Рішення № 141438917, 12.11.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
565/2270/26
Номер документу
141438917
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 565/2270/26

Провадження № 2/565/1302/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

секретар судового засідання Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу № 565/2270/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2026 року до Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «ФК «Ейс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 969613463 від 09.12.2020 у розмірі 77 174,80 грн, судовий збір у розмірі 2622,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.12.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір № 969613463 на суму 15 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9FR22. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало у повному обсязі.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передала ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняв належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, зокрема, до відповідача. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 6 від 15.07.2021 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15.04.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/04/25-Е відповідно до умов якого, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 77 174,80 грн.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив проти позовних вимог позивача через їх безпідставність та необґрунтованість. Вважає, що подані документи не підтверджують права Позивача на стягнення всієї заявленої суми, а розрахунок процентів містить нарахування, законність яких не обґрунтована з урахуванням норм, чинних у період їх здійснення. Позивач стверджує, що первісний кредитний договір укладено на суму 15 000,00 грн, а надалі Відповідач збільшив суму кредиту до 22 000,00 грн. Відповідач заперечує доведеність заявленого до стягнення основного боргу саме в такому розмірі. Поданий кредитний договір та заявка на отримання коштів передбачають початкову суму 15 000,00 грн. Зокрема, саме така сума визначена пунктом 1.1 поданого договору. На підтвердження подальшого збільшення Позивач посилається на довідку щодо дій позичальника в інформаційно телекомунікаційній системі та документи про перерахування коштів. У довідці під заголовком «Додаткові угоди до договору» перелічено шість збільшень: 15.12.2020 на 2 000,00 грн; 18.12.2020, 21.12.2020, 22.12.2020, 23.12.2020 та 24.12.2020 на 1 000,00 грн кожне. Однак повних текстів зазначених додаткових угод серед поданих Позивачем документів немає. Відомості про одноразовий ідентифікатор, його направлення та введення наведені в цій довідці щодо первісного договору. Щодо наступних збільшень зазначено їх дати, суми та загальний зміст «збільшення суми кредиту». Ці записи не розкривають погоджених умов відповідних змін та не містять аналогічних відомостей про їх підписання Відповідачем

У складі заявленої процентної заборгованості Відповідач оспорює розрахунково виокремлені 7 996,90 грн, які пов`язані з перерахунком вартості вже минулого дисконтного періоду. Пункт 1.4.1 кредитного договору, поданого як додаток 3 до позову, передбачає нарахування процентів протягом первісного дисконтного періоду за ставкою 0,33 % на день. Натомість пункт 1.4.3 встановлює, що у випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів умови щодо дисконтної та індивідуальної ставок скасовуються з дати надання кредиту, а нарахування за минулий період перераховуються за базовою ставкою 1,70 % на день. Пункт 3.4 договору пов`язує здійснення відповідного донарахування та перерахунку із відсутністю передбаченого ним виконання протягом триденного пільгового періоду. У розрахунку первісного кредитора, укрупнене нарахування відображено 12.01.2021. Отже, спірна ретроспективна доплата не є платою за додаткові дні користування коштами. За змістом застосованого кредитором механізму вона виникає через несвоєчасне виконання платіжного обов`язку та збільшує вартість періоду, за який проценти вже нараховувалися за нижчою ставкою.

За результатами зіставлення розрахунків, поданих як додатки 19 і 20 до позову, Відповідач виокремлює 45 229,80 грн нарахувань за 09.01-07.04.2021. У поданому Позивачем тексті договору ставка 2,30 % на день зазначена в пункті 1.7.2. Відповідач заперечує правомірність її застосування до спірних нарахувань. Пункти 1.6-1.7.1 договору передбачають щоденне перенесення строку повернення основної суми, але не більше ніж на 90 календарних днів після закінчення дисконтного періоду. Пункт 1.10 передбачає застосування цього механізму без окремої додаткової угоди. Однак наявність положень про продовження строку кредитування не підтверджує правомірності застосування підвищеної ставки всупереч законодавчим обмеженням, чинним у відповідний період.

На сторінках 4-7 позовної заяви Позивач обґрунтовує своє право вимоги послідовним відступленням від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», надалі до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та до ТОВ «ФК «ЕЙС». На підтвердження зазначених обставин він посилається на договори факторингу, реєстри, акти та документи фінансування, наведені в додатках 9-18 до позову. Відповідач заперечує проти використання цих документів як достатнього підтвердження права Позивача на стягнення саме 77 174,80 грн.

Відповідач заперечує проти покладення на нього зазначених 7 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу у повному обсязі та клопоче про зменшення заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частин 4 - 6 статті 137 ЦПК України.

У відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив сторони посилаються переважно на обставини, якими обгрунтована позовна заява та відзив.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту 09 грудня 2020 року № 969613463 у електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до пункту 1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 15000 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

На підставі пункту 1.2, 1.3 договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період).

Сторони погодили, що встановлений в пункті 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до пункту 1.4, 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 120,78 процента річних, що становить 0,33 процентів від суми кредиту за кожний день користування ними.

За умови продовження строку дисконтного періоду на умовах пункту 1.3 договору з наступного дня після закінчення вказаного в пункті 1.2 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 489,70 процентів річних, що становить 1,34 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів в порядку, передбаченому пунктом 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються, застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 622,20 процентів річних, що складають 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

За змістом пункту 1.7.2 договору з наступного після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щодення сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 841,80 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з довідками від 09.12.2020 року, від 15.12.2020 року, від 18.12.2020 року, від 21.12.2020 року, від 22.12.2020 року, від 23.12.2020 року, від 24.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ Дворецькому В.Є. за договором від 09 грудня 2020 року №969613463 в сумі 22000 грн для зарахування на платіжну картку № 5168-74-хх-хххх-0276.

Вказані перерахування також підтверджуються довідкою АТ КБ "ПриватБанк" від 26.10.2026, яка надійшла на виконання ухвали суду про витребування інформації. Таким чином, позивачем доведено надання кредиту відповідачу на загальну суму 22 000,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладений договір факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01.

На підставі пункту 2.1 договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

За змістом пункту 2.2 договору, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги, кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком, та не змінює попередній.

У відповідності до пункту 4.1. договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

За умовами пункту 8.4 договору, даний договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін.

Після чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду від 28 листопада 2019 року №19, якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 09 лютого 2021 року №120 до договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на суму 48 207,40 коп.

Після чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу від 05 серпня 2020 року №05/0820-01.

Згідно із витягом з реєстру прав вимоги від 15 липня 2021 року № 6 до договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» факторингу від 05 серпня 2020 року №05/0820-01 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 77 174 грн 80 коп.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» вчинено договір факторингу від 15 квітня 2025 року №15/04/25-Е.

За змістом витягу з реєстру боржників за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» факторингу від 15 квітня 2025 року №15/04/25-Е набуто право вимоги до ОСОБА_1 на суму 77 174 грн 80 коп.

До матеріалів справи приєднано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 09 грудня 2020 року № 969613463 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», за яким прострочена заборгованість за кредитом в сумі 22 000 грн, процентами в сумі 55 174 грн 80 коп.

На підставі розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 09 грудня 2020 року № 969613463 заборгованість за кредитом складає 22 000 грн, процентами 55 174 грн 80 коп.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. На підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини 1 статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі частини 1 та 2 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини 1, 2 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту 09 грудня 2020 року № 969613463 містить зазначення електронного підпису ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором MNV9FR22.

За змістом заявки на отримання грошових коштів в кредит від 09 грудня 2020 зазначено інформацію про позичальника ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кузнецовським МВ УМВС в Рівненській області 26 червня 2008 року, РНОКПП НОМЕР_2 , адресу місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , номер особистого електронного платіжного засобу 5168 - 74хх- хххх-0276.

У матеріалах справи відсутні докази того, що надання персональних даних здійснено не ОСОБА_1 , а іншою особою, що телефонний номер, з використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором договору, ОСОБА_1 не належить.

Верховний суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 провадження № 61-9071св20 зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 провадження № 61-6066 св 23 погодився з тим, що без введення особою логіна і паролю в інтернет-банкінгу (де він обслуговується), які відомі виключно останньому, здійснення його верифікації, передання ним та отримання відповідачами персональних даних від позивача з метою укладення договору, є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, як і незаконності заволодінням його персональними даними.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 514 ЦК України закріплене правило, за яким обсяг прав, що передаються, визначається на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом. Формулювання цієї норми вказує на її диспозитивність, тобто не виключається можливість зміни обсягу прав. Таким чином, відступлення прав, обсяг яких буде визначено в майбутньому, вважається законодавчо прийнятним.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі частини 1, 2статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Отже, виходячи із положень ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги.

До матеріалів справи приєднано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 09 грудня 2020 року № 969613463 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», за яким прострочена заборгованість за кредитом в сумі 22 000 грн, процентами в сумі 55 174 грн 80 коп.

На підставі розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 09 грудня 2020 року № 969613463 заборгованість за кредитом складає 22 000 грн, процентами 55 174 грн 80 коп.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За умовами п. 1.2, 1.3 кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період).

Сторони погодили, що встановлений в пункті 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази продовження строку договору (дисконтного періоду) після закінчення дисконтного періоду 08 січня 2021 року, здійснення позичальником ОСОБА_1 сплати нарахований процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» процентів за користування кредитом з 09 грудня 2020 року до 15 липня 2021 року, тобто поза межами строку кредитування.

Відповідно до розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 09 грудня 2020 року №969613463 нараховано проценти з 09 грудня 2020 року до 08 січня 2021 року в сумі 23 948 грн 10 коп.

Отже, доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» кредиту в сумі 22 000 грн, процентів за користування кредитом з 09 грудня 2020 року до 08 січня 2021 року в сумі 23 948 грн 10 коп.

Пред`являючи позов, позивач поніс 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №59598 від 11.09.2026.

Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто стягнути з відповідача на користь позивача 1 584,92 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, типовість позовних заяв характерних позивачу, критерії реальності адвокатських витрат, часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Ейс» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 2 500 грн.

Керуючись статтями 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №969613463 від 09.12.2020 р. на загальну суму 45 948 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн 10 (десять) коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 584 (одну тисячу п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 92 (дев`яносто дві) коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

У задоволенні вимог у іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", місце знаходження м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя І.Ю. Зейкан

Часті запитання

Який тип судового документу № 141438917 ?

Документ № 141438917 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141438917 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141438917 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141438917, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Судове рішення № 141438917, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області) було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141438917 відноситься до справи № 565/2270/26

Це рішення відноситься до справи № 565/2270/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141438900
Наступний документ : 141438918