Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №295/4865/26
Категорія 38
2/295/3371/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі :
головуючого судді Перекупки І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Городнюк Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
20.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 10.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «ІРБІС» і Міранович Ольгою Анатоліївною було укладено електронний Договір про надання кредиту № 41939415, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 грн на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою. Для підписання кредитного договору відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір. 01.09.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «ІРБІС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «ПОЗИКА», укладено Договір факторингу № 01092025/1. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 41939415 належним чином не виконала, не надала своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а тому за кредитним договором утворилась заборгованість, яка складає 17 000 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000 грн; заборгованість за відсотками становить 12 000 грн. Оскільки відповідачем не виконано обов`язок з повернення тіла кредиту та процентів за користування ним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.
01.04.2026 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду від 06.04.2026 у справі № 295/4865/26 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 21.05.2026.
09.06.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача - адвокат Пономаренко Є.А. заперечує щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Позика» про стягнення 17 000 грн заборгованості за кредитним договором № 41939415, посилаючись на недоведеність факту укладення відповідачем електронного договору, отримання кредитних коштів, належності їй платіжної картки та переходу права вимоги до позивача. Зазначає, що позивач не надав оригіналу електронного договору з технічними даними та доказами підписання, паспорта споживчого кредиту, платіжної інструкції, договору з надавачем платіжних послуг і повного реєстру прав вимог за договором факторингу. Крім того, представник відповідача вказує на неправомірність нарахування процентів за ставкою 3 % на день, зокрема після закінчення строку кредитування 09.12.2021. За розрахунком позивача, 4 500 грн процентів нараховано поза межами строку кредитування. Основний контррозрахунок відповідача становить 0,00 грн, оскільки, на її думку, позивач не довів виникнення кредитного зобов`язання. Альтернативно, у разі встановлення факту отримання кредиту, представник просить виключити проценти, нараховані після закінчення строку кредитування. З огляду на викладене представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, витребувати оригінали доказів, у разі їх ненадання не враховувати відповідні копії, а також відмовити у стягненні з відповідача судових витрат та витрат на правничу допомогу.
12.06.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача Міньковська А.В. заперечила доводи відповідача, зазначивши, що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» на підставі договору факторингу, кредитний договір був добровільно укладений відповідачем в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти в сумі 5 000 грн фактично перераховані на її банківську картку. Також представник позивача обґрунтувала правомірність нарахування заборгованості в розмірі 17 000 грн, заперечила доводи щодо відсутності паспорта споживчого кредиту та заявила про стягнення 5 500 грн витрат на правничу допомогу. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з`явився, 13.04.2026 направила до суду через підсистему «Електронний суд» клопотання, у якому просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судові засідання не з`являлася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, 27.07.2026 та 09.11.2026 направив до суду через підсистему «Електронний суд» клопотання, у якому він просив розгляд справи проводити без його участі.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з ч. 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У справі встановлено, що для підписання кредитного договору відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 10.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «ІРБІС», і ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 41939415, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 грн на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою.
Договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора 433558.
Підписанням Договору № 41939415 відповідач підтвердила, що до укладення договору йому надана інформація, зазначена в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у повній відповідності з вимогами, що ставляться до порядку надання такої інформації та що їй відомі права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», та вона повідомлена Товариством про свої права і отримав від Товариства інформацію у повній відповідності (обсязі, формі) до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та інших законів та підзаконних актів України (п. 13.9.4, 13.9.6 Договору № 41939415).
Згідно з повідомленням «Універсальні платіжні рішення» № 3152_251023173218 від 23.10.2025 на виконання умов договору на переказ коштів від 06.04.2021 на карту № НОМЕР_1 10.09.2021 перераховано грошові кошти у сумі 5 000 грн.
Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).
З наданої виписки руху коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що за період з 10.09.2021 на картку надійшли грошові кошти у сумі 5 000 грн.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитними коштами узгоджується з умовами кредитного договору. Доказів, які б свідчили про безпідставність або неправильність їх нарахування, матеріали справи не містять.
В порушення умов договору позичальник зобов`язання за вказаною угодою належним чином не виконав, не надав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
01.09.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «ІРБІС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «ПОЗИКА», укладено Договір факторингу № 01092025/1.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
Враховуючи вище зазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 41939415 в розмірі 17 000 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000 грн; заборгованість за відсотками становить 12 000 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 662 гривні 40 копійок.
Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 5 500 грн, суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5 500 грн є завищеними та неспівмірними із незначною складністю справи; обмеженим обсягом процесуальних документів, та, в цілому, становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 - 13, 76 - 83, 89, 263, 265, 268, 353 - 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 41939415 від 10.09.2021 у розмірі 17 000 грн, судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що в сумі складає 22 662, 40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 39493634, адреса : 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя І.Г. Перекупка
Судове рішення № 141434760, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/4865/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: