Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 571/1258/26
Провадження № 2/571/605/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Качмар М.Я.,
за участю секретаря судового засідання Качановської О.Ф.,
представника позивача адвоката Смика А.І.,
представника третьої особи Лукача Я.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , третя особа: Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту, а саме що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю як жінка та чоловік не перебуваючи у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі в період з жовтня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 4 вересня 2005 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, про що 05 вересня 2005 року складено актовий запис № 15.
У шлюбі сторони проживали спільно та створили сім`ю, в якій народилися двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2011 року у справі № 2-153/11 шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом із матір`ю, при цьому позивачка прізвище « ОСОБА_9 » не змінювала.
У подальшому, 21 травня 2014 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Від цих відносин у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 серпня 2015 року у справі № 571/591/15-ц шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було розірвано, а їхнього сина залишено проживати разом із матір`ю.
Після розірвання зазначеного шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відновили сімейні відносини, примирилися та з жовтня 2015 року почали спільно проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .
З цього часу сторони фактично відновили сімейне життя, спільно вели господарство, виховували дітей, були пов`язані спільним побутом, взаємними правами та обов`язками, притаманними подружжю.
26 листопада 2025 року ОСОБА_6 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після проходження базової військової підготовки його було направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , де він обіймав посаду водія 3-го кулеметного відділення кулеметного взводу 1-ї піхотної роти піхотного батальйону.
20 лютого 2026 року близько 15 год. 10 хв. під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Загірне Пологівського району Запорізької області ОСОБА_6 у складі штурмової групи « ІНФОРМАЦІЯ_8 » зник безвісти за особливих обставин.
У зв`язку з тим, що між позивачкою та ОСОБА_6 , шлюб не був зареєстрований, вона не може у повній мірі реалізувати свої права, а саме представляти інтереси свого чоловіка перед органами, установами, отримати грошову допомогу, а тому змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.06.2026 року справу прийнято до провадження судді та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні, здійснено виклик сторін (а.с.48).
07.07.2026 до суду надійшли пояснення заінтересованої особи Міністерства оборони України, в яких викладено заперечення проти заявлених позовних вимог (а.с.56-59).
28.07.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 , у якій відповідач визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі (а.с.85).
11.08.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 , у якій відповідач визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.09.2026 підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с.107).
В судовому засіданні позивач свої вимоги, викладені в позовній заяві підтримала та просила задовольнити.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини викладені в заяві, просив суд позов задовольнити та не вирішувати питання розподілу судового збору у разі задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про день, час та місце проведення судового засідання, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав позовні вимоги, підтвердив факт проживання позивачки (його матері) із ОСОБА_6 з 2015 року до моменту знання безвісті під час захисту Батьківщини.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала. Додатково пояснила, що вона є матір`ю зниклого безвісті ОСОБА_6 , позивачку вважає рідною дочкою, а не невісткою. Позивачка та її син спільно проживали з 2015 року до моменту зникнення безвісті, вели спільно господарство, придбали будинок та виховували дітей.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав, зазначив, що відсутня юридична мета встановлення факту та відсутність безпосереднього правового наслідку на час розгляду справи. Просив відмовити у задоволенні позову.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є односельчанкою сторін у справі, підтримує дружні відносини з відповідачкою ОСОБА_2 . Підтвердила, що позивач та ОСОБА_6 проживали після розірвання шлюбу, спершу на орендованій квартирі на АДРЕСА_1 , пізніше у житловому будинку, який придбали разом, вели спільно господарство, тримати худобу та виховували спільних дітей.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердила факт спільного проживання. Зазначила, що проживає з позивачкою та ОСОБА_6 по сусідству. Поселились вони біля неї приблизно на початку 2023 року. Жили однією сім`єю.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердила факт спільного проживання. Зазначила, що батько та мати почали знову проживати разом в 2015 році. Разом тримали господарство, купили будинок, робили ремонті роботи в ньому. Після призову батька на військову службу вона разом з відповідачами та позивачкою неодноразово відвідували батька та возили передачі до місць несення служби. Крім того, батько пересилав їм кошти.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши наявні у справі письмові докази, дійшов наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_12 (після одруження ОСОБА_9 ) зареєстрували шлюб 04.09.2005 року. (а.с.12)
Рішенням суду від 28.04.2011 року шлюб між сторонами розірвано.
У шлюбі у сторін народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У подальшому, 21 травня 2014 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Від цих відносин у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 серпня 2015 року у справі № 571/591/15-ц шлюб між ними було розірвано, а їхнього сина залишено проживати разом із матір`ю.
Після розірвання зазначеного шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відновили сімейні відносини, примирилися та з жовтня 2015 року почали спільно проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .
23.02.2026 матір ОСОБА_6 ОСОБА_2 отримала звістку (сповіщення) про те, що її син ОСОБА_6 зник безвісти 20.02.2026 близько 15:10 виконуючи бойове завдання в районі н.п. Загірне Пологівського району Запорізької області під час стрілецького бою у складі ШГр «Лісник» (а.с.31).
24.02.2026 за заявою було внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.115 КК України по факту зникнення безвісти ОСОБА_6 (а.с.31 зворот).
Під час розгляду справи судом встановлено, що за час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вели спільне господарство, придбавали будівельні матеріали, що підтверджується чеками, які збереглися та копії чеків долучені до матеріалів справи, мають спільні фотографії, вели переписку в соціальних мережах та чатах.
Крім того, з наданих суду доказів вбачається що ОСОБА_6 систематично перераховував кошти з свого рахунку на рахунок ОСОБА_1 , а позивачка здійснювала відправлення ОСОБА_6 побутових речей поштою.
Також з довідки виданою старостою Сновидовицького старостинського округу слідує, що ОСОБА_1 дійсно проживала разом без укладення шлюбу з ОСОБА_6 , батьком їх спільних дітей в АДРЕСА_2 та вели спільне господарство. (а.с.20 зворот).
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
Отже, справи про встановлення фактів розглядаються за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за умов, якщо факти, які підлягають встановленню, мають юридичний характер, тобто відповідно до закону викликають юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 305/279/16-ц (провадження № 61-30299св18)).
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначала, що встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю зі зниклим безвісти ОСОБА_6 необхідно для вирішення питання щодо звернення із заявою для отримання грошового забезпечення, які гарантовані державою України вразі загибелі або зникнення безвісти військовослужбовця.
В силу ч. ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно роз`яснень Верховного Суду України, які містяться у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і тому подібне.
Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК України).
Отже, належними та допустимими доказами встановлено, що з жовтня 2015 року і по день зникнення безвісти ОСОБА_6 проживали разом, вели спільне господарство, мали загальних бюджет, опікувалися одне одним, мали взаємні права та обов`язки, що свідчить про наявність між ними сталих відносин притаманних подружжю.
Суд також зазначає, що предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. У разі заперечення заінтересованих осіб (батьки, діти, інші родичі загиблого військовослужбовця), які мають право на отримання грошової допомоги, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 29 січня 2024 року у справі №185/9339/21 дійшов переконання, що якщо право на позов існувало на момент звернення до суду, то спір має бути розглянутий по суті, будь-які зміни у спірних відносинах не можуть впливати на правовий результат вирішення спору по суті судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач постійно проживала із ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з жовтня 2015 року і до дня зникнення безвісти.
За таких обставин, суд вважає, що зазначений факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а отже заяву слід задовольнити.
Щодо розподілу судового збору, представник позивача у судовому засіданні просив суд залишити сплату судового збору за позивачем, а тому суд не вирішує дане питання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 76-81, 89, 95, 263-265, 273, 315, 319 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовну заяву - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з жовтня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 листопада 2026 року.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 .
Третя особа Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ.
Суддя М.Я.Качмар
Судове рішення № 141439378, Рокитнівський районний суд Рівненської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 571/1258/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: