Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 455/1822/26
Провадження № 2/455/1122/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
12 листопада 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,
учасники справи - не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі позивач, кредитор, кредитодавець) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за Договором №554273005 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 02.05.2026 року (далі кредитний договір) у розмірі 7000,00 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач уклали кредитний договір. Позивач надав кредит, а відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами та інших платежів не виконав, що є підставою для стягнення заборгованості.
25.09.2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Суд не визнавав явки сторін обов`язковою.
За клопотанням позивача витребував від АТ «ОЩАДБАНК» виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий на імя відповідача. 02.10.2026 та 21.10.2026 року АТ «ОЩАДБАНК» виконало вимогу суду та надало витребувану інформацію та документи.
Судове засідання, призначене на 14.10.2026 року, суд відклав на 12.11.2026 рік, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином і який не проінформував суд про причини неявки. Відзиву відповідач не подав.
В судове засідання, призначене на 12.11.2026 рік, сторони не з`явилися.
Позивач повідомлений про дату час та місце судового засідання через електронний суд.
В прохальній частині позовної заяви (п. 7,8) міститься заява про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача та погодження на ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач повідомлений про дату час та місце судового засідання через електронний суд. Судову повістку отримав 14.10.2026 року.
Суд вжив всі можливі заходи для забезпечення права учасників справи бути повідомленими про дату, час і місце розгляду справи та брати особисту участь в судових засіданнях.
Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
02.05.2026 року сторони уклали кредитний договір, за яким позивач зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн ( п.2.1.). Дата видачі кредиту 02.05.2026. Дата повернення кредиту 22.08.2026. ( п. 2.13.-2.14.). Строк, на який надається кредит: 16 тижнів (п. 2.3.). Процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. ( п. 2.4.). Сторони встановили графік платежів, у якому узгодили дати та розмір погашення тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісії ( п. 4.2.2.). Комісія за надання кредиту 1400,00 грн ( п. 2.5.). Строк дії Договору: до 22.08.2026 року (п.2.8.). Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, є споживчим кредитом ( п.2.15.). Кредитні кошти надаються позичальнику протягом 3-х робочих днів з дня укладення договору шляхом безготівкового переказу коштів (однією чи декількома трансакціями) на поточний ( картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 12 кредитного договору ( п.4.1.). Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 , фінансовий номер телефону для отримання одноразового ідентифікатора 0635198426 ( розділ 12). У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання позичальник був зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України ( п. 7.5.). Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до дати, вказаної в п.2.8. кредитного договору (п. 11.1.). Кредитор підписав договір 02.05.2026 15:57:13, позичальник 02.05.2026 15:57:10 ( розділ 12). Договір містить і інші умови, обов`язкові для договорів споживчого кредитування.
Укладений між сторонами кредитний договір складався з пропозиції (оферта) укласти Договір про надання кредиту №554273005 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 02.05.2026 року, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту №554273005 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 02.05.2026 року, анкети клієнта ( витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozika.com) від 08.09.2026 року, візуалізації послідовності дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com.
Перед укладенням кредитного договору відповідач отримав під підпис (одноразовим ідентифікатором UA-1500) паспорт споживчого кредитування з інформацією про умови кредитування.
Позивач підписав кредитний договір кваліфікованим електронним підписом 02.05.2026 року, відповідач підписав договір електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором UA-1603) 02.05.2026 року відповідно до розділу 3 кредитного договору. Код UA-1603 відправлений SMS повідомленням кредитором на фінансовий номер позичальника +380635198426 . Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути в передбачені договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші передбачені платежі на умовах, визначених кредитним договором.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» про те, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 року та на підставі платіжної інструкції ( замовлення) відправника було здійснено наступний успішний переказ коштів на рахунок отримувача : платник ТОВ «Бізнес позика», код 41084309; дата переказу коштів: 02.05.2026 15:57; сума переказу: 7000,00 грн; номер платіжної картки: НОМЕР_1 ; призначення платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №554273005 від 02.05.2026. АТ «ОЩАДБАНК» підтвердило, що на ім`я відповідача в банку емітовано карту № НОМЕР_3 та 04.05.2026 року на цю картку зараховано 7000,00 грн.
Заборгованість за кредитним договором, яка розрахована позивачем згідно довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості за кредитом у гривні станом на 08.09.2026 року, становить 19810,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 7000,00 грн, по процентам 7910,00 грн, по комісії 1400,00 грн та по процентам за ст. 625 ЦК України 3500,00 грн. Проценти за користування кредитними коштами нараховані в межах строку кредитування з 02.05.2026 року до 22.08.2026 року (включно). Проценти за ст. 625 ЦК України нараховані з 17.05.2026 до 10.06.2026 року. За час користування кредитними коштами позичальник погашення заборгованості не здійснював.
Копіями розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11.05.2017 року №1593, листа НБУ про переоформлення ліцензії від 15.03.2024 року № 27-0026/20243, витягу із державного реєстру фінансових установ підтверджується, що кредитор є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та має право на надання фінансових послуг ( крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).
Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) із врахуванням Закону України »Про споживче кредитування» та Закону України »Про електронну комерцію».
Сторони підписали договір за допомогою електронних підписів, що відповідає положенням та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК. Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.
Відповідач отримав кредит в строк та в розмірі, обумовленими в кредитному договорі.
Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.
У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
В свою чергу, відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань або/чи які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.
Суд погоджується із розрахованою сумую заборгованості по основному боргу, проте не погоджується із нарахованою сумою заборгованості по процентам, оскільки кредитор нараховував проценти хоч і відповідно до обумовленої відсоткової ставки 1,0 % в день, проте нарахував відсотки з 02.05.2026 року до 22.08.2026 року хоча, як вбачається із виписки про рух коштів по рахунку відповідача, кредитні кошти надійшли на його рахунок лише 04.05.2026 року, а тому від нарахованої суми заборгованості по відсотках необхідно відняти нараховані відсотки за користування кредитними коштами за 02.05.2026 та 03.05.2026 рік, розмір яких згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 08.09.2026 року складає 140 грн. Тому до стягнення підлягає заборгованість за процентами в розмірі 7770,00 грн ( 7910 грн-140 грн).
Як вже встановив суд, комісія за надання кредиту становила 1400,00 грн ( п. 2.5.). У паспорті споживчого кредиту зазначено, що до загальних витрат включено комісію в розмірі 1400,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансових установ встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Згідно візуальної форми послідовності дій при укладення кредитного договору позивачем вчинялися дії щодо підготовки та оброблення документів, а тому позивач має право на отримання комісії з позичальника за ініціювання кредиту. Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду по справі № 756/6038/20 від 12 квітня 2022 року. А тому вимоги в частині стягнення несплаченої комісії за видачу кредиту в розмірі 1400,00 грн є підставними.
Однак суд не погоджується з аргументами позивача про наявність у нього права стягувати проценти по ст. 625 ЦК України та вважає, що вони не підлягають стягненню з відповідачки з таких підстав.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту:
" У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ".
А тому суд вважає, що відсотки як відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України за кредитним договором, нараховані з 17.05.2026 до 10.06.2026 року підлягають списанню кредитодавцем відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Враховуючи вищенаведене суд виснує, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 16170,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 7000,00 грн, по процентам 7770,00 грн, по комісія за надання кредиту - 1400,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачено 2 662,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 28317 від 16.09.2026 року.
Крім цього, представник позивача просив суд стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд застосовує критерії, визначені статтею 141ЦПК України (див постанову Верховного Суду по справі № 369/576/22 від 28 червня 2023).
Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу «pacta sunt servanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, основні засади (принципи) цивільного судочинства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивач надав копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2026 року, укладений між ним та Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» в особі керуючого партнера Глуховецького О.С. та рахунок фактуру №05-554273005 від 15.05.2026 року.
Суд констатує, що спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних та типових справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. АО «Правовий Баланс» надає позивачу послуги правового характеру в таких категоріях спорів на постійній основі ( про що свідчить договір про правову допомогу), позовна заява є типовою, не містить складного та глибокого аналізу законодавства чи практики Верховного Суду, не містить детальних пояснень розрахованих сум заборгованості, їх відповідності умовам кредитного договору, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в такій категорії справ.
Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000, 00 гривень, оскільки саме такий розмір витрат вважає необхідним і неминучим для позивача, який залучив АО «Правовий Баланс» для надання професійної правничої допомоги.
Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 16170,00 грн, що становить 81,63 % (16170,00 х 100 %/19810,00), а тому судовий збір та витрати на правову допомогу потрібно покласти на відповідача у пропорційному розмірі: 2173,32 грн судовий збір та 3265,20 грн- витрати на правничу допомогу
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №554273005 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 02.05.2026 року у розмірі 16170 грн 00 коп. ( шістнадцять тисяч сто сімдесят гривень 00 коп.), що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 7000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 7770,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 1400,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати, що становлять 2173,32 грн. (дві тисячі сто сімдесят три гривні 32 копійки) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати, що становлять 3265 грн 20 коп. (три тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 20 копійок) витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 листопада 2026 року.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_4 UAH.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя С.М. Івасенко
Судове рішення № 141434552, Старосамбірський районний суд Львівської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 455/1822/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: