Єдиний державний реєстр судових рішень
ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/1867/26
Провадження №2/477/1868/26
УХВАЛА
03 листопада 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання Клюсевич Н.М.,
за участю: представника позивача Данчука О.В.,
під час підготовчого провадження у цивільній справі
за позовом ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
про скасування арешту нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Данчука О.В., звернувся з позовом до ОСОБА_2 , визначивши третьою особою корабельний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна.
Зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2012 року, у справі № 1411/135/2012, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Енергобанк" стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 48 від 10 вересня 2009 року у розмірі 992091 грн. При цьому за договором іпотеки від 10 вересня 2009 року між АБ «Енергобанк» та ОСОБА_2 , з метою забезпечення належного виконання кредитного договору, останній передав банку в іпотеку земельну ділянку з кадастровим номером 482338001:04:041:0006 разом з розташованим на ньому житловим будинком загальною площею 387,7 кв.м. в АДРЕСА_1 .
На виконання судового рішення відділом державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області 21 лютого 2013 року було відкрито виконавче провадження № 36657967, в межах якого тією ж датою винесена постанова про арешт майна боржника і 26 березня 2013 державним виконавцем внесені відомості про це в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту внесено відповідний запис про обтяження за № 456159, яким накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 . Але в зв`язку з неможливістю виконати судове рішення державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції винесено постанову 25 лютого 2014 року про повернення виконавчого документу.
Позивач вказав, що став новим кредитором відповідно до договору відступлення прав вимоги № 5 від 11 жовтня 2017 року та договору про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчених в той же день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. В той же час не може скористатися своїм правом нового кредитора та іпотекодержателя в зв`язку з існуванням арешту нерухомого майна ОСОБА_2 , накладеного у виконавчому провадженні №36657967. При цьому вважав, що оскільки не є учасником виконавчого провадження, і яке було завершено тринадцять років назад, то це виключає оскарження дій/бездіяльність виконавця в межах Закону України «Про виконавче провадження».
Тому на захист своїх порушених прав просив суд скасувати арешт майна боржника ОСОБА_2 , накладений за постановою державного виконавця 21 лютого 2013 року у виконавчому провадженні № 36657967, відомості про який внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2026 року за позовом було відкрито провадження в загальному порядку.
В той же час, в першому підготовчому судовому засіданні суд, детально перевіривши матеріали провадження, уточнивши у представника позивача позицію щодо вірності заявлених вимог, прийшов до висновку, що заявлений позов не підлягає розгляду в порядку позовного провадження виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 201/6486/20 (провадження № 61-19066св20), підстав відступити від зазначених висновків суд не встановив.
В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 набув прав кредитора та іпотекодержателя, але не став власником арештованого майна, то він набув прав сторони виконавчого провадження стягувача для чого мав звернутися до суду з відповідним клопотання про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на це, для вирішення питання про зняття арешту з майна законом передбачений інший порядок судового захисту, а саме - оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 255, 258-260 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту нерухомого майна, накладеного відділом ДВС Жовтневого районного управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 366579967 від 21 лютого 2913 року закрити.
Роз`яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області на протязі п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено на 12 листопада 2026 року.
Суддя Р.В. Козаченко
Судове рішення № 141441802, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області) було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 477/1867/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: