Рішення № 141423524, 11.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
910/8900/26
Номер документу
141423524
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2026Справа № 910/8900/26

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СТЕМ"

про стягнення 136 757,78 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Уманський тепличний комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СТЕМ" про стягнення 136 757,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору договором поставки № 24.07-25 від 24.07.2025.

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 136 757,78 грн, з яких: 68121,00 грн - попередня оплата; 1 920,46 грн - 3% річних; 4 045,00 грн - інфляційні втрати; 62 671,32 грн - неустойка.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

04.08.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд даної справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат" обґрунтованими частково.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СТЕМ" (відповідач/за текстом договору - Постачальник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Уманський тепличний комбінат" (позивач/за текстом договору - Покупець) укладено Договір поставки №24.07-25 від 24.07.2025 (далі - Договір) зазначений Договір укладений між сторонами шляхом накладання електронних підписів та печаток у програмі "Вчасно" , за умовами якого:

- пункт 1.1: Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця Товар, а саме: Провід СИП 4х120, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар і оплатити його вартість;

- пункт 1.2: Поставка Товару здійснюється партіями. Під партією Товару Сторони розуміють Товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Усі видаткові накладні, підписані Сторонами починаючи з дати укладення цього Договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей Договір. Найменування, кількість, вартість Товару визначається згідно підписаних Сторонами видаткових накладних на Товар та/або специфікацій. Сторони погоджують, що видаткові накладні мають силу Специфікацій до цього Договору у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України;

- пункт 2.1: Ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у виставленому Постачальником на адресу Покупця рахунку на оплату, та фіксується у підписаних Сторонами видаткових накладних/специфікаціях. Вартість тари, пакування, маркування включається у вартість Товарів;

- пункт 2.2: Загальна вартість Договору становить суму всіх підписаних Сторонами видаткових накладних протягом строку (терміну) дії цього Договору;

- пункт 2.3: Оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, на підставі рахунків на оплату, що виставлені Постачальником на адресу Покупця з посиланням на цей Договір;

- пункт 3.1: Поставка Товару здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту погодження Постачальником замовлення Покупця (шляхом виставлення на адресу Покупця рахунку на оплату). Сторони узгодили, що Постачальник має право на дострокове постачання партії Товару. У разі очікування матеріалів/комплектуючих, виконанні спеціального замовлення Покупця або з інших чинників, Постачальник вправі повідомити Покупця про збільшення терміну поставки партії Товару шляхом направлення відповідального листа на електронну пошту Покупця, зазначену в даному договорі;

- пункт 3.3: Датою поставки Товару вважається дата передачі Товару у власність Покупця. Право власності переходить від Постачальника до Покупця в момент отримання Товару Покупцем від Постачальника, що підтверджується підписанням Сторонами видаткових/товарно-транспортних накладних (момент поставки);

- пункт 4.4: В разі підтвердження поставки Товару неналежної якості/комплектації, невідповідної кількості Постачальник зобов`язується здійснити заміну Товару на товар належної якості/доукомплектувати Товар, зменшити вартість відповідного Товару, або повернути кошти, сплачені Покупцем за такий Товар, на вибір Покупця, протягом 5 (п`яти) днів з моменту пред`явлення обґрунтованої вимоги (претензії) Покупцем. Повернення Постачальником грошових коштів за поставлений Товар з недоліками здійснюється за умови повернення Покупцем цього Товару;

- пункт 5.1: У випадку прострочення виконання зобов`язань винна Сторона сплачує на користь іншої Сторони неустойку в розмірі 0,5% від вартості простроченого зобов`язання за кожен день прострочення виконання цього зобов`язання;

- пункт 7.1: Договір вступає в силу з дати підписання його Сторонами та скріплення печатками Сторін (за умови наявності), і діє до 31 грудня поточного року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором. У випадку, якщо до закінчення терміну (строку) дії Договору жодна із Сторін письмово не заявить про його розірвання, цей Договір вважається пролонгованим на новий (кожен наступний) календарний рік на таких самих умовах. Кількість пролонгацій не обмежена;

- пункт 7.8: Будь-які документи, що згадуються в цьому Договорі надсилаються за вказаними Сторонами в цьому Договорі адресами, поштовим чи кур`єрським відправленням, або вручаються уповноваженому представнику під розписку. У випадку повернення листів органами зв`язку чи кур`єрської служби з позначками, але невиключно, «адресат вибув», «адресат за зазначеною адресою не знаходиться», «адресат не з`явився для отримання», «відмова адресата від одержання», «за збігом строку зберігання» тощо - вважається належним доказом повідомлення Сторони;

Розділом 8 Договору сторони передбачили врегулювання відносин електронного документообігу.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 Договору, формування документів за цим Договором здійснюється із застосуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги» та діючого законодавства в Україні.

Сторони домовилися про те, що при виконанні умов Договору будуть здійснювати документообіг, в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи електронного документообігу, або інших модулів розширення функціоналу, або окремих систем, використання яких погоджено Сторонами (пп. 8.2.2 п. 8.2 Договору).

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0313 від 24.07.2025 за провід СИП 4х120 (толеранс) у кількості 261 мп на суму 68 121,00 грн.

06.08.2025 позивачем перераховано відповідачу кошти в розмірі 68 121,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 4465.

У зв`язку з непоставкою товару позивач направив відповідачу претензію про стягнення боргу № 692 від 23.10.2025 з вимогою протягом 7-ми банківських днів з дня отримання даної претензії, перерахувати позивачу грошові кошти в сумі 68 121, 00 грн.

Вказану претензію направлено на адресу відповідача (вул. Чавдар Єлизавети, будинок 2, офіс 149, м. Київ, 02072) з описом вкладення у цінний лист за № 2030200106770 від 23.10.2025.

Однак вищевказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку із непереданням ТОВ "ЕКО-СТЕМ" товару, обумовленого Договором, Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Уманський тепличний комбінат" звернулося з даним позовом до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, укладення зазначеного Договору було спрямоване на отримання позивачем товару та одночасного обов`язку по здійсненню його оплати.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).

Зі змісту частини 2 статі 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. І вразі настання такої умови покупець може діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. А тому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 07.02.2018 у справі №910/5444/17, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 09.03.2023 у справі №910/5041/22, від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.04.2024 у справі №909/335/23, від 14.05.2024 у справі №916/1164/23, від 16.07.2024 у справі №910/3574/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Таким чином, перераховані позивачем на користь відповідача грошові кошти в розмірі 68 121,00 грн є попередньою оплатою за Товар, який підлягав поставці відповідно до умов Договору.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 3.1. Договору Поставка Товару здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту погодження Постачальником замовлення Покупця (шляхом виставлення на адресу Покупця рахунку на оплату).

Оскільки рахунок на оплату було виставлено позивачу 24.07.2025, саме ця дата вважається датою погодження Постачальником замовлення Покупця.

Таким чином, з урахуванням передбаченого пунктом 3.1 Договору строку поставки, відповідач зобов`язаний був поставити товар позивачу не пізніше 07.08.2025.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи жодних доказів поставки оплаченого товару, позовна вимога про повернення суми попередньої оплати у розмірі 68 121,00 грн є обґрунтованою.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, у відповідача (постачальника, продавця) виникає зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки. Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням.

Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки товару позивач скористався передбаченим частиною другою статті 693 ЦК України правом та зажадав повернення сплаченої попередньої оплати в розмірі 68 121,00 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що обов`язок відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати виник після закінчення встановленого договором строку поставки товару, а саме з наступного дня після закінчення такого строку (з 08.08.2025).

Щодо позовних вимог про стягнення нарахованих 3% та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 № 918/631/19 дійшла висновку, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу."

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат є правомірним, а визначений позивачем період їх нарахування, зокрема його початкова дата - 08.08.2025, відповідає положенням частини другої статті 625 ЦК України та наведеному правовому висновку Великої Палати Верховного Суду.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних у розмірі 1 920,46 грн нарахованих позивачем на суму боргу 68121,00 грн за період з 08.08.2025 по 16.07.2026 (343 дні) суд вважає їх обґрунтованими та арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме 1 920,46 грн.

За результатами здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 68 121,00 грн за період з 08.08.2025 по 16.07.2026, судом встановлено, що їх розмір становить 5 275,01 грн.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Отже, оскільки розмір інфляційних втрат, визначений судом за результатами перерахунку, перевищує суму, заявлену позивачем до стягнення, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, а саме в розмірі 4 045,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки суд зазначає таке.

Позивач обґрунтовує стягнення неустойки предбаченої п. 5.1 Договору тим, що з 08.08.2025 відповідачем прострочене грошове зобов`язання з повернення позивачу попередньої оплати в сумі 68 121,00 грн.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У пункті 5.1 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення виконання зобов`язань винна Сторона сплачує на користь іншої Сторони неустойку в розмірі 0,5% від вартості простроченого зобов`язання за кожен день прострочення виконання цього зобов`язання.

Як встановлено судом, у зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки товару позивач відповідно до частини другої статті 693 ЦК України скористався передбаченим законом правом вимагати повернення суми попередньої оплати. Таким чином, обов`язок відповідача повернути отримані кошти виник у силу закону внаслідок реалізації позивачем зазначеного права.

Водночас пунктом 5.1 Договору передбачено сплату неустойки у разі прострочення виконання зобов`язань, що випливають із Договору. Однак умовами Договору не передбачено нарахування неустойки (пені) за прострочення повернення попередньої оплати, а підстав для поширення дії пункту 5.1 Договору на таке зобов`язання судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 62671,32 грн неустойки.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат" підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СТЕМ" (02072, місто Київ, вул. Чавдар Єлизавети, будинок 2, офіс 149, ідентифікаційний код 45400034) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат" (20300, Черкаська область, місто Умань, вулиця Дерев`янка, будинок 26, ідентифікаційний код 02779234) 68 121 (шістдесят вісім тисяч сто двадцять одну) грн 00 коп. попередньої оплати, 1 920 (одну тисячу дев`ятсот двадцять) грн. 46 коп. 3% річних, 4045 (чотири тисячі сорок п`ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1 442 (одну тисячу чотириста сорок дві) грн 31 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141423524 ?

Документ № 141423524 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141423524 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141423524 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141423524 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141423524, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141423524, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141423524 відноситься до справи № 910/8900/26

Це рішення відноситься до справи № 910/8900/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141423523
Наступний документ : 141423525