Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 583/4436/26
1-кп/583/409/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2026 р. Колегія суддів Охтирського міськрайонного суду Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
(в режимі відеоконференції)
потерпілих ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка кримінальне провадженні № 12026200000000144 від 10.05.2026 стосовно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,
в с т а н о в и л а:
У провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12026200000000144 від 10.05.2026 стосовно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
04.11.2026 до суду від прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 надійшло письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 на шістдесят днів без визначення розміру застави. Клопотання мотивує тим, що строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 24 листопада 2026 року, однак судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений у межах строку дії запобіжного заходу, при цьому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що стали підставою для застосування до обвинуваченого саме цього виключного запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися.
12.11.2026 до суду від захисника ОСОБА_11 надійшли письмові заперечення на клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , згідно з якими просить змінити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема у вигляді домашнього арешту або іншого заходу, який суд визнає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки. Клопотання мотивує тим, що прокурор не довів необхідності подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, а також не навів належного обґрунтування неможливості застосування домашнього арешту чи іншого більш м`якого запобіжного заходу з покладенням відповідних процесуальних обов`язків. Зазначає, що з моменту події 10.05.2026 минуло понад шість місяців. За цей час органом досудового розслідування проведено необхідні слідчі дії, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. Основні письмові та матеріальні докази вже зібрані та перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення і суду. Стверджує, що продовження тримання під вартою не може бути автоматичним наслідком тяжкості пред`явленого обвинувачення. Також просить суд урахувати стан здоров`я ОСОБА_10 , якому встановлено інвалідність та який страждає на епілептичні напади. Зазначає, що під час перебування в умовах ізоляції ОСОБА_10 частота таких нападів збільшилася, що свідчить про погіршення стану його здоров`я та потребу в належній медичній увазі.
Прокурор ОСОБА_5 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 на шістдесят днів без визначення розміру застави. Заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу на більш м`який.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заперечували проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу на більш м`який.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підтримав клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу на більш м`який.
Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав клопотання про застосування більш м`якого запобіжного заходу, просив обрати цілодобовий домашній арешт.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі.
Заслухавши учасників судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2026 року обрано ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 липня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 липня 2026 року продовжено ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 серпня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2026 року продовжено ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 жовтня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 25 вересня 2026 року продовжено ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 листопада 2026 року.
Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість злочинів, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та судом при продовженні вказаного запобіжного заходу, на даний час не зменшилися.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, колегія суддів відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурор, звертаючись із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк від десяти до п`ятднадцяти років або довічне позбавлення волі. Усвідомлення обвинуваченим невідворотності вказаного покарання, суворості покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_10 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, щоб уникнути покарання;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, оскільки потерпілі та свідки проживають із ОСОБА_10 в одному населеному пункті, йому відомо анкетні дані зазначених осіб, враховуючи факт вчинення ОСОБА_10 замаху на умисне вбивство, потерпілі та свідки можуть сприймати його погрози реально;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, що свідчить про його схильність до скоєння протиправних дій та анти суспільну поведінку.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимостей може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_10 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення ймовірного покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій у зв`язку усвідомленням обвинуваченим невідворотності та суворості покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі).
Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_16 мешкає з ними в одному населеному пункті, знає їх анкетні дані, а тому може вчинити дії, пов`язані з незаконним впливом на них шляхом насильницьких дій, залякування, вмовляння або підкупу з метою надання недостовірних показань. Крім того, колегія суддів враховує факт вчинення ОСОБА_10 замаху на умисне вбивство, у зв`язку з чим потерпілі та свідки можуть сприймати його погрози реально.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Ураховуючи засаду змагальності кримінального провадження, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає коло свідків для доведення своєї правової позиції. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, позбавлений можливості втручатися у дискрецію сторони обвинувачення, у побудову тактики і стратегії підтвердження або спростування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
За таких умов ОСОБА_10 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з певними особами, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності.
Ризик продовження ОСОБА_10 вчинення кримінальних правопорушень підтверджено його девіантною поведінкою, оскільки останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, які вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, загальнонебезпечним способом із застосуванням зброї.
Надаючи оцінку доводам захисника, викладеним у клопотанні про зміну запобіжного заходу на більш м`який, колегія суддів зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді, суду. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, або його продовження, нових обставин, які свідчать про зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, або його продовження, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу судового розгляду.
У зв`язку з наведеним при розгляді питання про зміну запобіжного заходу на більш м`який суд має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто такими, що з`явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду. Посилання захисника на стан здоров`я обвинуваченого вже було предметом оцінки слідчого судді та суду, належних доказів суттєвого погіршення стану здоров`я, яке унеможливило б продовження тримання під вартою, суду не надано, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що стан здоров`я обвинуваченого, враховуючи всі вищевикладені обставини, на даний час не є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який, у зв`язку з чим клопотання захисника про таку зміну задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, який вчинений із застосуванням насильства, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 369-372 КПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Клопотання прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів у кримінальному провадженні № 12026200000000144 від 10.05.2026 стосовно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Визначити строк дії ухвали до 24 години 00 хвилин 10 січня 2027 року.
Ухвала про продовження застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу на більш м`який
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12 листопада 2026 року о 17 год. 00 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Судове рішення № 141444723, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/4436/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: