Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
11.11.2026Справа № 910/8219/26Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянувши
клопотання Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»
про ухвалення додаткового рішення
в справі №910/8219/26
за позовом Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»
до: 1) Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон»
про визнання недійсним попереднього договору,
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (надалі - відповідач-2) у якому просить суд визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/343 укладений між Акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Стромат «СПЕЦБЕТОН», з моменту його вчинення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2022 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 27756/2/343/РН-К, предметом якого є майнові права на квартиру № 343. За твердженням позивача, умовами зазначеного договору передбачено, що відступлення права вимоги за договором третій особі допускається виключно за письмовою згодою позивача. Водночас 20.12.2022 відповідач-1 та відповідач-2 уклали попередній договір купівлі-продажу майнових прав № РАД27/343 щодо того самого об`єкта нерухомості без отримання згоди позивача. На думку позивача, укладення відповідачами зазначеного попереднього договору фактично свідчить про відступлення відповідачем-1 права вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав з порушенням його умов, при тому що відповідач-1 не набув права розпоряджатися спірними майновими правами. Позивач також вважає, що спірний попередній договір має ознаки фіктивного правочину, порушує його права та законні інтереси як продавця майнових прав, у зв`язку з чим просить суд визнати його недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
09.07.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/8219/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі на 16.09.2026.
31.07.2026 від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов.
31.07.2026 від представника відповідача-1 надійшов відзив на позов.
03.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
06.08.2026 від представника відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У підготовче засідання 16.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 в засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи відзив на позов відповідача-1 від 31.07.2026, відзив на позов відповідача-2 від 31.07.2026, відповідь на відзиви відповідачів 1 і 2 від 31.07.2026, яка надійшла до суду 03.08.2026 та заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив від 05.08.2026, які надійшли до суду 06.08.2026. Також у підготовчому засіданні представник позивача оголосив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, яке суд протокольною ухвалою задовольнив. Крім цього, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 відкладено підготовче засідання на 30.09.2026.
29.09.2026 від представника позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
30.09.2026 від представника відповідача-1 надійшла заява про вирішення питання щодо судових витрат.
Підготовче засідання, призначене на 30.09.2026 не відбулось, у зв`язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою, яка тривала з 04:42 год. до 12:22 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2026 підготовче засідання в справі призначено на 20.10.2026.
У підготовче засідання 20.10.2026 з`явились представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 в засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2026 позов Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» про визнання недійсним попереднього договору залишено без розгляду, з підстав зазначених в ухвалі.
26.10.2026 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2026 прийнято до розгляду клопотання відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення в справі та встановлено позивачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про ухвалення додаткового рішення в даній справі до 05.11.2026 (включно).
30.10.2026 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про стягнення 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та у тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
В силу приписів частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі закриття провадження у справі.
Так, відповідно до частин 5 та 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 в справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 в справі № 922/592/17.
У разі закриття провадження або залишення позову без розгляду у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження або залишення позову без розгляду у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, що і зумовили відповідні витрати відповідача під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом.
Водночас Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Разом із тим, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 в справі № 905/121/19, від 13.05.2021 в справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 в справі № 902/136/21, від 18.01.2022 в справі № 922/2017/17, від 14.03.2023 в справі № 911/1201/22, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п`ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Так, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 в справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 в справі № 922/592/17, від 24.03.2021 в справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 в справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 в справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 в справі № 924/804/20.
При цьому, суд зазначає, що не можна виходити лише з буквального розуміння терміну «необґрунтовані», тобто такі, для яких не має достатньо фактів чи доказів. Необґрунтованими можуть бути визнані такі дії, які свідомо спрямовані на перешкоджання нормальному перебігу судового провадження та явно свідчать про зловживання правами.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.
При цьому, суд наголошує, що в силу положень статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, у разі заявлення вимоги про компенсацію витрат на підставі частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України саме на відповідача покладається обов`язок довести, які конкретно необґрунтовані дії позивача зумовили понесення ним відповідних витрат.
Обґрунтовуючи клопотання, відповідач-1 посилається на те, що позивач ініціював даний спір, у зв`язку з чим відповідач був змушений залучити адвоката, подати процесуальні документи та брати участь у судових засіданнях, а в подальшому позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Разом із тим наведені обставини самі по собі не свідчать про необґрунтованість дій позивача в розумінні частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки звернення до суду та подальше використання передбачених законом процесуальних прав є формою реалізації права на судовий захист.
Інших обставин, які б свідчили про недобросовісну процесуальну поведінку позивача, безпідставне затягування розгляду справи, створення перешкод у реалізації процесуальних прав відповідачів або штучне збільшення судових витрат, відповідачем-1 не доведено.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги недоведеність заявником обставин необґрунтованості дій позивача в ході розгляду справи № 910/8219/26, суд у даному випадку не вбачає підстав для висновку про необґрунтованість дій позивача та стягнення з останнього компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у зв`язку із залишенням позову без розгляду.
За таких обставин, у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 20 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129, 130, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 20 000,00 грн витрат на професійну правову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Я.А.Карабань
Судове рішення № 141423492, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/8219/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: