Рішення № 141430397, 11.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
420/5559/26
Номер документу
141430397
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/5559/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Релігійної громади Української православної церкви (Свято-Архангело-Михайлівська) с. Новоселівка Саратського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Сара Олександр Васильович (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації (далі - позивач, Департамент) звернувся до суду з адміністративним позовом до Релігійної громади Української православної церкви (Свято-Архангело-Михайлівська) с. Новоселівка Саратського району (далі - відповідач, релігійна громада), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Релігійної громади Української православної церкви (Свято-Архангело-Михайлівська) с. Новоселівка Саратського району через неукладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Свято-Михайлівська церква, зведену у 1912 році, розташованої за адресою: вул. Соборна (колишня вулиця Чехова), 7, с. Новоселівка, Білгород-Дністровський (колишній Саратський) район;

зобов`язати Релігійну громаду Української православної церкви (Свято-Архангело-Михайлівська) с. Новоселівка Саратського району укласти з Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини місцевого значення - Свято-Михайлівську церкву, зведену у 1912 році, розташовану за адресою: вул. Соборна (колишня вулиця Чехова), 7, с. Новоселівка, Білгород-Дністровський (колишній Саратський) район.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 № 580 прийнято на облік пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення Свято-Михайлівську церкву, 1912 р., розташовану за адресою: вул. Соборна (колишня Чехова), 7, с. Новоселівка, Білгород-Дністровський (колишній Саратський) район. Власником пам`ятки з 08.12.2008 є Православний прихід Свято-Михайлівської церкви с. Новоселівка Саратського району, 24.11.2020 перейменований на Релігійну громаду Української православної церкви (Свято-Архангело-Михайлівська) с. Новоселівка Саратського району.

Прокурор зазначає, що відповідно до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, відповідач як власник пам`ятки зобов`язаний був у місячний строк з моменту набуття права власності укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, однак такий договір до цього часу не укладено. Листом від 25.12.2025 № 4094/10/01-12/2-25/2016 Департамент повідомив прокуратуру, що опрацьовується звернення власника щодо оформлення охоронного договору, при цьому заява відповідача стосувалася об`єкта за адресою: с. Новоселівка, вул. Чехова, 6. Неукладення охоронного договору, на думку прокурора, створює загрозу пошкодження пам`ятки та втрати її автентичності, а порушення має триваючий характер.

Підставою для представництва інтересів держави прокурор визначає невжиття Департаментом як органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у сфері охорони культурної спадщини, заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема в судовому порядку, попри обізнаність про порушення з листів прокуратури від 29.01.2025 та від 03.12.2025. Про намір звернутися до суду Департамент повідомлено відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а інтереси держави порушеними, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 03.03.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з ненаданням доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу.

16.03.2026 прокурором подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 23.03.2026 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.04.2026 Департаментом подано до суду додаткові пояснення, в яких Департамент зазначає, що власником пам`ятки подано заяву та пакет документів щодо укладення охоронного договору на будівлю Свято-Михайлівської церкви с. Новоселівка (вх. Департаменту від 01.12.2025 № П1191/10/01-12) і 25 грудня 2025 року охоронний договір укладено.

17.04.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що 01.12.2025 він звернувся до Департаменту із заявою від 25.11.2025 з повним пакетом документів щодо укладення охоронного договору, яку Департамент зареєстрував за вх. № П1191/10/01-12. Листом від 25.12.2025 Департамент направив відповідачу два примірники охоронного договору для підписання, і 25.12.2025 між відповідачем та Департаментом укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини чи її частину № 4093/10/01-12/2-25. Отже, обов`язок, який є предметом позовних вимог, відповідачем виконано, а спірні правовідносини припинилися.

23.04.2026 прокурором подано до суду заперечення на відзив, в яких прокурор зазначає, що станом на 10.03.2025 відповідачем питання укладення охоронного договору ініційовано не було, а згідно з листом Департаменту від 25.12.2025 охоронний договір не укладено. Разом з тим прокурор визнає, що відповідачем надано охоронний договір на пам`ятку, який укладено відповідно до вимог законодавства, і вважає, що відповідач під час судового розгляду добровільно усунув порушення, предмет спору відсутній, а тому, посилаючись на статтю 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає належним процесуальним наслідком закриття провадження у справі.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 № 580 Свято-Михайлівську церкву, 1912 р., розташовану за адресою: вул. Соборна (колишня Чехова), 7, с. Новоселівка, Білгород-Дністровський (колишній Саратський) район, прийнято під охорону держави як пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.01.2026 № 460721468 право власності на комплекс (церкву) загальною площею 483,8 кв.м з 08.12.2008 зареєстровано за Православним приходом Свято-Михайлівської церкви с. Новоселівка Саратського району. Відповідач, Релігійна громада Української православної церкви (Свято-Архангело-Михайлівська) с. Новоселівка Саратського району (код ЄДРПОУ 23209317), є тією самою юридичною особою після зміни найменування, що сторонами не заперечується.

Листами від 29.01.2025 № 55-558вих-25 та від 10.04.2025 № 55-2353вих-25 Білгород-Дністровська окружна прокуратура зверталася до Департаменту щодо укладення охоронного договору на Свято-Михайлівську церкву, зазначаючи її адресу як вул. Чехова, 5 (вул. Соборна, 5) та власником іншу особу. Листом від 03.12.2025 № 55-6971вих-25 прокуратура звернулася до Департаменту щодо укладення відповідачем охоронного договору на пам`ятку за адресою: вул. Соборна, 7.

Листом від 07.03.2025 № 737/10/01-12/2-25/292 Департамент повідомив прокуратуру про відомості щодо взяття пам`ятки на облік, а листом від 17.06.2025 № 1826/10/01-12/2-25/694 надав інформацію щодо моніторингу стану збереження пам`ятки.

Заявою від 25.11.2025, зареєстрованою Департаментом 01.12.2025 за вх. № П1191/10/01-12, настоятель відповідача ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з проханням оформити охоронний договір на приміщення будівлі відповідача, долучивши до заяви документи на 21 арк., зокрема технічний паспорт, план території пам`ятки, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.11.2025, статут, указ про призначення настоятеля від 15.12.2007 № 627 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.12.2008 № 21177077. У заяві адресу будівлі зазначено як с. Новоселівка, вул. Чехова, 6, а її площу як 483,8 кв.м.

Листом від 25.12.2025 № 4093/10/01-12/2-25/П1191/10/01-12 Департамент повідомив відповідача, що на його звернення від 25.11.2025 підготовлено охоронний договір на користування будівлею-пам`яткою Свято-Михайлівська церква (1912 р.) загальною площею 355,9 кв.м, яка розташована по вул. Соборній, 7 в с. Новоселівка Білгород-Дністровського району Одеської області, та надіслав два примірники договору для підписання і повернення на реєстрацію.

Листом від 25.12.2025 № 4094/10/01-12/2-25/2016 Департамент повідомив Білгород-Дністровську окружну прокуратуру, що на даний час опрацьовується звернення власника пам`ятки (вх. від 01.12.2025 № П1191/10/01-12) щодо укладення охоронного договору і про результати розгляду звернення прокуратуру буде повідомлено додатково.

25.12.2025 між Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (орган охорони) та Релігійною громадою Української православної церкви (Свято-Архангело-Михайлівська) с. Новоселівка Саратського району (власник) укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини чи її частину № 4093/10/01-12/2-25, за яким власник взяв на себе зобов`язання щодо охорони будівлі-пам`ятки, розташованої за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, Саратська селищна громада, с. Новоселівка, вул. Соборна, 7 (літ. А), загальною площею 355,9 кв.м, Свято-Михайлівська церква, споруджена у 1912 році, прийнята під охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 № 580 як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення. Договір підписаний керівником органу охорони та настоятелем відповідача і скріплений печатками сторін. Додатками до договору є, зокрема, акт технічного стану пам`ятки, опис архітектурно-художніх елементів пам`ятки, план території пам`ятки та плани приміщень пам`ятки від 25.12.2025.

Листом від 23.02.2026 № 55-1229вих-26 прокурор повідомив Департамент про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Департаменту до відповідача.

25.02.2026 прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 1805-III пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону № 1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини (далі - Порядок № 1768).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 в охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1768 власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1768 охоронний договір укладається власником (користувачем) пам`ятки або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці: з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації); з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1768 охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: акт технічного стану пам`ятки з фотофіксацією; опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність; технічний паспорт; план пам`ятки чи її частини; план території пам`ятки; паспорт пам`ятки.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є наявність протиправної бездіяльності відповідача як власника пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення щодо неукладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини та наявність підстав для зобов`язання відповідача укласти такий договір.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.

Збереження пам`яток культурної спадщини становить інтерес держави, гарантований статтею 54 Конституції України.

Прокурор звертався до Департаменту листом від 03.12.2025 щодо неукладення відповідачем охоронного договору на пам`ятку, а у відповідь від 25.12.2025 Департамент повідомив прокурора лише про те, що звернення власника опрацьовується, та не повідомив про результати його розгляду.

Відомостей про те, що Департамент до звернення прокурора до суду повідомив його про укладення охоронного договору, матеріали справи не містять.

Про намір звернутися до суду прокурор повідомив Департамент листом від 23.02.2026.

За таких обставин суд вважає, що прокурор дотримався порядку, визначеного статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», а позов подано з метою захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.

Разом з тим, наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи існувало порушення, на захист від якого спрямовано позов, на момент звернення до суду.

Відповідно до статті 23 Закону № 1805-III та пункту 12 Порядку № 1768 обов`язок укласти охоронний договір покладено на власника пам`ятки, і саме від власника має виходити ініціатива укладення такого договору. Охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону № 1805-III, є адміністративним договором, що підтверджено у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18.

Судом встановлено, що відповідач як власник пам`ятки протягом тривалого часу після набуття права власності 08.12.2008 охоронний договір не укладав. Водночас 01.12.2025 відповідач звернувся до Департаменту із заявою від 25.11.2025 та документами, необхідними для укладення охоронного договору, а 25.12.2025 між Департаментом та відповідачем укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини чи її частину № 4093/10/01-12/2-25 на будівлю-пам`ятку Свято-Михайлівська церква, споруджена у 1912 році, за адресою: с. Новоселівка, вул. Соборна, 7 (літ. А).

Охоронний договір укладено саме щодо пам`ятки, яка є предметом спору, з додатками, підписано обома сторонами та скріплено печатками. Обов`язок власника розробити паспорт пам`ятки передбачено умовами самого договору.

Факт укладення охоронного договору 25.12.2025 підтверджено самим Департаментом, в інтересах якого прокурор звернувся до суду, у додаткових поясненнях від 03.04.2026, а прокурор у запереченнях на відзив визнав, що договір укладено відповідно до вимог законодавства.

Посилання прокурора на лист Департаменту від 25.12.2025 № 4094/10/01-12/2-25/2016 як на доказ неукладення охоронного договору суд не приймає до уваги, оскільки зі змісту цього листа вбачається лише те, що на дату його складання звернення власника пам`ятки перебувало на розгляді Департаменту. Того ж дня Департамент листом № 4093/10/01-12/2-25/П1191/10/01-12 надіслав відповідачу примірники охоронного договору, і охоронний договір датовано 25.12.2025 та присвоєно йому номер 4093/10/01-12/2-25. Доказів того, що охоронний договір був укладений пізніше зазначеної в ньому дати, зокрема після звернення прокурора до суду, прокурором суду не надано.

Зазначення відповідачем у заяві від 25.11.2025 адреси вул. Чехова, 6 (місцезнаходження релігійної громади) та площі 483,8 кв.м (загальна площа комплексу за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) не впливає на висновки суду, оскільки Департамент за результатами розгляду цієї заяви підготував, а сторони підписали охоронний договір саме на будівлю-пам`ятку (літ. А) за адресою: вул. Соборна, 7, загальною площею 355,9 кв.м, яка зазначена у позовній заяві.

Отже, станом на дату звернення прокурора до суду (25.02.2026) охоронний договір на пам`ятку вже був укладений, обов`язок, передбачений статтею 23 Закону № 1805-III, відповідачем виконаний, а бездіяльність відповідача щодо неукладення охоронного договору, на припинення якої спрямовано позов, була відсутня.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Судовому захисту підлягає право (інтерес), яке порушене на момент звернення до суду. За відсутності порушення на момент звернення до суду у суду відсутні підстави для визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача вчинити дії, які вже вчинені.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неукладення охоронного договору та про зобов`язання відповідача укласти охоронний договір задоволенню не підлягають.

Щодо доводів прокурора про необхідність закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 1 статті 238 КАС України передбачає закриття провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень у разі, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2025 у справі № 990/364/24 зазначила, що закриття провадження у справі із зазначеної підстави можливе за сукупності певних фактів, а саме: по-перше, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень і, по-друге, повинні бути підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб`єктом владних повноважень допущених порушень відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача.

При цьому у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що підстава для закриття провадження з`явилася під час вирішення справи по суті, тобто виникла після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі.

У цій справі відповідач не є суб`єктом владних повноважень, а позов пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі суб`єкта владних повноважень до релігійної організації. Крім того, охоронний договір укладено 25.12.2025, тобто до звернення прокурора до суду, а не під час розгляду справи.

Отже, відсутні обставини, з якими пункт 8 частини 1 статті 238 КАС України пов`язує закриття провадження у справі, а тому спір підлягає вирішенню по суті.

Інших передбачених статтею 238 КАС України підстав для закриття провадження у справі суд не встановив.

З огляду на викладене підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні, а судовий збір, сплачений прокурором за подання позовної заяви, відшкодуванню не підлягає. Доказів понесення відповідачем судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Релігійної громади Української православної церкви (Свято-Архангело-Михайлівська) с. Новоселівка Саратського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141430397 ?

Документ № 141430397 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141430397 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141430397 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141430397 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141430397, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141430397, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141430397 відноситься до справи № 420/5559/26

Це рішення відноситься до справи № 420/5559/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141430394
Наступний документ : 141430398