Ухвала суду № 141443697, 12.11.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
456/4463/21
Номер документу
141443697
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 456/4463/21

Провадження № 6/456/176/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Коцур А.І.

розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 по справі №456/4463/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в :

Підстава подання (позиція заявника). Приватний виконавець Білецький І.М. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до повного виконання зобов`язань за виконавчими листами у справі № 456/4463/21 (виконавчі провадження № 78658152 та № 78659322), про що постановити відповідну ухвалу. Розглянути подання без участі приватного виконавця або його представника. В обґрунтування подання покликається на те, що боржник обізнана про виконавче провадження та свої обов`язки. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2025 надіслано боржнику на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ) супровідним листом від 18.07.2025. У пункті 2 постанови боржника зобов`язано протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно і попереджено про відповідальність за її неподання. Постанови про арешт майна та про опис і арешт майна від 21.07.2025 надіслано листом від 21.07.2025 № 61964; про результати оцінки майна боржника повідомлено листом від 13.08.2025. Важливо, що 20.08.2025 боржник сама звернулася до мене з клопотанням у виконавчому провадженні № 78658152 про зняття арешту з рахунку в межах двох мінімальних заробітних плат, в якому визнає, що є боржником за виконавчим листом № 456/4463/21, і посилається на отриманий нею лист про призначення експерта. За цією заявою 20.08.2025 мною винесено постанову про визначення поточного рахунку для видаткових операцій. Отже, боржник не лише отримала документи виконавця, а й свідомо користувалася процесуальними правами сторони виконавчого провадження і водночас не виконала жодного з покладених на неї обов`язків. Невиконання обов`язків боржника за частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Декларацію про доходи та майно боржник у встановлений строк не подала і до цього часу не подала; про зміну відомостей, обставини, що перешкоджають виконанню, або поважні причини невиконання вимог виконавця не повідомляла. Боржник не пропонувала жодного графіка погашення та не здійснювала добровільних платежів на користь стягувача. Єдина її позиція у виконавчому провадженні незгода з рішенням суду, що набрало законної сили (у клопотанні від 20.08.2025 вона посилається на те, що рішення ухвалено на підставі розписки без реальної передачі коштів та що справа досліджується в кримінальному провадженні). Така незгода не є об`єктивною обставиною, що унеможливлює виконання; мені не відомо про зупинення виконавчого провадження, відстрочку чи розстрочку виконання рішення. Відчуження майна на шкоду стягувачу. Виконавчими діями встановлено, що 04.02.2025 боржник за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Палійською О.В. (реєстр № [158]), продала частку у праві власності на машиномісце за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину Королівства Норвегії ОСОБА_3 за 26 100 грн. Від імені покупця за довіреністю діяв ОСОБА_4 батько боржника (його адреса проживання збігається з адресою боржника). Право власності на цю частку боржник набула лише 04.10.2024 (свідоцтво про придбання майна з електронних торгів), тобто відчужила майно за чотири місяці. Правочин вчинено вже після ухвалення 23.11.2022 рішення суду першої інстанції про стягнення боргу та під час апеляційного перегляду справи, коли боржнику було достеменно відомо про вимоги кредитора. Відомостей про спрямування отриманих від продажу коштів на погашення боргу немає, а на виявлених рахунках боржника коштів немає. Тобто йдеться саме про ту поведінку, яку суд в ухвалі від 12.03.2026 визнав ознакою ухилення, відчуження майна з метою унеможливити звернення стягнення. Виїзд боржника за кордон у період виконавчого провадження. Згідно з відповіддю Державної прикордонної служби України від 03.09.2026 (запит № 364812856) боржник виїхала за межі України 05.07.2026 о 19:44 та повернулася 13.07.2026 о 12:58 за паспортом НОМЕР_2 . Тобто вже після відмови в задоволенні попереднього подання боржник, не погасивши борг, скористалася правом виїзду за кордон. Це свідчить, по-перше, про те, що боржник має можливість нести витрати на закордонні поїздки, але не спрямовує кошти на виконання рішення, по-друге, про реальність ризику того, що за відсутності обмеження вона залишатиме межі України і надалі, ускладнюючи виконання рішення. Відсутність майна та коштів при наявності доходів. За даними реєстрів і запитів станом на лютий 2026 року: транспортні засоби за боржником не зареєстровані (відповідь МВС від 26.02.2026); боржника знято з обліку як фізичну особу підприємця (відповідь ДПС від 26.02.2026); залишки на виявлених рахунках боржника в банках нульові або символічні (скриншот АСВП від 26.02.2026); єдине майно, на яке накладено арешт, земельна ділянка площею 0,0093 га у м. Моршин (кадастровий номер 4610700000:01:004:0336), ринкова вартість якої за звітом про оцінку від 12.08.2025 становить 94 700 грн, тобто близько 1,6 % від суми стягнення. У клопотанні від 20.08.2025 боржник стверджує, що ділянку було відчужено у 2013 році, однак жодних підтвердних документів не надала. Водночас, за даними ДПС (відповідь від 26.02.2026), у IV кварталі 2025 року боржник отримала дохід 38 000 грн від БФ «Інтелект нації». Приватний виконавець не посилається на саму лише відсутність майна як на ухилення: вона є наслідком описаних вище дій (відчуження майна у 2025 році) та неподання декларації, через що виконавець не має змоги перевірити реальний майновий стан боржника.

В поданні приватний виконавець Білецький І.М. просить розглядати подання за його відсутності.

Боржник ОСОБА_1 подала на адресу суду письмові заперечення на подання приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в кінцевій редакції позовних вимог якого просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 : -заборгованість в розмірі 107 000 Євро, що еквівалентно станом на день звернення з позовом до суду за офіційним курсом НБУ 3371570 грн.;- 3 % річних від простроченої суми в розмірі 303 441 грн. 30 коп.;-завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.;- понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 19.06.2018 року за договором позики ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 107 000 євро, а остання зобов`язувалася їх повернути до 01.09.2018 року, написавши власноручно про це розписку. В подальшому ОСОБА_1 грошові кошти не повернула, що підтверджується наявністю у позивача оригіналу її розписки.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області 23 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 107 000 євро /основна сума заборгованості/; 303 441 грн. 30 коп. / 3 % річних за прострочення повернення позики/; 5 000 грн. моральної шкоди; 13 620 грн. судового збору та 15444 грн. 90 коп. витрат за проведення судово-технічної експертизи.

19 травня 2025 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2022 року - без змін.

07.07.2025 на виконання вищезазначеного рішення суду по справі №456/4463/21 Стрийським міськрайонним судом видано виконавчі листи.

18 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем були відкриті виконавчі провадження №78658152, №78659322 з примусового виконання виконавчих листів по справі №456/4463/21.

Постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року (провадження № 61-7479св25) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Львівського апеляційного суду від 19 травня 2025 року скасовано, а справу № 456/4463/21 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні подання приватного виконавця.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавленим права в будь-який час повернутись в Україну.

Також, згідно ст. 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Європейський суд з прав людини у справі «Гочев проти Болгарії» від 26.11.2009 року прийшов до висновку про формування загальних правил щодо права на свободу пересування, наголосивши, що дане обмеження повинне відповідати одночасно трьом критеріям: 1. Ґрунтуватися на законі; 2. переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу N4 до Конвенції; 3. знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Відповідно до ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Фізична особа не може бути видворена з обраного нею місця перебування, доступ до якого не заборонений законом. Законом можуть бути встановлені особливі правила доступу на окремі території, якщо цього потребують інтереси державної безпеки, охорони громадського порядку, життя та здоров`я людей.

Згідно частини 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги закону для здійснення тимчасового обмеження права громадянина України, яке гарантується Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, повинні бути достатньо вагомі підстави, які б свідчили про необхідність застосування такого заходу (продовження його застосування), насамперед в інтересах забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

У зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може, зокрема, свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 згаданого Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, тощо.

Мотивована оцінка доказів, наданих заявником та висновки суду за результатами подання.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в кінцевій редакції позовних вимог якого просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 : -заборгованість в розмірі 107 000 Євро, що еквівалентно станом на день звернення з позовом до суду за офіційним курсом НБУ 3371570 грн.;- 3 % річних від простроченої суми в розмірі 303 441 грн. 30 коп.;-завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.;- понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 19.06.2018 року за договором позики ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 107 000 євро, а остання зобов`язувалася їх повернути до 01.09.2018 року, написавши власноручно про це розписку. В подальшому ОСОБА_1 грошові кошти не повернула, що підтверджується наявністю у позивача оригіналу її розписки.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області 23 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 107 000 євро /основна сума заборгованості/; 303 441 грн. 30 коп. / 3 % річних за прострочення повернення позики/; 5 000 грн. моральної шкоди; 13 620 грн. судового збору та 15444 грн. 90 коп. витрат за проведення судово-технічної експертизи.

19 травня 2025 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2022 року - без змін.

07.07.2025 на виконання вищезазначеного рішення суду по справі №456/4463/21 Стрийським міськрайонним судом видано виконавчі листи.

18 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем були відкриті виконавчі провадження №78658152, №78659322 з примусового виконання виконавчих листів по справі №456/4463/21.

Постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року (провадження № 61-7479св25) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Львівського апеляційного суду від 19 травня 2025 року скасовано, а справу № 456/4463/21 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту ухвалення вказаної постанови постанова Львівського апеляційного суду від 19.05.2025 втратила законну силу, а тому рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області 23 листопада 2022 року не набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Оскільки підставою для звернення з поданням слугувала необхідність забезпечення виконання судового рішення, яке на цей час втратило законну силу внаслідок скасування судом касаційної інстанції та передачі справи на новий апеляційний розгляд, а тому відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до повного виконання зобов`язань за виконавчими листами у справі № 456/4463/21 (виконавчі провадження № 78658152 та № 78659322).

Суд звертає увагу, що відмова в задоволенні подання з наведених підстав не є перешкодою для звернення до суду з поданням, коли відпадуть обставини, які слугують підставою для відмови в задоволенні подання.

Керуючись ст. ст 258-261, 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 по справі №456/4463/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. Л. Бучківська

Часті запитання

Який тип судового документу № 141443697 ?

Документ № 141443697 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141443697 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141443697 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141443697 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141443697, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Судове рішення № 141443697, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141443697 відноситься до справи № 456/4463/21

Це рішення відноситься до справи № 456/4463/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141443696
Наступний документ : 141443698