Рішення № 141424898, 12.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 Справа № 917/1495/26

Суддя Мацко О.С. , розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, код ЄДРПОУ 42225136,

до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №58 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 8А, код ЄДРПОУ 25166500

про стягнення 1 110 813,17 грн

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок № 58 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про cтягнення 1 110 813,17 грн , з яких: 1 067 416,40 грн - заборгованість за Договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7085 від 27.10.2025 р., 8 392,66 грн - пеня, 28 106,03 грн - інфляційні втрати, 6 898,08 грн - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.08.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Аргументи учасників справи:

Позивач стверджував, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за Договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом, з огляду на що заявив до стягнення з відповідача вказані суми.

Відповідач у відзиві просить зменшити розмір пені на 90%, зі змісту відзиву вбачається, що позов відповідач визнає. У відповіді на відзив позивач просить відхилити клопотання про зменшення пені.

24.09.2026р. відповідач заявою повідомив суд про повне погашення основного боргу, надав докази оплати, просив закрити провадження у справі в цій частині та просив зменшити розмір пені на 95%.

29.09.2026р. позивач підтвердив сплату основного боргу відповідачем та просив повернути йому з державного бюджету судовий збір у сумі 12 809,00 грн. 27.10.2026р. позивач уточнив дане клопотання, просив покласти на відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (мінімальний розмір судового збору, встановлений законодавством) та повернути позивачу з бюджету 10 667,36 грн.

Інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1436 від 04.06.2025 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» з покладанням відповідних обов`язків згідно з законодавством.

27.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було укладено Договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7085.

Згідно з п. 1 вказаного Договору Виконавець (ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ») зобов`язується надавати Споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 3 Договору надання послуги з постачання теплової енергії для приміщення відповідача відбувається за адресою: 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проспект Лесі Українки, опалювальна площа будівлі 1 750,00 кв. м., максимальне теплове навантаження будівлі 0,164600 Гкал/год.

Згідно з п. 6 Договору. Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 10 Договору визначено, що обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (у редакції наказу Мінрегіону від 28 грудня 2021 р. № 358) (далі - Методика розподілу).

Відповідно до п. 11 Договору у разі коли будівля на дату укладення цього договору не обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будівлі визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу (п. 12 Договору).

Пунктом 15 Договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

Згідно з п. 16 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця з 28 по 31 число виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

Відповідно до п. 17 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань засобів вимірювальної техніки для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

Відповідно до п. 19 Договору, плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання.

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 20 Договору).

Згідно з п. 21, п. 22 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Обсяг фактично спожитої Споживачем теплової енергії за розрахунковий період підтверджується Актом приймання-передачі послуг, який надається (надсилається) Споживачеві у двох примірниках разом з рахунком. У десятиденний строк після надання (надсилання) Акту приймання-передачі послуг Споживач повинен повернути Виконавцю один примірник Акту, підписаний зі свого боку, що буде вважатися узгодженням обсягів фактично зазначених у Акті спожитої теплової енергії за розрахунковий період. У разі неповернення Акту, або відмови від його підписання, або відсутності зворотного зв`язку від Споживача у зазначений вище строк, такий Акт буде вважатися дійсним з дати його виписки, а обсяги спожитої теплової енергії, зазначені в такому Акті, - узгодженими і такими, що підлягають оплаті, за умови підписання Акта приймання-передачі послуг трьома представниками виконавця.

Фактом, що підтверджує надання (надсилання) рахунку та актів приймання-передачі послуг є: особистий підпис споживача або його представника, в тому числі по довіреності з наданням документу, що посвідчує особу, у відповідному реєстрі виконавця; реєстр відправленої кореспонденції виконавця про направлення споживачам рахунків та актів приймання-передачі послуг з поштовою відміткою.

Відповідно до п. 23 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з п.п. 3 п. 28 Договору Споживач зобов`язаний оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 38 Договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 жовтня 2025, а в частині надання послуг з постачання теплової енергії - з початку опалювального періоду, що визначений Рішенням органів місцевого самоврядування (згідно частини 3 ст. 631 Цивільного Кодексу України) і діє до 30 вересня 2026 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» в період з листопада 2025 року по березень 2026 року було надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг за період з листопада 2025 року по березень 2026 року, дублікатами рахунків на оплату за вказаний період та відомостями про фактичні покази засобів обліку теплової енергії.

За даними позивача, відповідач за вказані послуги розрахувався з порушенням встановлених строків, з огляду на що позивач заявив до стягнення з відповідача 1 110 813,17 грн , з яких: 1 067 416,40 грн - заборгованість за Договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 7085 від 27.10.2025 р., 8 392,66 грн - пеня, 28 106,03 грн - інфляційні втрати, 6 898,08 грн - 3 % річних.

В процесі розгляду справи основний борг було повністю погашено, що підтверджується письмовими заявами обох сторін, до яких додані докази погашення заборгованості. Відтак, провадження у справі в частині 1 067 416,40 грн основного боргу підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору (п.2 ч.1 ст.231 ГПК України).

Стосовно позовних вимог про стягнення пені, річних, інфляційних:

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно з п. 32 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивачем наведено розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором в розмірі 8 392,66 грн за період з 01.01.2026 р. по11.06.2026 р.

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок 3 % річних за прострочення оплати послуг в розмірі 6 898,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 28 106,03 грн за період 01.01.2026р. по 11.06.2026р.

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві просив зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені на 90 %, а у наступному клопотанні на 95%.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення вказаних сум.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки, а також розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.07.2023 р. у справі № 914/3231/16.

Відповідачем не наведено виняткових обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а також не надано доказів надмірності вказаних сум, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (у порівнянні, зокрема, з сумою основного боргу, що існувала на момент звернення до суду, та тривалістю прострочення).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» пені.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно ст..7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На цій підставі поверненню позивачу з Державного бюджету України підлягає 12 809,00 грн судового збору.

Згідно ст..130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідачем, як зазначено вище, визнано позов (заявлення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій не свідчить про невизнання позову в цій частині). Відтак, поверненню позивачу підлягає 50% розміру судового збору, яким підлягала оплаті позовна вимога про стягнення пені, річних, інфляційних: 260,38 грн. Інша частина судового збору, сплаченого позивачем за ці вимоги, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 237, 238-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 8А, код ЄДРПОУ 25166500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, код ЄДРПОУ 42225136) кошти у розмірі 43 396 грн 77 коп, в тому числі:

- інфляційні втрати у розмірі 28 106 грн 03 коп на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136;

- 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 6 898 грн 08 коп на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136;

- пеня у розмірі 8 392 грн 66 коп на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136.

3. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №58 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (проспект Лесі Українки, будинок 8-А, м. Кременчук, Полтавська область, Код ЄДРПОУ 25166500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, Код ЄДРПОУ 42225136) судовий збір в розмірі 260,38 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136.

4. Видати накази із набранням чинності цим рішенням.

5. В іншій частині позовних вимог закрити провадження у справі.

6. Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» з Державного бюджету України сплачений платіжною інструкцією № 0001241705 від 28.07.2026 року судовий збір в розмірі 13069,38 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 12.11.2026 р.

Суддя О.С. Мацко