Рішення № 141424060, 06.11.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
134/1449/26
Номер документу
141424060
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

2/134/842/2026

Справа № 134/1449/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 листопада 2026 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді: Лабая О.В.

з участю секретаря: Трачук С.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Панасюка В.Б.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Крижопільської селищної ради, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позов до Крижопільської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, де просила визнати за нею право власності на 1/3 житлового будинку із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку «А» загальною площею 108,1 м.кв, житловою площею 46,6 м.кв. прибудови «а», підвалу «а/під», ганку «а1», літньої кухні «Б», прибудови «б», сарая з прибудовою «В», господарських будівель (гараж, сарай, комора) «Г», огорожі 1-3.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує на те, що із дня свого народження проживала разом зі своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в господарстві по АДРЕСА_1 , що мало статус колгоспного двору, із дня свого народження,

Після свого одруження в господарстві став проживати її чоловік ОСОБА_5 та їхні діти- ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Згідно довідки Крижопільської селищної ради № 616 від 21.10.2025 року, станом на 15 квітня 1991 року усі наведені особи були членами колгоспного двору і відповідно, мали право на частку в його майні.

Виходячи із положень ст. 120, ст. 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) щодо рівності часток усіх членів двору 21.04.2026 року вона та інші члени бувшого колгоспного двору, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 оформили та зареєстрували право власності належні їм по 1/6 частині житлового будинку із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 про що їм видані відповідні Витяги з Державного реєстру речових прав.

При житгі,18 квітня 2002 року, її батьки- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зареєстрували прав на житловий будинок і вважаючи його своєю власністю, склали аналогічні заповіти, якими заповіли їй житловий будинок із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , а також склали заповіти, якими заповіли належні їм земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва своїм внукам, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які, після смерті спадкодавців, за рішеннями Крижопільського районного суду від 01.09.2008 року у справах № 2-706/2008 та № 2- 706/2008 оформили за собою право власності на успадковані земельні ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 .

Вона, є єдиним спадкоємцем першої черги і як спадкоємець за заповітом, оскільки на час смерті матері проживала разом із померлою, відповідно до положень ст. 1268 ЦК України в редакції 2004 року вважається такою, що прийняла спадщину, але її належним чином не оформила.

Спадкове майно складається із 1/6 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_3 та 1/6 частини цього ж будинку, що належала ОСОБА_4 , а всього в загальному 1/6 частини наведеного житлового будинку.

У зв`язку з неоформленими частками житлового будинку, що належали померлим батькам і фактично успадковані нею, вона звернулася до нотаріуса із питання щодо оформлення спадщини на ці частки, однак нотаріус роз`яснила про неможливість оформлення спадщини, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи, що відповідно до положень ст.42 Закону України «Про нотаріат», п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виключає можливість оформлення спадщини про що, видала офіційну довідку у якій рекомендувала вирішити дане питання в судовому порядку, тому вона змушена звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 12 серпня 2026 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтриав та просив задовільнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання.

Вислухавши сторони, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.07.2002, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 (а.с. 16).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 17.07.2007, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 (а.с. 17).

При житгі,18 квітня 2002 року, батьки позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали аналогічні заповіти, якими заповіли їй житловий будинок із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , а також склали заповіти, якими заповіли належні їм земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які, після смерті спадкодавців, за рішеннями Крижопільського районного суду від 01.09.2008 року у справах № 2-706/2008 та № 2- 706/2008 оформили за собою право власності на успадковані земельні ділянки, (а.с. 18-21, 12-15).

Відповідно до довідки-виписки, дані якої сформовано на підставі записів погосподарської книги № 1 Соколівської сільської ради за 1991 1995 рр, особовий рахунок № НОМЕР_3 , житловий будинок АДРЕСА_2 відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 голова домогосподарства, ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_2 -дочка, ОСОБА_5 зять, ОСОБА_6 онук, ОСОБА_7 онук (а.с. 11).

Згідно довідки № 124/01-16 від 02.06.2026, виданої приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Питель М.С., роз`яснено про неможливість оформлення спадщини, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи, що відповідно до положень ст.42 Закону України «Про нотаріат», п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виключає можливість оформлення спадщини (а.с. 22).

Відповідно до технічного паспорта на будинок з господарськими будівлями та спорудами від 16.10.2025 житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться по АДРЕСА_1 , складається із житлового будинку «А» загальною площею 108,1 м.кв, житловою площею 46,6 м.кв. прибудови «а», підвалу «а/під», ганку «а1», літньої кухні «Б», прибудови «б», сарая з прибудовою «В», господарських будівель (гараж, сарай, комора) «Г», огорожі 1-3 (а.с. 7-8). Вартість станом на 02.04.2026 складає 87562,00 грн. (а.с.23).

Згідно довідки КП «Тульчинське МБТІ», встановлено, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться по АДРЕСА_1 , не зареєстроване (а.с.9).

Інформація у спадковому реєстрі, щодо наявності спадкової справи за померлою ОСОБА_4 дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня, що підтверджується інформаційною копіями довідок зі Спадкового реєстру від 04.09.2026 № 70/01-16, №68/01-16 (а.с. 35 -36, 42).

Відповідно до копії витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.04.2026 року право спільної часткової власності на 1/6 частку житлового будинку із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку «А» загальною площею 108,1 м.кв, житловою площею 46,6 м.кв. прибудови «а», підвалу «а/під», ганку «а1», літньої кухні «Б», прибудови «б», сарая з прибудовою «В», господарських будівель (гараж, сарай, комора) «Г», огорожі 1-3 зареєстровано за ОСОБА_7 (а.с. 12).

Відповідно до копії витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.04.2026 року право спільної часткової власності на 1/6 частку житлового будинку із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку «А» загальною площею 108,1 м.кв, житловою площею 46,6 м.кв. прибудови «а», підвалу «а/під», ганку «а1», літньої кухні «Б», прибудови «б», сарая з прибудовою «В», господарських будівель (гараж, сарай, комора) «Г», огорожі 1-3 зареєстровано за ОСОБА_5 (а.с. 13).

Відповідно до копії витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.04.2026 року право спільної часткової власності на 1/6 частку житлового будинку із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку «А» загальною площею 108,1 м.кв, житловою площею 46,6 м.кв. прибудови «а», підвалу «а/під», ганку «а1», літньої кухні «Б», прибудови «б», сарая з прибудовою «В», господарських будівель (гараж, сарай, комора) «Г», огорожі 1-3 зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 14).

Відповідно до копії витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.04.2026 року право спільної часткової власності на 1/6 частку житлового будинку із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку «А» загальною площею 108,1 м.кв, житловою площею 46,6 м.кв. прибудови «а», підвалу «а/під», ганку «а1», літньої кухні «Б», прибудови «б», сарая з прибудовою «В», господарських будівель (гараж, сарай, комора) «Г», огорожі 1-3 зареєстровано за ОСОБА_6 (а.с. 15).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (стаття 525 ЦК УРСР).

Статтею 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Отже, для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій у визначений законом строк.

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про власність» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.

Приписами частини 1 статті 120 ЦК УРСР передбачено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно з положеннями частини 1 статті 121 ЦК УРСР володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.

Нормою частини 2 статті 122 ЦК УРСР визначено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Виходячи зі змісту цієї статті, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору у складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини. Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 688/21/17-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 454/1187/17-ц.

Згідно з частиною другою статті 123 ЦК Української РСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 січня 2019 року у справі № 713/1310/17-ц.

Оскільки, як встановлено під час розгляду справи житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 голова домогосподарства, ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_5 зять, ОСОБА_6 онук, ОСОБА_7 онук, тому розмір частки становить кожному члену колгоспного двору по 1/6 кожному, а оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свої частки оформили, то за позивачем необхідно визнати 1/3 частку на даний житловий будинок.

Такі висновки судів узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13, від 24 грудня 2014 року у справі № 6-192цс14, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15.

Згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч 1,2 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, відповідно до частини третьої цієї статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину (статті 1296 Цивільного кодексу України).

У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно дост.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі статей 120, 121, 123 Цивільного кодексу Української РСР, статей 392, 1216, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати за ОСОБА_2 , ( РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 1/3 житлового будинку із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку «А» загальною площею 108,1 м.кв, житловою площею 46,6 м.кв. прибудови «а», підвалу «а/під», ганку «а1», літньої кухні «Б», прибудови «б», сарая з прибудовою «В», господарських будівель (гараж, сарай, комора) «Г», огорожі 1-3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_1 .

Відповідач: Крижопільська селищна рада, місце знаходження смт Крижопіль, вул. Героїв України, 61 Тульчинського району, Вінницької області, ЄДРПОУ 04325940.

Повний текст рішення суду виготовлений 12 листопада 2026 року.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141424060 ?

Документ № 141424060 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141424060 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141424060 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141424060 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141424060, Крижопільський районний суд Вінницької області

Судове рішення № 141424060, Крижопільський районний суд Вінницької області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141424060 відноситься до справи № 134/1449/26

Це рішення відноситься до справи № 134/1449/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141424058
Наступний документ : 141424061