Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
________________
У Х В А Л А
"10" листопада 2026 р.Справа № 924/1038/26м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., розглянувши матеріали
заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Агро"
про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроінвест", с. Косогірка, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.
за участю представників:
ТОВ "Аква Агро": Пинзар І. В. згідно з ордером від 18.09.2026
ТОВ "Екоагроінвест": Залуцький В. Н. згідно з ордером від 27.10.2026
Войталюк В. М. керівник
Ухвала постановляється 10.11.2026, оскільки підготовче засідання 28.10.2026, 03.11.2026 відкладалось.
В засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Агро" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи (від 22.09.2026), в якій просить суд, прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроінвест" (код 41183258, вул. Кам`янецька, 6, с. Косогірка, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.); визнати грошові вимоги кредитора ТОВ "Аква Агро" до ТОВ "Екоагроінвест" на загальну 1855455,17 грн, з яких: 1822175,17 грн основної заборгованості четверта черга вимог кредиторів; 33280,00 грн витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство перша черга вимог кредиторів; ввести процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Екоагроінвест" та призначити розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 187 від 08.02.2013, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: 21015, м. Вінниця, вул. Ак. Янгеля, 4-Д, оф. 205.
Подана заява обґрунтована наявністю у ТОВ "Екоагроінвест" перед заявником безспірної заборгованості на загальну суму 1822175,17 грн, що виникла у зв`язку із невиконанням умов договору поставки №104 від 02.06.2025 щодо оплати товару узгодженого в специфікації №4 від 31.12.2025.
В матеріалах наявна заява арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича про згоду на участь у справі, в якій просить призначити його розпорядником майна боржника.
Ухвалою суду від 16.10.2026 у справі №924/1138/26 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Агро" про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроінвест" до розгляду; призначено підготовче засідання.
ТОВ "Екоагроінвест" у відзиві (від 27.10.2026) з огляду на ч. 6 ст. 39 КУзПБ просить відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство, врахувавши наявність між ТОВ "Аква Агро" та ТОВ "Екоагроінвест" сутнісного спору про право у спірних правовідносинах.
Повідомляє, що між сторонами існували правовідносини щодо поставки продукції виробничо-технічного призначення (насіння, добрив тощо) відповідно до договору поставки №104 від 02.06.2025, та станом на 01.10.2026 невиконані грошові зобов`язання перед кредитором були відсутні, заявнику було направлено акт звірки розрахунків, який не повернуто.
Заперечує факт фактичної поставки товару, стверджуючи, що товар, зазначений у специфікації № 4 від 31.12.2025 до договору поставки №104 від 02.06.2025 та у видатковій накладній № 766 від 31.12.2025, фактично не передавався та товариством не стримувався, що підтверджується зокрема письмовою заявою менеджера ТОВ "Аква Агро" ОСОБА_1 , який начебто здійснив поставку товару.
Вказує на необхідності встановлення реальності змісту господарської операції, фактичного переміщення та передачі товару, що потребує дослідження фактичного відпуску, завантаження, транспортування, отримання, розвантаження, оприбуткування товару, характеристик транспортного засобу (щодо його можливостей перевезення зазначеної в ТТН кількості товару), складських та бухгалтерських документів тощо.
Звертає увагу, що в товарно-транспортній накладній №Р766 від 31.12.2025, на яку посилається заявник як доказ поставки товару, зазначено про поставку автомобілем Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , при цьому відомості щодо фактичних вантажно-розвантажувальних операцій відсутні, маса брутто при завантаженні і розвантаженні належним чином не заповнені або становлять показник нуль. Стверджує про фактичну неможливість здійснення поставки товару, оскільки відповідно до вказаної товарно-транспортної накладної перевозився товар щонайменше 4977,0 кг, що в 10 разів більше, ніж вантажопідйомність автомобіля Toyota RAV4 (500 кг). З огляду на наведене стверджує, що заявлена вимога кредитора про виникнення заявленого грошового зобов`язання заборгованості ТОВ "Екоагроінвест" перед ТОВ "Аква Агро" за поставлений товар в сумі 1822175,17 грн є спірною.
Щодо проведення ТОВ "Екоагроінвест" перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Аква Агро" у сумі 102000 грн зауважує, що сам факт платежу не підтверджує фізичної передачі товару 31.12.2025 і розцінює цю оплату як неправомірно отриману ТОВ "Аква Агро", про повернення якої направлено вимогу.
З приводу моменту виникнення та строку виконання грошового зобов`язання звертає увагу, що у специфікації №4 передбачено 100% попередньої оплати за відсутності дати здійснення такої оплати та встановлено строк поставки товару - до 01.04.2026 та зазначає, що наведена у специфікації №4 дата її підписання "31.12.2025" не є ані визначеним календарним строком внесення попередньої оплати, ані встановленою сторонами датою обов`язкової поставки всього товару. Вважає, що для встановлення моменту виникнення простроченого грошового зобов`язання принципове значення має встановлення факту та дати отримання товару, або ж їх відсутності. Наголошує, що саме цей факт боржник заперечує. З огляду на наведене повідомляє, що між сторонами існує суперечність не лише щодо факту поставки, а й щодо моменту виникнення та строку виконання грошового зобов`язання. Зазначає, що оскільки сам факт отримання товару боржником заперечується, встановлення моменту настання строку виконання грошового зобов`язання та відповідно факту прострочення потребує попереднього встановлення фактичних обставин поставки.
Звертає увагу, що додатковим підтвердженням наявності між сторонами неврегульованих розбіжностей є лист ТОВ "Екоагроінвест" від 21.09.2026, адресований ТОВ "Аква Агро", в якому повідомлено про оплату лише фактично отриманого товару, направлення на адресу постачальника акту звірки розрахунків.
Стверджує, що на момент подання заяви розбіжності сторін щодо фактичного виконання договору, обсягу отриманого товару та взаємних розрахунків залишається неврегульованим.
Вважає, що вимоги ініціюючого кредитора свідчать про наявність спору про право в розумінні ч. 6 ст. 39 КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 20.03.2024 у справі №911/1005/23 щодо документальної обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора, зазначає, що у цій справі документальна обґрунтованість вимог кредитора безпосередньо залежить від встановлення реальності поставки, моменту настання строку оплати, передумов застосування пунктів 3.7, 3.8 договору та пункту 4 специфікації, а також правильності визначення суми і структури заявленої заборгованості. Тому наведені боржником заперечення стосуються не його платоспроможності як такої, а існування, підстави, строку та розміру самого заявленого кредитором грошового зобов`язання.
Зважаючи на позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 04.09.2023, у справі №910/5352/21, вказує, що сам по собі факт оформлення та підписання первинних документів не усуває необхідності встановлення реальності господарської операції у випадку, коли одна зі сторін заперечує фактичний рух товару.
Акцентує увагу, що боржник заперечує не сам факт існування видаткової накладної та товарно-транспортної накладної, а відповідність відображених у них відомостей фактичним обставинам та реальність передачі, отримання товару. За таких обставин для встановлення факту поставки товару необхідно, зокрема, дослідити фактичні обставини завантаження, перевезення та розвантаження товару; характеристики зазначеного у ТТН транспортного засобу та можливість здійснення ним зазначеного перевезення; осіб, які фактично передавали і приймали товар; місце його приймання та зберігання; відображення товару у складському, бухгалтерському та податковому обліку сторін; подальше використання товару у господарській діяльності, а також інші докази, здатні підтвердити або спростувати реальний рух активу.
Наголошує, що суперечність між формальним змістом і фактичними обставинами потребують повноцінного дослідження доказів, що підтверджує наявність між сторонами спору щодо самої підстави виникнення заявленого кредитором грошового зобов`язання.
У заяві від 10.11.2026 та клопотанні від 10.11.2026 представник ТОВ "Екоагроінвест" підтримав позицію викладену у відзиві, акцентуючи увагу, що питання про те, чи відбулася реальна передача спірного товару не може бути зведена виключно до констатації наявності видаткової накладної та ТТН, необхідне дослідження та встановлення фактичного руху товару, реальності господарської операції.
У письмовій заяві від 10.11.2026 керівник ТОВ "Екоагроінвест" зазначив, що товариство за час своєї роботи в сільському господарстві добросовісно та відповідально здійснює господарську діяльність, виконує господарські зобов`язання, що підтверджується, зокрема, відсутністю судових справ, виконавчих проваджень та повідомив, що станом на 01.01.2026 борг за поставлений та отриманий товар перед заявником був відсутній.
Вважає, що метою поданої заяви є тиск на керівника товариства та домагання стягнення спірного боргу за фактично не отриманий товар, ввести арбітражного керуючого, виставити на аукціон право оренди земельних ділянок та встановити контроль над банком землі ТОВ "Екоагроінвест". Стверджує, що товар за спірною накладною не отримував, готовий оплатити товар, який фактично був отриманий. Вказує на платоспроможність товариства та виконання зобов`язань за фактично поставлену продукцію, про що повідомлялось заявника.
Повідомляє, що його позиція ґрунтується на відсутності реального руху активів по видатковій накладній №766 від 31.12.2026, про що вказує у своїй заяві й свідок ОСОБА_2 та те, що автомобіль зазначений в ТТН не міг реально здійснити поставку зазначеної кількості товару через свої технічні характеристики, що в свою чергу може бути встановлено в позовному провадженні шляхом витребування відповідної технічної документації, проведення експертиз тощо.
Наголошує, що підписання накладних відбулося після 31.12.2025, оскільки станом на 31.12.2025 вони фізично не могли бути підписані керівником ТОВ "Аква Агро" ОСОБА_3 та передані ТОВ "Екоагроінвест", оскільки він в цей час перебував за кордоном (даний факт може бути встановлено у позовному провадженні шляхом надсилання відповідних запитів). Стверджує, що підписання документів було направлено на розуміння між сторонами співпраці у 2026 році на зазначену в накладній суму, з можливістю подальшого коригування асортименту та ціни товару.
Акцентує увагу, що товар знаходився на складі ТОВ "Аква Агро" як 31.12.2025, так і в подальшому, оскільки своїх складських приміщень ТОВ "Екоагроінвест" не має, тим більш з плюсовим режимом температур. Крім того, жодної одиниці товару з номенклатурної групи, вказаній у видатковій накладній №766 від 31.12.2025 року, ТОВ "Екоагроінвест" не отримувало.
У засіданні представник заявника підтримав подану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроінвест", зазначаючи про наявність заборгованості товариства перед заявником, її непогашення та неспроможність боржника виконати грошові зобов`язання не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Вважає доводи боржника безпідставними, необґрунтованими та непереконливими.
Представники товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроінвест" підтримали свою позицію, викладену у відзиві; зазначили про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, акцентуючи увагу на відсутності заборгованості товариства, наявності спору про праву у спірних правовідносинах.
Як зазначалось вище, заява ТОВ "Аква Агро" про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи обґрунтована невиконанням боржником договірних зобов`язань згідно договору поставки №104 від 02.06.2025, що спричинило виникнення грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого відповідно до видаткової накладної №766 від 31.12.2025 на суму 1401726,53 грн та товарно-транспортної накладної №Р766 від 31.12.2025.
Відповідно до наявного в матеріалах заяви договору поставки №104 від 02.06.2025 (далі договір), укладеного між ТОВ "Аква Агро" (постачальник) та ТОВ "Екоагроінвест" (покупець) постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар виробничо-технічного призначення (засоби захисту рослин, насіння, добрива, мікродобрива), що дозволений до використання на території України, а покупець прийняти і оплатити товар (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 договору асортимент, кількість, ціна, вартість товару, порядок розрахунків визначаються специфікаціями та накладними, що оформляються (складаються) в період дії цього договору і які є невід`ємною його частиною.
Зобов`язання по поставці партії товару та її оплати виникає виключно за умови підписання сторонами специфікації (п. 2.2.4 договору).
У п. 2.3 договору зазначено, що базова ціна товару складає гривневий еквівалент вартості товару в іноземній валюті, що встановлено в специфікації до цього договору, що є невід`ємною частиною і такий еквівалент гривні має визначатись на основі міжбанківського курсу продажу іноземної валюти, опублікованого на сайті http://minfin.com.ua/ у розділі "Міжбанк" (надалі міжбанківська ставка), що діяв на 17:00 годину (GMT+2) дня, що передував дню підписання специфікації до договору.
Сторони у п. 2.4 договору домовилися, що загальна вартість договору визначається специфікаціями та накладними і складається з суми вартості всіх партій товару, поставлених постачальником протягом дії даного договору.
Відповідно до п. 3.1 договору умови та строки оплати за поставлений товар зазначаються в специфікації.
У п. 3.7 договору зазначено, що у разі прострочення строків оплати за товар відповідно до специфікації, ціна та вартість неоплаченої частини товару збільшується до ціни та вартості вказаної в специфікації для випадку порушення строків оплати (п. 4 специфікації).
За умовами п. 3.8. договору у випадку несплати покупцем авансу у строк визначений специфікацією, товар вважається проданим за ціною та вартістю вказаними в специфікації для випадку порушення строків оплати (п. 4 специфікації). Строк оплати в такому випадку 7 днів з дня отримання товару.
Згідно з п. 6.1 договору постачальник поставляє товар покупцеві окремими партіями на базових умовах EXW: Україна, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, Сабарівське шосе, 19, відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2020. Відмінні умови поставки зазначаються у специфікаціях.
Кількість товару, що поставляються в складі кожної окремої партії, його вартість, визначається відповідно до товаросупроводжувальних документів, що оформляються постачальником на постачання такої партії (п. 6.2 договору).
У силу п. 6.3 договору підписання покупцем накладних засвідчує відповідність домовленостям сторін здійсненої постачальником поставки (її умов щодо асортименту, кількості, строків тощо), навіть у випадку, якщо дані в підписаних покупцем товаросупроводжувальних документах не співпадають з даними специфікацій.
Згідно з п. 6.4 договору приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника.
Відповідно до п. 6.14 договору за взаємною згодою сторін допускається повернення покупцем отриманого від постачальника, але не використаного товару. Ціна такого товару визначається сторонами.
Постачальник має право, у силу п. 7.3 договору, не розпочинати поставку товару, а розпочавши поставку товару, призупинити її у випадку порушення покупцем умов цього договору та специфікацій (п. 7.3.1).
Згідно з п. 8.1 договору у разі прострочення поставки товару, більш ніж на десять днів, покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконання зобов`язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.
Цей договір діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов`язань сторін до моменту повного виконання своїх зобов`язань сторонами. Договір вважається поновленим на 1 рік, якщо за 15 днів до закінчення дії договору жодна із сторін надішле свої заперечення проти його поновлення, але не більше 3-х років підряд від дати його укладення (п. 11.1 договору).
У специфікації №4 до договору поставки №104 від 02.06.2025 сторони договору визначили асортимент, кількість, ціну, вартість товару, умови поставки та оплати, зокрема: загальна вартість товару становить 1401726,53 грн з ПДВ, що є еквівалентом 33090,81 USD (п. 1), за курсом 42,36 грн за 1 долар США, вартість у випадку порушення строків оплати - 1822244,49 грн, що еквівалентно 43018,05 USD; умови оплати 100% попередня оплата (п. 3); термін поставки до 01.04.2026 (п. 5); умови поставки: Інкотермс 2010,DAP на склад покупця за адресою: Хмельницька обл. Хмельницькийр-н, с. Косогірка, вул. Кам`янецька, буд. 6.
До заяви долучено також: рахунок на оплату №829 від 31.12.2025 на суму 1401726,53 грн з ПДВ; видаткову накладну №766 від 31.12.2025 на суму 1401726,53 грн з ПДВ; товарно-транспортну накладну №Р766 від 31.12.2025, у якій зазначено, що поставка здійснювалась ТОВ "Аква Агро" автомобілем Toyota RAV4 державний номер НОМЕР_2 , водій, менеджер із збуту Боднар Р. М, кількість місць 4977, масою нуль т, усього відпущено товару на загальну суму 1401720,53 грн; платіжну інструкція від 07.01.2026 № 440 про перерахування ТОВ "Екоагроінвест" 102000,00 грн з призначенням платежу за ЗЗррах. №829 від 31.12.2025.
У видатковій накладній та ТТН зазначено товар: 1. Бор 150 (лужний) добриво РК (моно бор) 500,000 л; 2. Бор молібден добриво РК (моно бор) 150,000 л; 3. Вентура, КЕ, 5л 145,000 л; 4. Геймер, КС, 5 л 335,000 л; 5. Геліантекс, КС 7,000 л; 6. Добриво комплексне органо-мінеральне Кормін АС (Біо Калій) 440,000 л; 7. Добриво комплексне органо-мінеральне Кормін Імпульс (Біпрофос), 10 л 330,000 л; 8. Зидан, КС, 10 л 250,000 л; 9. Інсектицид, Армор 150,000 л; 10. Кулак, РК, гербіцид на основі гліфосату (20 л) 980,000 л; 11. Майстер Пауер 40,000 л; 12. Мигель, КС, 5 л 120,000 л; 13. Прилипач Трейд 300,00 л; 14. Примекстра ТZГолд 500 SC, к. с. 20 л 80,000 л; 15. Пристар, ВГ, 0,5 кг 20,000 кг; 16. Силіф гель Павер (10 кг) 500,000 кг; 17. Фоскаль Добриво органо-мінеральне "Органік-Метал" 350,000 л; 18. Цинк 120 Добриво органо-мінеральне "Органік-Метал" 210,000 л; 19. Ярило Аміно Мікс 10 л каністра 100,000 л.
Відповідачем до відзиву долучено листування між сторонами договору щодо поставки та оплати товару: лист ТОВ "Аква Агро" від 24.07.2026, адресований ТОВ "Екоагроінвест" з вимогою погасити заборгованість за поставлений відповідно до специфікації №4 від 31.12.2025 товар; лист ТОВ "Екоагроінвест" від 21.09.2026, адресований ТОВ "Аква Агро", у якому, зокрема, зазначено, що по накладній №766 від 31.12.2025 жодної одиниці товару за асортиментом, ціною та кількістю поставлено не було; була поставлена продукція за іншим асортиментом, ціною та кількість, яка була потрібна ТОВ "Екоагроінвест" на початок посівної 2026 року, повідомлено про готовність здійснити оплату лише за фактично поставлений товар та необхідність узгодити реальну наявну заборгованість товариства за поставлену продукцію; претензію ТОВ "Екоагроінвест" (від 21.10.2026) до ТОВ "Аква Агро", у якій повідомивши, що жодного товару відповідно до видаткової накладної №766 від 31.12.2025 не було поставлено у визначений специфікацією №4 строк, просило відповідно до ст. 693 ЦК України повернути 102000,00 грн попередньої оплати; лист від 23.10.2026 щодо направлення ТОВ "Аква Агро" акту звірки взаєморозрахунків; пояснення ОСОБА_2 про те, що поставка товару 31.12.2025 на адресу ТОВ "Екоагроінвест" на автомобілі Toyota не здійснювалась. Також надано заяву свідка - ОСОБА_2 (працював на посаді менеджера зі збуту у ТОВ "Аква Агро" з 09.05.2025 по 10.06.2025), який повідомив, що: в січні 2026 року привіз на підпис керівника ТОВ "Екоагроінвест" специфікацію, видаткову накидану, ТТН, які останній підписав за умови надання договору складського зберігання, оскільки в товариства відсутні складські приміщення для такого товару та подальшого корегування номенклатури, обсягу товару залежно від посівної компанії 2026 року та фактичної поставки товару; жодної поставки товару по ТТН від 31.12.2025 не здійснював; накладні від 17.04.2026, 29.04.2026 на відпуск ТОВ "Аква-Агро" зі складу товару ТОВ "Екоагроінвест".
При розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Приписи ст. 1 КУзПБ передбачають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Отже, підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі є неплатоспроможність боржника, ознакою такої неплатоспроможності є наявність невиконаного боржником зобов`язання перед кредитором незалежно від його розміру та строку виконання.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Стаття 34 КУзПБ унормовує, зокрема, порядок звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, зміст такої заяви та перелік додатків до неї
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КУзПБ, відповідно до якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1); за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (ч. 5); господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії (ч. 6).
На підставі системного аналізу статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ Верховний Суд у постанові від 22.09.2026 у справі №922/762/26 дійшов висновку, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет: 1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання (у розумінні визначеного ч. 1 ст. 1 КУзПБ терміну); 2) встановлення наявності/відсутності спору про право; 3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі; 4) пред`явлення таких вимог до суб`єкта господарювання.
Поряд з цим, у силу ч. 8 ст. 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч. 3 ст. 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.07.2026 у справі №910/10828/25).
За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20).
Тож важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 у справі №910/13242/21 вказав, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16).
Тому з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).
Верховний Суд наголошує, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ( зокрема, постанови від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20.
Суть підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство про те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, полягає в тому, що саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі) існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У постанові від 19.05.2021 у справі №925/235/20 Верховний Суд зазначив, що зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання. Відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності стосовно вирішення питань щодо суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, строку виконання зобов`язання тощо. Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ, згідно з якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Як убачається з аналізу наявних у матеріали справи доказів, останні однозначно не свідчать про безспірність вимог заявника.
Так, в обґрунтування кредиторських вимог до боржника в сумі 1822175,17 грн заявник посилається на наявність у боржника заборгованості згідно договору поставки №104 від 02.06.2025, а саме виникнення грошового зобов`язання з оплати поставленого товару відповідно до видаткової накладної №766 від 31.12.2025 на суму 1401726,53 грн та товарно-транспортної накладної №Р766 від 31.12.2025.
Водночас боржник заперечує реальність поставки та передачі від заявника товару, стверджуючи, що товар, зазначений у специфікації № 4 від 31.12.2025 до договору поставки № 104 від 02.06.2025 та у видатковій накладній №766 від 31.12.2025, ТТН від 31.12.20025 фактично не передавався та товариством не отримувався, реальний рух товару щодо фактичного відпуску товару, завантаження, транспортування, розвантаження, оприбуткування товару не відбувався. При цьому звертає увагу, що у ТТН №Р766 від 31.12.2025, на яку посилається заявник як доказ поставки товару, зазначено про здійснення поставки автомобілем Toyota RAV4, вантажопідйомність якого 500 кг, тоді як вага товару зазначеного в ній становить 4977,0 кг. Разом з тим відомості щодо фактичних вантажно-розвантажувальних операцій відсутні, маса брутто при завантаженні і розвантаженні належним чином не заповнені або становлять показник нуль.
Посилається на покази ОСОБА_2 (працював на посаді менеджера зі збуту у ТОВ "Аква Агро" з 09.05.2025 по 10.06.2025, зазначений водієм в ТТН від 31.12.2025), який повідомив, що жодної поставки товару по ТТН від 31.12.2025 товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Екоагроінвест" не здійснював, що в січні було привезено лише документи на підпис керівнику товариства та про неможливість поставки 31.12.2025 в зв`язку із вихідними у робітників постачальника.
З врахуванням наведеного вказує на спірність моменту настання строку виконання грошового зобов`язання, його суми. Зазначає, що специфікація №4 від 31.12.2025 містить умови: 100% попередня оплата, однак не встановлює конкретну дату, строк поставки до 01.04.2026, а дата її складання - 31.12.2025 не є ані визначеним календарним строком внесення попередньої оплати, ані встановленою сторонами датою обов`язкової поставки всього товару. Водночас умови 3.7, 3.8 договору пов`язують відповідні наслідки з порушенням строків оплати визначених у специфікації.
Також боржник висловлює заперечення, що проведене ТОВ "Екоагроінвест" перерахування 102000,00 грн коштів на рахунок ТОВ "Аква Агро" є частковою сплатою заборгованості, стверджуючи, що зазначені кошти є частковою попередньою оплатою за товар, який не було поставлено та про повернення якої направлено відповідну вимогу.
Крім того, у матеріалах заяви наявний лист ТОВ "Екоагроінвест" від 21.09.2026, адресований ТОВ "Аква Агро", у якому, зокрема, зазначено, що по накладній №766 від 31.12.2025 жодної одиниці товару за асортиментом, ціною та кількістю поставлено не було; була поставлена продукція за іншим асортиментом, ціною та кількістю, яка була потрібна ТОВ "Екоагроінвест" на початок посівної 2026 року, повідомлено про готовність здійснити оплату лише за фактично поставлений товар та необхідність узгодити реальну наявну заборгованість товариства за поставлену продукцію.
Таким чином спірними є питання щодо фактичних обставин виконання договору, факту і дати передачі товару, реальності господарської операції, моменту настання строку оплати, правових підстав застосування механізму збільшення вартості товару і визначення розміру грошового зобов`язання, що в свою чергу виходить за межі перевірки безспірності вимог у підготовчому засіданні.
Судом зважається, що встановлення наявності або відсутності наведених вище обставин переходить у площину доказування, що вочевидь свідчить про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який є суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Суд зауважив, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.
Частина 6 ст. 39 КУзПБ, згідно з якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, жодним чином не визначає підставою для такої відмови існування рішень, які набрали законної сили, отже, наявність остаточного рішення у спорі не є обов`язковою. У цьому випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора (такої позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №910/1067/19).
У постанові від 03.09.2020 у справі №924/16413/19 Верховний Суд роз`яснив, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 16.09.2020 справі №911/593/20, від 25.11.2020 у справі №910/5799/20).
Також спір про право наявний у разі, коли боржник не погоджується із методикою (формулою) розрахунку заявленого боргу або взагалі висловлює незгоду з існуванням у нього заборгованості перед кредитором, стверджуючи про припинення зобов`язання зарахуванням тощо; заявляє про сплив позовної давності; заперечує настання строку виконання грошового зобов`язання з мотивів правомірності зупинення ним виконання свого обов`язку (ч. 3 ст. 538 ЦК України) або з мотивів прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України), доводить про припинення поруки тощо.
За наявності відзиву боржника, поданого в порядку ст. 36 КУзПБ, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство із запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право (позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 13.12.2022 у справі №910/862/22).
У постанові від 23.06.2020 у справі №910/1067/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора.
При цьому, Верховний Суд зауважив, що у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.
Заслухавши позиції представників заявника та ТОВ "Екоагроінвест", дослідивши наявні матеріали справи, за вищевказаних обставин вбачається, що між заявником та боржником існують суперечності та неоднозначності з приводу їх прав та обов`язків, у тому числі щодо суті (предмету) зобов`язання, підстав його виникнення, суми зобов`язання, строку виконання зобов`язання тощо і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження.
Отже, такий спір не може бути вирішеним судом у підготовчому засіданні при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що відповідне право заявника, на підставі якого останній звернувся із вказаною заявою до суду є спірним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Екоагроінвест".
З огляду на вищезазначене у сукупності у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Екоагроінвест" за заявою ТОВ "Аква Агро" слід відмовити відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 39 КУзПБ.
Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом (ч. 7 ст. 39 КУзПБ).
У зв`язку із відмовою у відкритті провадження у справі про банкрутство заява арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича (від 29.09.2026) про участь у справі про банкрутство підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 38, 39, 43 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроінвест" за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Агро" відмовити.
Заяву арбітражного керуючого Томашука М. С. (від 29.09.2026) про участь у справі про банкрутство залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили 10.11.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 12.11.2026.
Суддя В.В. Виноградова
Судове рішення № 141425341, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/1038/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: