Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/9648/26
1-кс/0203/8128/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.286-1 КК України, заявлене в рамках кримінального провадження №62026170030026897,-
ВСТАНОВИВ:
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026170030026897, відомості за яким внесено до ЄРДР 13.09.2026 року за ч.3 ст.286-1 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 13.09.2026 року було затримано ОСОБА_5 та в цей же день останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 14.09.2026 року до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11.11.2026 року включено, із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатний осіб (в сумі 266240 грн.), із покладенням, в разі її внесення, обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Постановою прокурора від 06.11.2026 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 3-х місяців, до 13.12.2026 року.
В наданому клопотанні слідчим поставлено питання про продовження застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання, обмежившись застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
Заслухавши учасників та дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, що враховуються при його обранні, визначені ст.ст.177,178 КПК України.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.197 КПК України встановлено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року). У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п.36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»). При цьому, докази того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, обвинуваченим та його захисником не надані.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26.06.1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув`язнення може бути застосоване до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення. При цьому суд враховує відсутність можливості без продовження строку тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, та що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя враховує, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та дають вагомі підстави вважати про наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_5 , оцінка чому надавалась слідчим суддею і при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.
Також слідчий суддя звертає увагу на положення ч.1 ст.177 КПК України, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що ризик переховування продовжує існувати та обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення останнім можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі; відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, обізнаність про обставини кримінального правопорушення та особу свідків, спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, дають достатні підстави вважати про продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків з метою зміни ними обсягу та змісту свідчень на користь підозрюваного.
При встановленні наявності ризику впливу на вже допитаних свідків, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях осіб, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. Тому, ризики впливу на свідків існують не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що зазначені вище ризики на теперішній час не втратили своєї актуальності та не зменшились до такого ступеню, що давало підстави для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини що стосується порушення, ст.5, п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв`язку з надмірно тривалим триманням підозрюваних, обвинувачених під вартою та тривалим кримінальним провадженням, слідчий суддя враховує, що на теперішній час у кримінальному провадженні проведено комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження, згідно вимог ст.91 КПК України. Слідчі дій проводяться та процесуальні рішення приймаються без зайвих зволікань та своєчасно.
На теперішній час строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців, до 13.12.2026 року включно, що обумовлено необхідністю проведення слідчих та вчинення процесуальних дій, які мають суттєве значення для повноти та всебічності досудового розслідування, виявлення та фіксації обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Таким чином, на теперішній час існують об`єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, в зв`язку із цим, для досягнення завдань кримінального провадження продовження строку тримання підозрюваного під вартою є доцільним.
Застосування до підозрюваного біль м`якого запобіжного заходу запобіжного заходу за обставин інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, даних про його особу, наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на даному етапі досудового розслідування не забезпечить в повній мірі запобіганню цим ризиками та належну процесуального поведінку підозрюваного.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити, продовживши підозрюваному строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.12.2026 року включно, із залишенням раніше визначеного розміру застави та покладених, в разі її внесення, обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,176-178,182,183,193,194,199 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 13 грудня 2026 року включно, із залишенням раніше визначеної застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 266240 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 13 грудня 2026 року включно наступні обов`язки:
-прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування, місця несення служби;
-не відлучатись за межі м.Марганця Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин цього провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141431599, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/9648/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: