Рішення № 141433559, 11.11.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
520/27786/26
Номер документу
141433559
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 листопада 2026 року № 520/27786/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 28.08.2026 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 28.08.2026 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в повному розмірі, виплаченого 28.08.2026 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно невиплачено компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Ухвалою від 10.09.2026 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

23.09.2026 відповідач надав до суду відзив по справі, згідно змісту якого зазначив, що право позивача на індексацію грошового забезпечення виникло лише на підставі судового рішення у справі № 200/3257/25; з огляду на специфіку фінансування відповідача індексацію грошового забезпечення військовослужбовці реалізовували виключно через судові рішення; після надходження цільових коштів 28.08.2026 індексацію за період з 01.03.2018 року по 19.10.2021 виплачено позивачу в повному обсязі.

На думку відповідача, Закон № 2050-ІІІ у редакції, чинній до 26.02.2021, не відносив індексацію грошових доходів до доходів, втрата частини яких підлягає компенсації, а тому за спірний період права на компенсацію позивач не має; на час звільнення позивача спірна сума йому ще не належала, вина відповідача в невиплаті індексації відсутня, при звільненні з позивачем було проведено повний розрахунок, а право на компенсацію позивачем не доведено; дату 28.08.2026 як день останнього фактичного розрахунку позивач визначив безпідставно.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу на посадах ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволений: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 19.10.2021 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3308,13 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 19.10.2021 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

28.08.2026 року, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25, ІНФОРМАЦІЯ_2 перераховано на картковий рахунок Позивача кошти у сумі 142 112,99 грн.

Компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виплачена не була.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ №159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Правилами ст. 4 цього Закону встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічного змісту правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року у справі № 2а-1102/09/2670, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/8319/16 та від 18 липня 2023 року у справі № 200/10663/21.

Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку відповідачем) добровільно чи на виконання судового рішення.

Так, у подібних правовідносинах у постанові від 15.08.2018 у справі № 653/3356/17 Верховний Суд дійшов висновку, що правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, що підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, від 21.03.2023 у справі №620/7687/21, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 22.06.2018 у справі №810/1092/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оскільки відповідачем порушено строки виплати індексації грошового забезпечення, що встановлено рішенням суду по справі № 200/3257/25, то позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.

Щодо доводу відповідача про те, що Закон № 2050-III у редакції, чинній до внесення змін Законом № 1214-IX, не поширювався на індексацію грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Перелік доходів, наведений у частині 2 статті 2 Закону № 2050-III у попередній редакції, не був вичерпним, оскільки закінчувався словами «та інші», а визначальною ознакою доходу, втрата частини якого підлягає компенсації, законодавець встановив відсутність у нього разового характеру. Індексація грошового забезпечення нараховується щомісяця разом із грошовим забезпеченням, спрямована на підтримання його купівельної спроможності в умовах зростання споживчих цін і разового характеру не має.

Конституційний Суд України в пункті 2.2 мотивувальної частини Рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер і як складові належної працівникові заробітної плати спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Цей висновок стосується і грошового забезпечення військовослужбовців з огляду на тотожну компенсаторну природу індексації грошового забезпечення, яка так само спрямована на збереження купівельної спроможності доходу, що є основним джерелом існування особи.

Відтак індексація грошового забезпечення і до внесення змін Законом № 1214-IX охоплювалася поняттям доходу в розумінні статті 2 Закону № 2050-III як складова грошового забезпечення, а зміни, внесені цим Законом, лише прямо назвали її в переліку.

Крім того, за статтею 4 Закону № 2050-III обов`язок виплатити компенсацію виникає в місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Заборгованість з індексації грошового забезпечення виплачено позивачу в серпні 2026 року, тобто в період дії чинної редакції статті 2 Закону № 2050-III і пункту 3 Порядку № 159, які прямо відносять суму індексації грошових доходів громадян до доходів, що підлягають компенсації.

Тому редакцію закону, чинну в 2015 - 2018 роках, відповідач протиставляє праву позивачу безпідставно.

Щодо доводу відповідача про те, що право на індексацію виникло в позивача лише на підставі судового рішення, а вина відповідача в її невиплаті відсутня, суд зазначає таке.

Обов`язок нараховувати та виплачувати індексацію грошового забезпечення в спірний період існував у відповідача в силу Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Рішення Донецького окружного адміністративного від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25 не створило для позивача нового права, а визнало протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала саме в ненарахуванні та невиплаті індексації за період з 01.03.2018 року по 19.10.2021 року, і зобов`язало відповідача виконати обов`язок, що існував у нього на той час. Отже, індексація грошового забезпечення за кожен місяць цього періоду була доходом, належним позивачу у відповідному місяці, а його виплату в серпні 2026 року здійснено із затримкою, яка значно перевищує один календарний місяць.

Виплата доходу на виконання судового рішення не змінює його правової природи і не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати. Цей висновок наводить у відзиві і сам відповідач, зазначаючи з посиланням на постанову Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 465/322/17, що компенсація проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, а право на компенсацію особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані.

Стаття 1 Закону № 2050-III і пункт 1 Порядку № 159 пов`язують обов`язок компенсації з самим фактом порушення строків виплати доходу, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу. Єдиною підставою, за якої дохід компенсації не підлягає, є його неотримання з вини самого громадянина (стаття 5 Закону № 2050-III, пункт 6 Порядку № 159). Таких обставин відповідач не навів і доказів на їх підтвердження не надав. Недостатність бюджетних асигнувань і особливості фінансування відповідача, на які він посилається у відзиві і в листі від 30.07.2026 № 09/02/1585 (зокрема, на статтю 51 Бюджетного кодексу України), не звільняють суб`єкта владних повноважень від виконання обов`язку, прямо встановленого законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність бюджетних коштів як на підставу невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи наведене суд вважає за належне:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 28.08.2026 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 28.08.2026 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в повному розмірі, виплаченого 28.08.2026 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 28.08.2026 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 28.08.2026 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в повному розмірі, виплаченого 28.08.2026 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №200/3257/25.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Стойка В.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141433559 ?

Документ № 141433559 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141433559 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141433559 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141433559 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141433559, Харківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141433559, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141433559 відноситься до справи № 520/27786/26

Це рішення відноситься до справи № 520/27786/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141433556
Наступний документ : 141433560