Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7328/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АЛЬФАМОНОЛІТБУД» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача, адвокат Шишута Юрій Васильович, в інтересах Приватного підприємства «АЛЬФАМОНОЛІТБУД» (далі ПП «Альфамонолітбуд», підприємство, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2026 №24148 про відповідність ПП «Альфамонолітбуд» критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області виключити ПП «Альфамонолітбуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2026 комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №24148 про відповідність ПП «Альфамонолітбуд» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості та кодів податкової інформації 02, 07, 11 і 14 щодо окремих операцій із придбання та постачання товарів і послуг у період з 22.10.2025 до 20.04.2026.
На спростування сумнівів контролюючого органу ним двічі, 01.05.2026 та 25.05.2026, подавалися ґрунтовні пояснення з усіма наявними первинними документами, зокрема договорами, видатковими накладними, актами приймання-передачі, платіжними документами, інвентаризаційними описами, звітами щодо заробітної плати, оборотно-сальдовими відомостями та податковою звітністю, які, на його думку, підтверджують реальність господарських операцій. Крім того, щодо окремих операцій із постачання послуг за кодами ДКПП 74.10.19-00.00 та 43.21 податковим органом враховано таблиці даних платника ПДВ, подання яких підтверджується рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №140/3346/24.
Водночас, на переконання позивача, оскаржуване рішення не містить конкретизації господарських операцій, які стали підставою для віднесення підприємства до ризикових, зокрема їх дат, обсягів та вартості, а також не розкриває обставин, які свідчили б про наявність відповідних критеріїв ризиковості. Наведені контролюючим органом загальні формулювання не дають змоги встановити, які саме обставини та документи стали підставою для прийняття такого рішення.
Також звертає увагу на суперечливість мотивувальної частини рішення, у якій одночасно зазначено про ненадання документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості та про надання підтверджуючих документів не в повному обсязі, однак конкретного переліку відсутніх документів податковий орган не навів. Сама лише податкова інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючого органу має інформаційний характер і не підтверджує факту порушення податкового законодавства. Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити, чи було дотримано процедуру проведення засідання комісії, зокрема вимоги щодо його скликання, наявності кворуму, голосування та підписання рішення.
З огляду на те, що подані пояснення та документи не були належним чином враховані, а повторне прийняття аналогічних рішень не супроводжувалося конкретизацією зауважень контролюючого органу, позивач просить адміністративний позов задовольнити (том 1 арк. спр. 1-3).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 заяву представника ПП «Альфамонолітбуд» про забезпечення позову задоволено та зупинено дію рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2026 року №24148 про відповідність ПП «Альфамонолітбуд» критеріям ризиковості платника податку до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі (том 2 арк. спр. 38-41).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (том 2 арк. спр. 56).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника ГУ ДПС у Волинській області про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ПП «Альфамонолітбуд» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії (том 2 арк. спр. 71-72).
У відзиві на позовну заяву від 26.06.2026 представник відповідача позовних вимог не визнала, обґрунтовуючи це тим, що рішення про відповідність ПП «Альфамонолітбуд» критеріям ризиковості прийнято за результатами аналізу податкової інформації, зокрема відомостей, викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 20.04.2026 №8649/7/99-00-14-06-01-07, а також документів, поданих підприємством на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості.
На обґрунтування правомірності віднесення позивача до ризикових платників відповідач посилається на те, що за даними податкової звітності підприємство має лише чотирьох офіційно працевлаштованих працівників із середньомісячною заробітною платою 9 125 грн, водночас обсяг постачання товарів та виконаних робіт на адресу ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС» становив 29 516 тис. грн, з яких 19 152 тис. грн електромонтажні роботи, а 10 364 тис. грн комплектуючі для сонячної електростанції. Така кількість трудових ресурсів є недостатньою для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах.
Крім того, контролюючий орган вказує на придбання позивачем значних обсягів товарів, зокрема 546,5 тонни цементу, персонального комп`ютера вартістю 287,9 тис. грн, комплектуючих до нього та різних запасних частин, що свідчить про накопичення залишків товарно-матеріальних цінностей з метою формування реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ. Також зазначає, що походження придбаних у ПП «ІМІДЖ-ІНВЕСТМЕНТ» напівблоків у кількості 31 716 штук не простежується за ланцюгом постачання, оскільки вказаний постачальник придбав лише 14 485 штук такого товару, а придбання сировини для його виробництва не встановлено.
За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів від 25.05.2026 комісією встановлено їх недостатність для спростування наявної податкової інформації. Зокрема, щодо постачання товарів та виконання робіт на адресу ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС» не надано рахунків-фактур, запитів замовника, актів виконаних робіт, товаросупровідних документів і накладних на поставку обладнання; щодо придбання напівблоків у ПП «ІМІДЖ-ІНВЕСТМЕНТ» та цементу у ПП «ЗАХІДЗОВНІШТОРГ» видаткових накладних і товаросупровідних документів на повний обсяг поставленої продукції; щодо придбання товарів у ТОВ «АППДАТА» - договору та товаросупровідних документів; щодо придбання запасних частин у ПП «ШОДІ 24» - рахунків на оплату. Також, за твердженням відповідача, не надано належних документів щодо зберігання товарів, складського обліку та інвентаризації.
Спростовуючи доводи підприємства про недостатню конкретизацію оскаржуваного рішення, контролюючий орган зазначає, що в ньому наведено період здійснення ризикових операцій, їх типи, відповідні коди УКТ ЗЕД та ДКПП, а також податкові номери контрагентів, що відповідає вимогам пункту 6 Порядку №1165. При цьому період з 22.10.2025 до 20.04.2026 не перевищує встановленого 180-денного обмеження, а тому не може вважатися надмірно тривалим.
Звертає увагу суду, що пунктом 6 Порядку №1165 передбачено здійснення комісією регіонального рівня постійного моніторингу діяльності платників податків з метою виявлення ризиків порушення податкового законодавства. Такий моніторинг має превентивний характер, а використання податкової інформації в межах відповідної процедури належить до повноважень контролюючого органу (том 2 арк. спр. 76-81).
Крім того, представник відповідача просила у відзиві розглядати справу за участю представника ГУ ДПС у Волинській області.
Суд зауважує, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України). За змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представників відповідача не підлягало судом вирішенню по суті.
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «Альфамонолітбуд» з 20.03.2008 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області.
За даними класифікації видів економічної діяльності у позивача наявні наступні: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 42.91 Будівництво водних споруд; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 41.10 Організація будівництва будівель; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Судом встановлено, що первинно Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.04.2026 за №16857 (том 1 арк. спр. 9-10) про відповідність ПП «Альфамонолітбуд» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість по наступних кодах податкової інформації:
02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо придбання здійснюється не у виробника такого товару;
07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів / постачальників послуг;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (Унакл), у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.
Згідно із витягом з Протоколу засідання комісії №1 ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) від 03.06.2026 №111 (том 2 арк. спр. 40-42), при ухваленні рішення про відповідність ПП «Альфамонолітбуд» пункту 8 критеріїв ризиковості 20.04.2026 за №16857 взята до уваги інформація, наведена у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції №8649/7/99-00-14-06-01-07 від 20.04.2026.
По суті інформації, наведеної у вищезазначеному листі повідомлено, що згідно відомостей щодо наявних об`єктів оподаткування ПП «Альфамонолітбуд» за формою 20-ОПП у своїй діяльності використовує виробничо-торгівельну базу будматеріалів, склад готової продукції, будівлю відгодівельника що знаходяться за адресою село Коршовець, вулиця Квітнева, буд. 3/Б/В/Д та приміщення за адресою м. Луцьк, вулиця Набережна, буд. 4.
Згідно відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за березень 2026 року, кількість працюючих становить 4 особи, середньомісячна заробітна плата 9 125 грн. За даними СЕА ПДВ, сума ліміту ПП «Альфамонолітбуд» станом на 17.04.2026 складає 544,3 тис. гривень. Згідно проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності за 20252026 рік встановлено, що ПП «Альфамонолітбуд» надає електромонтажні послуги, здійснює торгівлю акумуляторними модулями, сонячними панелями та ін.
Основним покупцем виступає ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС» в адрес якої виписано та зареєстровано реалізацію на суму 29 516,0 тис.грн., в т.ч. ПДВ 4 919,3 тис.грн. В тому числі обсяг виконаних електромонтажних робіт становить 19 152,0 тис.грн., в т.ч. ПДВ 3 192,0 тис.грн. та реалізація комплектуючих для сонячної електростанції, яка становить 10 364,0 тис.грн., в т.ч. ПДВ 1 727,3 тис.грн.
На ПП «Альфамонолітбуд» офіційно працевлаштовані 4 особи, що свідчить про недостатність трудових ресурсів для виконання робіт на зазначені обсяги.
Також, згідно даних ЄРПН за 2025 2026 рік, встановлено, що ПП «Альфамонолітбуд» здійснює накопичення залишків ТМЦ з метою формування ліміту в СЕА ПДВ для подальшої реєстрації ПН, зокрема:
- придбання «СЕМ ІІ/А-S 42,5 R 25кг тара портландцемент» (код УКТЗЕД 2523290000), в кількості 546,5т., на загальний обсяг 2 752,3 тис.грн., в т.ч. ПДВ 458,7 тис.грн. від ПП «ЗАХІДЗОВНІШТОРГ;
- придбання «Персональний комп`ютер GamingPC (S45.G16.D1.35.7709)» (код УКТЗЕД 8471500000), в кількості 1 шт. на загальний обсяг 287,9 тис.грн., в т.ч. ПДВ 48,0 тис.грн., «Клавіатура RAZER BlackWidow V4 Low-Profile, Orange switch» (код УКТЗЕД 8471606000), в кількості 1 шт. на загальний обсяг 14,5 тис.грн., в т.ч. ПДВ 2,4 тис.грн.,від ТОВ «АППДАТА»;
- придбання запасних частин в асортименті за кодом УКТЗЕД 8708 на загальний обсяг 754,6 тис.грн., в т.ч. ПДВ 125,8 тис.грн., за кодом УКТЗЕД 8483 на загальний обсяг 169,0 тис.грн., в т.ч. ПДВ 28,2 тис.грн., за кодом УКТЗЕД 8414 на загальний обсяг 150,6 тис.грн., в т.ч. ПДВ 25,1 тис.грн., за кодом УКТЗЕД 8418 на загальний обсяг 68,0 тис.грн., в т.ч. ПДВ 11,3 тис.грн., від ПП «ШОДІ 24.
Поряд з тим, за 2025 2026 рік в структурі ПК встановлено взаємовідносини з ПП «Імідж-інвестмент» з придбання «Напівблок СБ-ПР 40.20.10» (код УКТЗЕД 6810) в кількості 31 716 шт. на загальний обсяг 856,3 тис.грн., в т.ч. ПДВ 142,7 тис.грн. Проведеним аналізом діяльності підприємства походження даного товару не прослідковується за ланцюгом постачання. Придбання сировини протягом вищенаведеного періоду для виробництва блоків не встановлено, а наявних трудових ресурсів недостатньо для виробництва/постачання в зазначених обсягах.
Враховуючи вищевикладене, запропоновано розглянути питання щодо відповідності ПП «Альфамонолітбуд» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах: 02, 07, 11, 14 (том 2 арк. спр. 38-39).
Позивач, скориставшись своїм право про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, 01.05.2026 направлено відповідачу повідомлення №1, однак відповідачем винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.05.2026 №20396, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами: 02, 07, 11, 14 та зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг; договiр з додатками до нього; первиннi документи щодо зберiгання; первиннi документи щодо транспортування; накладна; рахунки-фактури/iнвойси; розрахунковий документ; банкiвська виписка з особових рахункiв; акт приймання-передачi товарiв (робiт, послуг); складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); «Підтверджуючі документи по операціях, які зазначені в рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №16857 від 20.04.2026 року як ризикові, надано не в повному обсязі.» (том 1 арк. спр. 7-8).
ПП «Альфамонолітбуд» на адресу відповідача 25.05.2026 подано повідомлення про невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 із документами, у кількості 47 додатків (том 1 арк. спр. 11).
За результатами наданих платником податку інформації та копій документів комісією регіонального рівня у протоколі від 03.06.2026 №111 зазначено, що надані документи є недостатніми для підтвердження можливості здійснення ПП «Альфамонолітбуд» операцій та спростування ризиковості. Підтверджуючі документи по операціях, які зазначені в рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №20396 від 12.05.2026 як ризикові, надано не в повному обсязі, зокрема:
- по операції з реалізації товару в адресу покупця ТОВ «Коршовецька СЕС» не надано документи, наявність яких передбачена умовами договору (рахунки фактури, запит від Замовника), акти виконаних робіт/наданих послуг, товаросупровідні документи та накладні на поставку обладнання;
- по операції з придбання товару по коду УКТ ЗЕД 6810 у ПП «ІМІДЖ ІНВЕСТМЕНТ» не надано на повний обсяг поставки товару (18468шт.) видаткові накладні, товаросупровідні документи;
- по операції з придбання товару по коду УКТ ЗЕД 2523290000 у ПП «ЗАХІДЗОВНІШТОРГ» не надано на повний обсяг поставки товару (546,465 тонн) видаткові накладні, товаросупровідні документи, рахунки на оплатку;
- по операції з придбання товару по коду УКТ ЗЕД 8471500000 та 8471606000 у ТОВ «АППДАТА» не надано договір, товаросупровідні документи;
- по операції з придбання запчастин у ПП «ШОДІ 24» не надано рахунки на оплату;
- документи щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи (том 2 арк. спр. 84-86).
У зв`язку із наведеним відповідачем прийнято рішення відповідність платника податку пункту 8 критеріям ризиковості платника податку від 03.06.2026 №24148, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 25.05.2026 №1, із зазначенням кодів: 02, 07, 11, 14 та вказано про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг; договiр з додатками до нього; первиннi документи щодо зберiгання; первиннi документи щодо транспортування; накладна; рахунки-фактури/iнвойси; розрахунковий документ; банкiвська виписка з особових рахункiв; акт приймання-передачi товарiв (робiт, послуг); складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); «Підтверджуючі документи по операціях, які зазначені в рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №16857 від 20.04.2026 року як ризикові, надано не в повному обсязі.» (том 1 арк. спр. 5-6).
Не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань віднесення позивача критеріям ризиковості платника податку від 03.06.2026 №24148, товариство звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), зокрема:
02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо придбання здійснюється не у виробника такого товару;
07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів / постачальників послуг;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (Унакл), у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.
Як вбачається із рішення Комісії від 03.06.2026 №111 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, воно прийнято на підставі пункту 6 Порядку №1165 та з урахуванням критерія ризиковості платника податків, передбачено пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додатку 1 до Порядку №1165) у зв`язку із наявністю наступної податкової інформації: код 02, код 07, код 11 та код 14.
Оскаржуване рішення прийнято у зв`язку із придбанням товарів з 22.10.2025 по 20.04.2026: по коду УКТЗЕД 6810 у ПП «ІМІДЖ-ІНВЕСТМЕНТ»; по коду УКТЗЕД 2523290000 у ПП « ЗАХІДЗОВНІШТОРГ»; по кодах УКТЗЕД 8471500000 та 8471606000 у ТОВ «АППДАТА»; по кодах УКТЗЕД 8708, 848310, 848350, 8414 та 8418 у ПП «Альфамонолітбуд», який з 20.04.2026 відповідає критеріям ризиковості платника податку; по кодах згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова 74.10.19-00.00 та 43.21 у ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС».
За результатами наданих платником податку інформації та копій документів комісією регіонального рівня зазначено документи, не надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: «первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг; договiр з додатками до нього; первиннi документи щодо зберiгання; первиннi документи щодо транспортування; накладна; рахунки-фактури/iнвойси; розрахунковий документ; банкiвська виписка з особових рахункiв; акт приймання-передачi товарiв (робiт, послуг); складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); «Підтверджуючі документи по операціях, які зазначені в рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №16857 від 20.04.2026 року як ризикові, надано не в повному обсязі.» (том 1 арк. спр. 5-6).
Щодо доводів відповідача про наявність податкової інформації за кодом 02 придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо придбання здійснюється не у виробника такого товару, суд зазначає таке.
Суд зауважує, що сам по собі факт придбання платником податку товару у суб`єкта господарювання, який не є його виробником, не є достатнім для висновку про наявність відповідного коду податкової інформації. Визначальним у цьому випадку є встановлення обставин, які свідчать про відсутність можливості простежити походження конкретного товару за відповідним ланцюгом придбання.
У відзиві на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи застосування коду 02, посилається на придбання позивачем товарів за кодом УКТ ЗЕД 6810 у ПП «ІМІДЖ-ІНВЕСТМЕНТ», за кодом УКТ ЗЕД 2523290000 у ПП «ЗАХІДЗОВНІШТОРГ», за кодами УКТ ЗЕД 8471500000 та 8471606000 у ТОВ «АППДАТА», а також на здійснення позивачем імпорту товарів за кодами УКТ ЗЕД 8708, 848310, 848350, 8414 та 8418.
Надаючи оцінку цим доводам, суд враховує, що у поданих контролюючому органу поясненнях (том 1 арк. спр. 12-19) ПП «Альфамонолітбуд» зазначав, що ПП «ІМІДЖ-ІНВЕСТМЕНТ» є виробником відповідних будівельних матеріалів, а придбання блоків та напівблоків здійснювалося на підставі рахунків-фактур з проведенням авансових платежів. Також пояснював, що вказана продукція призначалася для виконання будівельних робіт з облаштування фундаменту під установки зберігання енергії та трансформаторну підстанцію відповідно до договору підряду від 09.12.2025, укладеного з ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС».
Таким чином, підприємство не заперечувало факту придбання зазначеної продукції у відповідного контрагента, однак наголошувало на тому, що такий контрагент є безпосереднім виробником товару, що виключає можливість автоматичного застосування до відповідної операції коду податкової інформації 02 лише з огляду на відсутність придбання ним аналогічної кількості вже готової продукції.
Суд погоджується з тим, що наведена відповідачем різниця між кількістю придбаної ПП «ІМІДЖ-ІНВЕСТМЕНТ» готової продукції та обсягом її подальшої реалізації позивачу вказує на необхідність з`ясування джерела походження відповідної продукції. Водночас така різниця сама по собі не виключає можливості виготовлення частини товару безпосередньо постачальником, а відтак не є безумовним доказом його придбання у невстановлених осіб.
За таких обставин для обґрунтування застосування коду 02 контролюючий орган мав не лише зіставити обсяги придбання та подальшого постачання готової продукції, а й надати належні відомості, які б спростовували можливість її власного виробництва постачальником, зокрема щодо наявності або відсутності відповідних виробничих потужностей, обладнання, сировини та інших ресурсів, необхідних для виготовлення товару у відповідних обсягах.
При цьому загальне посилання на відсутність придбання сировини та недостатність трудових ресурсів без належного розкриття відповідних фактичних даних не дає змоги встановити, чи враховувалися залишки сировини на початок досліджуваного періоду, можливі обсяги власного виробництва постачальника та інші обставини, які могли впливати на формування відповідних товарних залишків.
Щодо придбання портландцементу за кодом УКТ ЗЕД 2523290000 у ПП «ЗАХІДЗОВНІШТОРГ» суд враховує, що підприємство посилається на договір поставки від 04.08.2025 №12 (том 1 арк. спр. 68) та пояснює призначення придбаного цементу для виконання будівельних робіт за договором з ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС» (том 1 арк. спр. 26-29, 78-85).
Водночас відповідач, зазначивши відповідного постачальника та код товару, не навів конкретних відомостей про попередні операції з придбання цим постачальником цементу, його кількість, джерело походження, а також не вказав, які саме ланки придбання такого товару залишилися невстановленими. Саме лише придбання будівельних матеріалів у постачальника, який не є їх виробником, без встановлення обставин невідстежуваності походження конкретної продукції не підтверджує відповідності операції ознакам, передбаченим кодом 02.
Аналогічно, щодо придбання персонального комп`ютера та клавіатури за кодами УКТ ЗЕД 8471500000 і 8471606000 у ТОВ «АППДАТА» суб`єкт владних повноважень обмежився зазначенням відповідних товарних позицій та контрагента, не розкривши відомостей про джерело їх попереднього придбання, виробника продукції та конкретні обставини, за яких походження таких товарів не простежується за ланцюгом придбання.
Разом із тим із поданих підприємством пояснень убачається, що зазначене обладнання придбавалося для забезпечення господарської діяльності підприємства, зокрема для використання директором у роботі, а придбаний персональний комп`ютер введено в експлуатацію наступного дня після його отримання за видатковою накладною та зараховано до складу основних засобів підприємства.
Водночас контролюючий орган не навів відомостей про те, що зазначений постачальник не є виробником відповідної продукції, не встановив, у кого саме та за яких обставин він придбав такі товари, а також не розкрив, на якому саме етапі ланцюга їх придбання виникає неможливість простежити походження продукції.
При цьому подані ПП «Альфамонолітбуд» документи щодо придбання обладнання, його отримання, оплати та введення в експлуатацію дають змогу ідентифікувати безпосереднього постачальника, номенклатуру придбаної продукції, її кількість та подальше використання у господарській діяльності підприємства. Хоча такі документи самі по собі не розкривають попередніх ланок постачання товару, відповідач, своєю чергою, не навів жодних конкретних відомостей, які б спростовували можливість встановлення його походження від виробника або інших суб`єктів господарювання.
Стосовно товарів за кодами УКТ ЗЕД 8708, 848310, 848350, 8414 та 8418 суд враховує, що у відзиві ГУ ДПС у Волинській області посилається на здійснення позивачем їх імпорту, тоді як у поданих поясненнях позивач зазначає про придбання відповідних товарів у ПП «ШОДІ 24» та їх зберігання на орендованих складських приміщеннях з метою подальшої реалізації.
Зазначені твердження підтверджуються Договором поставки від 26.07.2025 №07/5, видатковими накладними та відповідними товарно-транспортними накладними (том 1 арк. спр. 86-95).
В свою чергу податковим органом не конкретизовано відповідні операції імпорту, не наведено відомостей про іноземних постачальників, виробників товарів, митні декларації та інші обставини, які свідчили б про неможливість встановлення походження відповідної продукції. Неузгодженість між зазначеними у відзиві відомостями про імпорт товарів самим позивачем та поясненнями останнього про придбання таких товарів у ПП «ШОДІ 24» також не отримала належного обґрунтування.
Отже, наведені відповідачем відомості щодо придбання позивачем окремих товарних позицій та їх постачальників не можуть автоматично свідчити про невідстежуваність походження усіх зазначених товарів. Для застосування коду 02 контролюючий орган повинен був надати конкретні відомості щодо джерела придбання кожної відповідної товарної позиції, статусу її безпосереднього постачальника та обставин, які унеможливлюють простеження походження продукції.
Щодо доводів відповідача про наявність податкової інформації за кодом 07 відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) для виробників товарів / постачальників послуг, суд зазначає таке.
За змістом наведеного коду податкової інформації, сам по собі факт наявності у платника податку незначної кількості штатних працівників не є безумовною підставою для висновку про недостатність трудових ресурсів. Для застосування відповідного коду необхідно встановити взаємозв`язок між кількістю наявних у платника трудових ресурсів, характером та обсягом конкретної господарської операції, способом її виконання, а також з`ясувати, чи залучалися для виконання такої операції сторонні виконавці.
Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що висновок про недостатність трудових ресурсів позивача відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до податкової звітності за березень 2026 року на підприємстві працювало чотири особи із середньомісячною заробітною платою 9 125 грн, тоді як обсяг реалізації товарів та виконаних робіт на адресу ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС» становив 29 516 тис. грн, з яких 19 152 тис. грн електромонтажні роботи, а 10 364 тис. грн комплектуючі для сонячної електростанції.
Водночас суд звертає увагу, що наведені показники охоплюють як операції з постачання товарів, так і операції з надання послуг, які за своїм змістом передбачають різний характер господарської діяльності та потребують різного обсягу трудових ресурсів.
Так, реалізація комплектуючих для сонячної електростанції на суму 10 364 тис. грн не свідчить про необхідність залучення працівників для їх виробництва, оскільки ПП «Альфамонолітбуд», відповідно до основного виду економічної діяльності, здійснює посередницьку діяльність у торгівлі товарами широкого асортименту, тобто придбаває відповідну продукцію у постачальників з метою її подальшої реалізації покупцям.
Відтак обсяг реалізації зазначених товарів не може автоматично враховуватися як обсяг робіт, для виконання яких позивачу необхідна відповідна кількість власних працівників.
Щодо безпосередньо електромонтажних робіт суд враховує, що контролюючий орган, посилаючись на їх загальну вартість, не навів конкретного розрахунку необхідної кількості працівників для виконання відповідних робіт, не визначив їх трудомісткість, складність, обсяг та строки виконання, а також не з`ясував, які саме роботи мали виконуватися штатними працівниками позивача, а які могли бути доручені іншим суб`єктам господарювання.
Натомість із поданих позивачем пояснень убачається, що ПП «Альфамонолітбуд» організовує виконання робіт із залученням підрядних та субпідрядних організацій, зокрема ПП «ВЕСТ-ВЕКТОР», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 (том 1 арк. спр. 33-38).
Зокрема, щодо електромонтажних робіт за договором із ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС» від 01.03.2023 №СЕС_01/2023 позивач пояснював, що їх безпосереднім виконавцем був ФОП ОСОБА_2 на підставі договору від 28.02.2023 №28/02-2023, при цьому до виконання окремих робіт залучалися також працівники самого підприємства.
Також зазначав, що ФОП ОСОБА_2 не є платником ПДВ, а тому інформація про розрахунки з ним не відображається у вигляді податкових накладних, проте відповідні виплати відображені у податковій звітності підприємства.
Крім того, щодо договорів виконання робіт від 09.12.2025 та 13.03.2026, укладених із ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС», підприємство пояснювало, що замовник здійснив авансові платежі за виконання робіт з облаштування установок зберігання енергії, тоді як фактичне виконання таких робіт планувалося не раніше липня 2026 року із залученням відповідних субпідрядників, зокрема ПП «ВЕСТ-ВЕКТОР».
Отже, наведені пояснення свідчать про те, що господарська діяльність ПП «Альфамонолітбуд» передбачає використання не лише власних трудових ресурсів, а й залучення сторонніх виконавців для виконання спеціалізованих робіт.
За таких обставин кількість штатних працівників підприємства не відображає фактичної сукупності трудових ресурсів, які можуть бути використані для виконання договірних зобов`язань.
Контролюючий орган також не навів конкретних відомостей про відсутність у позивача інформації щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Натомість позивач у поданих поясненнях зазначав про своєчасне нарахування та сплату ЄСВ, ПДФО і військового збору, на підтвердження чого посилався на поданий до контролюючого органу податковий розрахунок із відповідними додатками (том 1 арк. спр. 96-106).
Також в матеріалах справи міститься штатний розпис на 2026 рік, у якій зазначено про штатну чисельність підприємства у п`ять осіб (том 2 арк. спр. 7), тоді як відповідач посилається на відомості звітності за березень 2026 року щодо чотирьох фізичних осіб. Однак навіть установлення фактичної кількості працівників у розмірі чотирьох осіб не дає підстав для автоматичного висновку про недостатність трудових ресурсів, оскільки відповідач не врахував можливість залучення інших виконавців та не встановив, який саме обсяг робіт мав бути виконаний безпосередньо штатними працівниками підприємства.
Суд зауважує, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №808/3686/16.
Наведений підхід узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.06.2026 у справі №160/7949/25, відповідно до якого сам по собі факт наявності у платника одного працівника не може автоматично свідчити про ризиковість платника податку або про неможливість здійснення ним задекларованих господарських операцій. Для такого висновку контролюючий орган повинен установити та довести зв`язок між кількістю трудових ресурсів, характером конкретної господарської операції, її обсягом, способом виконання, необхідністю залучення певної кількості працівників або інших ресурсів, а також відсутністю документального підтвердження залучення відповідних ресурсів у інший спосіб.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що ГУ ДПС у Волинській області не довело недостатності трудових ресурсів ПП «Альфамонолітбуд» для здійснення відповідних господарських операцій, оскільки обмежився зіставленням кількості штатних працівників із загальним обсягом реалізації, не врахував характеру здійснюваної підприємством діяльності, залучення сторонніх виконавців та не обґрунтував неможливості виконання відповідних робіт із використанням таких ресурсів.
Щодо доводів відповідача про наявність податкової інформації за кодом 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання, суд зазначає таке.
Зі змісту відповідного коду податкової інформації вбачається, що його застосування пов`язане не просто з наявністю у платника податку товарних залишків, а з накопиченням нереалізованої продукції за відсутності або недостатності належних місць для її зберігання та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Отже, для віднесення платника податку до категорії ризикових за цією підставою контролюючий орган повинен встановити не лише факт наявності певних товарних залишків, а й обставини, які свідчать про неможливість або недостатність їх зберігання з огляду на наявні у платника власні чи орендовані складські приміщення або залучені послуги зберігання.
Як убачається з матеріалів справи, між ПП «Альфамонолітбуд» та ПП «СПЕЦБУД КОМПЛЕКС» укладено договори оренди складських приміщень №1 від 23.03.2022, №2 від 14.03.2022 та №3 від 27.11.2025 (том 1 арк. спр. 41-49, 54-62), за якими позивач отримав у користування складські приміщення, розташовані за адресами: Волинська область, Луцький район, село Коршовець, вулиця Квітнева, 3Б, 3В та 3Д.
Відомості про відповідні об`єкти нерухомості подавалися позивачем до контролюючого органу за формою №20-ОПП, зокрема 23.03.2020 та 05.07.2022, і були прийняті податковим органом (том 2 арк. спр. 1-6).
Більше того, сам відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на відомості податкової звітності за формою №20-ОПП, відповідно до яких позивач використовує виробничо-торговельну базу будівельних матеріалів та склад готової продукції, розташовані за вказаними адресами у селі Коршовець.
Таким чином, наявність у підприємства орендованих складських приміщень підтверджується не лише укладеними договорами оренди, а й відомостями податкового обліку, на які безпосередньо посилається контролюючий орган.
Крім того, матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем складського обліку товарно-матеріальних цінностей, що відображено, зокрема, в оборотно-сальдових відомостях за рахунком 281 та інвентаризаційних документах.
Суд також враховує, що частина орендованих складських площ передавалася позивачем у суборенду іншим суб`єктам господарювання, що узгоджується із здійсненням ним діяльності у сфері оренди й експлуатації нерухомого майна. Водночас даний факт не свідчить про відсутність у позивача складських площ для власних потреб, оскільки для такого висновку необхідно встановити фактичний обсяг переданих у суборенду приміщень, площу, що залишилася в користуванні позивача, та співвіднести її з обсягом товарних залишків.
Натомість із відзиву на позовну заяву не вбачається, що відповідач здійснив такий аналіз або навів будь-який розрахунок, який би підтверджував недостатність наявних у позивача складських приміщень для зберігання відповідних товарно-матеріальних цінностей.
Обґрунтовуючи застосування коду 11, ГУ ДПС у Волинській області посилається на придбання 546,5 тонн портландцементу на загальну суму 2 752,3 тис. грн, одного персонального комп`ютера вартістю 287,9 тис. грн, клавіатури вартістю 14,5 тис. грн, а також запасних частин за окремими кодами УКТ ЗЕД на відповідні суми.
Однак наведення загальних обсягів придбання товарів не дає змоги встановити, яка саме кількість відповідної продукції залишалася нереалізованою на момент прийняття оскаржуваного рішення, протягом якого часу такі залишки накопичувалися та який обсяг складських площ був необхідний для їх зберігання.
Придбання позивачем 546,5 тонн цементу протягом певного періоду не означає, що саме така кількість товару залишалася у його розпорядженні на дату прийняття рішення від 03.06.2026 №24148. Для встановлення фактичних залишків необхідно враховувати рух відповідного товару, його подальше постачання, використання у господарській діяльності та кількість продукції, яка дійсно перебувала на зберіганні на відповідну дату.
Аналогічно зазначення загальної вартості придбаних запасних частин за окремими кодами УКТ ЗЕД без конкретизації їх номенклатури, кількості та фактичних залишків не підтверджує накопичення відповідної продукції в обсягах, які перевищували б можливості наявних складських приміщень.
Окрім того, серед товарних позицій, на які посилається відповідач, зазначено персональний комп`ютер, який, як установлено судом, був придбаний для забезпечення господарської діяльності підприємства, введений в експлуатацію та зарахований до складу основних засобів. За таких обставин придбаний комп`ютер не може розцінюватися як залишок нереалізованого товару, оскільки він використовується самим підприємством у господарській діяльності, а не призначений для подальшого продажу.
Також суд враховує, що придбання портландцементу та напівблоків було пов`язане із забезпеченням виконання позивачем договірних зобов`язань перед ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС» щодо облаштування фундаменту під установки зберігання енергії та трансформаторну підстанцію. Тобто відповідні матеріали придбавалися з метою їх подальшого використання під час виконання будівельних робіт, а не обов`язково для подальшого перепродажу як самостійних товарних позицій.
За таких обставин сам факт перебування певної кількості товарно-матеріальних цінностей на обліку підприємства не може автоматично свідчити про накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання.
Натомість податковим органом не наведено конкретного розрахунку співвідношення обсягів фактичних товарних залишків позивача та площі орендованих ним складських приміщень, не встановлено, яка частина таких приміщень фактично використовувалася для зберігання товарів, а яка була передана в суборенду, та не обґрунтовано, чому наявних у позивача складських площ було недостатньо для розміщення відповідних товарно-матеріальних цінностей.
При цьому відсутність придбання позивачем окремих послуг зі зберігання товарів також не може розцінюватися ізольовано від обставин наявності у нього орендованих складських приміщень, які використовуються для самостійного зберігання товарно-матеріальних цінностей. Факт того, що підприємство не залучає сторонніх суб`єктів господарювання для надання послуг відповідального зберігання, не спростовує можливості зберігання товарів у власних або орендованих ним приміщеннях.
Відтак контролюючий орган мав дослідити не лише факт придбання ПП «Альфамонолітбуд» окремих товарних позицій, а й фактичну наявність їх залишків, період накопичення, обсяг необхідних для їх зберігання площ та співвіднести такі показники з наявними у підприємства складськими приміщеннями. Однак відповідного аналізу відповідачем не проведено.
Такий підхід узгоджується з правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.06.2026 у справі №160/7949/25, де зазначено, що саме посилання на відсутність у платника складських приміщень, ємностей або інших місць зберігання пального не є достатнім для підтвердження коду податкової інформації 11 без установлення факту наявності конкретного залишку нереалізованого товару, його кількості, періоду накопичення та необхідності його зберігання саме платником.
Верховний Суд у постанові від 02.07.2026 у справі №440/10955/24 також зазначив, що контролюючий орган мав не лише зазначити код податкової інформації 11, а й конкретизувати, який саме товар, у якій кількості, у який період і за яких обставин накопичувався без достатніх місць зберігання, чому надані платником документи не підтверджують наявність місць зберігання або є недостатніми, а також які саме документи платник не подав для спростування цієї підстави.
Отже, суд приходить висновку, що наведені відповідачем відомості про придбання позивачем окремих товарно-матеріальних цінностей не підтверджують наявності обставин, необхідних для застосування коду податкової інформації 11, оскільки контролюючим органом не доведено ані фактичного накопичення відповідних нереалізованих товарних залишків у визначених обсягах, ані недостатності наявних у позивача складських приміщень для їх зберігання. За таких обставин застосування зазначеного коду податкової інформації не може вважатися належним чином обґрунтованою підставою для віднесення підприємства до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Щодо доводів відповідача про наявність податкової інформації за кодом 14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (Унакл) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається, суд зазначає таке.
Зі змісту наведеного коду податкової інформації вбачається, що його застосування передбачає встановлення обставин щодо здійснення платником податку постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту, який виник у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не пов`язаних із господарською діяльністю такого платника, за наявності визначеної Довідником умови щодо статусу виробника відповідного товару/послуги.
Отже, придбання платником податку товарів у суб`єктів господарювання, які не є їх безпосередніми виробниками, або формування за такими операціями податкового кредиту не свідчить про наявність податкової інформації, передбаченої кодом 14. Визначальним у цьому випадку є встановлення того, що відповідні придбання не мали зв`язку з господарською діяльністю платника податку та були пов`язані з подальшим постачанням товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як установлено судом, основним видом діяльності ПП «Альфамонолітбуд» є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19). Крім того, підприємство здійснює оптову торгівлю будівельними матеріалами (КВЕД 46.73), деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.31), електромонтажні роботи (КВЕД 43.21), діяльність у сфері інжинірингу (КВЕД 71.12), спеціалізовану діяльність із дизайну (КВЕД 74.10) та інші види господарської діяльності.
За таких обставин придбання підприємством товарів для подальшого перепродажу, використання під час виконання робіт за договорами з контрагентами або забезпечення власної господарської діяльності відповідає характеру здійснюваної ним діяльності та саме по собі не може свідчити про придбання товарів, не пов`язаних із господарською діяльністю.
Обґрунтовуючи застосування коду 14, ГУ ДПС у Волинській області у відзиві посилається, зокрема, на придбання позивачем 546,5 тонн портландцементу за кодом УКТ ЗЕД 2523290000 у ПП «ЗАХІДЗОВНІШТОРГ» на загальну суму 2 752,3 тис. грн, персонального комп`ютера за кодом УКТ ЗЕД 8471500000 та клавіатури за кодом УКТ ЗЕД 8471606000 у ТОВ «АППДАТА», а також запасних частин за кодами УКТ ЗЕД 8708, 8483, 8414 та 8418 у ПП «ШОДІ 24».
Надаючи оцінку відповідним доводам, суд враховує, що матеріалами справи підтверджується придбання позивачем будівельних матеріалів, зокрема портландцементу, для забезпечення виконання договірних зобов`язань перед ТОВ «КОРШОВЕЦЬКА СЕС».
Так, між позивачем та вказаним замовником укладено договір підряду від 09.12.2025 (том 1 арк. спр. 28-29), предметом якого є виконання будівельних робіт з облаштування фундаменту під установки зберігання енергії та трансформаторну підстанцію, їх монтажу та проведення відповідних пусконалагоджувальних робіт.
Придбання цементу за кодом УКТ ЗЕД 2523290000 у ПП «ЗАХІДЗОВНІШТОРГ» безпосередньо пов`язане із забезпеченням виконання зазначених робіт, оскільки відповідні будівельні матеріали призначалися для облаштування фундаменту під енергетичне обладнання.
Отже, придбання зазначеної продукції мало конкретне господарське призначення, зумовлене виконанням позивачем договірних зобов`язань перед замовником, а тому не може розцінюватися як придбання товарів, не пов`язаних із господарською діяльністю підприємства.
Щодо придбання персонального комп`ютера та клавіатури у ТОВ «АППДАТА» суд установив, що відповідне обладнання придбавалося для забезпечення господарської діяльності підприємства, зокрема виконання директором робочих завдань. При цьому персональний комп`ютер введено в експлуатацію наступного дня після його отримання за видатковою накладною та зараховано до складу основних засобів підприємства.
За таких обставин зазначений комп`ютер є засобом забезпечення діяльності підприємства, а не товаром, придбаним поза межами його господарських потреб. З огляду на здійснення позивачем проєктної, інжинірингової та консультаційної діяльності використання відповідного комп`ютерного обладнання має функціональний зв`язок із забезпеченням виконання таких робіт.
Відтак посилання відповідача на придбання комп`ютерного обладнання у ТОВ «АППДАТА» не підтверджує обставин придбання позивачем товарів, не пов`язаних із його господарською діяльністю, оскільки відповідне обладнання використовується самим підприємством для забезпечення її здійснення.
Стосовно придбання запасних частин за кодами УКТ ЗЕД 8708, 8483, 8414 та 8418 у ПП «ШОДІ 24» суд враховує, що одним із зареєстрованих видів діяльності позивача є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.31).
З матеріалів справи вбачається, що відповідні товари придбавалися підприємством з метою подальшої реалізації покупцям, тобто для здійснення торговельної діяльності та отримання доходу. Наявність таких товарів на складському обліку підприємства узгоджується з характером його господарської діяльності, яка передбачає придбання товарів у постачальників та їх подальше постачання іншим суб`єктам господарювання.
Отже, саме лише придбання запасних частин у ПП «ШОДІ 24» та відсутність їх негайної реалізації не свідчить про непов`язаність відповідних придбань із господарською діяльністю позивача, оскільки такі товари придбавалися для подальшого перепродажу в межах відповідного виду господарської діяльності.
Суд також зауважує, що здійснення підприємством діяльності, пов`язаної з торгівлею товарами широкого асортименту, за своєю природою передбачає придбання продукції у різних постачальників із подальшою її реалізацією покупцям. За таких умов відсутність у платника податку власного виробництва придбаних товарів або їх придбання у суб`єктів господарювання, які не є виробниками відповідної продукції, не свідчить про відсутність господарської мети таких операцій.
Визначальним у цьому випадку є не те, чи здійснює платник податку самостійне виготовлення придбаних товарів, а те, чи мають відповідні придбання об`єктивний зв`язок із його господарською діяльністю та чи спрямовані вони на отримання доходу.
Водночас із відзив на позовну заяву та протоколу не вбачається належного обґрунтування того, які саме придбання позивача відповідач вважає не пов`язаними з його господарською діяльністю, з яких причин та з урахуванням яких конкретних обставин зроблено такий висновок.
Крім того, ГУ ДПС у Волинській області, посилаючись на формування реєстраційного ліміту за рахунок відповідних придбань, не навів достатньої конкретизації показників його формування, не розкрив, які саме операції з придбання та постачання стали підставою для висновку про використання такого ліміту в межах ризикової господарської операції, а також не обґрунтував, у чому саме полягає зв`язок між придбанням товарів, які нібито не пов`язані з господарською діяльністю позивача, та подальшим постачанням товарів/послуг.
При цьому наведені відповідачем суми ПДВ за окремими операціями з придбання товарів не є тотожними показнику реєстраційного ліміту, який відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України визначається з урахуванням сукупності передбачених цією нормою показників, у тому числі сум отриманих та виданих податкових накладних, сплаченого при імпорті податку, поповнення рахунку та інших складових.
Отже, для підтвердження застосування коду 14 контролюючий орган мав не лише навести перелік придбаних позивачем товарів та суми ПДВ за відповідними операціями, а й обґрунтувати, які саме з таких придбань не були пов`язані з господарською діяльністю підприємства та яким чином вони зумовили здійснення подальшого постачання за рахунок сформованого реєстраційного ліміту.
За таких обставин, придбання позивачем товарів у суб`єктів господарювання, які не є їх виробниками, та формування за відповідними операціями податкового кредиту не підтверджує наявності податкової інформації, передбаченої кодом 14, а тому застосування зазначеного коду не може вважатися належним чином обґрунтованою підставою для віднесення ПП «Альфамонолітбуд» до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Наведення у спірному рішенні загального переліку документів, які, на думку контролюючого органу, не були надані платником, також не може вважатися належним мотивуванням рішення. Такий перелік має бути співвіднесений із конкретною господарською операцією, конкретною податковою інформацією та конкретними обставинами, які зумовлюють висновок про відповідність платника критеріям ризиковості.
Зазначення в рішенні про ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинних документів щодо транспортування, накладної, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), рахунків-фактури/інвойсів, первинних документів щодо зберігання, складських документів (інвентаризаційних описів) не узгоджується з установленими судом фактичними обставинами щодо подання платником документів і не пояснює, які саме документи, у зв`язку з якою конкретною операцією та з яких причин контролюючий орган вважав необхідними для спростування ризиковості.
Суд також зазначає, що процедура прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку не є формою податкової перевірки та не призначена для остаточного встановлення реальності чи нереальності господарських операцій, правомірності формування податкового кредиту або зв`язку придбаних товарів із господарською діяльністю платника.
Наявність у контролюючого органу сумнівів щодо окремих аспектів господарської діяльності платника може бути підставою для реалізації передбачених ПК України форм податкового контролю, однак не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести наявність саме тієї податкової інформації, яка у розумінні пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про ризиковість конкретної господарської операції.
Відсутність окремих документів сама по собі не є достатньою підставою для висновку про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, якщо контролюючий орган не довів, що така відсутність свідчить саме про ризиковість операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Аналогічно, посилання на можливу недостатність складських приміщень або накопичення залишків товарів потребує встановлення конкретних фактичних даних: кількості залишків, умов та місць їх зберігання, обсягу відповідних складських потужностей, періоду накопичення та зв`язку цих обставин із конкретною ризиковою операцією. У спірному рішенні такі дані не наведено, а судом встановлено, що платник надавав документи щодо оренди приміщень.
Дана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, у постанові від 04.06.2026 у справі №480/6765/24.
Наведені податковим органом гіпотези не можуть ґрунтуватись на будь-яких припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Окрім того, поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.
Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.
Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що податкова інформація щодо контрагентів має виключно інформативний характер та сама по собі не є належним доказом порушення платником вимог податкового законодавства.
Більше того, Європейський суд з прав людини у справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), наголосив на принципі індивідуальної відповідальності платника податків, відповідно до якого добросовісний платник податків не може зазнавати негативних наслідків через можливі порушення його контрагентів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2026 у справі № 500/6290/25.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
При цьому, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Таким чином, аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури.
До того ж, в даному випадку, контролюючий не вправі вказувати на відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних та трудових ресурсів для виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних у ПП «Альфамонолітбуд» без проведення відповідної документальної перевірки, оскільки позивачем наданими документами повністю підтверджено як можливість надання своїх послуг, так і наявність матеріальних ресурсів.
Податкова інформація наявна у контролюючого органу щодо недостатньої кількості трудових ресурсів та накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі 640/10988/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, а також у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №140/8640/23.
Слід зазначити, що відповідач не надав належних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували для прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст оскаржуваного рішення контролюючого органу не містить ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.
Враховуючи наведене, відповідач не довів існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, тобто діяв не у спосіб визначений законодавством, тому оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є протиправним, що в свою чергу є підставою для його скасування.
Також у відповідності до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Як судом встановлено вище, в даному випадку жодної з наведених видів перевірок контролюючим органом не проводилось, а тому контролюючий орган не був вправі вимагати жодних інвентаризаційних описів у позивача.
Згідно пунктів 40, 42-46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; у разі виявлення платником податку бажання взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника -надання усних пояснень платником податку в режимі відеоконференції (для комісії центрального рівня); доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Під час розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції процес такого розгляду фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису із зазначенням у протоколі засідання комісії ідентифікатора (посилання) відеозапису відеоконференції або з додаванням до протоколу носія відеозапису відеоконференції.
Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.
При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В протоколі від 03.06.2026 №111 визначено, що розгляд комісія ГУ ДПС у Волинській області відбувся у зв`язку із надходженням листа Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції №8649/7/99-00-14-06-01-07 від 20.04.2026.
Тобто, зі змісту вказаного витягу з протоколу засідання комісії, на якому прийнято оскаржуване рішення від 03.06.2026 №24148, слідує, що Комісія його прийняла не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
При цьому, саме рішення від 03.06.2026 №24148 не містить будь-яких посилань на вказані вище листи, як і не містить зазначення податкових накладних, які визначають ризиковість здійснення господарської операції.
Тобто, в оскаржуваному рішенні в рядку «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Однак, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації.
Відтак, проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази, можна дійти висновку, що позивач спростував факти, які були підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. При цьому слід пам`ятати, що предметом дослідження у цій справі є питання правильності та правомірності віднесення платника податку на додану вартість до ризикових, а не реальність та товарність здійснення конкретних господарських операцій позивача з його контрагентами.
У зв`язку із наведеним рішення ГУ ДПС у Волинській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 03.06.2026 №24148 пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також, слід зазначити, що за приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити ПП «Альфамонолітбуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення про віднесення позивача до цього переліку.
Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.
Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, ГУ ДПС у Волинській області діяло всупереч Конституції України та чинному законодавству України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 03.06.2026 №24148 про відповідність платника податку ПП «Альфамонолітбуд» критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач згідно із квитанцією від 18.05.2026 сплатив судовий збір в розмірі 3328,00 грн (том 2 арк. спр. 10), тоді як сплаті підлягав судовий збір в сумі 2 662,40 грн (3328,00 грн х 0,8 = 2 662,40 грн, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Питання про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання даного адміністративного у розмірі 665,60 грн, може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 662,40 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Приватного підприємства «АЛЬФАМОНОЛІТБУД» (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 12, квартира 27, ідентифікаційний код юридичної особи 35778251) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03 червня 2026 року №24148 про відповідність платника податку Приватного підприємства «АЛЬФАМОНОЛІТБУД» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Приватне підприємство «АЛЬФАМОНОЛІТБУД» з переліку ризикових платників податку на додану вартість.
Стягнути на користь Приватного підприємства «АЛЬФАМОНОЛІТБУД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Судове рішення № 141426358, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/7328/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: