Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 рокуСправа № 160/25475/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» (далі Підприємство) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2023 року №856/32-00-04-01-02-05-05393145 та від 12.09.2023 року №857/32-00-04-01-02-05-05393145.
В обґрунтування позову Підприємство посилалось на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит та відповідного бюджетного відшкодування, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв`язку з чим вважає, що здійснюючи оскаржене донарахування контролюючий орган діяв не на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржене рішення прийнято ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані Товариством до перевірки документи та сукупність доказів свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а самі операції спрямовані виключно на подальшу мінімізацію податкових зобов`язань усіх учасників «паперово-транзитного» переміщення товару по ланцюгу постачання, у зв`язку з чим, у задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року зупинно провадження у справі №160/25475/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/20136/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду здійснено правонаступництво позивача у справі № 160/25475/23, з Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС».
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що Товариство є юридичною особою приватного права, перебуває на обліку в контролюючих органах, в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків та є платником ПДВ з 01.01.1998 (свідоцтво № 200602850). Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності товариства за КВЕД: 24.34 Холодне волочіння дроту; серед інших: Холодне волочіння прутків і профілів, Холодне штампування та гнуття, Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія, Оброблення металів та нанесення покриття на метали, Механічне оброблення металевих виробів, Виробництво інструментів, Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин, Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів, Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. тощо.
На підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДГІС по роботі з великими платниками податків від 19.07.2023 №168-п, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 ХХ Податкового кодексу України з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» (код ЄДРПОУ 05393145) з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації податку на додану вартість за травень 2023 року
За результатами перевірки складено акт від 17.08.2023 року № 885/32-00-04-01-02-05-05393145, за висновками якого перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ у декларації за травень 2023 року встановлено порушення ПрАТ «Дніпрометиз» абз. а) п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за травень 2023 року на суму 8 585,00 грн, в результаті чого порушено п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в травні 2023 року в розмірі 8 585,00 гривень. В ході проведення перевірки відповідач також встановив завищення позивачем задекларованого показника у рядку 16 декларації за травень 2023 року на загальну суму 348 021,00 грн внаслідок не врахування результатів перевірки за березень 2023 року, оформлені актом документальної перевірки від 19.06.2023 року №647/32-00-07-06-14/05393145.
На підставі акту перевірки та встановлених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.09.2023 року №856/32-00-04-01-02-05-05393145, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2023 року на суму 348 021,00 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 147 010,50 грн, а також від 12.09.2023 року №857/32-00-04-01-02-05-05393145, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 8 585,00 грн.
Підстави та порядок проведення перевірок позивачем не оскаржуються, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим за наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням.
Щодо податкового повідомлення-рішення №857/32-00-04-01-02-05-05393145.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що предметом спору у цій у частині позовних вимог є фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками товарів (послуг) ТОВ «ЛАІТ ЮА» (код за ЄДРПОУ 44475727), ТОВ «ЕНЕРДЖІ ГРУП ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 43718490), ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» (код за ЄДРПОУ 44503991) на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та визначено відповідні суми бюджетного відшкодування при декларуванні за травень 2023 року на суму 8 585,00 грн, висновки щодо яких викладені контролюючим органом в акті перевірки від 17.08.2023 року № 885/32-00-04-01-02-05-05393145.
Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносини з вказаними контрагентами за період, який перевірявся, суд зазначає, зокрема про таке.
З матеріалів справи слідує, що у зазначений в Акті період взаємовідносини між позивачем та ПП «Сталь Торг Захід» здійснювалися на підставі Договору купівлі-продажу №538/22 від 10.06.2022 року, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язаний передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити металопрокат (товар) за договірними цінами за умовах цього договору.
Згідно п.2.1. Договору ціна, вартість товару є договірною та узгоджується сторонами в Специфікаціях. У ціну входить вартість упаковки і маркування.
Відповідно до п.8.1 Договору він діє до 31.12.2022 та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
На виконання умов договору ПП «Сталь Торг Захід» реалізувала на адресу позивача відповідні види продукції, на підтвердження чого до матеріалів справи додано відповідні документи бухгалтерського обліку.
Щодо господарських взаємовідносин ПрАТ «Дніпрометиз» з ТОВ «ЛАІТ ЮА» судом досліджено надані до перевірки документи та встановлено, що 07.10.2022 між ПрАТ «Дніпрометиз» (покупець) та ТОВ «ЛАІТ ЮА» (постачальник) укладено договір поставки №1046/22, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язаний передати у власність Покупця у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.
Згідно п.2.1. Договору асортимент, кількість, адреса, строк поставки і строки оплати зазначаються у Специфікаціях, які є невід`ємними додатками до цього договору.
На виконання п. 2.1 Договору сторонами було погоджено специфікацію № 14 від 23.05.2023 про поставку мобільного телефону та зарядного пристрою.
На підтвердження виконання умов договору та специфікації №14 надані видаткова накладна №68 від 29.03.2023, експрес-накладна 59000974867666 від 29.04.2023, прибутковий ордер №368 від 30.05.2023.
Для оплати товару, поставленого згідно з специфікації, контрагентом виставлено рахунок на оплату №66 від 23.05.2023, оплату контрагенту за рахунком підтверджено згідно з платіжною інструкцією АТ «Банк Кредит Дніпро» №4661 від 08.06.2023.
Стосовно господарських операцій із ТОВ «ЕНЕРДЖІ ГРУП ІНВЕСТ» суд зазначає, що 26.01.2023 між ПрАТ «Дніпрометиз» (покупець) та ТОВ «Енерджі Груп Інвест» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №131/22, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язаний передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити матеріали (товар) за договірними цінами на умовах цього договору.
На виконання умов Договору сторонами погоджено специфікацію № 16 від 01.05.2023 про поставку товару.
На підтвердження виконання умов договору та специфікації №16 до матеріалів справи долучено видаткову накладна №119 від 02.05.2023, прибутковий ордер №490 від 02.05.2023 року та ТТН №119 від 02.05.2023 року.
Для оплати товару, поставленого згідно з специфікації, контрагентом виставлено рахунок, оплату якого підтверджено згідно з платіжною інструкцією АТ «Банк Кредит Дніпро» №3499 від 02.05.2023.
Слід зазначити, що зауважень щодо порядку оформлення наданих первинних документів контролюючий орган не висунув, що підтверджує факт їх наявності та відповідності нормам діючого законодавства.
У той же час, обґрунтовуючи «безтоварність» вказаних операцій, відповідач посилається на порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо введення ними господарської діяльності, не надання сертифікатів якості та недоліки оформлення ТТН.
Проте судом ці доводи відповідача до уваги не приймаються, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Крім того, суд виходить з того, що на час здійснення спірних господарських операцій вище перелічені контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичної особи та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.
Окрім цього, суд зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов`язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права, у тому числі, на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них.
Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Відповідачем не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення ним підприємницької діяльності.
Крім того, у відповідності до ст. 71 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Щодо посилань контролюючого органу в акті про ненадання до перевірки таких документів, як сертифікат якості товару, то суд погоджується з позивачем, що вказані документи не належать до документів на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік.
Відповідний правовий висновок неодноразово виснувався Верховним Судом, зокрема, в постановах від 23.07.2024 у справі №200/15928/21, від 11.04.2023 у справі №160/7720/19.
Верховний Суд у постановах від 13.11.2018 у справі №805/528/17-а, від 23.10.2018 у справі №804/16486/15, від 21.10.2020 у справі №620/846/19 вказував, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, а тому саме по собі незбереження й ненадання позивачем означених документів не є безперечним доказом відсутності господарської операції.
Зауваження відповідача на те, що надані первинні документи підписані не уповноваженими особами, безпідставні.
До того ж, наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 02.03.2023 у справі №804/644/16, від 27.09.2023 у справі №380/14750/21.
Щодо господарських операцій з ТОВ «Цитрус Енерджі», то суд зазначає, що норма про заборону здійснення господарської діяльності юридичними особами, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, до зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України, а відтак й визнання правочину, вчиненого з такою юридичною особою, нікчемним, розповсюджується на території, визнані тимчасово окупованими в умовах воєнного стану, лише після поширення цієї норми на такі території відповідним рішенням Кабінету Міністрів України (ч.1 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). На час виникнення спірних правовідносин таке рішення Кабінету Міністрів України відсутнє, отже і заборона здійснення господарської діяльності на таких юридичних осіб не розповсюджується.
За наведених вище обставин у їх сукупності, суд не приймає висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 17.08.2023 року № 885/32-00-04-01-02-05-05393145, щодо встановлених у ньому обставин, які свідчать про відсутність здійснення спірної господарської діяльності між зазначеними суб`єктами господарювання та позивачем.
Суд також зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару (робі) є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.
Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов`язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.
Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Абзацом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.200.4 статі 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету
Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.
Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свій податковий кредит та визначав бюджетне відшкодування на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2023 року №857/32-00-04-01-02-05-05393145.
Щодо висновків відповідача в акті перевірки про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню в травні 2023 року на суму 348 021,00 грн, суд вважає їх цілком необґрунтованими, оскільки головним чином вони ґрунтуються на результатах попередньої перевірки позивача від 19.06.2023 року №647/32-00-07-06-14/05393145 на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2023 року №000/709/32-00-07-06-19.
Водночас, податкове повідомлення-рішення від 24.07.2023 року №000/709/32-00-07-06-19 скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/20136/23 і вказане рішення суду набрало законної сили 17.02.2026 року.
З урахуванням цього, податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.09.2023 року №856/32-00-04-01-02-05-05393145 є також протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 7 554,25 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.09.2023 року №856/32-00-04-01-02-05-05393145 та від 12.09.2023 року №857/32-00-04-01-02-05-05393145.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 7 554,25 грн. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна
Судове рішення № 141426699, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/25475/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: