Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН: 336/4958/26
Провадження №: 2/336/3854/2026
12.11.26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Худіної О.О., за участі секретаря судового засідання Дорошенко К.В. Теряник А.С., представника позивача адвоката Кузнєцова Д.О., розглянув у судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Запоріжжя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кузнєцов Дмитро Олександрович до Оріхівської міської територіальної громади в особі Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Кузнєцов Дмитро Олександрович, діє в інтересах ОСОБА_1 , електронним шляхом за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду із позовною заявою до Оріхівської міської територіальної громади в собі Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що за життя мати позивача - ОСОБА_4 проживала у АДРЕСА_1 . Квартира, в якій проживала мати, належить на праві власності: 1/3 частка ОСОБА_4 матері; 1/3 частка позивачу, ОСОБА_1 ; 1/3 частка синові, ОСОБА_2 .
В 2023 році в будинок АДРЕСА_2 прилетів снаряд і сусідній під`їзд будинку був повністю зруйнований, маму врятували, витягли з під завалів та відвезли до лікарні. У той час бути поряд з матір`ю позивач не могла, оскільки ще з 90-х років перебувала на заробітках у росії, де була своя справа. Коли почалася війна позивач вирішила повертатись до України, але швидко не виходило, бо необхідно було завершити усі справи розпродати товар. Коли сталася трагедія з матір`ю, то в телефонному режимі позивач намагалась влаштувати її тимчасово до пансіонату. Люди, до яких звернулись, виявились непорядними, внаслідок чого матір перевозили з одного пансіонату до іншого, що позивач навіть не знала де вона. Таким чином, мати опинилась у Львівській області, м. Кам`янка-Бузька. Не розуміючи де знаходиться мати, позивач вирішила терміново, на скільки це було можливо, їхати до України. За шість годин до того, як вона мала дістатися до матері, та померла. Отже, мати, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кам`янка-Бузька, Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 31 серпня 2020 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у мусті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №5252.
У зв`язку з тим, що позивач приїхала до України терміново, то після смерті матері необхідно було так само терміново повертатись назад, щоб завершити справи та приїхати до України вже на завжди. Отже, поховавши матір, позивач терміново поїхала до рф, де планувала побути не більше місяця і повернутись до України. Однак, повернутись до України швидко не вийшло, оскільки певний період транспортні перевезення не здійснювались. Взагалі-то для повернення до України довелось пережити багато принижень на кордоні рф, численні перевірки, допити.
З штампів у паспортах вбачається, що 27 серпня 2023 року позивач перетнула російський кордон, коли їхала розшуковувати мати, а також вбачається, що систематично перетинала кордон, щоб не оформлювати документи і перебувати в країні по 90 діб. З закордонного паспорту від 07.09.2023 року вбачається, що російський кордон на в`їзд в рф перетнула 18.09.2023 року, а на виїзд перетнула 28 червня 2025 року. Отже, до України позивач повернулась 30 червня 2025 року.
Перебуваючи за кордоном позивач не мала можливості звернутись із заявою про прийняття спадщини, оскільки поштове сполучення між Україною та країною агресором не здійснюється, не працюють також і дипломатичні установи. Отже, до моменту повернення до України, яке мало місце 30 червня 2025 року, у позивача об`єктивно не існувало можливості звернутись із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_4 . Збройну агресію рф по відношенню до України позивач засуджує, про що свідчить факт повернення до України.
Отже, після смерті матері відкрилась спадщина на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 . 20 березня 2026 року позивач звернулась до Демченко О.М., приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_4 . 30 березня 2026 року Приватний нотаріус Демченко О.М. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_4 . Постанова вмотивована тим, що заява про прийняття спадщини подана після строку встановленого законом для прийняття спадщини.
Однак, пропуск строку для прийняття спадщини обумовлений поважною причиною. Строк для прийняття спадщини тривав з 30 серпня 2023 року до 28 лютого 2024 року. Однак, у встановлений законом строк звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач не могла у зв`язку з перебуванням з 15 вересня 2023 року по 30 червня 2025 року на території країни-агресора з якою відсуне поштове сполучення та дипломатичні зв`язки.
На підставі викладеного, позивач просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Справа на підставі протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 20.05.2026 передана в провадження судді Худіної О.О. 21.05.2026.
27 травня 2026 року суддею постановлено ухвалу про відкриття загального позовного провадження у справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2026 року було постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі, призначити справу до судового розгляду по суті, крім того витребувати у Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Демченко Олени Миколаївни належним чином завірену копію спадкової справи 18/2026, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка зареєстрована в Спадковому реєстрі за №75374349.
Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року до участі у справі було залучено у якості третьої особи ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 22 жовтня 2026 року до участі у справі залучено у якості третьої особи ОСОБА_3 .
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовну заяву на підставі доводів, викладений у останній. Крім того, позивачем у судове засідання надані для огляду оригінали письмових доказів, долучених до позову.
Інші учасники до суду не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їхню відсутність, не заперечували проти позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
До відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст.ст.1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась після набрання ним чинності з 01 січня 2004 року, а також якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Судом встановлено, що позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України.
Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
30.10.1993 ОСОБА_5 вступила у шлюб з ОСОБА_7 , прізвище після одруження ОСОБА_8 .
Відповідно до штампів у паспортах вбачається, що позивач перетинала кордон: 27 серпня 2023 року - рф, 18.09.2023 рф; 28 червня 2025 року на виїзд до України.
Згідно із Інформації з ДРРПНМ, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності по 1/3 частки ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла у віці 73 років ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кам`янка Бузька Львівської області.
У судовому засіданні судом досліджена спадкова справа № 18/2026 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових спадщини після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Постановою № 75/02-31 від 30.03.2026 Приватного нотаріуса Демченко О.М. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів (ч.1). На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2).
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84588279 спадкову справу було заведено приватним нотаріусом Демченко О.М. 20.03.2026.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачкою, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті матері за законом. Однак, вона не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку.
Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як роз`яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв`язку із об`єктивними, непереборними труднощами, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на думку позивача дають правові підстави вважати їх поважними.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.
Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, постановою Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Оріхівська міська територіальна громада в особі Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 45002317, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України буд. 43-а. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 12.11.2026.
Суддя О.О. Худіна
Судове рішення № 141432685, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 336/4958/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: