Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 162/865/26
Провадження № 2/162/640/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
11 листопада 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П., розглянувши справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулося до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом через систему «Електронний суд» 28 вересня 2026 року.
Ухвалою від 07 жовтня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі. Постановлено розглянути справу 06 листопада 2026 року з повідомленням сторін.
На дату судового розгляду сторони не з`явилися.
Позивач у позовній заяві просив розглянути справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач, який належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, не повідомив про причини неявки у судове засідання, відзиву на позов не подав.
Ухвалами суду від 06 листопада 2026 року клопотання про витребування доказів залишено без задоволення, постановлено провести заочний розгляд цієї справи.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 244 ЦПК судове рішення проголошено 11 листопада 2026 року.
2. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «Коллект Центр» у позовній заяві вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 08 серпня 2021 року уклали кредитний договір № 3271578, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 10000 гривень зі сплатою відсотків.
ТОВ «Мілоан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 13 січня 2022 року уклали договір факторингу № 13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3271578.
ТОВ «Вердикт Капітал» 10 січня 2023 року уклали договір факторингу № 10-01/2023 з ТОВ «Коллект Центр» відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3271578.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3271578.
Відповідач не виконує свого зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує, у зв`язку з чим станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості становить 11447,50 гривень, з яких: 2500 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 7947,50 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1000 гривень - заборгованість за комісіями.
Крім вказаної суми, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2662,40 гривні, пов`язані з оплатою судового збору, та 9 тисяч гривень витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи не подав.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Позов умотивовано тим, що 08 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 3271578. Згідно з умовами договору відповідач (надалі - Позичальник) отримав кредит у розмірі 5000 гривень та зобов`язаний був повернути кошти Кредитодавцю 28 серпня 2021 (пункт 1.4), а також - комісію за надання кредиту: 1000 гривень, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту (п. 1.5.1), проценти за користування кредитом: 2500 гривень, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2), а також проценти за стандартною (базовою) ставкою 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п.1.6, 2.3.1.2).
На день звернення до суду відповідач не повернув суму кредиту 2500 гривень, не сплатив комісію в сумі 1000 гривень, а також проценти за користування кредитом 2697,50 гривень.
Сторони домовилися, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій).
Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищує 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту) (п. 2.3.1.2).
У разі продовження користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з п.1.3. Договору, зокрема, строк кредитування, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1,2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком (п. 2.3.2).
Отже, якщо Позичальник не повернув кредит вчасно і продовжується користування, відбувається пролонгація договору на стандартних (базових) умовах, і строк кредитування автоматично продовжується.
Позивач не надав суду оновлений графік платежів, тому суд виходить з умов кредитного договору.
Водночас, загальний строк автоматичної пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів.
Суд встановив, що строк кредитування сплив 27 жовтня 2021 року. Позикодавець користувався кредитними коштами, і не повернув їх у строк, встановлений договором. Кредитодавець обґрунтовано нарахував відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування (08.08.2021 28.08.2021), що становлять 2500 гривень.
Суд також встановив, що строк кредитування був продовжений (пролонгований) на пільгових та стандартних (базових) умовах, оскільки до 28.08.2021 відповідач не повернув кредит і продовжив користуватися кредитними коштами.
Тому, керуючись пунктами 1.6 та 2.3 кредитного договору, Кредитодаць з 29.08.2021 обґрунтовано нарахував проценти за пільговою та стандартною (базовою) процентною ставкою від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом за період 29 серпня 2021 року 27 жовтня 2021 року, тобто 60 днів користування кредитом внаслідок пролонгації.
Згідно відомості наданої ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 сплатив 7500 гривень по тілу кредиту, 6750 гривень процентів, 300 комісії за пролонгацію.
Згідно з реєстром боржників розрахунків заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3271578 від 08 серпня 2021 року становить 6197,50 гривень, з яких: 2500 гривень заборгованість за тілом кредиту, 2696,50 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1000 гривень заборгованість по комісії.
ТОВ «Мілоан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 13 січня 2022 року уклали договір факторингу № 13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3271578.
Після відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» продовжив нарахування відсотків по кредитному договору.
Згідно з реєстром боржників заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3271578 від 08 серпня 2021 року становить: 11447,50 грн, з яких: 2500 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 7947,50 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1000 гривень - заборгованість за комісіями.
ТОВ «Вердикт Капітал» 10 січня 2023 року уклали договір факторингу № 10-01/2023 з ТОВ «Коллект Центр» відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3271578.
З наданих позивачем розрахунків заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3271578 від 08 серпня 2021 року становить: 11447,50 грн, з яких: 2500 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 7947,50 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1000 гривень - заборгованість за комісіями.
5. Норми права, які застосував суд.
Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі -- ЦК) засадами цивільного судочинства зокрема є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК у редакції, яка діяла на момент відступлення прав вимоги до відповідачки, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з пунктами 4, 10, 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до частин першої-восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
6. Мотиви суду щодо позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першої статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 надав кредитодавцю свої персональні дані, підписав договір одноразовим цифровим ідентифікатором. Таким чином, договір підписано сторонами у належній формі та у передбачений законом спосіб.
Аналіз доданих до позовної заяви договорів факторингу, витягів з реєстрів боржників тощо, приводить суд до висновку про набуття ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до ОСОБА_1 відповідно до договору № 3271578 від 08 серпня 2021 року.
Між тим, пред`явлені до стягнення суми суд вважає завищеними з таких міркувань.
Суд констатує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.
Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.
ТОВ «Мілоан» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит на суму 10000 гривень на 20 днів з дня отримання кредиту, тобто з 08 серпня 2021 року по 28 серпня 2021 року. Протягом цього періоду діяла процентна ставка у 1,25 % від суми кредиту за кожний день користування.
Відповідачем частково сплачено заборгованість за основним зобов`язанням на суму 7500 гривень. Таким чином, вимога позивача у частині стягнення заборгованості тіла кредиту підлягає до повного задоволення.
Між тим, суд вважає завищеними позовні вимоги у частині стягнення відсотків з огляду на таке.
Позичальник не повернув кредит вчасно і продовжив користування кредитиними коштами, відбувалась пролонгація договору і строк кредитування продовжився.
Позивач не надав суду оновлений графік платежів, тому суд виходить з умов кредитного договору.
Водночас, загальний строк автоматичної пролонгації не може перевищувати 60 днів. Суд встановив, що строк кредитування сплив 28 серпня 2021 року. Позикодавець користувався кредитними коштами, і не повернув їх у строк, встановлений договором. Кредитодавець обґрунтовано нарахував відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування. Суд також встановив, що строк кредитування був продовжений (пролонгований) на стандартних (базових) та пільгових умов, тому, керуючись пунктами 1,6, 2.3.1.1 та 2.3.1.2 кредитного договору, Кредитодаць обґрунтовано нарахував проценти за стандартною (базовою) та пільговою процентною ставкою до 27 жовтня 2021 року. Натомість після спливу визначеного договором строку кредитування та строку автоматичної пролонгації, тобто після 28 жовтня 2021 року кредитодавець нарахував безпідставно, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, пункт 8.38 постанови 18 березня 2020 у справі № 902/417/18).
Підсумовуючи викладене, суд виснував, що за договором про споживчий кредит № 3582527 від 08 серпня 2021 року загальна сума заборгованості по процентах, яка визнається обґрунтованою, становить 1572 гривні.
Між тим, ТОВ «Коллект Центр» не надало суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, які надаються позичальником та за які встановлена комісія за обслуговування кредиту. Таким чином, в частині стягнення із ОСОБА_1 1000 гривень комісії необхідно відмовити. Такий висновок суду узгоджується з правою позицією Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.
Кошти у сумі 300 гривень сплачені відповідачем як комісії суд зараховує у суму погашення заборгованості по тілу кредиту.
Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.
7. Питання розподілу судових витрат.
ТОВ «Коллект Центр» при поданні позовної заяви сплатило 2662,4 гривень судового збору, які у зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (32,95 % від заявлених вимог).
Крім цього, «ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 9 тисяч гривень. Суд вважає ці витрати необґрунтовано завищеними, з таких міркувань.
Вирішуючи це питання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами частини восьмої статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача було надано копію договору № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги №699 від 03 серпня 2026 року, копію витягу з акту №25 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року, відповідно до якого на складання позовної заяви затрачено 2 години, вартість послуги 6000 гривень, надання усної консультації з вивчення документів 2 години, вартість послуг 3000,00 гривень. Всього витрати на професійну правову допомогу складають 9000 гривень.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Отже, з врахуванням розміру задоволених вимог, зважаючи на незначну складність справи, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2000 гривень.
8. Висновок суду щодо позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265, 282 ЦПК, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 3271578, що укладений 08 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем, у сумі 3772 (три тисячі сімсот сімдесят дві) гривні, з яких 2200 (дві тисячі двісті) гривень борг за основним зобов`язанням (тіло кредиту), 1572 (одна тисяча п`ятсот сімдесят дві) гривні відсотки.
В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 877 (вісімсот сімдесят сім) гривень 26 копійок судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, пропорційно розміру задоволених вимог.
Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 1785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять ) гривень 14 копійок залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2000 (дві тисячі) гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»; місцезнаходження позивача: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок № 3, офіс № 306; ЄДРПОУ позивача: 44276926.
Ім`я відповідача: ОСОБА_1 ; місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 ; РНОКПП відповідача: НОМЕР_1 .
Суддя В.Д. Глинянчук
Судове рішення № 141442929, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 162/865/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: