Єдиний державний реєстр судових рішень
12.11.26
Справа № 497/2997/26
Провадження № 2/497/2407/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.26 року суддя Болградського районного суду Одеської області Раца В.А. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Великомихайлівський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача - адвокат Чайковська Г.І., яка підтвердила свої повноваження ордером, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просить ухвалити рішення про:
- припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів боржника, але не більше 10-ти прожиткових мінімумів, визначеного Законом для дитини відповідного віку, та не менш, ніж передбачені чинним законодавством 50% прожиткового мінімуму, визначеного Законом для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу №497/954/25, виданого Болградським районним судом Одеської області від 14.07.2025 та визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню;
- стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення цього позову та до досягнення дитиною повноліття;
- стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 064,96 грн.
Разом з позовною заявою представником ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом. Заяву обґрунтовано тим, що 02 вересня 2026 року представником служби у справах дітей Болградської міської ради Бєліогловою А.Б. у присутності завідувача педіатричним відділенням КНП «Болградська ЦРЛ» Кочевою Г.Г. вилучено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передано батьку ОСОБА_1 . Наразі дитина проживає з батьком та дідусем і бабусею за адресою: АДРЕСА_1 . Від моменту передачі дитини саме батько забезпечує дитину всім необхідним. 05.10.2026 року державним виконавцем Великомихайлівського відділу ДВС у Роздільнянському районі Одеської області Гайдаманчук Л.Х. відкрите виконавче провадження №82089857 про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5 . Таким чином виникла необхідність судового врегулювання питання щодо припинення стягнення аліментів на користь відповідача та покладення на відповідача обов`язку брати участь в утриманні дитини шляхом сплати аліментів на користь позивача, з яким фактично проживає дитина. З огляду на те, що дитина фактично проживає з батьком та його рідними, перебуває на утриманні позивача, продовження стягнення аліментів на користь матері на період розгляду справи створює очевидну невідповідність фактичним сімейним обставинам, які склалися після ухвалення первісного рішення суду.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 09.11.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі, призначено судовий розгляд.
Відповідно до положень статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя, дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом даного цивільного спору є вимога позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів, які стягуються на підставі судового наказу №497/954/25, виданого Болградським районним судом Одеської області від 14.07.2025 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою звернення до суду є те, що з вересня 2026 року дочка сторін, на утримання якої з позивача стягуються аліменти на користь відповідача, постійно проживає з батьком і перебуває на його повному утриманні. Мати неналежним чином доглядала за дитиною та не виконувала своїх батьківських обов`язків по утриманню дитини, тому працівниками служби у справах дітей дитину було відібрано та передано батькові.
Наразі наявне відкрите виконавче провадження №82089857 про стягнення з позивача на користь відповідачами аліментів на утримання дитини, яка на даний час перебуває на утриманні батька, та проводяться виконавчі дії з примусового виконання цього судового наказу, тому до вирішення спору по справі виникає необхідність у зупиненні стягнення за виконавчим документом.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч.1, ч.2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ч.1, ч.2 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується,
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
За змістом положень статей 149,150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому забезпечення позову не може порушувати принцип змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На підтвердження тієї обставини, що дитина ОСОБА_4 проживає з позивачем ОСОБА_1 , представник позивача долучає до заяви про забезпечення позову копію акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 22.10.2026 року, довідку про склад сім`ї ОСОБА_6 від 26.10.2026 року, а також відповіді служб у справах дітей.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо припинення стягнення аліментів на утримання дитини, у зв`язку з тим, що дитина проживає із заявником (платником аліментів).
У постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року в справі № 705/3587/21-ц, від 12 січня 2023 року в справі № 334/9179/21, від 13 березня 2024 року в справі № 372/1561/23, від 11 квітня 2024 року в справі № 127/32578/23 викладено правовий висновок, згідно якого недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Згідно із статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 1статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, рішення суду обов`язкові до виконання та державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів на дитину фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що, в свою чергу, призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що обраний представником позивача ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову фактично наперед вирішує питання, які стосуються розгляду частини позовних вимог по суті, оскільки беззаперечно пов`язаний з предметом спору, що відповідно до вимог статті 150 ч.10 ЦПК України є недопустимим. Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є тотожним задоволенню частини заявлених вимог, що прямо заборонено процесуальним законом.
Позивачем заявляються вимоги про припинення стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а отже, зупинення стягнення аліментів з позивача фактично буде тотожним задоволенню заявлених позовних вимог про припинення стягнення аліментів до вирішення спору по суті.
Доводи позивача про безпідставність стягнення аліментів на користь відповідача на час розгляду справи судом по своїй суті є поясненнями до позовних вимог, які можуть бути враховані під час вирішення спору, потребують підтвердження належними та допустимими доказами в судовому засіданні, і не можуть бути враховані на стадії забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у справі № 914/970/18, у справі № 910/1200/20).
Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивачем доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту та поновлення порушених прав, суду не надано.
Само по собі пред`явлення позову про припинення стягнення аліментів не є підставою для зупинення стягнення аліментів.
Крім того, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів не може замінювати собою рішення суду у даній справі.
З обставин даної справи не вбачається, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову щодо припинення стягнення аліментів. Запропоновані заходи забезпечення позову не відповідають змісту порушеного, на думку позивача, права, жодним чином не впливають на ефективний захист, або поновлення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, та не є співмірними із заявленими вимогами в цій справі.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Між тим, питання обґрунтованості позовних вимог перевіряються судом під час розгляду справи по суті і не мають розглядатися при забезпеченні позову, оскільки дана процесуальна дія є оперативним заходом, що вживається для забезпечення виконання рішення суду у разі його потенційного задоволення.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.149-153, 260-261 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Великомихайлівський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.А.Раца
Судове рішення № 141427404, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 497/2997/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: