Рішення № 141434690, 12.11.2026, Франківський районний суд м. Львова

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
465/2687/26
Номер документу
141434690
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

465/2687/26

2/465/3421/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12.11.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Гулієвої М. І.,

за участі секретаря судових засідань Бернара А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовує тим, що 24.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір №6232862 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ "Про електронну комерцію", згідно умов якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 9000,00 грн. строком на 345 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. 25.11.2025 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором №6232862. Зазначає, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором становить 38 100,00 грн., та складається з 9 000,00 грн. тіла кредиту, 12 600,00 грн. комісії за надання кредиту та 4 500, 00 грн. штрафних санкцій, які просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 31.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість у прохальній частині зазначеного позову просить здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та повністю задоволити позовні вимоги.

В чергове судове засідання представник позивача та відповідач не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. В позовній заяві представник позивача просить провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи, позов підтримує в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що відповідач повторно не з"явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.

На підставі ч.1 ст.281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З анкети-заяви на кредит №6232862 вбачається, що 24.04.2025 ОСОБА_1 оформив заяву на кредит на сайті amigo.com.ua.

Так, з паспорту споживчого кредиту №6232862 вбачається, що такий підписано ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 566908, підписано 24.04.2025 19:56, тобто укладений в електронній формі.

Відповідно до розділу 3 сума кредиту складає 9000,00 грн., строк кредитування - 345 днів, мета отримання кредиту - на задоволення потреб позичальника, не пов"язаних з підтриємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов"язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту - безготівково на рахунок з використанням карти.

Процентна ставка - фіксована, протягом першого розрахункового періоду - 0,0010% річних, протягом решти строку кредитування - 0,0010% річних, база для нарахування процентів - фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році, комісія за надання кредиту становить 562,50 грн., яка нараховується за ставкою 6,25% від суми кредиту одноразово, комісія за обслуговування кредиту - 27720,00 грн., яка нараховується за ставкою 14,00% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів (розділ 4 паспорту).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Законом України "Про електронну комерцію" на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до положень цього закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зважаючи на вищезазначені норми закону, суд вважає встановленим, що кредитний договір №6232862 від 24.04.2025 про надання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 9000,00 грн. укладений сторонами у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23) зазначено, що кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно- телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Так, в анкеті - заявці на кредит №6232862 містяться паспортні дані, РНОКПП, телефон, електронна пошта позичальника ОСОБА_1 .

У справі № 234/7298/20, що переглядалась КЦС ВС, суд установив, що договір сторони уклали в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому позивач через особистий кабінет на вебсайті відповідача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого відповідач надіслав позивачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору. На думку КЦС ВС, встановивши, що без здійснення вказаних дій позивачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суди дійшли обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.

У постанові від 01.07.2024 у справі № 638/161/22 ВС погодився із тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно відповідача, які стосуються підписання кредитного договору.

Факт перерахування коштів ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням №152324575 від 24.04.2025, згідно якого отримувачу ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) перераховано кошти в розмірі 9000,00 грн., призначення платежу - кошти згідно договору 6232862.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" як первісний кредитор належним чином виконало умови кредитного договору та надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн., що підтверджується долученими до позовної заяви письмовими доказами в частині обгрунтування обставин укладення договору кредиту №6232862 від 24.04.2025 та надання позичальнику коштів.

Щодо переходу права вимоги від ТОВ "МІЛОАН" до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ", слід зазначити наступне.

З долученого позивачем договору факторингу №ДО-20251125 вбачається, що такий укладено 25 листопада 2025 року між первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ".

Відповідно до п.2.1. договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги боржників, вказаних у реєстрі боржників до цього договору, а фактор набуває такі права вимоги та сплачує клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки, встановлені договором.

Загальний розмір заборгованостей, права вимоги за якими відступаються на умовах даного договору, складає 24 231 338,28 грн., згідно з реєстром боржників, який складається сторонами у письмовому вигляді за формою наведеною у додатку 1 до договору, та в електронному вигляді за формою, наведеною у додатку 4 до договору (п.2.2. договору).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

30.07.2026 введений в дію ЗУ "Про факторинг", який прийнятий Верховною Радою України та підписаний Президентом України 03 червня 2025 року.

За п.1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення", цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через один рік з дня набрання чинності цим Законом, але не раніше дня введення в дію закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу, крім підпункту 1 пункту 3, пунктів 8 та 9 цього розділу, які набирають чинності і вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Ч.1 ст.5 цього Закону визначено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

П.1.1. договору факторингу визначено, що реєстр боржників - це погоджений сторонами перелік боржників, їх кредитних договорів, права вимог за якими відступаються за цим договором, особистих даних і розмірів грошових зобов"язань кожного з них із зазначенням суми заборгованості, а також інших даних у разі наявності у клієнта, за формою, наведеною в додатку 1.

Умовами п.2.3. договору факторингу передбачено, що реєстр боржників у письмовому вигляді, складений за формою, наведеною у додатку №1 до договору, підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін (за умови використання) і є невід`ємною частиною цього договору.

Позивачем долучено додаток 1 до договору факторингу від 25.11.2025 - форма реєстру боржників.

З даної форми вбачається, що така має містити інформацію про порядковий номер в реєстрі, номер кредитного договору, тип кредиту, ПІБ (найменування) боржника, ідентифікаційний номер (код) боржника, паспортні дані боржника, дату видачі кредиту, суму виданого кредиту, в валюті кредиту, валюту кредиту, адресу реєстрації/адреса фактичного проживання боржника, дату закінчення строку кредитування за кредитним договором, строк прострочення виконання зобов"язань, днів, загальну суму заборгованості, грн., суму основного боргу за кредитом, в валюті кредиту, суму простроченого основного боргу за кредитом, в валюті кредиту, суму нарахованих процентів, в валюті кредиту, суму прострочених процентів, в валюті кредиту, суму комісій, грн., суму штрафних санкцій, грн., кількість днів після дати настання строку виконання грошових зобов"язань за кредитним договором, суму фінансування, грн.

На обгрунтування переходу права вимоги від ТОВ "МІЛОАН" до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" позивачем долучено реєстр боржників до договору факторингу №ДО-20251125 від 25 листопада 2025 року.

Суд звертає увагу, що перша сторінка даного реєстру починається з порядкового номера - 1, та завершується порядковим номером - 51, друга сторінка реєстру починається з порядкового номера - 1846 та завершується порядковим номером - 1869, та в даному реєстрі відсутні будь - які відомості щодо переходу ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" права вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №6232862 від 24.04.2025, такий боржник в реєстрі відсутній.

За змістом ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Ч.1 ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами (п.1 ч.2 ст.76 ЦПК України).

Згідно положень ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини в частині переходу права вимоги саме щодо відповідача не підтверджено жодними доказами в розумінні вимог ЦПК України, оскільки у наданому реєстрі боржників (додатку до договору факторингу) відомості стосовно ОСОБА_1 відсутні.

Суд наголошує, що ч.2 ст.83 ЦПК України на позивача покладено обов"язок подати докази разом з поданням позовної заяви.

Також, суд не може взяти до уваги долучену копію витягу з реєстру боржників, в якій міститься інформація щодо ОСОБА_1 як боржника, оскільки інформація, яка міститься в даній копії, не відповідає долученим формі реєстру боржників та безпосередньо самому реєстру боржників. Зокрема, в даній копії відсутня інформація про тип кредиту, паспортні дані боржника, валюту кредиту, строк прострочення виконання зобов"язань, днів, суму нарахованих процентів, в валюті кредиту, суму прострочених процентів, в валюті кредиту, кількість днів після дати настання строку виконання грошових зобов"язань за кредитним договором, суму фінансування, грн.

З урахуванням викладеного, суд ставить під сумнів надану копію витягу з реєстру боржників, оскільки така не відповідає долученому реєстру боржників.

При цьому, суд не зобов"язаний з власної ініціативи витребовувати ті чи інші докази в підтвердження чи спростування позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 143/1269/17 (провадження № 61-5383св22), від 06.09.2023 у справі № 466/3066/13-ц (провадження № 61-785св23), від 26.01.2022 у справі № 637/590/16-ц (провадження № 61-15865св21).

В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

За відсутності відомостей про відповідача у реєстрі боржників, вважати, що позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6232862 від 24.04.2025 є неможливим, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх недоведеністю. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Оцінюючи зібрані докази в їх скупності суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, то тягар зі сплати судового збору та інших судових витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 353 ЦПК України,-

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з часу отримання його копії через суд, що ухвалив судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ", юридична адреса: м. Київ, проспект Соборності, буд.30-А, оф. 321, код ЄДРПОУ 43950742;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя М. І. Гулієва

Часті запитання

Який тип судового документу № 141434690 ?

Документ № 141434690 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141434690 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141434690 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141434690 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141434690, Франківський районний суд м. Львова

Судове рішення № 141434690, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141434690 відноситься до справи № 465/2687/26

Це рішення відноситься до справи № 465/2687/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141421527
Наступний документ : 141434915