Рішення № 141430259, 11.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
420/22074/26
Номер документу
141430259
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/22074/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоменеджмент Групп» (місцезнаходження: 67667, Одеська область, селище Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, буд. 16; код ЄДРПОУ 41655832) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради (місцезнаходження: 39600, м. Кременчук, вул. Левка Лук`яненка, 48/75; код ЄДРПОУ 03351898) про визнання протиправним та скасування наказу №5626 від 06.05.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоменеджмент Групп» (місцезнаходження: 67667, Одеська область, селище Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, буд. 16; код ЄДРПОУ 41655832) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради (місцезнаходження: 39600, м. Кременчук, вул. Левка Лук`яненка, 48/75; код ЄДРПОУ 03351898), у якій представник позивача просив суд Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України № 5626 від 06 травня 2026 року «Про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля КП «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ КАТП 1628».

Ухвалою від 23.07.2026 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив зазначено, що на виконання умов договору, укладеного з третьою особою, позивачем було складено звіт з оцінки на довкілля, який було надано до відповідача для отримання висновку, однак у наданні такого висновку було відмовлено. З цим позивач не погоджується та наголошує, що:

по-перше, правовий аналіз змісту оскаржуваного Наказу про відмову свідчить, що Відповідач вдався до перевірки поточного технічного стану існуючого об`єкта, фактично перебравши на себе функції органів Державної екологічної інспекції України;

по-друге, усі викладені в Наказі № 5626 зауваження мають виключно дескриптивний (описовий) та формальний характер. Відповідач не визначив в оскаржуваному наказі жодного факту перевищення нормативів екологічної безпеки чи критичного ризику для довкілля;

по-третє, замість застосування належного превентивного інструменту, передбаченого частиною 1 ст. 9 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» встановлення конкретних, контрольованих екологічних умов провадження діяльності у Висновку з ОВД, Відповідач вдався до надмірного, карального формалізму та застосував пункт 3 частини першої статті 9-1 Закону тобто повну відмову у видачі Висновку з ОВД.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач наголосив, що:

по-перше, Позивач не довів наявності порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, які є обов`язковою передумовою звернення до адміністративного суду та надання судового захисту. Оскаржуваний наказ є індивідуальним актом, адресованим виключно ККАТП як суб`єкту господарювання та Мінекономіки, а тому сам по собі не породжує, не змінює і не припиняє прав чи обов`язків Позивача;

по-друге, наявна інформація та наведені у Звіті з оцінки впливу на довкілля дані з оцінки впливу планованої діяльності на фактори довкілля не дають можливості в повній мірі дослідити вплив на довкілля планованої діяльності ККАТП та визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження вказаної планованої діяльності, також визначити екологічні умови її провадження;

по-третє, уповноважений орган правомірно здійснює повний аналіз господарської діяльності підприємства та оцінює його операційну відповідність усім суміжним підзаконним актам, оскільки такі підзаконні акти, а також відповідне законодавство, зокрема Закон та Закон України «Про управління відходами» встановлюють правові та організаційні засади, спрямовані на запобігання шкоді довкіллю. Встановлення екологічних умов у висновку з оцінки впливу на довкілля здійснюється у разі визнання планованої діяльності допустимою. У зв`язку із численними недоліками Звіту з оцінки впливу на довкілля неможливою є повна оцінка впливу на довкілля планованої діяльності ККАТП, а отже і встановлення екологічних умов.

Третя особа пояснень щодо позову не надала.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоменеджмент Групп» Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2025 року між Комунальним підприємством «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОМЕНЕДЖМЕНТ ГРУПП» було укладено Договір № 364.

За предметом цього Договору Виконавець прийняв на себе зобов`язання надати послуги згідно з ДК 021:2015-90710000-7 Екологічний менеджмент (Розробка та проведення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) Полігону для відходів, що не є небезпечними, по вул. Петра Прокоповича, 50 в м. Кременчуці Полтавської області, відповідний код 90711000-4).

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «ЕКОМЕНЕДЖМЕНТ ГРУПП» розробило Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Експлуатація полігону для відходів, що не є небезпечними, по вул. Петра Прокоповича, 50 в м. Кременчуці Полтавської області» (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з ОВД 14666).

В Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля було оприлюднено Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України «Про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля КП «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ КАТП 1628» № 5626 від 06.05.2026 року (далі Наказ № 5626).

Підставою для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля відповідачем зазначено, п.3 ч. 1 ст. 9-1 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», а саме: невідповідність поданих документів вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища та/або вимогам законодавства в інших сферах, якщо такі вимоги стосуються впливу на довкілля.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII, в редакції, що діяли на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша статті третьої Закону № 2059-VIII).

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина четверта статті третьої Закону № 2059-VIII).

У частині п`ятій статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» зазначено, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Як зазначено у частині десятій статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

На виконання наведених положень спеціального законодавства, з метою провадження планової діяльності з експлуатації полігону для відходів, що не є небезпечними, по вул. Петра Прокоповича, 50 в м. Кременчуці Полтавської області, третя особа Комунальне підприємство «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради здійснило процедуру оцінки впливу такої діяльності на довкілля.

За змістом ч.3 статті 2 Закону №2059-VIII суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Тобто, суб`єктом господарювання в контексті Закону №2059-VIII є саме Комунальне підприємство «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Зміст звіту з оцінки впливу на довкілля визначений у частині 2 статті 6 Закону.

Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина друга статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Нормативно-методичне забезпечення та стандартизацію підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля здійснює уповноважений центральний орган (частина дев`ята статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Нормами частин першої - п`ятої статті 9 Закону № 2059-VIII визначено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:

1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля;

2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;

3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок зі здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок зі здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Отже, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої Закону № 2059-VIII. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, а якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення.

За змістом статті 9-1 Закону підставою для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля є:

1) підстави, передбачені статтею 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

2) порушення суб`єктом господарювання вимог щодо оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, встановлених частиною третьою статті 4 цього Закону;

3) невідповідність поданих документів вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища та/або вимогам законодавства в інших сферах, якщо такі вимоги стосуються впливу на довкілля;

4) порушення суб`єктом господарювання вимог щодо оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, встановлених частиною третьою статті 4 цього Закону, та/або розміщення та забезпечення доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої документації, необхідної для оцінки впливу на довкілля, встановлених частиною п`ятою статті 4 цього Закону;

5) визнання громадських слухань такими, що не відбулися, у зв`язку з неявкою суб`єкта господарювання, а також порушенням ним Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля;

6) порушення суб`єктом господарювання вимог щодо врахування зауважень і пропозицій громадськості, наданих у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, встановлених частиною десятою статті 5 цього Закону.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові від 13.09.2021 у справі №520/8862/2020 Верховний Суд зазначив про таке:« 30. Питання, пов`язані з оскарженням в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані статтею 12 Закону № 2059-VIII, яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.».

Відповідно до ст. 12 Закону №2059-VIII підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача.

Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду.

Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2025 року у справі № 300/146/23.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 (справа №460/8998/20), зазначивши таке: « 94. Положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.

За змістом наведених позивачем аргументів у позовній заяві суд констатує, що його вимоги полягають виключно у запереченні встановлених відповідачем недоліків по суті аналізу нормативно-правових актів у сфері охорони навколишнього середовища та вимог законодавства в інших сферах, якщо такі вимоги стосуються впливу на довкілля.

Тобто, позивач звернувся до суду з оскарження підстав, які не передбачені ст. 12 Закону №2059-VIII.

Крім цього, аналізуючи підстави для звернення до суду із вказаним позовом саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоменеджмент Групп» суд наголошує на такому.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права особа, яка звертається до суду, повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність порушення дією, рішенням або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду; порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально вираженого права чи інтересу особи, яка стверджує про їх порушення; вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному та нематеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача; під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання адміністративного судочинства.

Вищенаведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.04.2012 у справі № 21-1115во10, та Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 15.08.2019 у справі № 822/450/16, від 10.02.2021 у справі № 640/14623/20, від 18.03.2021 у справі № 826/3932/17, від 19.05.2021 у справі № 826/13229/16, від 21.12.2021 у справі № 370/2759/18, від 14.02.2022 у справі № 210/3729/17 та від 28.07.2022 у справі № 640/31850/20, від 22.08.2019 у справі № 288/1557/16-а, від 18.08.2022 у справі № 540/421/21.

Преамбула Закону №2059-VIII визначає, що цей Закон встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

У сукупності з положеннями ст.12 Закону №2059-VIII суд робить висновок, що можливість звернення до суду щодо оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля зумовлена саме відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю, якщо це впливає на закріплені права осіб на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Поруч із цим, позивач обґрунтовує своє звернення до суду дією Договору №364 та тим, що у разі неотримання висновку позивач зазнає матеріальних втрат у вигляді неотримання оплати за надані послуги по Договору про надання послуг.

Суд звертає увагу, що спірні правовідносини у контексті їх адміністративного характеру виникли саме між заявником, який у Законі №2059-VIII визначений «суб`єктом господарювання» - Комунальним підприємством «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради та відповідачем - Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.

Порушений інтерес саме ТОВ «Екоменеджмент Групп» у спірних правовідносинах носить виключно господарський характер у контексті отримання оплати по договору надання послуг, а не адміністративний у контексті дотримання вимог Закону №2059-VIII.

Суд звертає особливу увагу, що згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

За змістом ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Тобто, в адміністративній процедурі, результатом якої є отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, учасниками є третя особа та відповідач, тоді як порушення прав позивача спричинене виключно абз. 4 п.4.4. Договору №364, що є договірними відносинами між позивачем та третьою особою, що не містить ознак публічно-правового спору.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб`єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а та від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

Таким чином, суд констатує, що не лише позивачем здійснено звернення до суду з оскарженням наказу за підставами, які не передбачені Законом №2059, так і за аналізом норм КАС України звернення позивача до суду зумовлено приватним (господарським) інтересом, а не порушенням прав у публічно-правовому спорі.

З огляду на це, суд не вбачає підстав для скасування Наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України № 5626 від 06 травня 2026 року «Про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля КП «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ КАТП 1628».

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоменеджмент Групп» (місцезнаходження: 67667, Одеська область, селище Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, буд. 16; код ЄДРПОУ 41655832) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального підприємства «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628» Кременчуцької міської ради (місцезнаходження: 39600, м. Кременчук, вул. Левка Лук`яненка, 48/75; код ЄДРПОУ 03351898) про визнання протиправним та скасування наказу №5626 від 06.05.2026 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141430259 ?

Документ № 141430259 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141430259 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141430259 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141430259 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141430259, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141430259, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141430259 відноситься до справи № 420/22074/26

Це рішення відноситься до справи № 420/22074/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141430256
Наступний документ : 141430261