Ухвала суду № 141423759, 12.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про передачу справи за виключною підсудністю

м. Київ

12.11.2026справа № 910/11145/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали справи № 910/11145/26

за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (вул. Збройних Сил України, буд. 7/1, м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл., 07100; ідентифікаційний код 14310862)

до Київського квартирно-експлуатаційного управління (просп. Повітряних Сил (Повітрофлотський), буд. 30, м. Київ, 03186; ідентифікаційний код 22991617)

про стягнення 2 492,30 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - Управління) 2 492,30 грн заборгованості, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору відшкодування вартості водопостачання та водовідведення від 17.02.2025 № 62-2025101 (далі - Договір № 62-2025101).

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 12.12.2022 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Підприємством та Управлінням було укладено договори оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 2611/279тіт (далі - Договір № 2611), № 2612/281тіт (далі - Договір № 2612), № 2613/280тіт (далі - Договір № 2613), предметом яких є оренда будівель/приміщень ДСП ЧАЕС; зазначені приміщення орендувалися відповідачем виключно як уповноваженим органом забезпечення для потреб та фактичного використання військовою частиною НОМЕР_1 , яка є користувачем;

- на виконання вимог пункту 6.5 та з урахуванням приписів пункту 3.1 Договорів Підприємством та Управлінням 17.02.2025 укладено Договір № 62-2025101, за умовами якого Підприємство забезпечує Управління водопостачанням та водовідведенням, яке отримано позивачем від постачальної організації (далі - послуги), а відповідач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі відшкодувати Підприємству вартість фактично спожитих в процесі оренди приміщень за Договорами послуг згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною Договору № 62-2025101, відповідно до показників засобів обліку (крім випадків, передбачених пунктом 1.6 Договору № 62-2025101) без врахування обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення позивачем, визначених згідно з додатком № 2, який є невід`ємною частиною Договору № 62-2025101, за чинними тарифами організації-постачальника та умовами Договору № 62-2025101, в терміни, що передбачені Договором № 62-2025101;

- повний пакет належним чином оформлених первинних документів (акти та рахунки за серпень-грудень 2025 року) був офіційно наданий відповідачу та отриманий ним 12.01.2026; послуги за грудень 2025 року були сплачені відповідачем в 2026 році, однак заборгованість за період серпень-листопад 2025 року на загальну суму 2 492,30 грн залишилась непогашеною, що підтверджується бухгалтерською довідкою про заборгованість; відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Договору № 62-2025101 саме дата 12.01.2026 є моментом отримання документів та початком відліку 10-денного строку для здійснення оплати відповідачем;

- 29.01.2026 від Управління надійшов лист на адресу Підприємства, у якому повідомлялося про повернення без погодження та оплати актів наданих послуг та рахунків за серпень - грудень 2025 року;

- обґрунтовуючи зазначену відмову, Управління посилається на те, що воно є бюджетною установою; з посиланням на частину першу статті 3 Бюджетного кодексу України Управління стверджує, що оскільки бюджетний період становить один календарний рік (з 01 січня по 31 грудня), воно не має правових підстав для оплати відшкодування послуг за 2025 рік у зв`язку з тим, що акти надійшли на його адресу після закінчення року - 12.01.2026;

- внаслідок протиправної відмови відповідача виконувати свої зобов`язання у останнього виникла заборгованість на загальну суму 2 492,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивачем 17.09.2026 подано суду для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.

Судом оглянуто такі оригінали документів, встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам та листом від 22.09.2026 повернуто оригінали позивачу.

Відповідач 24.09.2026 подав суду:

- відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення щодо позовних вимог Підприємства;

- клопотання про залучення до участі у справі військової частини НОМЕР_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Управління;

- клопотання про проведення судових засідань (у випадку їх проведення) в закритому режимі; просив не публікувати в Єдиному державному реєстрі судових рішень судові рішення, в яких буде міститися інформація, за допомогою якої можна ідентифікувати місцезнаходження військових формувань.

Позивач 29.09.2026 подав суду відповідь на відзив, в якій виклав свої доводи щодо відзиву на позов.

Відповідач 05.10.2026 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких повторно зазначив викладені у відзиві доводи.

Частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що пунктом 1.1 Договору № 62-2025101 передбачено, що сторона 1 (Підприємство) забезпечує сторону 2 (Управління) водопостачанням та водовідведенням, яке отримано стороною 1 від постачальної організації, а сторона 2 зобов`язується своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати стороні 1 вартість фактично спожитих в процесі оренди приміщень за Договорами від 12.12.2022 № 2611, №2612 і № 2613 послуг згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною Договору, відповідно до показників засобів обліку (крім випадків, передбачених пунктом 1.6 Договору № 62-2025101) без врахування обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення стороною 1, визначених згідно з додатком № 2, який є невід`ємною частиною Договору № 62-2025101, за чинними тарифами організації-постачальника та умовами Договору № 62-2025101, в терміни, що передбачені Договором № 62-2025101.

Відповідно до пункту 4 Договору № 2611 об`єктом оренди є державне нерухоме майно частини «Навісу-укриття», інв. № 191, загальною площею 450,00 кв.м, розташоване за адресою: вул. Промислова, 1, м. Славутич (Будбаза), Вишгородський р-н., Київська обл.

Пунктом 4 Договору № 2612 передбачено, що об`єктом оренди є державне нерухоме майно приміщень будівлі «АПК на складському господарстві», інв. №194, загальною площею 236,50 кв.м, розташоване за адресою: вул. Промислова, 1, м. Славутич (Будбаза), Вишгородський р-н., Київська обл.

Згідно з пунктом 4 Договору № 2613 об`єктом оренди є державне нерухоме майно приміщень будівлі «Виробничого корпусу ЧАЕС-Комплект», інв. № 188, загальною площею 685,30 кв.м, розташоване за адресою: вул. Промислова, 1, м. Славутич (Будбаза), Вишгородський р-н., Київська обл.

Згідно з частиною третьою статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2020 зі справи №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 зі справи №910/10647/18.

Відтак, заборгованість виникла у зв`язку з користуванням нерухомим майном за Договорами № 2611, № 2612 і № 2613 та споживанням послуг водопостачання і водовідведення на об`єктах нерухомого майна, що розташовані за адресою: вул. Промислова, 1, м. Славутич (Будбаза), Вишгородський р-н., Київська обл. Саме з метою забезпечення переданих в оренду об`єктів нерухомого майна водопостачанням та водовідведенням сторонами укладено Договір № 62-2025101 на відшкодування вартості водопостачання та водовідведення.

З огляду на викладене даний спір в силу приписів частини третьої статті 30 ГПК України підсудний Господарському суду Київської області.

Судом також взято до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2021 зі справи №911/2390/18, зокрема: « 7.25. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.».

Пунктом 1 частини першої статті 31 ГПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Керуючись статтями 27, 30, 31, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Передати матеріали справи Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (вул. Збройних Сил України, буд. 7/1, м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл., 07100; ідентифікаційний код 14310862) до Київського квартирно-експлуатаційного управління (просп. Повітряних Сил (Повітрофлотський), буд. 30, м. Київ, 03186; ідентифікаційний код 22991617) про стягнення 2 492,30 грн за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області (вул. Симона Петлюри, 16, Київ, 01000).

Ухвала набрала законної сили 12.11.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Оксана Марченко