Рішення № 141423736, 28.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2026Справа № 910/7277/26

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Самошиній І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Любашівського відділу Державної казначейської служби України Одеської області

вул. Софіївська, 13, смт Любашівка, Одеська область, 66502

код ЄДРПОУ 37914235

до 1. Національного банку України

ЄДРПОУ 00032106

2. Приватного нотаріуса Бобошко Наталії Євгеніївни

вул. Незалежності, 9, село Троїцьке, Одеська область, 66560

про припинення (зняти) обтяження у формі заборони відчуження нерухомого майна

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Любашівський відділ Державної казначейської служби України Одеської області з позовом до 1. Національного банку України та 2. Приватного нотаріуса Бобошко Наталії Євгеніївни про припинення (зняти) обтяження у формі заборони відчуження нерухомого майна.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 справу №910/7277/26 передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 позовну заяву залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 відкрито провадження у справі №910/7277/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2026, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2026 відкладено підготовче судове засідання на 16.09.2026.

16.07.2026 від Національного банку України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність порушення ним прав та законних інтересів позивача.

Зокрема, Національний банк України зазначає, що ним підтверджено відсутність заборгованості за кредитним договором, на забезпечення виконання якого укладено договір застави № 47 від 28.05.1999, та повідомлено про можливість зняття відповідного обтяження.

Водночас відповідач вважає, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про заборону відчуження не свідчить про порушення прав позивача саме Національним банком України, а питання зняття такого обтяження підлягає вирішенню в установленому законодавством порядку.

Протокольною ухвалою суду від 16.09.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.10.2026.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2026 судом ухвалено відкласти розгляд справи по суті до стадії судових дебатів на 28.10.2026.

У судовому засіданні 28.10.2026 суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 28.10.2026 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Любашівський відділ Державної казначейської служби України Одеської області (далі - Позивач, Відділ Казначейства) є територіальним органом Державної казначейської служби України відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 16.12.2025 № 323.

28.05.1999 приватним нотаріусом Бобошко Наталією Євгеніївною за реєстровим № 621 посвідчено договір застави № 47 від 28.05.1999, укладений між Національним банком України (заставодержатель) та Акціонерним комерційним агропромисловим банком «Україна» (заставодавець) на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. Предметом застави визначено нерухоме майно, розташоване за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Софіївська (колишня Леніна), буд. 13.

Того ж дня приватним нотаріусом Бобошко Н.Є. за реєстровим № 48 накладено заборону відчуження зазначеного нерухомого майна.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2003 № 599-р «Про використання викупленого майна Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» вказане нерухоме майно передано в оперативне управління Державному казначейству України.

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна Одеської дирекції Банку «Україна», складеним 20.10.2003 та затвердженим 29.10.2003, на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2003 передано одноповерхову будівлю відділення, гараж, котельню, ПРУ (на цей час будівля підвалу) та архів.

Право державної власності на зазначене нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.11.2006 серії ЯЯЯ № 893831, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради від 07.11.2006 № 249, відповідно до якого власником майна зазначено Управління Державного казначейства у Любашівському районі Головного управління Державного казначейства в Одеській області.

У зв`язку з реорганізацією органів Казначейства 15.02.2012 видано свідоцтво про право власності серії САЕ № 100878, відповідно до якого власником нерухомого майна зазначено Управління Державної казначейської служби України у Любашівському районі Одеської області.

Надалі відбулися зміни реєстраційних даних щодо зазначеного майна, зокрема перейменовано вулицю Леніна на Софіївську, що відображено у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 81881877 від 06.03.2017, відповідно до якого власником майна є Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, а майно перебуває в оперативному управлінні Управління Державної казначейської служби України у Любашівському районі Одеської області.

Крім того, відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 720-р та Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX, з урахуванням внесених змін, Любашівську селищну територіальну громаду включено до складу Подільського району Одеської області, а Любашівський район ліквідовано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2025 № 1649 Управління Державної казначейської служби України у Любашівському районі Одеської області перейменовано на Любашівський відділ Державної казначейської служби України Одеської області.

З метою приведення технічної документації у відповідність до актуальних відомостей отримано технічні паспорти від 24.02.2026 на адміністративні будівлі за адресами: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Софіївська, 13-А (реєстраційний номер ТІ01:8901-8524-2699-5362) та вул. Софіївська, 13 (реєстраційний номер ТІ01:9437-3831-4142-7151).

23.02.2026 Відділ Казначейства звернувся до державного реєстратора ЦНАП Любашівської селищної ради з метою проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, за результатами чого отримав інформацію з державних реєстрів № 465228278 від 23.02.2026 про наявність зареєстрованого обтяження у формі заборони відчуження нерухомого майна.

Зокрема, встановлено, що 23.10.2008 Любашівською районною державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження за № 8104887 на підставі договору застави № 47 від 28.05.1999, посвідченого приватним нотаріусом Бобошко Н.Є. Об`єктом обтяження зазначено нерухоме майно АКБ «Україна» Любашівського відділення за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт Любашівка, вул. Леніна, 13.

З метою з`ясування підстав збереження обтяження Відділ Казначейства звернувся до приватного нотаріуса Бобошко Н.Є. листом від 24.02.2026 № 16-02-27-08/183.

У відповіді від 25.02.2026 № 35/01-16, отриманій 02.03.2026, нотаріус повідомила, що договір застави укладено 28.05.1999 між Національним банком України та АКАБ «Україна», однак станом на 25.02.2026 повідомлення від Національного банку України про погашення кредиту та зняття заборони відчуження майна не надходило.

У зв`язку з цим Відділ Казначейства листом від 09.03.2026 № 16-02-27-09/234 звернувся до Національного банку України з проханням сприяти зняттю зареєстрованих обтяжень з нерухомого майна державної власності та звернутися до нотаріуса для вчинення відповідних реєстраційних дій.

Листом від 16.04.2026 № 41-0012/34197, отриманим позивачем 21.04.2026, Національний банк України повідомив про відсутність заборгованості за кредитним договором, укладеним між Національним банком України та АКБ «Україна», виконання зобов`язань за яким забезпечувалося договором застави № 47 від 28.05.1999 щодо адміністративної будівлі за адресою: Одеська область, смт Любашівка, вул. Софіївська (колишня Леніна), 13.

При цьому Національний банк України зазначив про можливість зняття відповідних обтяжень на підставі вказаного листа.

На переконання позивача, зазначений лист підтверджує наявність підстав для припинення обтяження та зняття заборони відчуження нерухомого майна, до складу якого входять: службова будівля літ. А площею 351,2 кв. м; котельня літ. Б площею 28,5 кв. м; вбиральня літ. Г площею 5 кв. м; будівлі підвалу літ. Д та Е площею по 92,2 кв. м; архів літ. Ж площею 24,4 кв. м; гараж літ. З площею 73,4 кв. м; огорожа 1- 5 та мощення I, II, розташовані за адресою: Одеська область, смт Любашівка, вул. Софіївська (колишня Леніна), 13.

Після отримання відповіді Національного банку України позивач листом від 21.04.2026 № 16-02-27-08/375 звернувся до приватного нотаріуса Бобошко Н.Є. з проханням вчинити нотаріальні дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Однак листом від 06.05.2026 № 130/01-16, отриманим 22.05.2026, приватний нотаріус, посилаючись на статтю 74 Закону України «Про нотаріат», повідомила про необхідність вчинення відповідної нотаріальної дії за безпосередньою участю кредитора (обтяжувача).

Позивач вважає, що така позиція нотаріуса є необґрунтованою, оскільки стаття 74 Закону України «Про нотаріат» передбачає зняття заборони відчуження нерухомого майна, зокрема, у зв`язку з повідомленням кредитора про погашення кредиту, а відповідне підтвердження Національним банком України вже надано.

За твердженням позивача, незважаючи на відсутність заборгованості за кредитним договором та перебування нерухомого майна у державній власності, обтяження продовжує існувати, чим створює перешкоди у здійсненні власником права розпорядження належним йому майном.

Спір у справі виник з підстав наявності зареєстрованого обтяження у формі заборони відчуження нерухомого майна, що перебуває у державній власності, незважаючи на припинення забезпеченого заставою кредитного зобов`язання, та неможливості зняття такого обтяження в позасудовому порядку, що, за твердженням позивача, створює перешкоди у здійсненні власником права розпорядження належним йому майном.

Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України "Про заставу" та стаття 572 Цивільного кодексу України).

Статтею 13 Закону України "Про заставу" (тут і надалі - в редакції, що була чинною станом на дату укладення договору застави), передбачено, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об`єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави транспортних засобів та космічних об`єктів - за місцем реєстрації цих засобів та об`єктів.

Так, Акціонерно-комерційним агропромисловим банком "Україна" в забезпечення виконання перед відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором було передано за Договором застави № 47 від 28.05.1999 Національному банку України у заставу нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Софіївська (колишня Леніна), будинок 13.

За приписами статті 15 Закону України "Про заставу" застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, передбачених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця у Державному реєстрі застав рухомого майна, ведення якого покладається на держателя Державного реєстру застав рухомого майна. Державний реєстр застав рухомого майна та відомості, занесені до нього, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

28.05.1999 приватним нотаріусом Бобошко Наталією Євгеніївною посвідчено Договір застави № 47 за реєстровим № 621 та накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна за реєстровим № 48 до припинення договору застави.

Після укладення договору застави та накладення заборони відчуження предмету застави набули чинності Цивільний кодекс України, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в подальшому перейменовано на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а також низка нормативно-правових актів у сфері реєстрації прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим в Україні було сформовано єдину державну інформаційну систему - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та створено систему органів державної реєстрації прав.

Відповідно було запроваджено процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, у відповідності до Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 №1844/5, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було перенесено інформацію про обтяження нерухомого майна за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Софіївська (колишня Леніна), будинок 13, заставою, яке зареєстроване 23.10.2008 за № 8104887 (архівний запис № 2820516ODESSA25 від 28.12.2001).

Позивач вказує, що не може здійснити відповідні реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про обтяження цього майна згідно Договору застави № 47 від 28.05.1999, заставодержателем за яким є Національний банк України.

В свою чергу, Національний банк України листом від 16.04.2026 № 41-0012/34197 підтверджує, що за кредитним договором, укладеним між Національним банком України та Акціонерно-комерційним агропромисловим банком "Україна", виконання зобов`язань за яким забезпечувалося Договором застави № 47 від 28.05.1999 щодо адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Софіївська (колишня Леніна), будинок 13, відсутня заборгованість, та зазначає про можливість зняття обтяжень на підставі вказаного листа.

Тобто відповідач, на користь якого було обтяжене спірне майно в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, вказує, що за спірним кредитним договором відсутня заборгованість.

При цьому, відповідач також звертає увагу суду, що законодавством не встановлений обов`язок кредитора (заставодержателя, іпотекодержателя) звертатися до нотаріуса із заявою про зняття заборони відчуження майна, а також законодавство не позбавляє права боржника чи власника майна самостійно звернутися до нотаріуса із заявою про зняття заборони відчуження майна.

Згідно статті 28 Закону України "Про заставу" (в редакції чинній станом на дату розгляду даного спору) застава припиняється:

- з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання;

- в разі загибелі заставленого майна;

- в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

- в разі примусового продажу заставленого майна;

- при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;

- в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Частиною 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (частина 2 статті 593 Цивільного кодексу України).

Порядок накладення та зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна врегульований статтями 73, 74 Закону України "Про нотаріат".

Статтею 74 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Національний банк України як в своїх листах до позивача/його територіального підрозділу, так і в заявах по суті спору підтвердив відсутність заборгованості за Кредитним договором, на забезпечення якого було укладено договір застави та накладено заборону на відчуження спірного нерухомого майна.

Відтак суд виходить з того, що запис про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, за відсутності заборгованості за забезпеченим заставою основним зобов`язанням за Кредитним договором, є перешкодою в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Враховуючи те, що за кредитним договором не обліковується заборгованість, що підтверджується заставодержателем/позичальником - Національним банком України, то відповідно застава й обтяження нерухомого майна, що є предметом застави, є припиненими.

Проте, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії не є наслідком наявності спору про право між позивачем та Національним банком України, з`ясування якого, тобто стан заборгованості за кредитним договором, укладеним між АКАБ «Україна» та Національним банком України і, тому наявність чи відсутність підстав для чинності обтяження у формі заборони, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, потребувало б судового втручання.

Щодо доводів відповідача про то, що він є неналежний відповідач та посилання на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 13.06.2024 у справі № 333/8899/21, слід зазначити наступне.

У справі № 333/8899/21 Національний банк України визнано неналежним відповідачем оскільки він не є стороною кредитного договору з позивачем та у нього відсутні зобов`язання перед позивачем, а належним відповідачем за вимогою про скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна є саме ВАТ Банк "Біг Енергія", проте його діяльність припинена без правонаступника.

Тоді як у даній справі Національний банк України є стороною кредитного договору, укладеного з Акціонерним комерційним агропромисловим банком «Україна», з метою забезпечення виконання зобов`язань за яким було укладено Договір застави № 47 від 28.05.1999, посвідчений приватним нотаріусом Бобошко Н.Є. за реєстровим № 621, та накладено відповідне обтяження на нерухоме майно, розташоване за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Любашівка, вул. Софіївська (колишня Леніна), будинок 13.

Проте, при відсутності порушення Національним банком України прав позивача, судом враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.06.2024 у справі № 333/8899/21, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Таким чином, коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом (припинення юридичної особи внаслідок ліквідації без правонаступників), позивач не має іншої можливості, ніж як на підставі рішення суду скасувати заборону належного йому на праві власності нерухомого майна (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подачу даного позову необхідно покласти на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовну в повному обсязі.

За приписами частини дев`ятої ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки судом встановлено, що ні Національним банком України, ні Приватним нотаріусом Бобошко Н.Є., не було порушено права Любашівського відділу Державної казначейської служби України Одеської області, а неможливість зняття обтяження обумовлена як діями (бездіяльністю) самого позивача, так і спливом значного проміжку часу після накладення обтяження на майно, на підставі частини дев`ятої ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Припинити (зняти) обтяження у формі заборони (архівний запис №2820516ODESSA25 від 28.12.2001), яке зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23.10.2008 за № 8104887, реєстратором Любашівської районної державної нотаріальної контори, об`єкт обтяження: інше, АКБ «Україна» Любашівське відділення, адреса: Одеська обл., Любашівський р., смт. Любашівка, вулиця Леніна, будинок 13.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2026

Суддя М.О. Лиськов