Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 рокуСправа № 160/28745/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21 серпня 2026 року № 912380153550 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу та врахувати заробітну плату ОСОБА_1 періоди роботи на підприємстві «Дніпрометробуд» з 01.03.2020 по 30.06.2022 та з 01.12.2022 по 31.07.2026;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 серпня 2026 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду та здійснити відповідний перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 серпня 2026 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України він звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з наданням додаткових документів.
Проте рішенням від 21 серпня 2026 року № 912380153550 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Згідно з вищевказаним рішенням позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами, оскільки не додано документів для зазначеного перерахунку та відсутня сплата страхових внесків.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.08.2026 підтверджено відмову з тих самих підстав.
Позивач вважає, що рішення відповідача 1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідачів копію пенсійної справи позивача, детальний розрахунок страхового стажу та документи, що були взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.
07.10.2026 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач є отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», 14.08.2026 звернувся із заявою про перерахунок пенсії, яку засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності розподілено на ГУПФУ у Вінницькій області. Відповідно до записів трудової книжки, строкових договорів та реєстру застрахованих осіб страховий та пільговий стаж позивачу враховано в повному обсязі, однак до страхового стажу та заробітної плати не враховано період роботи на підприємстві «Дніпрометробуд» з 01.03.2020 по 30.06.2022 та з 01.12.2022 по 31.07.2026, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату страхових внесків за цей період. Відповідач 1 також заперечує проти стягнення судового збору, посилаючись на цільовий характер коштів Пенсійного фонду України. До відзиву додано копію матеріалів електронної пенсійної справи позивача.
Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.04.2013.
Трудова книжка серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів роботи позивача містить такі записи:
акціонерне товариство «Дніпрометробуд», дільниця гірничо-капітальних робіт:
запис № 56 від 01.07.2020 прийнятий майстром гірничим дільниці гірничо-капітальних робіт з повним робочим днем під землею (наказ № 37-вк від 30.06.2020);
запис № 57 від 04.07.2022 звільнений у зв`язку з переведенням до КП «Дніпровський метрополітен», п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ № 42-вк від 04.07.2022);
комунальне підприємство «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради:
запис № 58 від 06.07.2022 прийнятий монтером колії 3 розряду дільниці колії та споруд за переведенням з АТ «Дніпрометробуд» (наказ № 189-к від 04.07.2022);
запис № 59 від 23.11.2022 звільнений за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ № 354 від 22.11.2022);
акціонерне товариство «Дніпрометробуд», дільниця гірничо-капітальних робіт:
запис № 60 від 26.11.2022 прийнятий майстром гірничим дільниці гірничо-капітальних робіт з повним робочим днем під землею (наказ № 59 від 25.11.2022).
Записів про звільнення з АТ «Дніпрометробуд» після 26.11.2022 трудова книжка не містить.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) страхувальником АТ «Дніпрометробуд» (код 04880239) подано звітність про нарахування позивачу заробітної плати, починаючи з квітня 2020 року по липень 2022 року, а також з листопада 2022 року по 2026 рік включно, з позначкою «Ні» щодо сплати страхових внесків; суми заробітку для нарахування пенсії за вказані місяці відображено як « 0,00». За період з липня по листопад 2022 року страхувальником КП «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради (код 21927215) страхові внески сплачено.
14.08.2026 ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про перерахунок пенсії (допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами) (звернення ВЕБ-04001-Ф-С-26-446734, вх. № 77371/Б-0400-26 від 14.08.2026).
Заяву позивача за принципом екстериторіальності було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.08.2026 № 912380153550 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. В рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 46 років 02 місяці 21 день; відповідно до записів трудової книжки, строкових договорів та реєстру застрахованих осіб страховий та пільговий стаж враховано в повному обсязі, однак до страхового стажу та заробітної плати не враховано періоди роботи на підприємстві «Дніпрометробуд» з 01.03.2020 по 30.06.2022 та з 01.12.2022 по 31.07.2026, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату страхових внесків за цей період на даному підприємстві. Висновок: відмовити в перерахунку пенсії - допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами, оскільки не додано документів для зазначеного перерахунку та відсутня сплата страхових внесків.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.08.2026 № 101427-77371/Б-01/8-0400/26 позивача повідомлено, що за результатами розгляду його заяви прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2020 по 30.06.2022 та з 01.12.2022 по 31.07.2026, оскільки відсутня інформація про сплату єдиного соціального внеску.
З наданого відповідачем 1 розрахунку страхового стажу (форма РС-право) вбачається, що період роботи позивача з 01.07.2020 по 04.07.2022 враховано до страхового стажу як роботу за Списком № 1, водночас заробітна плата за вказаний період для обчислення пенсії не врахована. Період роботи з 26.11.2022 до страхового стажу позивача не зарахований.
Не погоджуючись з рішенням відповідача 1, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо підтвердження страхового стажу» від 09.04.2026 № 4851-IX пункт 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено підпунктом 6, згідно з яким до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди роботи на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, за які не сплачено страхові внески (єдиний внесок), за наявності у страхувальника заборгованості із сплати страхових внесків (єдиного внеску) і за умови наявності поданої ним за такі періоди звітності, що підтверджує нарахування страхових внесків (єдиного внеску) в сумі не менше мінімального страхового внеску відповідно до законодавства.
Суд зазначає, що вказана норма регулює зарахування таких періодів до страхового стажу саме для визначення права на призначення пенсії за віком, тоді як позивач вже є отримувачем пенсії та звернувся із заявою про її перерахунок. Разом з тим, наведене положення свідчить про те, що законодавець визнав неприпустимим покладення на застраховану особу негативних наслідків невиконання страхувальником обов`язку зі сплати страхових внесків за умови, що страхувальник подав звітність про їх нарахування. Питання ж зарахування таких періодів до страхового стажу та врахування заробітної плати за них при перерахунку пенсії підлягає вирішенню з урахуванням загальних положень статей 24, 40 Закону № 1058-IV та сталої практики Верховного Суду, наведеної нижче.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
За приписами статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV (в редакції Закону № 4851-IX) призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Не потребують документального підтвердження відомості, необхідні для призначення (перерахунку) особі пенсії, за наявності відповідної інформації в публічних електронних реєстрах (інформаційно-комунікаційних системах). Витребування документального підтвердження таких відомостей в особи забороняється.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 44 Закону № 1058-IV у разі відсутності в публічних електронних реєстрах (інформаційно-комунікаційних системах) відомостей, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності).
Пунктами 13-1, 13-2 частини другої статті 64 Закону № 1058-IV на органи Пенсійного фонду покладено обов`язок надавати допомогу особам у витребуванні документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, а також отримувати та використовувати відомості з публічних електронних реєстрів, що містять відомості про трудову діяльність, заробітну плату, сплату єдиного внеску та інші дані, необхідні для призначення (перерахунку) особі пенсії, у порядку електронної інформаційної взаємодії.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI обов`язок щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску покладено на платника єдиного внеску (роботодавця), а контроль за його сплатою та стягнення недоїмки здійснюються контролюючим органом.
З аналізу наведених норм слідує, що обов`язок зі сплати страхових внесків за найманого працівника покладено саме на страхувальника (роботодавця), а у разі невиконання ним цього обов`язку законодавством передбачено механізм стягнення недоїмки та застосування до страхувальника фінансових санкцій.
Судом встановлено, що єдиною підставою для незарахування відповідачем 1 спірних періодів роботи позивача до страхового стажу та неврахування заробітної плати за ці періоди є відсутність у реєстрі застрахованих осіб інформації про сплату страхових внесків страхувальником АТ «Дніпрометробуд».
При цьому суд наголошує, що записи про роботу позивача в АТ «Дніпрометробуд» оформлені у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , яка належить позивачу, у відповідності до вимог чинного на момент внесення записів законодавства, містять посилання на відповідні документи, на основі яких вони вчинені (накази), засвідчені печатками підприємств та підписами уповноважених осіб, жодних виправлень, закреслень тощо не містять. Відповідач 1 не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про роботу позивача, а в оскаржуваному рішенні прямо зазначає, що за записами трудової книжки, строкових договорів та реєстру застрахованих осіб стаж враховано в повному обсязі.
Крім того, факт перебування позивача у трудових відносинах з АТ «Дніпрометробуд», нарахування йому заробітної плати та подання страхувальником звітності за спірні періоди підтверджується даними самого реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5), в якому відображено суми нарахованої позивачу заробітної плати та кількість днів трудових відносин за кожен місяць.
Водночас суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Так, відмова у зарахуванні стажу та врахуванні заробітної плати з єдиної підстави такої як несплата страхових внесків роботодавцем є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар за порушення роботодавцем, а не працівником, вимог законодавства.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 09.09.2019 у справі № 242/5448/16-а, від 31.10.2019 у справі № 235/7373/16.
Крім того, невиконання страхувальником обов`язку зі сплати страхових внесків не може позбавляти особу соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, адже суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту населення.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, у якій зроблено висновок, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.
Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, зазначених у її трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві та за сплату страхових внесків страхувальником.
Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді стягнення недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалась заробітна плата, та неврахування такої заробітної плати при обчисленні пенсії.
Більше того, відповідач 1 мотивував відмову також тим, що позивачем «не додано документів для зазначеного перерахунку», не зазначивши, які саме документи мали бути подані. Водночас відомості про трудову діяльність позивача в АТ «Дніпрометробуд» та нараховану йому заробітну плату за спірні періоди містяться в реєстрі застрахованих осіб, а отже, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV не потребують додаткового документального підтвердження, а їх витребування в особи забороняється. У разі ж відсутності необхідних відомостей відповідач 1 був зобов`язаний поінформувати позивача про необхідність їх подання (абзац другий ч. 2 ст. 44 Закону № 1058-IV) та надати йому допомогу у витребуванні документів (п. 13-1 ч. 2 ст. 64 Закону № 1058-IV), чого зроблено не було.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.08.2026 № 912380153550 про відмову у перерахунку пенсії позивачу, що має наслідком його скасування.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу та врахувати заробітну плату за періоди роботи з 01.03.2020 по 30.06.2022 та з 01.12.2022 по 31.07.2026 та повторно розглянути заяву позивача суд зазначає таке.
Судом установлено, що заява позивача від 14.08.2026 за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке і прийняло оскаржене рішення. Відповідач 2 рішення за наслідками розгляду заяви позивача не приймав, а лист від 31.08.2026 лише інформує позивача про прийняте відповідачем 1 рішення та не породжує для позивача правових наслідків.
Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, який розглядав заяву позивача та прийняв протиправне рішення, - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до записів трудової книжки позивач прийнятий на роботу до АТ «Дніпрометробуд» 01.07.2020, а за даними реєстру застрахованих осіб відомості про нарахування заробітної плати позивачу цим страхувальником відображено з квітня 2020 року, тоді як позивач просить зарахувати період роботи з 01.03.2020. Період роботи з 01.07.2020 по 04.07.2022 вже зарахований відповідачем 1 до страхового стажу позивача. За таких обставин суд позбавлений можливості з достовірністю визначити точні межі спірних періодів, які підлягають зарахуванню до страхового стажу та за які підлягає врахуванню заробітна плата, а тому визначення таких періодів на підставі наявних документів (трудової книжки, даних реєстру застрахованих осіб, у разі необхідності - додатково витребуваних у страхувальника документів) належить до компетенції пенсійного органу при повторному розгляді заяви позивача з урахуванням висновків суду про те, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для незарахування періодів роботи позивача до страхового стажу та неврахування заробітної плати за ці періоди.
З огляду на викладене, позовні вимоги, заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 21.08.2026 № 912380153550 про відмову у перерахунку пенсії позивачу та зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2026 про перерахунок пенсії та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 09.09.2026 ID 7917-5643-7244-2556.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Доводи відповідача 1 щодо неможливості стягнення судового збору з посиланням на цільовий характер коштів Пенсійного фонду України суд відхиляє, оскільки обов`язок відшкодування судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень прямо передбачений статтею 139 КАС України.
У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ у Вінницькій області.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код за ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька область), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.08.2026 № 912380153550 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2026 про перерахунок пенсії та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун
Судове рішення № 141426715, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/28745/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: