Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 302/996/26
Провадження № 2/302/614/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначила, що 28 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 870098386, відповідно до умов якого відповідачка зобов`язалася своєчасно повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку і строки, визначені договором.
За твердженням представника позивача, кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію». Умови кредитування визначалися кредитним договором і Правилами надання грошових коштів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», розміщеними на офіційному вебсайті кредитодавця.
Представник позивача зазначила, що відповідачка, уклавши кредитний договір, прийняла його умови та взяла на себе зобов`язання щодо повернення кредиту і сплати процентів. Однак належним чином своїх зобов`язань не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.
04 листопада 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/64, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язався відступити фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор прийняти такі права та здійснити оплату на умовах договору.
Надалі, 27 травня 2026 року, між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0526-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило позивачу належні йому права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору факторингу сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора наступного календарного дня після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги.
Згідно з витягом із Реєстру прав вимоги № 2 від 27 травня 2026 року до договору факторингу № 27/0526-01 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 870098386 від 28 червня 2025 року на загальну суму 15 809,90 грн, з яких:
?4 509,46 грн заборгованість за основною сумою кредиту;
?9 045,71 грн заборгованість за процентами;
?2 254,73 грн неустойка.
Заборгованість за комісією у зазначеному реєстрі відсутня.
Представник позивача вказала, що відповідно до умов договору факторингу до нового кредитора перейшли права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, які існували на момент їх відступлення.
Посилаючись на положення статей 512, 514 Цивільного кодексу України, представник позивача зазначила, що заміна кредитора у зобов`язанні відбувається шляхом відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент такого переходу, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, представник позивача послалася на положення статті 1082 Цивільного кодексу України та умови договору факторингу, якими передбачено повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги новому кредитору.
При цьому зазначила, що неотримання боржником повідомлення про заміну кредитора саме по собі не припиняє його зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та не звільняє від обов`язку погашення заборгованості. У такому випадку боржник має право виконати зобов`язання первісному кредитору, і таке виконання вважатиметься належним.
На підтвердження наведеної правової позиції представник позивача послалася, зокрема, на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.
За твердженням представника позивача, після відступлення права грошової вимоги відповідачка не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
Водночас представник позивача зазначила, що з моменту набуття права вимоги до відповідачки позивач не здійснював додаткового нарахування штрафних санкцій, а заявлена до стягнення сума відповідає розміру заборгованості, визначеному в реєстрі прав вимоги.
Таким чином, за твердженням представника позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 870098386 від 28 червня 2025 року становить 15 809,90 грн, з яких 4 509,46 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 9 045,71 грн заборгованість за процентами та 2 254,73 грн неустойка.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, положення статей 509, 512, 514, 526, 530, 549, 610612, 625 Цивільного кодексу України та умови укладених договорів факторингу, представник позивача просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 870098386 від 28 червня 2025 року в загальному розмірі 15 809,90 грн, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас судом визначено, що розгляд, формування та зберігання матеріалів цивільної справи здійснюються у змішаній формі у паперовій та електронній формах.
Відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо від сторін не надійшло клопотань про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду розгляд справи може бути проведений у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачці ОСОБА_1 за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , копію позовної заяви з доданими до неї документами.
На підтвердження направлення зазначених матеріалів позивачем надано список згрупованих поштових відправлень № 24.07.2026_Н4, опис вкладення до листа з оголошеною цінністю та квитанцію АТ «Укрпошта» від 25 липня 2026 року.
Із зазначених документів убачається, що на ім`я відповідачки оформлено поштове відправлення № R067237075274, яке містило копію позовної заяви з додатками на 54 аркушах.
Як убачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2026 року відповідачка отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак у встановлений судом строк відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, своїх заперечень щодо позовних вимог суду не надала.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність клопотань учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами.
Судом установлено, що 28 червня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 870098386, за яким відповідачці надано кредит у розмірі 6 400,00 грн шляхом перерахування коштів на зазначену нею платіжну картку.
Договором визначено строк кредитування до 28 липня 2030 року, базову процентну ставку 0,98 % на день, умови застосування дисконтної ставки, порядок погашення кредиту та наслідки порушення зобов`язань.
На підтвердження укладення договору та надання кредиту позивач подав копію договору, паспорт споживчого кредиту, відомості про його підписання одноразовим ідентифікатором та документи щодо перерахування кредитних коштів.
Відповідно до розрахунку первісного кредитодавця відповідачка здійснила платежі на загальну суму 4 978,46 грн, які були зараховані в рахунок погашення основної суми кредиту та процентів. Зокрема, із платежу від 02 вересня 2025 року в розмірі 4 509,46 грн на погашення основної суми кредиту спрямовано 1 890,22 грн, а на сплату процентів 2 619,24 грн. Залишок основного боргу становить 4 509,46 грн.
04 листопада 2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за цим договором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № МВ-ТП/64.
На дату відступлення, згідно з розрахунком первісного кредитодавця, заборгованість становила 9 358,16 грн, з яких 4 509,46 грн основна сума кредиту, 2 593,97 грн проценти та 2 254,73 грн неустойка.
27 травня 2026 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклало з ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» договір факторингу № 27/0526-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27 травня 2026 року позивачу відступлено право вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 870098386.
За умовами договору факторингу право вимоги переходить наступного календарного дня після підписання реєстру, тобто 28 травня 2026 року.
Згідно із зазначеним реєстром загальна заборгованість відповідачки становить 15 809,90 грн, з яких 4 509,46 грн основна сума кредиту, 9 045,71 грн проценти та 2 254,73 грн неустойка.
Із розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» убачається, що після першого відступлення права вимоги нарахування процентів продовжувалося, внаслідок чого їх розмір збільшився з 2 593,97 грн до 9 045,71 грн. За твердженням позивача, після набуття ним права вимоги відповідачка платежів не здійснювала, а додаткові проценти та штрафні санкції не нараховувалися.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.
Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, і вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
За змістом статей 205, 207, 639, 1055 ЦК України кредитний договір може укладатися в електронній формі, яка за умови дотримання вимог закону прирівнюється до письмової.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття цієї пропозиції, зокрема з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Такий правовий підхід викладено у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Надані позивачем документи підтверджують укладення сторонами договору кредитної лінії № 870098386 від 28 червня 2025 року в електронній формі з дотриманням установлених законом вимог.
Згідно зі статтями 526, 629, 1049, 1054 ЦК України кредитний договір є обов`язковим для виконання сторонами, а позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти та сплатити проценти у строки й на умовах, визначених договором.
Відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України розмір процентів за користування кредитом і порядок їх сплати визначаються договором з урахуванням вимог законодавства.
За змістом статей 512, 514, 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги може бути передане іншій особі за договором факторингу. До нового кредитора переходять права попереднього кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент їх переходу.
Досліджені договори факторингу та реєстри прав вимоги підтверджують перехід до позивача права вимоги за кредитним договором відповідачки. Водночас зміна кредитора не змінює умов кредитного договору та не збільшує обсягу зобов`язань боржника.
Відповідно до статей 12, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а суд оцінює докази в їх сукупності.
З наданих розрахунків убачається, що залишок основної суми кредиту становить 4 509,46 грн, а заборгованість за процентами 9 045,71 грн.
Разом із тим договором визначено кінцевий строк повернення кредиту 28 липня 2030 року. Тому для стягнення всієї непогашеної суми кредиту необхідно встановити, чи настав строк виконання відповідного зобов`язання або чи виникли підстави для його дострокового виконання.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором передбачено повернення позики частинами, у разі прострочення чергового платежу кредитор має право вимагати дострокового повернення залишку позики. При цьому мають бути дотримані вимоги законодавства про споживче кредитування.
Щодо процентів суд ураховує, що їх нарахування повинно відповідати погодженим сторонами ставкам, періодам користування кредитом та фактичному залишку заборгованості.
Саме по собі включення суми боргу до реєстру прав вимоги не є достатнім доказом правильності її розрахунку. Тому заявлені до стягнення 4 509,46 грн основного боргу та 9 045,71 грн процентів підлягають оцінці з урахуванням умов кредитного договору, строків виконання зобов`язань і наданих позивачем розрахунків.
Оцінивши умови кредитного договору, надані розрахунки заборгованості та документи, що підтверджують перехід права вимоги до позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення основної суми кредиту та процентів за користування ним.
Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачкою кредитних коштів, часткове виконання нею договірних зобов`язань та наявність непогашеної заборгованості. Відповідно до наданих розрахунків залишок основної суми кредиту становить 4 509,46 грн, а заборгованість за процентами за користування кредитом 9 045,71 грн.
Отже, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 4 509,46 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 9 045,71 грн процентів за користування кредитом, що разом становить 13 555,17 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Окремої правової оцінки потребує вимога позивача про стягнення з відповідачки неустойки в розмірі 2 254,73 грн.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення ним зобов`язання.
Згідно зі статтею 611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, якщо це встановлено договором або законом.
Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальникові було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Зазначена норма має імперативний характер та підлягає застосуванню незалежно від того, чи передбачено відповідну неустойку умовами кредитного договору.
Як убачається з матеріалів справи, договір кредитної лінії № 870098386 укладено 28 червня 2025 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану.
Заявлена позивачем неустойка в розмірі 2 254,73 грн пов`язана з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за зазначеним кредитним договором.
Отже, нарахування неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Та обставина, що зазначена сума неустойки була включена до реєстрів прав вимоги за договорами факторингу, не змінює її правової природи та не створює для нового кредитора права на її стягнення всупереч установленому законом обмеженню.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2 254,73 грн неустойки задоволенню не підлягають.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, з урахуванням установлених обставин, умов кредитного договору та положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Із заявленої позивачем до стягнення заборгованості в загальному розмірі 15 809,90 грн обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідачки, суд визнає вимоги на суму 13 555,17 грн, з яких 4 509,46 грн становить заборгованість за основною сумою кредиту та 9 045,71 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
Водночас вимога про стягнення неустойки в розмірі 2 254,73 грн задоволенню не підлягає, оскільки її нарахування за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню на суму 13 555,17 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Позивачем заявлено майнові вимоги на загальну суму 15 809,90 грн, з яких суд визнав обґрунтованими та задовольнив вимоги на суму 13 555,17 грн, що становить 85,7385 % від загального розміру заявлених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позову та відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 282,70 грн.
В іншій частині витрати зі сплати судового збору в розмірі 379,70 грн покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 141, 258259, 263265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК») заборгованість за договором кредитної лінії № 870098386 від 28 червня 2025 року в загальному розмірі 13 555,17 грн (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 17 копійок), з яких:
?4 509,46 грн заборгованість за основною сумою кредиту;
?9 045,71 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення неустойки в розмірі 2 254,73 грн відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 2 282,70 грн (дві тисячі двісті вісімдесят дві гривні 70 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Пухальський С. В.
Судове рішення № 141431015, Міжгірський районний суд Закарпатської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 302/996/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: