Рішення № 141437257, 11.11.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
671/2416/26
Номер документу
141437257
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 671/2416/26

Провадження № 2-а/671/27/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Никифорова Є. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 8051850 від 15 жовтня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 15 жовтня 2026 року старший інспектор управління патрульної поліції в Хмельницькій області Стельмах В. М. виніс оскаржувану постанову у зв`язку з керуванням позивачем автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов`язкового технічного контролю.

Позивач зазначає, що автомобіль є легковим, належить ТОВ «ВІТАГРО ПАРТНЕР» та закріплений за ним для виконання трудових обов`язків керівника підрозділу. Транспортний засіб використовується для службових поїздок, а не для перевезення пасажирів або вантажів із метою отримання прибутку, тому, на думку позивача, не підлягає обов`язковому технічному контролю.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на статтю 35 Закону України «Про дорожній рух», положення Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (надалі «Порядок № 137»), а також висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/483/17.

Ухвалою суду від 23.10.2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з неподанням документа про сплату судового збору та надано строк для усунення цього недоліку.

На виконання зазначеної ухвали подано документ, що підтверджує сплату судового збору у визначеному судом розмірі.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2026 року провадження у справі відкрито.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з урахуванням відзиву.

Відповідач надав відзив на позов у якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що автомобіль належить ТОВ «ВІТАГРО ПАРТНЕР», яке здійснює господарську діяльність із метою отримання прибутку, використовується для забезпечення діяльності цього товариства та перебуває в експлуатації понад два роки.

Відповідач посилається на підпункт 15 пункту 2 Порядку № 137, чинна редакція якого прямо поширює визначення транспортного засобу, що використовується з метою отримання прибутку, на службові легкові автомобілі, які експлуатуються юридичними особами, що провадять відповідну господарську діяльність. Наголошує, що позивач заперечує обов`язковість проходження технічного контролю, а не сам факт його непроходження.

Оскільки справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи сторін, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 8051850 від 15 жовтня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Підставою для прийняття постанови стало керування позивачем 15 жовтня 2026 року автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов`язкового технічного контролю, чим порушено підпункт «б» пункту 31.3 Правил дорожнього руху.

Автомобіль Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2021 року випуску, за реєстраційними документами є легковим автомобілем типу універсал і належить ТОВ «ВІТАГРО ПАРТНЕР», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Позивач працює в цьому товаристві на посаді заступника директора з питань збуту запчастин, а зазначений вище автомобіль наданий йому для виконання трудових обов`язків та закріплений за позивачем, що підтверджується наказами про переведення на посаду.

Факт непроходження автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , обов`язкового технічного контролю визнається учасниками справи. Оскільки суд не має обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання, відповідно до частини першої статті 78 КАС України вона не підлягає доказуванню. Спірним є питання про наявність установленого законом обов`язку проходження цим автомобілем такого контролю.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти на підставі, у межах повноважень і способом, установленими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративна відповідальність настає за протиправне винне діяння, за яке законом передбачено адміністративне стягнення. За статтями 251, 280 КУпАП наявність правопорушення та винуватість особи встановлюються на підставі належних доказів із з`ясуванням усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина третя статті 121 КУпАП передбачає відповідальність водія за керування транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Санкцією цієї норми встановлено штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Підпункт «б» пункту 31.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, забороняє експлуатацію транспортних засобів, які не пройшли обов`язкового технічного контролю, якщо такий контроль для них передбачений законодавством.

Стаття 35 Закону України «Про дорожній рух» установлює загальне правило про проходження обов`язкового технічного контролю транспортними засобами, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані уповноваженими органами МВС, а також визначає винятки з цього правила.

Зокрема, легкові автомобілі звільняються від такого контролю незалежно від строку експлуатації, крім таксі та автомобілів, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, разом з тим, для легкових автомобілів, що використовуються із зазначеною метою та експлуатуються понад два роки, встановлено проходження контролю кожні два роки.

На виконання статті 35 цього Закону Постановою КМУ від 30 січня 2012 року № 137 затверджено «Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, технічного опису та зразка бланка ЄКМТ - сертифікат придатності до експлуатації транспортного засобу».

Згідно з підпунктом 15 пункту 2 Порядку № 137 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до транспортних засобів, що використовуються з метою отримання прибутку, належать, серед іншого, службові легкові автомобілі, які експлуатуються юридичними особами, що провадять господарську діяльність із метою отримання прибутку. Це визначення також охоплює використання транспортних засобів фізичними особами-підприємцями під час господарської діяльності та фізичними особами при виконанні цивільно-правових договорів із метою отримання прибутку.

Стаття 35 Закону України «Про дорожній рух» не встановлює, що відповідний обов`язок виникає виключно у суб`єктів, основним видом діяльності яких є надання платних послуг із перевезення. Використання автомобіля для транспортного забезпечення господарської діяльності підприємства також може бути спрямоване на отримання прибутку, навіть якщо плата за окрему поїздку не справляється, а її економічний результат реалізується через основну діяльність підприємства.

Пряме включення службових легкових автомобілів до визначення, наведеного в підпункті 15 пункту 2 Порядку № 137, означає, що службове призначення транспортного засобу саме собою не є підставою для звільнення від обов`язкового технічного контролю. Протилежне тлумачення позбавляло б відповідне уточнення нормативного змісту.

За такого системного тлумачення Порядок № 137 конкретизує критерій комерційної мети експлуатації автомобіля. При цьому вирішальним є не лише право власності юридичної особи, а й фактичне використання транспортного засобу для забезпечення її прибуткової господарської діяльності.

У цій справі автомобіль зареєстрований за товариством, закріплений за позивачем як керівником підрозділу для виконання трудових обов`язків та службових поїздок. Цю обставину позивач визнає і саме нею обґрунтовує свої вимоги.

Використання автомобіля для виконання керівником підрозділу покладених на нього функцій забезпечує організацію та здійснення діяльності підприємства. За встановленого службового характеру експлуатації транспортний засіб становить засіб забезпечення господарської діяльності товариства, спрямованої на отримання прибутку.

Тому твердження позивача про використання автомобіля виключно для службових поїздок не спростовує його комерційного призначення в розумінні чинного Порядку № 137. Відсутність окремої винагороди за перевезення або самостійного доходу позивача від використання автомобіля не змінює мети, з якою його експлуатує підприємство.

Обов`язковість технічного контролю визначається характером експлуатації транспортного засобу та встановленою законом періодичністю. Вона не може залежати від того, чи перебували в салоні пасажири або чи знаходився вантаж саме в момент перевірки документів поліцейським.

Суд також відхиляє посилання на непоширення Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, на перевезення службовими легковими автомобілями. Ці Правила регулюють надання відповідних транспортних послуг. Непоширення їх дії на певні перевезення саме собою не створює звільнення від технічного контролю, питання якого врегульовано статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» та Порядком № 137.

Окремої оцінки потребує посилання позивача на постанову Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/483/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Застосовність конкретного висновку оцінюється з урахуванням установлених обставин та нормативного регулювання відповідних правовідносин.

У справі № 678/483/17 Верховний Суд перевіряв правомірність притягнення водія до відповідальності за подію 26 квітня 2017 року. Висновок про службове використання автомобіля сформульований з урахуванням законодавства, чинного на той час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 року № 514, яка набрала чинності 25 серпня 2023 року, підпункт 15 пункту 2 Порядку № 137 викладено в новій редакції з прямою згадкою службових легкових автомобілів. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2025 року № 286 відповідне визначення додатково уточнено стосовно юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність із метою отримання прибутку.

Подія, щодо якої виник цей спір, відбулася 15 жовтня 2026 року, після набрання чинності зазначеними змінами.

Суд враховує висновок Верховного Суду про необхідність з`ясування мети фактичного використання автомобіля. Проте висновок про відсутність обов`язку проходження контролю за попереднього нормативного регулювання не може автоматично поширюватися на правовідносини, для яких відповідне визначення було змінене. Суд застосовує чинні на дату події норми, а не здійснює відступ від висновку Верховного Суду щодо попередньої редакції законодавства.

Наведена позивачем постанова не містить оцінки змін, прийнятих після її ухвалення, тому не підтверджує звільнення спірного автомобіля від контролю станом на 15 жовтня 2026 року.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача. Суд оцінює виконання цього обов`язку за сукупністю доказів, а не виходить лише з ненадання позивачем документа про проходження технічного контролю.

Установлені обставини належності автомобіля товариству, його використання позивачем для виконання трудових обов`язків, строку експлуатації та непроходження обов`язкового технічного контролю у встановлений строк у своїй сукупності підтверджують наявність об`єктивних ознак правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП.

Покладення на власника обов`язку організувати проходження технічного контролю не усуває обов`язку водія дотримуватися встановленої заборони експлуатації транспортного засобу. Суб`єктом відповідальності за частиною третьою статті 121 КУпАП є саме водій, який керує відповідним автомобілем.

Позивач свідомо використовував автомобіль для виконання службових завдань, а свою незгоду з постановою обґрунтовує переконанням у відсутності обов`язку проходження контролю. За встановлених обставин таке помилкове тлумачення чинного регулювання не спростовує винуватості у формі необережності оскільки позивач як водій повинен був та міг перевірити дотримання умов законної експлуатації закріпленого за ним транспортного засобу.

Під час вирішення цього спору суд не встановив підстав, які свідчили б про відсутність складу інкримінованого правопорушення. Розмір накладеного штрафу відповідає санкції частини третьої статті 121 КУпАП.

Наведені позивачем доводи не спростовують правомірності постанови серії ЕНА № 8051850 від 15 жовтня 2026 року. Підстав для її скасування немає.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за результатами розгляду цієї категорії справ суд має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 262, 271, 272, 286, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Постанову серії ЕНА № 8051850 від 15 жовтня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340 грн залишити без змін.

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за ним.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, навівши причини його пропуску.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його апеляційного оскарження, якщо рішення не скасовано, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3,

Повне судове рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя Є. О. Никифоров

Часті запитання

Який тип судового документу № 141437257 ?

Документ № 141437257 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141437257 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141437257 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141437257 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141437257, Волочиський районний суд Хмельницької області

Судове рішення № 141437257, Волочиський районний суд Хмельницької області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141437257 відноситься до справи № 671/2416/26

Це рішення відноситься до справи № 671/2416/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141437254
Наступний документ : 141437258