Рішення № 141435808, 13.02.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
13.02.2026
Номер справи
359/3440/25
Номер документу
141435808
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 359/3440/25

Провадження № 2/359/453/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Шуст А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

25.03.2025 в системі «Електронний суд» ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 31713,99 грн., яка складається з: 10099,99 грн. заборгованість за кредитом, 4848,00 грн. та 16766,00 грн. нараховані проценти, - а також судовий збір в розмірі 2422, 40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.08.2023 між первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено електронний кредитний договір № 3943948, відповідно до якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 10100,00 грн., строком на 350 днів, із нарахуванням процентів за користування кредитом. Договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що прирівнюється до письмової форми.

Позивач вказує, що кредитні кошти були перераховані на платіжну картку відповідача через платіжного провайдера, проте зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів відповідачем належним чином не виконано.

У зв`язку з відступленням права вимоги за договором факторингу від 25.10.2024 на підставі Договору факторингу №24/05/2024 право вимоги перейшло до позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (до зміни найменування ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАНА»). Звертають увагу, що станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору №3943948 від 31.08.2023 року не закінчився, і позивачем було здійснено донарахування процентів у період з 25.05.2024 по 15.08.2024 (84 календарних дні). Позивач зазначає, що розмір заборгованості підтверджується поденним розрахунком та становить 31713,99 грн., яка складається з: 10099,99 грн. заборгованість за кредитом, 4848,00 грн.- проценти, нараховані первісним кредитором, 16766,00 грн. - проценти, нараховані новим кредитором за період дії договору. Посилаючись на положення цивільного законодавства та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 31713,99 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін ( а. с. 169-170).

У судове засідання представник позивача не з`явився, відповідно до змісту позовної заяви ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» просив розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно не з`явився у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за відсутності відповідача не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 31.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»(код ЄДРПОУ42753492) та відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був укладений Договір № 3943948 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10100 гривень, строком на 350 днів, стандартна процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 2,0 % в день та застосовується у межах строку кредиту( а. с. 146-163).

Кредит надається згідно із умовам п.2.1 Договору у безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 .

Умови кредитування також викладені в додатку № 1 до договору № 3943948 та паспорті споживчого кредиту (а. с. 145, 29-33).

Кредитний договір, Додаток №1 та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К496.

Факт зарахування кредитних коштів на зазначений договорі картковий рахунок: маска картки № НОМЕР_2 , підтверджується інформацією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ37973023) та укладеного первісним кредитором Договору про переказ коштів (а.с.50,114-122).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Також суд враховує, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою цієї статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, в силу вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також суд враховує, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Отже, сукупність досліджених судом доказів у їх взаємному зв`язку підтверджує факт укладення відповідачем кредитного договору з первісним кредитором та отримання ним кредитних коштів на загальну суму 10100,00 грн..

Будь-яких доказів належного виконання умов договору відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того встановлено, що 25.05.2024 ж ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАНА» (після перейменування ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822) уклало з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір факторингу № 24/05/2024, за умовами якого вказані первісний кредитор ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило позивачу права вимоги , строк виконання зобов`язань за якими настав ( а. с. 123-132).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №24/05/2024 від 24 травня 2024 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3943948 в сумі 14947,99 грн., з яких: 10099,99 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 4848,00 грн. заборгованість за відсотками (а. с.49).

Так, згідно із розрахунком заборгованості, виданим ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 24.05.2024 було нараховано проценти за користування кредитним коштами за період з 29.02.2024 по 16.10.2023 включно на загальну суму 9292, 00 грн. (а.с.37-39). Крім того, первісним кредитором враховано платіж, здійснений 22.09.2023, за рахунок якого відбулося часткове погашення на суму 4444,00грн. та кредиту на суму 0,01 грн. (а.с.38). Таким чином заборгованість складала24947,98 грн., з яких: за кредитом- 10099,99грн., за процентами 4848 грн.

Перевіркою розрахунку встановлено, що нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов договору за стандартною процентною ставкою 2,0% в сумі 202 грн. щоденно (10100,00х2,0%=202,00грн.).

Крім того, згідно із розрахунком заборгованості, виготовленим ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», встановлено, що позивач в межах визначеного у Договорі №3943948 про надання коштів на умовах споживчого кредитування строку кредитування (350днів) здійснило донарахування процентів за період з 25.05.2024 по 15.08.2024 року включно (83 дні) за визначеною договором стандартною процентною ставкою 2,0% (202,00грн. ) в день, всього на загальну суму 16766,00грн. (а.с.40-42).

Отже, як вказує позивач станом на дату звернення до суду загальна заборгованість відповідача за Договором № 3943948 від 31.08.2023 становить 31713,99 грн., яка складається з: 10099,99 грн. заборгованість за кредитом, 4848,00 грн. та 16766,00 грн. нараховані проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Суд враховує, що звернення з позовом до суду також є вимогою фактора щодо виконання грошового зобов`язання, яка відповідачем у добровільному порядку на дату ухвалення судового рішення не виконана.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Вирішуючи питання, що обґрунтованості проведеного нарахування процентів та розміру заборгованості за Договором, суд враховує наступне.

22 листопада 2023 року Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, було внесено зміни та доповнення до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Так, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України №3498-ІХ) визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

З урахуванням того, що Закон України №3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року, зниження максимального розміру денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит здійснювалося етапно за наступним часовим графіком:

- з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року включно (протягом перших 120 днів) - максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 %;

- з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року включно (протягом наступних 120 днів) - максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5 %;

- з 20 серпня 2024 року (після спливу 240 днів з дня набрання чинності Законом) і надалі на постійній основі - максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Оскільки Договір № 3943948, укладений 31.08.2023 року передбачав строк кредитування 350 днів, тобто продовжував діяти після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», нарахування процентів за цим договором підлягало здійсненню з урахуванням установлених зазначеним Законом обмежень щодо максимального розміру денної процентної ставки.

З урахуванням наведених вимог та перевіривши розрахунок первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (а.с. 37-39), суд дійшов висновку, що нарахування процентів за період з 31.08.2023 по 16.10.2023 включно здійснено відповідно до умов договору та з урахуванням сплачених відповідачем сум, а тому підстав для його коригування за цей період суд не вбачає.

Водночас, щодо здійсненого позивачем розрахунку (а.с.40-42), суд зауважує, що з урахуванням умов договору та положень Закону максимальний розмір денної процентної ставки у відповідні періоди нарахування відсотків у зазначений позивачем період - з 25.05.2024 по 15.08.2024 року включно (83 дні) мав здійснюватися за ставкою, що не перевищувала визначений Законом максимальний розмір денної процентної ставки - 1,5%, а тому розмір процентів за цей період мав становити: 10099,99грн. х1,5%х83 дні = 12574,49грн.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитом та процентами за зазначений позивачем період становить 27522,48 грн., з яких: 10099,99 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту та 4848,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, та 12574,49 грн. заборгованість за процентами, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування».

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за договором позики.

Будь-яких заперечень щодо правильності нарахованої заборгованості за кредитом, а також доказів, які це підтверджують, відповідачем не надано та не зазначено джерел їх здобуття.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню на розраховану судому суму 27522,48 грн., з яких: 10099,99 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 4848,00 грн. та 12574,49 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення справи.

На підтвердження понесених витрат суду надано копію укладеного між ТОВ «ФК «ФІТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітній Михайло Миколайович Договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року № 10/12-2024 (а.с.120-122); копію Заявки №7070 на виконання доручення за Договором (а.с.51-53); копію Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору від 13 березня 2025 року (а.с.47-48); копію рахунку на оплату №7070-13/03-2025 від 13.03.2025 (а.с.36).

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський суд з прав людини застосовує такі критерії - заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим та мати мають розумний розмір.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування, суд також виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Суд враховує, що адвокат участі у розгляді справи не брав, справа не представляє великої складності, тому неминучість витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі 10000,00грн. викликає сумнів.

Так, відповідно до переліку складу, обсягу та видів виконаних робіт, наведеного в Акті приймання-передачі наданих послуг (а.с. 47-48), суд дійшов висновку, що лише частина заявлених витрат відповідає критеріям реальності наданих послуг та розумності їх розміру. До таких витрат суд відносить витрати на дослідження наданих документів, складання позовної заяви та клопотання.

Враховуючи незначну складність справи, характер спірних правовідносин та обсяг виконаних представником позивача робіт, суд дійшов висновку, що співмірним та обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, є сума 4120,00 грн. (1640,00 грн. + 1640,00 грн. + 840,00 грн.), яка з урахуванням часткового задоволення позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 3575,48 грн. (4120,00 грн. х 27522,48 грн. / 31713,99 грн.).

Встановлено, що при зверненні до суду позивачем понесено витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (а. с. 1), за ставкою, що відповідає 0,8 розміру мінімальної ставки, визначеної Законом України «Про судовий збір» для позовної заяви майнового характеру. Зазначені витрати безпосередньо пов`язані з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором та були вимушеними й неминучими для позивача з метою відновлення порушеного права, а тому відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3943948 від 31.08.2023 у розмірі 27522 гривні 48 копійок (двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять дві гривні сорок вісім копійок), з яких: 10099,99 грн. - заборгованість за кредитом, 4848,00 грн. та 12574,49 грн.- нараховані проценти, - а також судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та частину понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 3575 гривень 48 копійок (три тисячі п`ятсот сімдесят п`ять гривень сорок вісім копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Загородня, буд. 15 оф.118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання (проголошення), має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 18.02.2026.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів

Часті запитання

Який тип судового документу № 141435808 ?

Документ № 141435808 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141435808 ?

Дата ухвалення - 13.02.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141435808 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141435808 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141435808, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 141435808, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 13.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141435808 відноситься до справи № 359/3440/25

Це рішення відноситься до справи № 359/3440/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141435805
Наступний документ : 141435809