Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/12571/25
Провадження №2/367/2326/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
09 листопада 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Білогруд О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
установив:
І. Стислий виклад позиції позивача.
Представник позивача адвокат Білий В.С. в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» звернувся до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.12.2023 між позивачем та ТОВ «Сігматек Україна» укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Рено, номерний знак НОМЕР_1 . Так, 15.12.2024 у місті Ірпені сталася ДТП за участю транспортного засобу FAW, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Рено, номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб Рено, номерний знак НОМЕР_1 , що застрахований ПрАТ «СК «Уніка» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 370033/4615/0000042. Згідно з постановою Ірпінського міського суду Київської області від 25.12.2024 (справа №367/13124/24) ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 30816,58 грн, які були перераховані на СТО згідно ПІ №004581 від 20.12.2024 для проведення відновлювального ремонту. Розрахунок страхового відшкодування: 24316,58 (вартість відновлювального ремонту) 3500,00 (франшиза). До позивача перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Рено, номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП. Згідно з витягом з центральної бази даних МТСБ, поліс ОСЦПВНТЗ на дату ДТП на транспортний засіб FAW, номерний знак НОМЕР_2 , не укладався. Позивач просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, у розмірі 30816,58 грн, судовий збір у розмірі 3028 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для розгляду судді Білогруд О.О. Ухвалою від 05.01.2026 постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали різом з позовною заявою з доданими документами направлено відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак поштові повідомлення повернуто до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання".
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення проти позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від нього заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи, заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов не подав, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням частини першої статті 280 ЦПК України.
За частиною четвертою статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, установлені судом.
Згідно з копією Сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370033/4615/0000042 від 12.12.2023 цей документ є візуальною формою сертифікату, що посвідчує укладення електронного договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» (надалі Договір) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
У пунктах 1 та 2 Договору зазначено, що страховиком є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», страхувальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігматек Україні», дані застрахованого ТЗ: Renault Express, рік випуску 2022, реєстраційний номер ТЗ НОМЕР_1 (пункти 6.1 6.2 Договору), період страхування 23.12.2023 22.12.2024 (пункт 12 Договору).
Згідно з пунктами 1.1 1.10 копії страхового акта 24897438622 від 19.12.2024 (далі Акт) страхувальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігматек Україна», вигодонабувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігматек Україна», договір страхування 370033/4615/0000042 від 12.12.2023, застрахований ТЗ Renault Express, реєстраційний номер ТЗ НОМЕР_1 , строк дії договору з 23.12.2023 по 22.12.2024. У пунктах 2.1 2.5 Акта вказана дата страхової події 15.12.2024, дата повідомлення 15.12.2024, місце настання страхової події Ірпінь, вул. Г. Сковороди, 11/3, Київська область, обставини страхової події за участю 2 ТЗ, ризик ДТП. Згідно з пунктами 3.5 3.17 Акта вартість відновлювального ремонту, визначеного на підставі рахунку СТО 34316,58 грн, вартість запчастин, що підлягають заміні 20970,98 грн, вартість запчастин з врахуванням зносу 20970,98 грн, вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу 34316,58 грн, франшиза згідно з умовами договору 3500 грн, сума страхового відшкодування 30816,58 грн.
Відповідно до копії платіжної інструкції № 004581 від 20.12.2024 платник ПрАТ «СК «Уніка» здійснив безготівковий переказ Арма Моторс Київ на суму 30816,58 грн, призначення платежу страхове відшкодування згідно з договором 370033/4615/0000042 від 12.12.2023р. Без ПДВ. ТОВ «СІГМАТЕК Україна», ЄДРПОУ 38671110, рах. НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_1 .
Згідно з копією рахунку № НОМЕР_3 від 17.12.2024, виданого ТОВ «Арма Моторс Київ» Товариству з обмеженою відповідальністю «СІГМАТЕК Україна» разом до сплати з ПДВ 34316,58 грн.
Відповідно до пошукового запиту в Централізованій базі даних МТСБУ визначити статус полісу та страховика, що видав поліс за вказаними параметрами: державний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , дата 15.12.2024 23:59:59 не дав результатів.
Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 17.12.2024 у справі №367/13124/24 в місті Ірпені 15.12.2024 о 22:20 по вул. Г. Сковороди 11/3, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем FAW, номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Renault Express, номерний знак НОМЕР_1 , який стояв. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП. Суд постановив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави.
IV. Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка і висновки суду.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою та третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частинах першій третій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
У частинах першій та третій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Страхування це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 статті 1 Закону України «Про страхування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством (частини перша третя статті 979 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України (частина перша статті 980 ЦК України).
Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України (частина перша статті 89 Закону України «Про страхування»).
Згідно з частиною четвертою статті 89 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства (пункт 59 статті 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до частин п`ятої сьомої статті 93 Закону України «Про страхування» договір страхування має містити вичерпний перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування, на які не поширюється дія страхового захисту за договором страхування, якщо інше не передбачено законом. Винятки із страхових випадків та обмеження страхування викладаються зрозумілою для страхувальника мовою, не повинні містити суперечностей та допускати неоднозначне тлумачення змісту. Страхове покриття за конкретним договором страхування включає сукупність страхових ризиків, на випадок настання яких здійснюється страхування, об`єкт страхування, строк дії, грошовий еквівалент страхового захисту, а також територію дії страхового захисту. Перелік страхових випадків визначається в договорі страхування за згодою сторін, якщо інше не передбачено законодавством.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2024 у справі № 175/4710/16-ц у разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.
Враховуючи зазначене, те, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в цьому випадку до страховика, позивача у справі, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, мав до особи, відповідальної за завдані збитки. Наведене свідчить, що до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що пред`явлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
V. Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, судовий збір у розмірі 3028 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з вимогами частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У частині третій статті 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №9901/350/18 та постанові від 26.05.2020 у справі №908/299/18.
Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
До позовної заяви було додано копію Договору доручення № 1 ВНМ від 01.11.2023, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , а також копію Додаткової угоди № 1 до Договору доручення № 1 ВНМ від 01.11.2023, згідно з умовами якої довіритель та повірений дійшли згоди доповнити Договір доручення № 1 ВНМ від 01.11.2023 таким пунктом: «2.2.1. З метою виконання обов`язків передбачених Договором повірений має право залучати до виконання покладених на нього обов`язків про надання правової допомоги адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання на договірних засадах. При цьому повірений зобов`язаний забезпечити дотримання професійних прав адвокатів, гарантій адвокатської діяльності та умов даного договору. При укладанні договорів з адвокатом, Бюро чи Об`єднанням, повірений самостійно та на власний ризик визначає перелік справ, які мають бути передані. Повірений має право самостійно оплачувати послуги залучених до виконання договору адвокатів, Бюро чи Об`єднання. Витрати повіреного на виконання даного договору підлягають відшкодуванню довірителем на умовах, порядку та строки визначені частиною 5 (Порядок розрахунків) даного Договору».
Згідно з копією Договору № 2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023, укладеного між Адвокатським бюро «Білий» та Фізичною особою-підприємцем Волчек Н.М., та копією Додаткової угоди № 1 до Договору № 2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2024 сторони погодились про продовження строку дії договору до 01.11.2025. Сторони домовились внести зміни до пункту 6.2 Договору і викласти його в такій редакції: «Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.11.2025, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором».
Згідно з копією Акта (звіту) прийому-передачі наданих послуг № 1/36868 до Договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 01 листопада 2023 року, складеного 17.10.2025, Бюро згідно з Договором були надані клієнту такі послуги по страховій справі № 36868 (страховий акт № 24897438622) за позовом ПрАТ «СК «Уніка» до ОСОБА_1 , а саме: здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі; досліджено та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні; досліджено та оцінені самостійно отримані юро документи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів клієнта; складено та подано відповідний позов до суду. Вартість послуг Бюро відповідно до пункту 1 додатку № 1 до Договору складає 8000 грн.
Проте, суду не надано копію Договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 01.11.2023, а також Додаток до нього, згідно з яким була встановлена вартість послуг Адвокатського бюро «Білий». Також суду не надано акт виконаних робіт з детальним описом наданих послуг відповідно до Договору № 2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023 та яким саме адвокатом надано конкретні послуги.
Враховуючи, що представник позивача відповідно до вимог статті 137 ЦПК України не подав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно з Договором №2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023, суд вважає необхідним відмовити у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, на підставі статей 979, 980, 993, 1187, 1188 ЦК України, керуючись статтями 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ідентифікаційний код 20033533, відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 30 816 (тридцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок, а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2026
Відомості про учасників:
ПОЗИВАЧ: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» ідентифікаційний код 20033533, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок 6 літ.В.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Білогруд
Судове рішення № 141444250, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/12571/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: