Ухвала суду № 141430362, 12.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
420/35506/26
Номер документу
141430362
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/35506/26

УХВАЛА

12 листопада 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши заяву представника Одеської єпархії Української Православної Церкви про забезпечення позову до подачі позовної заяви Одеської єпархії Української Православної Церкви до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СОБОРУ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ М. ОДЕСА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)», Одеської міської ради, ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 11.11.2026 року надійшла заява представника Одеської єпархії Української Православної Церкви про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій він просить:

заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснювати державну реєстрацію набуття або переходу права користування за будь-якими фізичними чи юридичними особами щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Катерининська, будинок 55 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1144838851101, тип об`єкта домоволодіння, загальна площа 1319 кв. м, яке в цілому складається з будівлі церкви літ. «А»), до скасування заходів забезпечення позову в установленому законом порядку, крім реєстраційних дій, що здійснюються на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

заборонити Релігійній організації «Релігійна громада собору Святої Трійці м. Одеса Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» (код ЄДРПОУ 20967313) вчиняти самовільні дії щодо фактичного позбавлення Одеської єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 20997691) доступу до об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Катерининська, будинок 55 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1144838851101, тип об`єкта домоволодіння, загальна площа 1319 кв. м, яке в цілому складається з будівлі церкви літ. «А»), шляхом заміни замків, вилучення ключів, блокування входів або примусового усунення представників Заявника від фактичного користування зазначеним об`єктом, до скасування заходів забезпечення позову в установленому законом порядку.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує, що наказом Міністерства юстиції України від 05.11.2026 № 2741/5 анульовано рішення державного реєстратора від 11.10.2021 № 60886940, на підставі якого за Одеською єпархією УПЦ було зареєстровано право безстрокового користування нерухомим майном за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 55. Наказ виконано в частині анулювання реєстраційного рішення, а державну реєстрацію права користування Одеської єпархії УПЦ припинено. Водночас відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 501451624 від 09.11.2026 право користування нерухомим майном за іншою особою не зареєстровано. Одеська єпархія УПЦ продовжує фактично користуватися нерухомим майном. Між заінтересованими особами існує реальний конфлікт щодо користування відповідним об`єктом, а Релігійна громада ПЦУ заявляє претензії на відповідне право користування. За таких обставин Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективне поновлення його прав у разі задоволення майбутнього адміністративного позову.

Зазначені рішення та їх наслідки створюють для Заявника реальну й невідкладну загрозу блокування будь-яких дій у дозвільній процедурі щодо застосування праці іноземців на строк до одного року, що призводить до істотних негативних наслідків у господарській діяльності, а також робить майбутній судовий захист неефективним (оскільки наслідки рішення реалізуються негайно та триватимуть до вирішення спору по суті).

Заявник вказує, що запитувані заходи є тимчасовими, безпосередньо пов`язаними з предметом майбутнього спору та не вирішують справу по суті, а спрямовані виключно на збереження можливості ефективного судового захисту.

Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, забезпечення позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин з метою недопущення зловживань суд зобов`язаний виходити з конкретних доказів.

Однак, заявник не навів обставин та не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримався вимог ч.1 ст.77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

У контексті співмірності суди також повинні перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Зокрема судом встановлено, що предметом дослідження у межах спірних правовідносин є правомірність виконання наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2026 № 2741/5, яким анульовано рішення державного реєстратора від 11.10.2021 № 60886940, на підставі якого за Одеською єпархією УПЦ було зареєстровано право безстрокового користування нерухомим майном за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 55.

Розглянувши наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову суд вважає за потрібне зазначити про наступне.

Забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Представником Одеської єпархії Української Православної Церкви не обґрунтовано того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тобто не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Крім того, зазначений позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснювати державну реєстрацію набуття або переходу права користування за будь-якими фізичними чи юридичними особами щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Катерининська, будинок 55 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1144838851101, тип об`єкта домоволодіння, загальна площа 1319 кв. м, яке в цілому складається з будівлі церкви літ. «А»), до скасування заходів забезпечення позову в установленому законом порядку, крім реєстраційних дій, що здійснюються на виконання судових рішень, які набрали законної сили, Релігійній організації «Релігійна громада собору Святої Трійці м. Одеса Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» (код ЄДРПОУ 20967313) вчиняти самовільні дії щодо фактичного позбавлення Одеської єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 20997691) доступу до об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Катерининська, будинок 55 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1144838851101, тип об`єкта домоволодіння, загальна площа 1319 кв. м, яке в цілому складається з будівлі церкви літ. «А»), шляхом заміни замків, вилучення ключів, блокування входів або примусового усунення представників Заявника від фактичного користування зазначеним об`єктом, до скасування заходів забезпечення позову в установленому законом порядку, фактично є вирішенням спору по суті, оскільки є рівнозначним задоволенню позовних вимог.

Також, суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

З огляду на вказане, суд зазначає, що заявником не надано належних доказів у розумінні вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову.

Відтак, розглянувши мотиви поданої заяви, з урахуванням того, що заявник не надав доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову вказаним в заяві шляхом, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Разом з тим, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті, їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду справи.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний заявником, не відповідає завданням адміністративного судочинства, що є неприпустимим.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви представника Одеської єпархії Української Православної Церкви про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно з ч.5, 8 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника Одеської єпархії Української Православної Церкви про забезпечення позову до подачі позовної заяви Одеської єпархії Української Православної Церкви до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СОБОРУ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ М. ОДЕСА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)», Одеської міської ради, ОСОБА_1 .

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141430362 ?

Документ № 141430362 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141430362 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141430362 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141430362 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141430362, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141430362, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141430362 відноситься до справи № 420/35506/26

Це рішення відноситься до справи № 420/35506/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141430361
Наступний документ : 141430364