Рішення № 141424882, 12.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 Справа № 917/1562/26

Суддя Мацко О.С. , розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», 39801, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 15, код ЄДРПОУ 35713283,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реохім», 50045, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12А, код ЄДРПОУ 24234412,

про стягнення 1 468 381,20 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реохім» про cтягнення суми попередньої оплати за Договором № 350/4694 від 01.05.2024 р. в розмірі 1 468 381,20 грн.

Ухвалою від 18.08.2026р. відкрито проваження у справі, визнано справу малозначною, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Копії ухвали були скеровані учасникам справи, в т.ч. відповідачу засобами поштового зв`язку через відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі Електронний суд. Копія ухвали була повернута до суду без вручення адресату з зазначенням поштової установи по відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі також розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Будь-які засоби зв`язку з відповідачем відсутні. Відтак, судом належним чином повідомлявся відповідач про розгляд його справи.

Відзив на позов, будь-які заяви чи клопотання від відповідача не надходили.

Обставини справи, встановлені судом:

Між сторонами по справі було укладено договір поставки №350 /4694 від 01.05.2024р., відповідно до умов якого позивач зобов`ячався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію за цінами, у кількості,у строки, встановлені договором. Відповідно до Специфікації №1 сторони погодили поставку суміші двокомпонентної заливної АКМІКОН (10 кг) на загальну суму 14 968 080,00. Відповідний рахунок було виставлено відповідачем та оплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №6623 від 17.07.2025р. , яка містить посилання на рахунок та на договір. Як вказує позивач, станом на час подання позову товар не було поставлено, попередню оплату не повернуто.

Сторонами підписано Акт звірки розрахунків на вказану суму станом на 19.06.2026р. (а.с.12). Саме цю суму боргу позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отримавши попередню оплату товару, відповідач поставку товару не здійснив. Будь-яких доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вказує позивач у позові, 23.06.2026р. ним направлялася вимога про повернення суми попередньої оплати на адресу відповідача поштою, яка не була вручена відповідачу та повернулася без вручення (копія вимоги направлена електронною поштою). Доказів повернення попередньої оплати або поставки товару відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 17 620,58 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст..ст.129,233-234,238-240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реохім» ( 50045, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12А, код ЄДРПОУ 24234412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» ( 39801, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 15, код ЄДРПОУ 35713283) 1 468 381,20 грн боргу, 17 620, 58 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 12.11.2026 р.

Судя Мацко О.С.