Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 12.11.2026
Справа № 334/10861/25
Провадження № 2/334/1184/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір № 3709302645-124505, відповідно до умов якого відповідачці перераховано грошові кошти у розмірі 1500,00 грн. Дата видачі кредиту 23.09.2021, дата повернення кредиту 07.10.2021, термін користування кредитом 14 діб. Плата за користування кредитом встановлена у розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом. Даний договір укладений в електронній формі та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
09.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір № 4393127. Відповідно до умов договору сума кредиту становить 15000,00 грн. Проценти за користування кредитом: 3562,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день. Договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.
14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір № 101091994. Відповідно до умов договору сума кредиту становить 2500,00 грн. Проценти за користування кредитом: 3,5 грн. які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день. Договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.
11.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 77592992. Відповідно до договору позики загальний розмір наданої позики становить 2458,00 грн., що включає в себе кошти, надані позичальнику за основним договором позики, а також додатково надані кошти ( у разі наявності) на підставі укладених між сторонами додаткових угод до договору. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99% яка нараховується за кожен день користування позикою. Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
18.01.2022 було укладено договір № 18-01/22 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3709302645-124505.
15.12.2021 було укладено договір № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4393127.
17.12.2021 було укладено договір № 17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101091994.
27.01.2022 було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників в тому числі за договором № 77592992.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 3709302645-124505, № 4393127, № 101091994, № 77592992.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за вищевказаними кредитними договорами.
Відповідачка свої зобов`язання за кредитними договорами не виконала, в результаті чого загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 3709302645-124505 від 23.09.2021 становить 10096.00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1500,00 грн. , заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8596,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн. , заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн. , заборгованість за комісіями 0,00 грн. , інфляційні збитки 0,00 грн. , нараховані 3% річних -0,00 грн.
Загальний розмір заборгованості за договором № 4393127 від 09.09.2021 становить 118312,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 15000,00 грн. , заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 101812,50грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн. , заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн. , заборгованість за комісіями 1500,00 грн. , інфляційні збитки 0,00 грн. , нараховані 3% річних -0,00 грн.
Загальний розмір заборгованості за договором №101091994 від 14.09.2021 становить 18628,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2500,00 грн. , заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 16128,50грн. , заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн. , заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. , заборгованість за комісіями 0,00 грн. , інфляційні збитки 0,00 грн. , нараховані 3% річних -0.00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №77592992 від 11.09.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 7981,36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2458,00 грн. , заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5478,39грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн. , заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн. , заборгованість за комісіями 0,00 грн. , інфляційні збитки 39,32 грн. , нараховані 3% річних -5,65 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 155018,36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 21458,00 грн. , заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 132015,39грн. , заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн. , заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн. , заборгованість за комісіями 1500,00 грн. , інфляційні збитки 39,32 грн. , нараховані 3% річних -5,65 грн.
Просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у розмірі 155018,36 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00грн.
Відповідачка відзив на позовну заяву не надала, однак надала пояснення по справі, в яких заперечила проти позовних вимог оскільки вважає, що проценти за користування кредитом нараховувалися позивачем неправомірно. Так, за договором позики від 23.09.2021 відсутні підстави нарахування відсотків за користування кредитними коштами в сумі 8596,00грн., оскільки позивачем не надано доказів дотримання вимог п. 9.6. Договору та направлення відповідачу вимоги відповідно до п. 1.5 цього договору. Позивачем не надано доказів пролонгації договору від 23.09.2021 відповідно до п. 4.1.2. такого договору. Тобто, право ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» нараховувати проценти за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 07.10.2021, а тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом. Відповідно, таке право відсутнє і у позивача, як правонаступника, до якого перейшло право грошової вимоги до відповідачки. Таким чином, з відповідачки можуть бути стягнуті відсотки за користування кредитом в межах його строку, тобто за 14 днів, що становить 409,50 грн.
За договором позики від 09.09.2021 кредит надавався строком на 19 днів з 09.09.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 28.09.2021. Відповідачкою не визнаються нараховані відсотки в сумі 101812,50 грн., які були нараховані правонаступником кредитодавця ТОВ «Вердикт капітал» на підставі п. 4.2. кредитного договору. Так, пунктом 4.2. договору передбачене право кредитодавця в разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами договору, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій, нарахувати проценти за стандартною ставкою в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, проте, цим же пунктом встановлено, що обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитора. Оскільки позивачем не надано відомостей звернення кредитора з вимогою сплати процентів на підставі п. 4.2. договору, оскільки таке звернення відсутнє, тому вважає, що обов`язок позичальника по сплаті таких процентів не настав, у зв`язку з чим підстав для їх стягнення з позичальниці немає.
Також відповідачка заперечує проти нарахованих ТОВ «Вердикт капітал» відсотків в сумі 16128,50 грн., на підставі п. 4.2. Договору позики від 14.09.2021р., оскільки позивачем не надано відомостей звернення кредитора з вимогою сплати процентів на підставі п. 4.2. договору, тому вважає, що обов`язок позичальника по сплаті таких процентів не настав, у зв`язку з чим підстави для їх стягнення відсутні.
Крім того, позивачем нараховані відсотки за користуванням кредитом за договором позики від 11.09.2021 за межами строку дії кредиту, тому у задоволенні вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредитом, починаючи з 04.10.2021 просить відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Вважає, що надмірна тривалість кредитних договорів та встановлення високої процентної ставки призвели до виникнення великої заборгованості зі сплати процентів, що вочевидь є непропорційно високою та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак, вказані умови є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором також вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Також зазначила, що витрати на правничу допомогу в сумі 25000,00грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, заявлені суми не відповідають критерію реальності таких витрат на правову допомогу, розумності їх розміру).
Просила врахувати вказані заперечення щодо позовних вимог позивача та відмовити у їх задоволенні.
Представник відповідача надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив наступне. Щодо питання нарахування відсотків за договорами про споживчий кредит № 4393127 від 09.09.2021 та № 101091994 від 14.09.2021. Обидва договори укладені із одним первісним кредитором, а отже, порядок нарахування та сплати відсотків є ідентичним. Сплата комісії за пролонгацію строку кредитування та сплата процентів за цей день прямо передбачені умовами кредитного договору, з якими ознайомилась і погодилась відповідачка під час укладання договору. Отже, при виконанні умов, передбачених п. 2.3.1.2. договорів, відбувається пролонгація строку кредитування на час фактичного користування кредитом, але не більше 60 днів. Тобто, тривалість строку кредитування змінюється. Водночас, нарахування відсотків протягом пролонгованого строку є істотною умовою договору, оскільки сама природа кредиту полягає у користуванні грошовими коштами за плату. З аналізу розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит № 4393127, вбачається, що 09.09.2021 відповідачці було надано кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн. та нараховано комісію за оформлення кредиту у сумі 1500,00 грн. відповідно до п. 1.5.1 договору. Починаючи з 10.09.2021 здійснювалось щоденне нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 187,50 грн. (згідно з п. 1.5.2 договору) в межах 19-денного строку кредитування, визначеного п. 1.3 договору, що тривав по 28.09.2021 включно та повністю відповідає його умовам. Після закінчення строку, передбаченого п. 1.3 договору, а саме 29.09.2021, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала та заборгованість за договором не погасила, у зв`язку з чим відбулась автоматична пролонгація строку кредитування на стандартних (базових) умовах відповідно до п. 1.6 та п. 2.3.1.2 договору. Вказана пролонгація супроводжувалася щоденним нарахуванням процентів за базовою ставкою у розмірі 750,00 грн на день, яка тривала з 29.09.2021 по 27.11.2021 , тобто сукупно не більше 60 днів.
З аналізу розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит № 101091994, вбачається, що 14.09.2021 відповідачці було надано кредитні кошти у розмірі 2500,00 грн.. Починаючи з 15.09.2021 здійснювалось щоденне нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 0,25 грн. (згідно з п. 1.5.2 договору) в межах 14-денного строку кредитування, визначеного п. 1.3 договору, що тривав по 28.09.2021 включно та повністю відповідає його умовам. Після закінчення строку, передбаченого п. 1.3 договору, а саме 29.09.2021 відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала та заборгованість за договором не погасила, у зв`язку з чим відбулась автоматична пролонгація строку кредитування на стандартних (базових) умовах відповідно до п. 1.6 та п. 2.3.1.2 договору. Вказана пролонгація супроводжувалася щоденним нарахуванням процентів за базовою ставкою у розмірі 125,00 грн. на день, яка тривала з 29.09.2021 по 27.11.2021 , тобто сукупно не більше 60 днів. ТОВ «Вердикт Капітал» після набуття права вимоги до відповідачки за договором № 101091994, нараховувало проценти за період з 17.12.2021 року (дати первісного набуття прав вимоги ТОВ «Вердикт Капітал») по 23.02.2022 року (дата, що передувала введенню воєнного стану) згідно з пунктом 4.2. кредитного договору за зміненою процентною ставкою відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, що відповідає чинним вимогам законодавства. Тобто, було застосовано міру відповідальності, передбачену ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, але за іншою, встановленою умовами договору, процентною ставкою, що відповідає положенням вказаної правової норми.
Щодо питання нарахування відсотків за Договором позики № 77592992 від 11.09.2021. Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачці за перші 22 дні користування позикою (в період з 11.09.2021 по 02.10.2021) було нараховано проценти за базовою процентною денною ставкою 1.99% щоденно. Відповідачкою у встановлений строк не було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання та не погашено заборгованість за нарахованими відсотками за користування позикою . Надалі, у зв`язку з наявністю прострочення, згідно з п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику було нараховано проценти за понадстрокове користування позикою за базовою процентною денною ставкою 1,99 % від фактичного залишку позики, що становило 48,91 грн. щоденно починаючи з 04.10.2021. Нарахування відсотків за кожен день понадстрокового користування відбувалось у чіткій відповідності до п. 6.5 Правил, яким встановлено, що у разі неповернення позики Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник при укладенні договору підписанням погодився з тим, що нарахування процентів за понадстрокове користування не є штрафною санкцією, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику. Отже, відсотки нараховувалися відповідно до умов договору № 77592992 та Правил надання грошових коштів у позику, погоджених з відповідачкою, а загальний строк щоденного нарахування за базовою ставкою не перевищив встановленого ліміту в 90 днів (починаючи з 04.10.2021 по 01.01.2022 ). Сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) становить 2458,00 грн, а нарахування відсотків є повністю обґрунтованим і становить 5478,39 грн. ТОВ «Вердикт Капітал» після набуття права вимоги за вказаним договором по 23.02.2022 року (дата, яка передувала дню, з якого оголошено воєнний стан), відповідачці було нараховано 3% річних за користування грошовими коштами, що становить 5,65 грн, та інфляційні збитки у розмірі 39,32 грн згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України.
Щодо питання нарахування відсотків за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3709302645124505 від 23.09.2021 року. Відповідно до п. 6.2. договору закінчення строку дії цього договору не звільняє від відповідальності за невиконання та/чи неналежне виконання умов цього договору. Відповідно до п.9.6 договору сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані товариством, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1404 % річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника. Також слід наголосити, що умови щодо суми кредиту, строку його користування та процентної ставки (пункти 2.1-2.7 та 9.13 Договору), відображені в Паспорті кредиту, який також був наданий позичальнику до укладення договору. Паспорт кредиту це стандартний та обов`язковий для фінансових установ документ, який передається клієнту з метою забезпечення максимального розкриття інформації. Тому твердження відповідачки про відсутність обізнаності з розміром процентної ставки чи інших істотних умов спростовуються наявними доказами та суперечать фактичним діям самої відповідачки. Положеннями пунктів 5.1 та 5.6 договору позичальник прямо підтвердив, що до моменту підписання договору йому була надана повна, достовірна та вичерпна інформація про умови фінансової послуги, у тому числі щодо суми кредиту, строку користування, розміру процентної ставки та порядку її нарахування. Більше того, позичальник засвідчив, що повністю розуміє правові наслідки укладення договору, що він не укладений під впливом помилки, обману чи тяжких обставин, а всі істотні умови були погоджені сторонами добровільно. Окрім того, п. 6.8 договору прямо передбачає, що позичальник підтвердив що, належним чином і в повному обсязі ознайомлений та йому зрозумілі як положення цього договору так і Правила кредитування. Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 3709302645-124505, первісним кредитором ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», в межах строку, визначеного договором (в період з 24.09.2021 по 07.10.2021), відбувалось щоденне нарахування процентів у розмірі 29,00 грн за кожен день користування грошовими коштами, що відповідає узгодженим сторонами умовам кредитування. Після відступлення прав вимог ТОВ «Вердикт Капітал», останнім нараховано заборгованість за процентами за користування кредитними коштами з період, за який не було нараховано відсотки первісним кредитором ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» а саме за період з 07.10.2021 по 17.01.2022 за відсотковою ставкою, передбачено п.9.6 договору, що становить 3,9% денних. Надалі в період з 18.01.2022 (дати набуття прав вимоги) по23.02.2022 (дата, що передувала введенню воєнного стану) ТОВ «Вердикт Капітал» здійснено нарахування процентів згідно умов договору № 3709302645-124505 за відсотковою ставкою, передбачено п.9.6 договору, що становить 3,9 % денних. Таким чином, позивач вважає що позовні вимоги в частині нарахувань за всіма договорами повністю доведені, тоді як відповідачкою суду не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
Також вказав, що факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість підтверджуються витягом з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.111.2025, який містить детальний опис виконаних робіт та наданих послуг та свідчить про виконання зобов`язань виконавцем. Питання співмірності витрат вирішується судом виключно на підставі доказів, а не припущень іншої сторони. Враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу відсутні. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. До суду надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка, її представник в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявою про розгляд справи без її участі не зверталась.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, давши оцінку зібраним у справі доказам, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3709302645-124505.
Відповідно до положень розділу 2 договору позики, кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 1500,00 грн. Строк користування кредитними коштами складає 14 днів, починається з 23.09.2021 та закінчується 07.10.2021. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Розмір фіксованої процентної ставки встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.
Відповідно до п. 3.6 договору , повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з графіком розрахунків або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного повернення кредиту, встановленого цим договором.
Договором позики передбачено, що у разі виникнення тимчасових фінансових труднощів або інших обставин, що можуть мати наслідком невиконання та/чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, позичальник має право порушувати перед кредитором питання про продовження строку користування кредитними коштами поза межами строку встановленого п.п. 2.3 цього договору, шляхом направлення позикодавцеві відповідного звернення (клопотання) через особистий кабінет користувача за допомогою ІТС, в порядку та на умовах визначених у п.п.3.19 цього договору (п.4.1.2).
Відповідно до п. 3.19 договору, сторони домовились, що у випадку настання визначених п.п.4.1.2 цього договору обставин, строк користування кредитом може бути продовжено на обумовлений сторонами строк, згідно тарифів товариства, за умови задоволення (акцептування) товариством відповідного звернення позичальника про врегулювання заборгованості та при відсутності у позичальника непогашеної заборгованості передбаченої п.п. 3.10.1 та п.п. 3.10.3 цього договору, шляхом внесення позичальником плати, згідно тарифів товариства, шляхом прийняття товариством від позичальника вказаної оплати.
Договір укладено в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбулося, у відповідності до вимог ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.9.2).
Відповідачкою також за допомогою електронного підпису підписано графік розрахунків, який є додатком до договору позики № 3709302645-124505 від 23.09.2021 та паспорт кредиту, в якому містяться істотні умови договору позики.
23.09.2021 на підставі укладеного договору на переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 20.08.2020, ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» 23.09.2021 було успішно перераховано кошти в сумі 1500,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua 110246377, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 18.01.2022 відповідачка має заборгованість в сумі 1906,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 1500,00грн., заборгованість за відсотками 406,00 грн.
Також 09.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 4393127.
Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 15000,00грн. (п.1.2); кредит надається строком на 19 днів з 09.09.2021 (п.1.3); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 28.09.2021 (п.1.4); комісія за надання кредиту 1500,00грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1); проценти за користування кредитом - 3562,50грн., яка нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2.); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6).
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3. договору (п.2.2.1).
Пунктом 2.3 договору визначені умови пролонгації строку кредитування. Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Визначені можливі періоди продовження строку кредитування. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору.
В п.6 кредитного договору зазначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний додаток чи інші засоби.
Приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору, позичальник також погодився з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно квитанції від 09.09.2021, ТОВ «Мілоан» 09.09.2021 перерахувало відповідачці кошти в сумі 15000,00грн. згідно договору №4393127, що також не заперечується відповідачкою.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.11.2021 відповідачка має заборгованість за кредитним договором в розмірі 65062,50 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 15000,00 грн., заборгованості по процентам 48562,50 грн., заборгованості по комісії 1500,00 грн.
Крім того, 14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 101091994 від 14.09.2021.
Відповідно до умов кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 2500,00грн (п.1.2). Кредит надається строком на 14 днів з 14.09.2021 (п.1.3). Термін (даа) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 28.09.2021 (п.1.4). Комісія за надання кредиту: 0,00грн. (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом: 3,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3. договору (п.2.2.1).
Пунктом 2.3 договору визначені умови пролонгації строку кредитування. Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Визначені можливі періоди продовження строку кредитування. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору.
Відповідно до п.5.1 кредитного договору, позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування , отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору, з інформацією передбаченою ч.2,3 ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування»; до укладення договору, отримав проект цього договору разом з додатками ( в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору, умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану.
В п.6.1 кредитного договору зазначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний додаток чи інші засоби.
Згідно квитанції від 14.09.2021, ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачці кошти в сумі 2500,00грн. згідно договору №101091994, що також не заперечується відповідачкою.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.11.2021 відповідачка має заборгованість за кредитним договором в розмірі 10003,50 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 2500,00 грн., заборгованості по процентам 7503,50 грн., заборгованості по комісії 1500,00 грн.
11.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 77592992.
Відповідно умов договору, сума позики 2458,00грн. (п.2.1); строк позики 22 дні (п.2.2.); процентна ставка: 1,99% в день (п.2.3); дата повернення позики 03.10.2021; знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов програми лояльності): 0,01%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою: 2,70%; пеня: 2,70% в день.
В п.5.2. договору позики зазначено, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі
Відповідно до п.12 договору позики, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідачкою також за допомогою електронного підпису підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком до договору позики № 77592992 від 11.09.2021.
Згідно листа АТ «Таскомбанк», в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 74 від 03 серпня 2020 року, 11.09.2021 АТ «Таскомбанк» було здійснено переказ грошових коштів в сумі 2458,00грн. на картку отримувача НОМЕР_1 , відправником зазначено ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.01.2022 відповідачка має заборгованість за кредитним договором в розмірі 7936,39 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 2458,00 грн., заборгованості по процентам 5478,39 грн.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» N 675-VIII від 03.09.2015 року (далі - Закон).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договорів це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).
Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Судом встановлено, що зазначені вище договори підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», при укладення вищевказаних кредитних договорів відповідачка пройшла ідентифікацію під час якої було встановлено особу відповідачки, між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів та відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
18.01.2022 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 18-01/22 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги кредитора до боржників, зазначених у додатку № 1 цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Відповідно до реєстру боржників до договору № 18-01/22 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.01.2022 ТОВ, «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором позики № 3709302645-124505 на суму 1906,00грн., яка складається з: залишок по тілу кредиту 1500,00грн., залишок по відсотках 406,00грн.
15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до якого за цим договором клієнт-первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 89575232,26 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором , прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 4393127 на суму 65062,50 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 15000,00грн., заборгованості по процентам 48562,50 грн., заборгованості по комісії 1500,00 грн.
17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до якого за цим договором клієнт-первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 62844105,23 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором , прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 17/12-2021-62 від 17.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 101091994 на суму 10003,50 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 2500,00грн., заборгованості по процентам 7503,50 грн.
27.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до умов якого, за цим договором клієнт первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 135164792,66грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором , прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 77592992 на суму 7936,39 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 2458,00грн., заборгованості по процентам 5478,39 грн.
Згідно розрахунків заборгованості, наданих ТОВ «Вердикт Капітал», відповідачка станом на 10.01.2023 має заборгованість:
за кредитним договором № 3709302645-124505 на загальну суму 10096,00 грн., з яких: залишок по тілу кредиту 1500,00 грн., залишок по відсотках 8596,00грн.;
за кредитним договором 4393127 на суму 118312,50 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 15000,00грн., заборгованості по процентам 101812,50 грн., заборгованості по комісії 1500,00 грн.;
за кредитним договором 101091994 на суму 18628,50 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 2500,00грн., заборгованості по процентам 16128,50 грн.;
за кредитним договором № 77592992 на суму 7981,36 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 2458,00грн., заборгованості по процентам 5478,39 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України 44,97 грн.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 :
за договором позики № 3709302645-124505 на суму 10096,00грн., яка складається з: залишок по тілу кредиту 1500,00 грн., залишок по відсотках 8596,00 грн.;
за кредитним договором 4393127 на суму 118312,50 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 15000,00грн., заборгованості по процентам 101812,50 грн., заборгованості по комісії 1500,00 грн.;
за кредитним договором 101091994 на суму 18628,50 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 2500,00грн., заборгованості по процентам 16128,50 грн.;
за кредитним договором № 77592992 на суму 7981,36 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 2458,00грн., заборгованості по процентам 5478,39 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України 44,97 грн.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з матеріалами справи ТОВ «Коллект Центр» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитними договорами № 3709302645-124505 від 23.09.2021, № 4393127 від 09.09.2021, № 101091994 від 14.09.2021, № 77592992 від 11.09.2021.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявними в матеріалах справи договором факторингу, витягом з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача.
Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом грошової вимоги до відповідачки за вищевказаними кредитними договорами.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з частиною 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Суд враховує, що матеріалами справи підтверджується і відповідачка не заперечує факт укладення кредитних договорів, невиконання зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності боргових зобов`язань перед позивачем, який набув право вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договором відступлення прав вимоги, та не заперечує і не спростовує наявність основної заборгованості (по тілу кредиту) за кредитними договорами № 3709302645-124505 від 23.09.2021, № 4393127 від 09.09.2021, № 101091994 від 14.09.2021, № 77592992 від 11.09.2021.
Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). У зобов`язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.
Також при вирішенні спору суд враховує положення частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Щодо нарахування відсотків за договором позики № 3709302645-124505 від 23.09.2021 суд зазначає наступне.
При підписанні кредитного договору сторонами погоджено строк користування кредитними коштами, який складає 14 днів, починається з 23.09.2021, закінчується 07.10.2021 (включно).
Також п.2.5 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданий ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відповідачка станом на 17.01.2022 мала заборгованість в розмірі 1906,00грн., яка складалась із заборгованості за тілом кредиту у сумі 1500,00грн. та заборгованості по процентам у сумі 406,00грн., які нараховувались з 24.09.2021 по 07.10.2021, як це передбачено умовами договору та графіком розрахунку.
Після відступлення прав вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» останнім було нараховано відсотки за даним кредитним договором в розмірі 8596,00 грн., а саме, 6431,50 грн. за період з 07.10.2021 по 17.01.2022 та 2164,50 грн. за період з 18.01.2022 по 23.02.2022.
Пунктом 3.19 договору позики передбачено порядок продовження строку надання кредиту. Однак у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що кредитором та відповідачкою були вчинені дії щодо продовження строку надання кредиту, зокрема відсутні обставини, які б підтверджували акцептування відповідного звернення відповідачки про врегулювання заборгованості; відсутні докази відсутності заборгованості, передбаченої п.п. 3.10.1 та 3.10.3 договору позики; а також докази внесення відповідачкою плати згідно з Тарифами товариства шляхом прийняття останнім такої оплати.
Посилання позивача на п. 9.6. договору, згідно з яким сторони домовились, що після закінчення строку дії договору проценти за користування кредитом можуть бути нараховані товариством згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1404% річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника є безпідставними, з огляду на таке.
Підставою для сплати процентів за користування кредитом, нарахованих згідно ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі, передбаченому пунктом 9.6 договору, є подія відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами інформаційно-телекомунікаційної системи та/чи на адресу електронної пошти позичальника.
Однак, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу вимоги.
Доказів щодо продовження строку кредитування за взаємною згодою сторін матеріали справи не містять.
Таким чином, за кредитним договором № 3709302645-124505 від 23.09.2021 з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту 1500,00грн. та заборгованість за процентами у сумі 406,00грн. (за період з 23.09.2021 по 07.10.2021).
Щодо відсотків нарахованих на користування кредитними коштами за кредитними договорами, укладеними відповідачкою з ТОВ «Мілоан» суд зазначає наступне.
За кредитним договором № 4393127 ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредит строком на 19 днів з 09.09.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 28.09.2021.
Сторони договору погодились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до цього Договору. Як вбачається з наданого позивачем графіку розрахунків, сторонами узгоджено проценти в розмірі 3562,50 гривень. Це ж зазначено в п. 1.5.2 Договору.
За кредитним договором № 101091994 від 14.09.2021 ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредит строком на 14 днів з 14.09.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 28.09.2021.
Сторони договору погодились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до цього Договору. Як вбачається з наданого позивачем графіку розрахунків, сторонами узгоджено проценти в розмірі 3,50 гривень. Це ж зазначено в п. 1.5.2 договору.
Наведені умови в п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 вищевказаних кредитних договорів, на які посилається представник позивача як на підставу для пролонгації договорів є суперечливими, так як пунктами 1.3, 1.4 цих кредитних договорів чітко визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 28.09.2021, при цьому іншої умови не зазначено.
Отже, за вказаними умовами договорів про споживчий кредит № 4393127 від 09.09.2021 та № 101091994 від 14.09.2021 сторони погодили строк їх дії до 28.09.2021, тому починаючи із зазначеної дати, кредитор не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за №910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.
Доводи представника позивача з приводу пролонгації строку кредитування є безпідставними з огляду на встановлений строк кредитування в договорі, визначену суму відсотків за користування кредитними коштами у цей період, узгодження таких умов сторонами договору. Крім того, норми договору щодо його пролонгації фактично дозволяють його безкінечну пролонгацію, що у свою чергу суперечить положенням чинного законодавства. При цьому неможливо зрозуміти яку саме пролонгацію, на думку позивача, було застосовано в цьому випадку, пролонгацію на пільгових умовах або на стандартних (базових) умовах.
З наданих ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4393127 від 09.09.2021 вбачається, що в межах погодженого 19-денного строку позики з 09.09.2021 по 28.09.2021 проценти нараховувалися в розмірі 187,50 грн. за кожен день користування позикою ( з розрахунку 1,25% за день), як це передбачено умовами договору. Відтак обґрунтованою є сума процентів за користування позикою саме в межах строку кредитування 3562,50грн.
З наданих ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 101091994 від 14.09.2021 вбачається, що в межах погодженого 14-денного строку позики з 14.09.2021 по 28.09.2021 проценти нараховувалися в розмірі 3,50 грн. за кожен день користування позикою ( з розрахунку 0,01% за день), як це передбачено умовами договору. Відтак обґрунтованою є сума процентів за користування позикою саме в межах строку кредитування 3,50грн.
Крім того, відповідно до вимог позову позивач просив стягнути з відповідача 1500,00 грн комісії за кредитним договором № 4393127 від 09.09.2021.
Пунктом 1.5.1 договору передбачена комісія за надання кредиту 1500 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Судом враховано, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст ст. 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Положення ч. ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України "Про захист прав споживачів", визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Оскільки нарахування комісії у сумі 1500,00 грн не суперечить вимогам закону та передбачено умовами договору, під час укладення кредитного договору відповідачка була ознайомлена з його умовами, висловила своє волевиявлення шляхом підписання договору, проти положень договору про споживчий кредит, умовами якого передбачено сплату комісії за надання кредиту, не заперечувала, дійсність договору не оспорювала. Тому, суд доходить висновку, що передбачена умовами договору одноразова комісія у сумі 1500,00 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Враховуючи, що отримані відповідачкою кредитні кошти та проценти за їх користування в добровільному порядку не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 4393127 від 09.09.2021 основного боргу в розмірі 15000,00 грн., процентів в розмірі 3562,50 грн., комісії в розмірі 1500,00 грн., а всього 20062,50 грн.; за кредитним договором № 101091994 від 14.09.2021 основного боргу в розмірі 2500,00грн., процентів в розмірі 3,50 грн., а всього 2503,50 грн.
Щодо стягнення заборгованості за процентами по кредитному договору № 77592992 від 11.09.2021, укладеному між відповідачкою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суд зазначає наступне.
Згідно розрахунку заборгованості, відповідачка має непогашену заборгованість за договором позики № 77592992 в сумі 7981,36 грн., з яких: 2458,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5478,39 грн. сума заборгованості за відсотками, інфляційні збитки 39,32грн., 3% річних 5,65 грн.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно з розрахунками заборгованості, проценти за користування кредитом нараховувались відповідачці з 11.09.2021 по 01.01.2022.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено строк його дії 22 дні. Дата повернення позики (останній день) 03.10.2021. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом.
Також в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору позики № 77592992, сторони обумовили, що протягом строку дії договору загальний розмір процентів за користування кредитом становив 5,41грн.
Оцінюючи доводи позивача про те, що проценти в розмірі 5478,39 грн. нараховані з урахуванням умов договору, Правил надання грошових коштів у позику, а також положень про пролонгацію, автопролонгацію та понадстрокове користування позикою, суд не може погодитися з такими доводами.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.
Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору позики й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації договору позики.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
Саме по собі посилання позивача на наявність у договорі та Правилах положень про можливість пролонгації або автопролонгації строку користування позикою не є достатньою підставою для стягнення процентів за межами погодженого сторонами 22-денного строку позики. Пролонгація за своєю правовою природою є продовженням строку користування позикою на визначених умовах, однак позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що після спливу первісного строку позики відповідач оформив пролонгацію, обрав відповідний її вид в особистому кабінеті, погодив конкретний строк продовження користування позикою, сплатив платіж за пролонгацію або вчинив інші дії, з якими договір чи Правила пов`язують продовження строку користування позикою.
Так само матеріали справи не містять належних доказів фактичного застосування до спірного договору автопролонгації в конкретному періоді, з визначенням її початку, тривалості, процентної ставки, суми платежу та підстав такого застосування. Загальне посилання на те, що позичальник під час укладення договору був ознайомлений із Правилами, не доводить факту подальшого продовження строку користування позикою після 03.10.2021.
Крім того, посилання позивача на п. 6.5 Правил щодо можливості нарахування процентів за понадстрокове користування позикою не змінює правової природи таких нарахувань. Після закінчення погодженого сторонами строку позики правовідносини сторін переходять у площину порушення грошового зобов`язання, а тому кредитодавець втрачає право нараховувати договірні проценти як плату за правомірне користування позикою в межах строку кредитування. Саме лише договірне формулювання про те, що такі нарахування не є штрафом, пенею чи іншою штрафною санкцією, не є визначальним для суду, оскільки суд оцінює зміст спірних правовідносин, а не лише назву відповідного платежу, надану йому кредитодавцем.
Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за договором тільки у межах строку його дії.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що в межах погодженого 22-денного строку позики з 11.09.2021 по 03.10.2021 проценти нараховувалися в розмірі 5,50 грн. за кожен день користування позикою, як це передбачень умовами договору. Відтак обґрунтованою є сума процентів за користування позикою саме в межах строку кредитування 5,50 грн. Нарахування процентів понад цю суму здійснено після закінчення строку позики, а тому підстав для їх стягнення як договірних процентів суд не вбачає.
Крім того, позивач просить стягнути інфляційні збитки в розмірі 39,32 грн. та 3% річних в розмірі 5,65 грн., розраховані на суму основного боргу 2458,00 грн. до 23.02.2022.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого ТОВ «Вердикт Капітал» останнім було нараховано інфляційні збитки в розмірі 39,32 грн. та 3% річних в розмірі 5,65 грн. за період з 27.01.2022 по 23.02.2022, тобто до початку введення в Україні воєнного стану, тому дані суми підлягають до стягненню.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 77592992 від 11.09.2021 в частині стягнення 2458,00 грн - основного боргу, 5,50 грн - процентів, інфляційні збитки в розмірі 39,32 грн. та 3% річних в розмірі 5,65 грн., а всього 2508,47 грн.
Враховуючи факт невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за кредитними договорами щодо повернення кредитних коштів, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Коллект Центр» 26980,47 грн. заборгованості, з яких:
- заборгованість за кредитним договором № 3709302645-124505 від 23.09.2021 в розмірі 1906,00 грн., з яких: 1500,00грн. заборгованість за тілом кредиту, 406,00грн. заборгованість по процентам;
- за кредитним договором № 4393127 від 09.09.2021 в розмірі 20062,50 грн, яка складається з: основного боргу 15000,00 грн., процентів 3562,50 грн., комісії 1500,00 грн.;
- за кредитним договором № 101091994 від 14.09.2021 в розмірі 2503,50 грн., яка складається з: основного боргу 2500,00грн., процентів 3,50 грн.;
- за кредитним договором № 77592992 від 11.09.2021 в розмірі 2508,47 грн., з яких: 2458,00 грн - основного боргу, 5,50 грн - процентів, інфляційні збитки в розмірі 39,32 грн. та 3% річних в розмірі 5,65 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 гривень.
Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження надання юридичних послуг позивачем надано: копію заявки на надання юридичної допомоги № 1121 від 03.11.2025; копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, який укладений між ТОВ «Коллект Центр» і Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; копію витягу з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, згідно якого вартість наданих юридичних послуг АО «Лігал Ассістанс» складає 25000,00грн., з яких: надання усної консультації з вивчення документів 4000,00грн., підготовка позицій 6000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 15000,00грн.
З врахуванням виконаної адвокатом роботи, принципів пропорційності, співмірності, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 4351,17 грн.
На підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 527,01 грн.
Керуючись ст.ст.12, 76-83, 89, 141, 158, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 26980,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 527,01 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4351,17 грн. Всього стягнути судових витрат в розмірі 4878,18грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Судове рішення № 141432529, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/10861/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: