Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 366/3009/23
Провадження № 1-кп/366/67/26
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (у режими відеоконференції), розглянувши клопотання прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про необхідність розпочати судовий розгляд кримінального провадження спочатку за матеріали кримінального провадження № 22023101110000570 від 07.07.2023 за обвинуваченням, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Іванківського районного суду Київської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22023101110000570 від 07.07.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 року, головуючим суддею обрано суддю ОСОБА_8 .
На підставі розпорядження керівника апарату Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_9 за № 35 від 22.09.2026 року здійснено повторний авторозподіл судової справи, за результатом якого справу розподілено судді ОСОБА_1 .
Суддя ОСОБА_1 своює ухвалою від 12.10.2026 вищевказану справу прийняв до свого провадження.
14.10.2026 до суду від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про необхідність розпочати судовий розгляд кримінального провадження спочатку, з проведенням судового засідання, оскільки, на його переконання, тільки в такому випадку буде дотримано принцип незмінності складу суду та безпосередності дослідження судом доказів, що є складовою права на справедливий судовий розгляд. Вважає, що продовження розгляду без повторного дослідження доказів за обставин цього кримінального провадження не забезпечить належних умов для їх безпосереднього сприйняття новим суддею та повноцінної перевірки обставин, що підлягає доказуванню. Також зазначає, що необхідність повторного дослідження доказів зумовлена обставинами, встановленими прокурором під час ознайомлення з матеріалами судового провадження. Так, 19.08.2026 під час ознайомлення з матеріалами судового провадження, зокрема, звукозаписами судових засідань, ним було встановлено, що технічний запис судового засідання від 31.10.2024 не дає змоги повною мірою сприйняти показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через наявність звукових перешкод, стороннього шуму та рипіння динаміків. Необхідність такого ознайомлення була зумовлена тим, що на момент допиту зазначених свідків прокурор ОСОБА_3 не входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, а тому після ознайомлення з матеріалами виникла потреба оцінити повноту та належність фіксації досліджених судом доказів. Показання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , мають істотне значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню, оскільки поряд з іншими матеріалами виникла потреба оцінити повноту та належність фіксації досліджених судом доказів.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора,
Суддя ОСОБА_1 , який замінив вибулого суддю, повідомив, що він ознайомився з перебігом судового провадження, усіма матеріалами кримінального провадження та відеозаписами усіх судових засідань, висловив свою згоду з ухваленими судом процесуальними рішеннями і вважав недоцільним нове проведення усіх процесуальних дій, що уже були проведені до заміни судді.
Суд, урахувавши позицію учасників судового провадження, зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно із пунктами 1-3 ч. 3 ст. 28 КПК критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: (1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; (2) поведінка учасників кримінального провадження; (3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Частиною 1 статті 319 КПК визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті та ст. 320 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: (1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; (2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
На підставі матеріалів судового провадження встановлено, що 03 жовтня 2023 року до Іванківського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_12 , в рамках кримінального провадження № 22023101110000570 від 07.07.2023, який надійшов від Київської обласної прокуратури за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 року, головуючим суддею обрано суддю ОСОБА_8 .
У цьому складі суду 29.01.2024 було проведено підготовче судове засідання, за результатами якого призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта, та 29.02.2024 розпочато судовий розгляд цього кримінального провадження. Зокрема, прокурор оголосив обвинувальний акт, суд установив особи обвинувачених, обсяг та порядок дослідження доказів.
До заміни судді, судом було досліджено всі письмові докази сторони обвинувачення, допитано обвинувачених, представників потерпілих, 3 експертів та 36 свідків. Залишилося допитати 4 свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Мотивуючи необхідність розпочати розгляд цього кримінального провадження з проведення судового засідання, сторона обвинувачення покликався на необхідність дотримання вимог щодо незмінності складу суду та безпосередності дослідження доказів, що є забезпеченням права на справедливий суд.
Суд погоджується з тим, що засада безпосередності дослідження доказів є основоположною для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків, а також досліджувати інші докази перед судом, який ухвалюватиме рішення.
Окрім цього, незмінність складу суду є важливим проявом дії засади безпосередності дослідження та оцінки доказів. Суддя не може належним чином оцінити докази, сформувати повне й об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження, якщо він безпосередньо їх не сприймав.
Проте очевидним є й те, що принцип безпосередності дослідження доказів не є абсолютним, істотність його порушення слід оцінювати виключно в контексті обставин конкретної справи.
Так, засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах, що повністю відповідає законодавству та судовій практиці, яка склалася в Україні.
Так, цей принцип зазнає певних легітимних обмежень у випадках, прямо передбачених КПК: (1) використання як доказу результатів допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК); (2) у разі допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (ст. 232 КПК).
Окрім того, у судовій практиці сформовані позиції про допустимі обмеження цього принципу:
(1) показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду (постанови ККС ВС від 19.11.2019 у справі № 750/5745/15-к, від 02.02.2022 у справі № 127/19452/16-к та від 01.06.2022 у справі № 206/6584/19);
(2) допускається використання результатів допиту потерпілої за відсутності обвинувачених, оскільки він сприяв захисту її інтересів, усував будь-який вплив з боку обвинувачених, а так само сприяв захисту обвинувачених, оскільки забезпечував можливість отримати покази потерпілої в судовому засіданні та більш в повній мірі дослідити обставини провадження (постанова ККС ВС 18.01.2022 у справі № 404/2468/17);
(3) у більшості випадків допускається обґрунтування судами апеляційної та касаційної інстанцій своїх висновків на показаннях, які були надані в суді першої інстанції (тобто без безпосереднього їх сприйняття судом вищої інстанції), оскільки багаторазовий допит особи в судах різних інстанцій без вагомих причин не тільки був би обтяжливим для такої особи, учасників і суспільства, але й суперечив би самому змісту інстанційності (наприклад, постанова ККС ВС від 17.10.2023 у справі № 638/18452/17);
(4) не викликає в практиці сумніву підхід, за яким суд апеляційної інстанції може повністю підтвердити висновки суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин без повторного безпосереднього дослідження доказів, а ґрунтуючись лише на матеріалах, які сприймав суд першої інстанції;
(5) допускається безпосереднє дослідження у судовому засіданні не всього обсягу доказів-документів (письмових матеріалів, електронних доказів тощо), а лише тих їх частин, на які звертають увагу учасники провадження. Водночас суд першої інстанції у вироку на обґрунтування своїх висновків може посилатися навіть на ті частини таких доказів, на які не звертали увагу учасники і які ним вивчалися у нарадчій кімнаті (наприклад, постанови ККС ВС від 03.06.2020 у справі № 686/4267/15-к, від 03.09.2020 у справі № 571/215/16-к, від 03.09.2020 у справі № 129/2268/18, від 22.04.2021 у справі № 173/1411/19, від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17 тощо).
Наведені випадки допустимих обмежень принципу безпосередності дають підстави для висновку, що і при зміні складу суду необхідним є дослідження конкретних обставин справи для висновку про порушення цього принципу тим, що суд у новому складі продовжив судовий розгляд, попри заперечення однієї зі сторін.
На переконання суду, жодних підстав для розгляду цього кримінального провадження спочатку не установлено з огляду на: (1) дію принципу безпосередності при зміні складу суду в сучасних умовах детальної аудіо-, відеофіксації судового провадження; (2) інші конкретні обставини цієї справи.
Норма, за якою судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів, а після заміни судді цей розгляд мав розпочатися спочатку, виникла у часи, коли фіксація кримінального провадження в суді здійснювалася лише протоколом без повної технічної фіксації.
Очевидно, що в умовах фіксації перебігу судового розгляду лише письмовим протоколом судового засідання лише запасний суддя, який весь час перебував у залі судового засідання, міг: (1) сприйняти показання допитаних в суді осіб у повному обсязі, слідкувати за їх невербальними реакціями; (2) чути дискусію щодо значення та допустимості тих чи інших доказів; (3) сприйняти процес у цілому тощо. Новий суддя (не запасний) за такої фіксації об`єктивно не міг, ознайомившись із матеріалами справи та протоколами судових засідань, повною мірою заглибитись у судовий розгляд. Саме тому за таких умов у разі зміни складу суду слід було розпочинати судовий розгляд з самого початку.
Наразі ця ситуація суттєво змінилася, адже перебіг усього судового розгляду описується не тільки у журналі судового засідання, але й (що є в цьому контексті особливо важливим) повністю фіксується за допомогою аудіо-, відеозапису. Водночас така фіксація судового розгляду дозволяє детально сприйняти процес, який вже відбувся.
У разі належної фіксації судового розгляду на аудіо-, відеозаписі новий суддя, який ознайомився з такою детальною фіксацією, на переконання суду, не буде відрізнятися від запасного судді, який весь час перебував в залі судового засідання і сприймав те саме, що зафіксовано технічними засобами.
У зв`язку із цим розпочинати з початку судовий розгляд при зміні складу суду необхідно, зокрема, тоді, коли із зафіксованого технічними засобами перебігу судового розгляду новий суддя об`єктивно не може сприйняти весь процес на тому ж рівні, що і запасний суддя.
У цій справі суддя ОСОБА_1 ознайомився із усіма матеріалами кримінального провадження та відеозаписами судових засідань, на яких, у тому числі зафіксовано дослідження доказів сторони обвинувачення.
Водночас про будь-які недоліки технічної фіксації судового розгляду цієї справи суду не повідомлялось, вагомих аргументів про об`єктивну неможливість судді ОСОБА_1 повністю та детально сприйняти перебіг судового розгляду стороною обвинувачення не наведено, а обвинувачені висловили свою згоду на продовження розгляду справи у цьому складу суду.
Ба більше, наполягаючи на цьому, стороною обвинувачення (у частині, яка заперечувала проти продовження розгляду справи) не наведено жодних аргументів з посиланням на фактичні обставини цієї справи (окрім покликання на необхідність дотримання вимог щодо незмінності складу суду та безпосередності дослідження доказів), котрі унеможливлювали б продовження її розгляду, зокрема, які саме на їх думку, докази були неправильно оцінені складом суду до заміни судді.
Тому, сторона обвинувачення не переконала суд, що продовження судового розгляду може істотно позначиться на їх можливості відстоювати свою позицію у справі та/або може призвести до порушення права обвинувачених на справедливий суд, зокрема, може мати наслідком істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Сторона обвинувачення не змогла повідомити суду, якою є легітимна мета нового дослідження раніше досліджених доказів, для чого і, для з`ясування яких питань це необхідно здійснити. Сторона обвинувачення не змогла також повідомити суду і перелік частини доказів, які на її думку підлягають повторному дослідженню.
Водночас сторона обвинувачення має можливість заявити клопотання про повторне дослідження тих чи інших доказів, зокрема і тих, які були досліджені судом до зміни судді, а також про повторний допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , так як технічний запис судового засідання від 31.10.2024 не дає змоги повною мірою сприйняти їх показання через наявність звукових перешкод, стороннього шуму та рипіння динаміків, належним чином мотивувавши такі клопотання.
Суд також ураховує, що принцип безпосередності спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати усі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 у справі 461/5454/14-к).
Окрім цього, вимога розпочинати судовий розгляд з початку сформульована як принцип, яким має керуватися суд ухвалюючи процесуальні рішення, у конкретному кримінальному провадженні (конкретних обставинах). Поряд із цим, суд також зобов`язаний забезпечити і дотримання розумного строку розгляду справи, зокрема, забезпечити право обвинувачених на отримання судового рішення протягом такого строку, що може бути порушеним у разі розгляду кримінального провадження з початку.
З огляду на це, суд вважає відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, та переконаний, що це цілком буде відповідати завданням кримінального провадження, ст. 2 КПК, і не спричинить істотних порушень прав обвинувачених.
З цих підстав, керуючись статтями 369-372, 375, 376, 392 КПК, суд
П О С Т А Н О В И В :
Визнати відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно усі або частину процесуальних дій, які уже здійснені під час судового розгляду до заміни судді, у кримінальному провадженні № 22023101110000570 від 07.07.2023 за обвинуваченням, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК.
Повний текст ухвали складено 16 жовтня 2026 року.
Суддя: ОСОБА_17
Судове рішення № 141436536, Іванківський районний суд Київської області було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 366/3009/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: