Ухвала суду № 141423234, 11.11.2026, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
905/169/25 (905/738/26)
Номер документу
141423234
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11.11.2026 Справа № 905/169/25 (905/738/26)

розглянувши матеріали спільної позовної заяви позивачів:

1) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ),

2) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ),

3) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ),

4) ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ),

5) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 ),

6) ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_6 ),

7) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_7 ),

від імені яких діє представник адвокат Сакун Віталій Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_8 , свідоцтво серії ДН № 4920 від 29.11.2017),-

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519, адреса: 84320, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87Б)

про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів, -

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо позову на стороні відповідача: розпорядник майна - арбітражний керуючий Гальченко Євген Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_9 , свідоцтво № 176 від 12.02.2013; адреса: 49009, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, 2, офіс 307), -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ. Відповідно до ухвали суду від 18.05.2026 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича.

26.03.2025 на офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано за № 75623 відповідне оголошення про відкриття провадження у справі.

09.11.2026 до суду надійшла спільна позовна заява позивачів 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , від імені яких діє представник адвокат Сакун Віталій Анатолійович, про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів, з додатками (вх№01-41/7863/26), в якій просять:

- прийняти спільну позовну заяву та розглянути однорідні індивідуальні вимоги семи позивачів до ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» в одному провадженні в межах справи № 905/169/25,

- застосувати пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» до вимог за Законом № 2050-III; щодо вимог за статтею 117 КЗпП задовольнити наведене клопотання про звільнення від збору з урахуванням конституційних і конвенційних гарантій доступу працівника до суду та надати окрему мотивовану оцінку цій підставі.

- залучити розпорядника майна Гальченка Євгена Анатолійовича третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача та задовольнити окреме клопотання про витребування доказів.

- стягнути з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», код ЄДРПОУ 32281519, індивідуально:

1) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України в межах установленого законом шестимісячного періоду. Грошовий розмір і належний період потребують визначення за витребуваними доказами відповідно до формули розділу 2.1 з поданням позивачем конкретної суми та розрахунку;

2) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України в межах установленого законом шестимісячного періоду. Грошовий розмір і належний період потребують визначення за витребуваними доказами відповідно до формули розділу 2.2 з поданням позивачем конкретної суми та розрахунку.

3) на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , компенсацію втрати частини доходу 5144,15 грн за новий індексний приріст жовтня 2024 - вересня 2026 щодо доходу серпня 2024; середній заробіток за статтею 117 КЗпП України в межах установленого законом шестимісячного періоду, грошовий розмір і належний період якого потребують визначення за витребуваними доказами відповідно до формули розділу 2.3 з поданням позивачкою конкретної суми та розрахунку.

4) на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , компенсацію втрати частини регулярного доходу червня 2024 у сумі 6801,67 грн за індексами липня 2024 - вересня 2026.

5) на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , додаткову компенсацію втрати частини регулярного доходу 21781,81 грн як обмежену частину вимоги за новим індексним приростом квітня 2024 - вересня 2026 року відповідно до розділу 2.5.

6) на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , компенсацію втрати частини доходу 901,92 грн за новий індексний приріст червня - вересня 2026 року, без повторення вимог, вирішених 18.08.2026.

7) на користь ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , компенсацію втрати частини доходу 3248,02 грн за новий індексний приріст лютого - вересня 2026 року, без повторного вирішення вимог у справі № 932/7515/24.

- установити строк подання витребуваних документів і забезпечити позивачам можливість подати конкретні розрахунки та заяви про зміну розміру вимог у строки статті 46 ГПК України до завершення відповідної стадії провадження.

- розглянути справу без особистої участі позивачів і представника, якщо суд не визнає явку обов`язковою. Документи направляти до електронного кабінету представника.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2026 позовним матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/169/25 (905/738/26) та передано на розгляд судді Величко Н.В., на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частинами 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

За правилами статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У частині 2 статті 173 цього Кодексу унормовано, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (частина 3 цієї статті Кодексу).

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. (частини 4, 5 цієї статті Кодексу).

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. (частини 6, 7 цієї статті Кодексу).

Суд констатує, що заявлені у спільній позовній заяві вимоги до відповідача хоча і пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами (виникли з трудових правовідносин з відповідачем), але не є основними та похідними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення іншої вимоги (основної вимоги) іншого заявника, що не позбавляє позивачів права звертатися до суду із спільною позовною заявою. При цьому кожен із позивачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Вимоги до позовної заяви визначені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), частинами 3, 4, 7 якої встановлено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. (частина 1 статті 163 ГПК України).

Статтею 164 цього Кодексу встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи. (стаття 172 ГПК України).

Перевіривши матеріали спільної позовної заяви на відповідність вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Суд зауважує, що саме на позивача покладений обов`язок навести детальний та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, із зазначенням у ньому всіх вихідних даних та конкретного періоду, а суд лише перевіряє наданий позивачем розрахунок під час вирішення спору по суті. Відповідно до статей 13, 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, у порушення наведених вимог процесуального закону, зміст позовної заяви щодо кожного з позивачів не містить зазначення конкретної ціни позову, зокрема в частині вимог про стягнення середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Крім того, матеріали позову не містять обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню на користь кожного із зазначених позивачів, із наведенням усіх необхідних вихідних даних, арифметичного алгоритму (формули) обчислення заявлених до стягнення сум, конкретного періоду розрахунку.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначали у спільній заяві про те, що вони мають окремі розрахункові листки, довідки, ОК-5 та судові акти, але не мають повного особового рахунку, табелів, первинного розподілу податків і віднесення кожної виплати до виду та місяця доходу, тому звертались до відповідача із адвокатськими запитами від 29.10.2026 та від 30.10.2026 щодо надання первинних облікових даних про належні виплати, фактично відпрацьовані дні та початок затримки, але на обидва звернення позивачі не одержали необхідної повної інформації та документів, у зв`язку з чим клопочуть про витребування у відповідача документів та відомостей згідно переліку.

Проте зміст клопотання не містить аргументів позивачів, чому маючи окремі розрахункові листки, довідки, ОК-5 та судові акти, вони не можуть самостійно здійснити попередній розрахунок сум за вимогами за статтею 117 КЗпП України, що підлягають стягненню на користь кожного із зазначених позивачів, із наведенням усіх необхідних вихідних даних, арифметичного алгоритму (формули) обчислення заявлених до стягнення сум, конкретного періоду розрахунку.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування у відповідача документів та відомостей згідно переліку, відповідно до приписів статей 80, 81 ГПК України.

Суд може витребувати докази до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110 - 112 цього Кодексу, проте позивачі з таким до суду не звертались.

Судом також встановлено, що до спільної позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 2-1 частини 2 статті 4 Закону).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Відтак, за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3328,00 грн. і не більше 1164800,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону).

Спільна позовна заява позивачів: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , від імені яких діє представник адвокат Сакун Віталій Анатолійович, містить заяву про застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» до вимог за Законом № 2050-III (компенсації) та клопотання щодо вимог за статтею 117 КЗпП (середній заробіток) про звільнення від судового збору.

Суд враховує, що в розумінні норм ч. 1 ст. 94 КЗпП України, ст. 2 та ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація втрати частини заробітної плати є гарантованою законодавством компенсаційною виплатою, вона входить до структури фонду заробітної плати і має компенсаторний характер для збереження її купівельної спроможності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Верховний Суд послідовно дотримується правової позиції, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за Законом № 2050-III є складовою заробітної плати (грошового забезпечення), тому позивачі у таких спорах звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (постанова від 20 березня 2024 року у справі № 181/1681/23 (провадження № 61-206св24) та інші).

Відтак, в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивачів за спільною позовною заявою компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за Законом № 2050-III, позивачі у таких спорах звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, на вимоги позивачів, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП, не поширюється пільга зі сплати судового збору згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд зазначає, що середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією; він не входить до структури заробітної плати. Відтак, на такі вимоги не розповсюджуються пільги, що визначені у пункті 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року № 755/12623/19).

Відтак, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України мають сплатити судовий збір на загальних підставах.

Проте, відсутність визначеної ціни позову в розрізі кожного позивача та кожної позовної вимоги, а також відсутність деталізованого розрахунку унеможливлює перевірку судом обґрунтованості заявлених вимог за статтею 117 КЗпП, визначення їх співмірності та визначення/перевірку розміру сплати судового збору за такими вимогами.

Щодо клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

У клопотанні позивачі вказували на те, що просять забезпечити максимальний ефективний доступ працівника до суду й звільнити їх від сплати збору через застосування статей 8, 43, 55, 129-1 Конституції України та статті 6 Конвенції, з урахуванням статті 11 ГПК і статті 17 Закону України № 3477-IV. Правовою підставою клопотання є захист працівника від нового непропорційного фінансового бар`єра, породженого тривалим невиконанням установленої зарплатної заборгованості. Попередній фінансовий тягар у судових провадженнях з трудових відносин підтверджується дев`ятьма окремими платіжними документами щодо спорів із цим самим роботодавцем. Банківські комісії до наведених сум не включено; повторні копії квитанцій не підсумовано. Наведені платежі просили оцінити індивідуально за їх призначенням, фактичним зарахуванням і наслідками відповідних проваджень.

Також зазначали, що за рішенням ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, заява № 18357/91, § 40, виконання судового рішення становить складову судового розгляду. У справі «Кройц проти Польщі» від 19.06.2001, заява № 28249/95, §§ 52-60, ЄСПЛ вимагає перевіряти пропорційність фінансових обмежень доступу до суду та збереження самої сутності цього права. Установлення основного боргу без дієвого захисту від наслідків його подальшого невиконання не повинно перетворювати судову гарантію працівника на формальність.

Рішення КСУ від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 та від 10.03.2026 № 2-р/2026 підкреслюють неприпустимість непропорційного повторного фінансового бар`єра на шляху реалізації обов`язкового рішення. Останнє стосується судового контролю за виконанням в адміністративному процесі; тут позивачі посилаються на його конституційний стандарт для оцінки власної ситуації. Нові вимоги за статтею 117 КЗпП є окремими компенсаційними вимогами, а не вже присудженими сумами. Просили надати мотивовану оцінку можливості доступу без збору з огляду на зміст захищуваного права, підтверджені попередні платежі та повторність необхідності судового захисту. Автоматична зарплатна пільга щодо статті 117 КЗпП цим не стверджується.

Розглянувши подане клопотання та надані докази, суд виходить з такого.

Статтею 7 ГПК України встановлено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (стаття 123 ГПК України).

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до частин 1-3 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).

У постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право на доступ до суду не є абсолютним, однак його обмеження не можуть бути такими, щоб була порушена сама суть цього права; фінансові обмеження доступу до суду, зокрема у вигляді значного судового збору, підлягають особливо ретельному контролю з точки зору пропорційності; суд не може обмежитися формальним тлумаченням положень Закону "Про судовий збір", а повинен індивідуально оцінити майновий стан заявника, реальну можливість сплатити збір та наслідки відмови у доступі до суду; підхід, за яким юридична особа фактично виключається з можливості отримати процесуальне полегшення лише з огляду на свій статус, не відповідає стандартам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; суд зобов`язаний оцінити, чи є конкретний розмір судового збору непропорційним і непосильним тягарем для заявника з урахуванням його фактичного майнового стану.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку; при зверненні з вимогою про відстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору необхідним є надання актуальної інформації про фактичний майновий стан заявника.

Однак, до заяви жодним з позивачів не подано будь-яких доказів та не наведено переконливих аргументів на підтвердження об`єктивної неспроможності сплати ними судового збору за подання спільної заяви з вимогами зокрема про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП, рівно як не надано і відповідних доказів вжиття всіх залежних від них заходів для сплати судового збору за подання заяви у цій справі.

Вимога позивачів щодо надання судом оцінки здійсненим ними платежам за їх призначенням, фактичним зарахуванням і наслідками відповідних інших судових проваджень не містить правового обґрунтування та відхиляється господарським судом.

Крім того, ані статтею 8 Закону України "Про судовий збір", ані іншими нормами чинного законодавства України не передбачено можливості та механізму врахування раніше сплаченого позивачем судового збору в межах іншого судового провадження в рахунок сплати судового збору за новою позовною заявою.

Посилання позивача на справи «Горнсбі проти Греції» та «Кройц проти Польщі» щодо виконання рішень та пропорційності фінансових бар`єрів є необґрунтованими у контексті звільнення від сплати збору за новими позовними вимогами. Вимоги за ст. 117 КЗпП є окремим позовним провадженням про стягнення компенсаційної санкції, а не етапом примусового виконання вже ухваленого та наявного судового рішення.

Посилання на рішення Конституційного Суду України (зокрема щодо адміністративного процесу чи судового контролю) є нерелевантними до господарського судочинства у спорах про стягнення санкцій за ст. 117 КЗпП, оскільки законодавець чітко розмежував категорії справ, звільнені від судового збору.

Сукупність наданих позивачами доказів та неведені ними аргументи у клопотанні про звільнення від сплати судового забору за вимогами про стягнення з відповідача середнього заробітку за ст. 117 КЗпП не підтверджують конкретний розмір судового збору непропорційним і непосильним тягарем для заявника з урахуванням його фактичного майнового стану.

Згідно зі статтями 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Отже, саме на заявника чинне законодавство покладає обов`язок із подачі суду доказів на обгрунтування своїх вимог щодо звільнення/відстрочення від сплати судового збору, а суд лише надає оцінку поданим доказам і наведеним саме заявником аргументам.

Господарський суд не має повноважень замість самого заявника наводити чи доповнювати його аргументи, саме заявник несе ризик наслідків своїх процесуальних дій або бездіяльності, що відповідає фундаментальному принципу господарського судочинства України принцип диспозитивності та змагальності сторін у господарському судочинстві.

Враховуючи, що позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до клопотання не додано доказів на підтвердження скрутного майнового стану, та відповідно неможливості сплатити судовий збір за подання заяв про стягнення з відповідача середнього заробітку, суд відмовляє у задоволенні клопотання заявників про звільнення від сплати судового збору.

Також, на порушення вимог частини 7 статті 162, статті 164 ГПК України у спільній позовній заяві не зазначено реквізити рахунку кожного з позивачів в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову, проте зміст позовної заяви не містить відповідних відомостей. Також до спільної позовної заяви не додано і у переліку додатків не значаться документи, що підтверджують наявність рахунку кожного позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити спільну позовну заяву без руху та надати позивачам час на усунення недоліків.

Суд звертає увагу позивачів на те, що відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху спільну позовну заяву позивачів 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , від імені яких діє представник адвокат Сакун Віталій Анатолійович, про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів (вх№01-41/7863/26).

2. Встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- відомостей щодо реквізитів рахунку позивачів 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а також документа, що підтверджує наявність такого рахунку,

- відомостей щодо ціни позову та детальний і обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, із зазначенням у ньому всіх вихідних даних та конкретного періоду за вимогами позивачів 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України,

- доказів сплати позивачами 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 судового збору у встановленому порядку і розмірі.

3. Відхилити клопотання позивачів 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України.

4. Роз`яснити позивачам, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.

5. Ухвала набрала законної сили 11.11.2026 та оскарженню не підлягає.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суддя Н.В. Величко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141423234 ?

Документ № 141423234 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141423234 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141423234 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141423234 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141423234, Господарський суд Донецької області

Судове рішення № 141423234, Господарський суд Донецької області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141423234 відноситься до справи № 905/169/25 (905/738/26)

Це рішення відноситься до справи № 905/169/25 (905/738/26). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141423230
Наступний документ : 141423235