Рішення № 141434102, 23.03.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Дата ухвалення
23.03.2026
Номер справи
450/5655/25
Номер документу
141434102
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 450/5655/25 Провадження № 2/450/738/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, -

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): 12.03.2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1363-6703.

Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 29 500,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; - комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день; базовий період проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач, всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув в повному обсязі кредитні кошти позивачу, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем навіть після спливу строку, встановленого в договорі.

Відповідач в загальній кількості 5 разів оформлював кредитні відносини з Позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

Станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 148 907,10 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 29 500,00 гривень, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 119 121,00 гривень, - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 286,10 гривень.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позивальника програми лояльності, а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією у загальній сумі 15 458,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 133 449,10 гривень. Просив стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 29 500,00 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 103 949,10 гривень; що разом становить 133 449,10 гривень.

На підставі наведеного, просить заявлені позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

У вказаний строк сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому вказав, що згідно з діючими законодавчими нормами на період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем ( позикодавцем) позичальник звільняється від відповідальності визначеної ст.625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця ( позикодавця) неустойки (штрафу, пені) та інші платежі за таке просторочення.

Також вказує, що згідно із положеннями Закону України «Про споживче кредитування» на період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або у разі прострочення споживачем виконання зобов`язання за договором про споживче кредитування споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачем товарів, робіт, послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і послуг, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Зі змісту ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов не є вичерпним. Відповідно до ч.5 ст.19 закону якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Укпраїні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. Відповідно до ч.5 ст.8 цього закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказує, що починаючи з 25.12.2023 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1%. При цьому надавачі фінансових послуг зобов`язувались привести свою діяльність у відповідність до вищезазначених змін.

Вважає, що позивач всупереч ст.18 «Про захист прав споживачів» нав`язав непотрібну, несправедливу послугу комісію у сумі 6999,90грн, яка б мала йти на погашення тіла кредиту.

Відповідач частково виконував зобов`язання протягом 42 днів, відповідно погашення мало бути враховано на погашення тіла кредиту. Сума 22500,00грн. і мала б стати базою для нарахування відсотків за ставкою 1% відповідно до ч.5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування». Однак позивач встановив відсоткову ставку у розмірі 1,5%, що є порушенням вимог закону. Відсотки мали б скласти 58050,00грн. Окрім того у правилах акції «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості для споживачів фінансових послуг» позивач визнає у п.7.9 форс-мажорними обставинами воєнні дії.

На підставі викладеного просив вважати загальну суму заборгованості відповідача у розмірі 78300,00грн, з яких -22500,00грн. заборгованість за тілом кредиту; 55800,00грн. заборгованість за відсотками. У зв`язку із форс-мажорними обставинами відмовити позивачу у задоволенні позову.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.03.2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1363-6703. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 29 500,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; - комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день; базовий період проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Даний кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С0095, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому цим договором.

Позивач здійснив перерахування коштів відповідачу 12.03.2024 у розмірі 29500,00 грн. відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується довідкою АТ «КБ«Приватбанк» про перерахування суми кредиту через систему платежів LiqPay та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту LiqPay платежу 2436708246.

Таким чином, судом встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов`язання за електронним кредитним договором № 1363-6703 від 12.03.2024 року.

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за таким належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором. Згідно розрахунку за договором станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 148 907,10 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 29 500,00 гривень, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 119 121,00 гривень, - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 286,10 гривень.

Разом з тим, у позовній заяві зазначено, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позивальника програми лояльності, а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією у загальній сумі у загальній сумі 15 458,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 133 449,10 гривень.

Згідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до вищенаведеного, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про свідомий вибір щодо укладення договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним Договором від 12.03.2024 року, сторонами в письмовому вигляді погоджено розмір відсотків, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Щодо нарахування заборгованості за комісією за надання кредиту суд зазначає наступне.

Згідно умов договору позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемними.

За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3ст. 216 ЦК України).

За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки комісія кредитною установою нараховується відповідачу за дії, які установа вчиняє на власну користь, як зазначено кредитному договорі стягується за послуги пов`язані з наданням кредиту, при цьому не вказаний перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, тому суд приходить до висновку про безпідставність нарахування заборгованості за комісією.

Як вбачається із розрахунку заборгованості позивачем здійснювалось нарахування відсотків у період з 12.03.2024 по 22.04.2024 за ставкою 1,20% та у період з 23.04.2024 05.01.2025 у розмірі 1,5%, нараховано комісію у розмірі 4425,00грн.

Разом з тим, 24.12.2023р набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, з 20.02.2024 по 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не міг складати більше 2,5 % на день, з 23.04.2024 по 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не міг складати більше 1,5 % на день та з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки за договором між сторонами цієї справи не міг складати більше 1 % на день. Під час укладення договору 12.03.2024 позивач (кредитодавць) міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними та мали бути уведені в дію.

За таких обставин судом встановлені підстави для проведення розрахунку заборгованості зі сплати нарахувань за договором № 1363-6703 наступним чином:

- відсотки за період з 12.03.2024 до 25.03.2024 за ставкою 1,2 % на день (29500*1,2 *14/100= 4956,00грн.)

Згідно розрахунку заборгованості 25.03.2024 відповідачем було погашено 7025,45грн. з яких 4956грн. на погашення відсотків, 2069,45грн. на погашення тіла кредиту.

- відсотки за період з 26.03.2024р. по 08.04.2024р. за ставкою 1,2% на день (27430,55*1,2*14/100= 4608,33грн.)

Згідно розрахунку заборгованості 08.04.2024 відповідачем було погашено 7025,45грн., з яких 4608,33,00грн. заборгованість за відсотками, 2417,12грн. за тілом кредиту.

Відсотки за період з 09.04.2024 по 22.04.2024 за ставкою 1,2 % в день (25013,43*1,2*14/100= 4202,26грн.

Відсотки за період 23.04.2024 по 20.08.2024 за ставкою 1,5% в день (25013,43*1,5*118/100= 44273,77грн).

Відсотки за період 21.08.2024 по 05.01.205 за ставкою 1% в день (25013,43*1*118/100= 35018,80грн).

Із врахуванням позиції позивача, викладеній у позовній заяві, що чаткового списання заборгованості відповідача у розмірі 15 458,00грн., загальна сума заборгованості яка підлягає стягення з відповідача на користь позивача складає: 88848,00грн., з яких 25013,43грн. заборгованість за тілом кредиту та 63834,57грн. заборгованості за відсотками.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не заперечує свого обов`язку щодо повернення кредитних грошових коштів у розмірі, визначеному у розмірі 78300,00грн., однак він, посилається на неможливість виконання ним своїх зобов`язань через настання дії форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (див. пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Водночас, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Наявність форс-мажорних обставин у даній справі відповідачі обґрунтовує повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану на території України.

Як вбачається з приписів ст. 617 Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору, вказані норми регулюють лише можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від самого зобов`язання.

Тобто існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, а не від обов`язку виконати це зобов`язання.

Позивачем не заявляється до стягнення пеня, неустойка або інші штрафні санкції за порушення позичальником зобов`язання.

Враховуючи наведене, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву з цього приводу, підлягають відхиленню, оскільки не знайшли свого підтвердження доказами по справі та не спростовують правової позиції позивача.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивачааборгованість за кредитним договором № 1363-6703 у розмірі 88848,00грн., з яких 25013,43грн. заборгованість за тілом кредиту та 63834,57грн. заборгованості за відсотками.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір". Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1610,90грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 282, 354,355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит фінанс» ЄДРПОУ 38548598 заборгованість за кредитним договором № 1363-6703 від 12.03.2024 року у розмірі 88848,00 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот сорок вісім гривень) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит фінанс» ЄДРПОУ 38548598 судовий збір у розмірі 1610,90 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 23.03.2026 року.

СуддяН. Б. Добош

Часті запитання

Який тип судового документу № 141434102 ?

Документ № 141434102 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141434102 ?

Дата ухвалення - 23.03.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141434102 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141434102 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141434102, Пустомитівський районний суд Львівської області

Судове рішення № 141434102, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 23.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141434102 відноситься до справи № 450/5655/25

Це рішення відноситься до справи № 450/5655/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141434099
Наступний документ : 141434104