззаду. При цьому, почувши звук автомобіля вона максимально відкотила візок з дороги в бік, але в тому місці паркан знаходиться близько до дороги, тому у неї не було достатньо простору, щоб зміститись подалі від дороги. Стверджує, що ОСОБА_1 не могла не бачити її та візок, вважає, що остання навмисно їхала так близько. Дійсно ОСОБА_1 є її сусідкою, між ними склалися неприязні відносини. У дні усіх судових засідань, крім одного, ОСОБА_1 перебувала у себе вдома, а не в лікарні. Вона це бачила на власні очі.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 25.09.2026 заявила клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_3 та працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебуває з ними в нормальних сусідських відносинах, а з ОСОБА_1 є кумами. Свідок зазначила, що в день події вони з потерпілою стояли на вулиці біля подвір`я. Свідок поверталася з міста, стояла спиною до будинків, а потерпіла - у напівоберта. Почувши звук транспортного засобу, що наближався, потерпіла намагалася відвести тачку вбік, проте автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який рухався з високою швидкістю, зачепив тачку та, не зупиняючись, поїхав далі, здійснивши поворот. Одразу після цього потерпіла повідомила, що вказаний автомобіль її зачепив. На тачці з лівого боку залишилися сліди фарби від автомобіля.
На запитання захисника ОСОБА_7 відповіла, що вони стояли майже на узбіччі, спиною до напрямку руху автомобіля. Почувши наближення транспортного засобу, потерпіла намагалася від`їхати вбік, але не встигла, внаслідок чого автомобіль частково зачепив її. Тачка залишилася на місці; швидкість автомобіля була значною, проте удар був невисокої сили. Сліди фарби темного кольору залишилися з лівого верхнього боку тачки. Сама тачка є білою, алюмінієвою. Також потерпіла повідомила свідку, що автомобіль вдарив її по руці, ймовірно, боковим дзеркалом. Свідок бачила, як автомобіль поїхав далі, проте не може стверджувати, чи були такі дії водія навмисними. Під час приїзду працівників поліції свідок присутня не була.
У судовому засіданні свідок - працівник поліції ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ) пояснила, що 14.08.2026 отримала виклик на лінію «102». Прибувши на місце події, заявниця (потерпіла) повідомила працівникам поліції, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, здійснила наїзд на її тачку, а також зачепила боковим дзеркалом заднього виду її ліве передпліччя. Від госпіталізації потерпіла відмовилася, видимих тілесних ушкоджень у неї виявлено не було. ОСОБА_1 на місці дорожньо-транспортної пригоди була відсутня. Надалі працівники поліції зв`язалися з ОСОБА_1 у телефонному режимі та прибули за місцем її проживання для відібрання пояснень. Автомобіль знаходився на подвір`ї за місцем її проживання. Під час візуального огляду вказаного транспортного засобу було виявлено механічні пошкодження, а саме подряпини лакофарбового покриття на правій боковій частині кузова. Будь-яких ушкоджень на тачці потерпілої вона тоді не виявила. При цьому процесуальні документи за результатами огляду автомобіля не складалися. Потерпіла не повідомляла поліцейським, що раніше того дня вже надавала комусь пояснення, проте зазначила, що попередній патруль поліції, який приїздив на її виклик, відмовився складати матеріали про адміністративне правопорушення. До місця проживання ОСОБА_1 вони прибули в період між 23:00 та 24:00. Огляд її транспортного засобу фіксувався на портативний відеореєстратор (бодікамеру). Під час відібрання пояснень ОСОБА_1 факт зіткнення не заперечувала, проте припустила, що контакт її автомобіля відбувся не з самою тачкою, а з гіллям, яке знаходилося в ній.
У судовому засіданні свідок - працівник поліції ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ) пояснив, що 14.08.2026 прибув на виклик про вчинення дорожньо-транспортної пригоди у м. Тараща. На місці події потерпіла повідомила, що сусідка ОСОБА_1 , проїжджаючи повз неї, зачепила автомобілем її тачку та вдарила боковим дзеркалом по передпліччю. Після цього поліцейські підійшли в подвір`я до ОСОБА_1 , яка у розмові визнала факт наїзду на тачку. При візуальному огляді її транспортного засобу, який на момент прибуття працівників поліції вже знаходився на подвір`ї за місцем проживання власниці, було виявлено свіжу подряпину вздовж усього кузова автомобіля. Водночас будь-яких ушкоджень на візку (тачці) потерпілої виявлено не було. Оскільки водій не зупинилася після вчинення ДТП та залишила місце пригоди, стосовно неї було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
На запитання захисника ОСОБА_8 свідок зазначив, що отримав виклик у вечірній час, орієнтовно о 21:57. Заявниця також повідомила поліцейських, що за цією адресою раніше вже виїжджав інший екіпаж поліції. Свідок уточнив, що у потерпілої було відібрано письмові пояснення, а схему ДТП складено з її слів. При цьому безпосередньо під час огляду транспортного засобу окремих процесуальних актів чи протоколів огляду автомобіля не складали та замірів на місці його зупинки не проводили. ОСОБА_1 на той момент не заперечувала обставин пригоди та пояснила, що виявила подряпину на кузові лише після зупинки автомобіля, тоді ж і зрозуміла, що відбулося зіткнення. Інших версій походження виявленої подряпини ОСОБА_1 працівникам поліції не надавала. Також свідок зазначив, що потерпіла на місці події повідомила про відсутність потреби в наданні їй медичної допомоги.
Суд, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу, пояснення свідків, також дослідив наявні в матеріалах справи докази:
- протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 745908 від 14.08.2026 за ст. 124 КУпАП та серії ЕПР1 № 745898 від 14.08.2026 за ст. 122-4 КУпАП, зміст яких наведено вище;
- схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.08.2026, яка була складена не безпосередньо на місці події, а зі слів потерпілої (заявниці), проте підписана водієм ОСОБА_1 (підписом на екрані планшета); на вказаній схемі, серед іншого, відображено розташування транспортного засобу ВАЗ 211140, н.з. НОМЕР_2 після ДТП, орієнтовне місце зіткнення, а також зазначено перелік видимих зовнішніх пошкоджень автомобіля, а саме: на правій боковій частині кузова;
- заявою потерпілої ОСОБА_2 від 14.08.2026;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 14.08.2026,
- рапортом працівника поліції Людмили Литвин, у якому зазначено, що 14.08.2026 о 21:57 під час несення служби у складі наряду «Вулкан-0853» на службовий планшет надійшло повідомлення про дорожню-транспортну пригоду без потерпілих. Після прибуття на місце події працівниками поліції було виявлено заявницю (потерпілу), яка повідомила, що 14.08.2026 близько 13:00 її сусідка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, здійснила наїзд на її сільськогосподарську тачку та вдарила її по лівому передпліччю, орієнтовно боковим дзеркалом заднього виду, після чого, не зупиняючись, залишила місце події. З цього приводу ОСОБА_1 , пояснила, що потерпіла перевозила в тачці гілля, яке виходило за її межі, через що у водія склалося враження, що контакт автомобіля відбувся саме з гіллям. Водночас у рапорті констатовано, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не дотрималася безпечного інтервалу руху та здійснила наїзд на пішохода з сільськогосподарською тачкою, внаслідок чого завдано механічних пошкоджень та спричинено матеріальні збитки. На місці події у заявниці та водія було відібрано письмові пояснення, складено схему місця ДТП, а також протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
З указаного вище вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень та її дії правильно кваліфіковані за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, попри не визнання нею своєї винуваті.
При цьому, сама ОСОБА_1 фактично визнала всі обставини події, крім контакту автомобіля з потерпілою та її тачкою, наполягаючи, що контакт відбувся з гіллям, яке знаходилось на тачці. Разом з тим визнала, що відчула контакт автомобіля з гіллям (як вона вважає), а також те, що не зупиняючись продовжила рух та залишила місце події, після чого згодом виявила на своєму автомобілі ушкодження у вигляді подряпин. Таким чином, навіть з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона не дотрималась безпечної швидкості та інтервалу при проїзді повз потерпілу та її с/г тачку, оскільки не змогла уникнути контакту, тобто рух її автомобіля не був безпечним. Крім того, як вона стверджує, вона відчула контакт, а тому мала зупинити автомобіль, відповідно до п. п. 2.10.а ПДР, що дало б їй можливість впевнитись у відсутності пошкоджень свого автомобіля, пошкоджень тачки потерпілої та тілесних ушкоджень у останньої. Не зупинившись та продовживши рух свого автомобіля ОСОБА_1 залишила місце ДТП, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, що прямо слідує з її ж письмових пояснень. Разом з тим, визнане нею виявлення ушкодження у вигляді подряпини на власному автомобілі свідчить про те, що відбувся контакт її автомобіля або з тачкою, або з вантажем на тачці, внаслідок якого утворились виявлені нею ушкодження, що вказує на вчинення нею правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Протягом судового розгляду ОСОБА_1 та її захисник адвокат Якименко О.В. заявили ряд клопотань:
- про виклик і допит свідків: працівників поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які 14.08.2026 прибули на перший виклик потерпілої та спілкувались з ОСОБА_2 , витребування відеозаписів з бодікамер працівників поліції; витребування матеріалів первинного та повторного викликів працівників поліції,
- про призначення інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи до КНДІСЕ;
- про закриття провадження за ст. 124 КУпАП;
- про приєднання письмового доказу відповіді батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України на запит адвоката.
Клопотання про приєднання письмового доказу відповіді батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі на запит адвоката було задоволено та вказаний письмовий доказ приєднано до матеріалів справи, при цьому з його змісту вбачається, що він не містить інформації про обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП.
Решта клопотань не підлягає до задоволення, оскільки, як було встановлено в ході судового розгляду, працівники поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виїздили на перший виклик потерпілої вже після ДТП, при цьому спілкувались з нею по телефону, з ОСОБА_1 вони взагалі не спілкувались, не оглядали автомобіль та тачку потерпілої. Таким чином вказані працівники поліції свідками ДТП не являються, можуть надати суду пояснення з чужих слів ( ОСОБА_2 ) в чому потреба відсутня, оскільки остання особисто надала пояснення безпосередньо в суді та в матеріалах справи наявні її письмові пояснення від 14.08.2026 року.
Стосовно відеозаписів з боді-камер працівників поліції суд наголошує, що ні працівники поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ні ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не були на місці події під час ДТП, тому відсутня фіксація обстановки на місці ДТП. Відеозаписи лише зафіксували пояснення учасників ДТП, що судом було з`ясовано з особистих пояснень потерпілої ОСОБА_2 , та працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також письмових пояснень ОСОБА_1 . На думку суду отриманих відомостей достатньо для прийняття відповідного рішення у даній справі.
Щодо клопотання про призначення інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи суд наголошує, що дії самої ОСОБА_11 , яка не зупинилась на місці ДТП та залишила його не дозволили працівникам поліції зафіксувати обстановку на місці події, провести необхідні виміри тощо. За таких обставин призначення експертизи не дозволить отримати бажаний результат у вигляді висновку експерта, а лише призведе до затягування розгляду справи та, з врахуванням строків проведення експертиз у КНДІСЕ, призведе до уникнення відповідальності особою, яка вчинила правопорушення, через сплив строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення. Як зазначено вище, порушення правил дорожнього руху в даній ситуації є очевидними та слідує з досліджених доказів, для оцінки дій водія суд не вбачає необхідності в спеціальних знаннях, а призначення даної експертизи не є обов`язковим.
Щодо клопотання про закриття провадження за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 - суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки, як вказано вище, суд виснував про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого серед іншого і ст. 124 КУпАП. Письмового клопотання про закриття провадження за ст. 122-4 КУпАП до суду не надходило.
Щодо решти заперечень ОСОБА_1 та її захисника слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
За таких обставин зібрані у справі докази суд визнає достовірними, належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності для прийняття рішення. Наявні докази повністю узгоджуються між собою, поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 245, 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення, повинний належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
Суд дії ОСОБА_1 кваліфікує: за ст. 124 КУпАП - як порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна; за ст. 122-4 КУпАП - як залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, зазначені ч. 2 ст. 33 КУпАП - характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи, що правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП є більш серйозним ніж правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень, оскільки доказів наявності у неї статусу особи з інвалідністю 1 чи 2 групи чи наявності інших пільг по сплаті судового збору суду надано не було.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 122-4, 124, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та. 124 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню:
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП шляхом поглинення менш суворого стягнення більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок (отримувач коштів ГУК у Київ.обл/м. Київ/21081300 ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя О.В. Невгад
Судове рішення № 141445032, Таращанський районний суд Київської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 379/1617/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: