Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
11.11.2026м. ДніпроСправа № 904/6321/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши без участі представників сторін клопотання представника відповідача (вх. суду №54219/26 від 05.11.2026) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос море" (04210, місто Київ, проспект Івасюка Володимира, будинок 26-А; ідентифікаційний код 42898163)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитаделія" (49098, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Любарського, будинок 143; ідентифікаційний код
про стягнення 646 280,42 грн
ВСТАНОВИВ:
20.10.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос море" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитаделія" про стягнення 646 280, 42 грн, що складає 306 979,65 грн - основного боргу, 21 905,35 грн - інфляційних втрат, 7058,37 грн - 3% річних, 71 545,20 грн - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 179 093,89 грн - штрафу в розмірі 30 % від суми простроченої оплати, 59 697,96 грн - штрафу в розмірі 10 % від вартості партії товару.
Також просить стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу (за результатом розгляду окремої заяви у порядку ухвалення додаткового рішення суду).
Окрім цього, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України просить зазначити у рішенні суду про здійснення нарахування органом (особою), що проводитиме примусове виконання рішення суду, трьох процентів річних на суму основного боргу у розмірі 306 979,65 грн, починаючи з 17.10.2026 до моменту повного виконання рішення суду в частині погашення суми основного боргу, за формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 проценти річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2026 справу №904/6321/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
26.10.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Повідомлено відповідача про наявність права подати заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
05.11.2026 до господарського суду від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №54219/26 від 05.11.2026) про поновлення пропущеного строку та розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідно до якого представник просить суд:
- визнати поважними причини пропуску строку на подання заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та поновити цей строк;
- задовольнити клопотання Відповідача та постановити ухвалу про розгляд справи №904/6321/26 за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши клопотання представника відповідача (вх. суду №54219/26 від 05.11.2026) про поновлення пропущеного строку та розгляд справи в порядку загального позовного провадження, господарський суд зазначає наступне.
Представник відповідача у клопотанні стверджує, що з 19.10.2026 до 27.10.2026 був тимчасово непрацездатним, на підтвердження непрацездатності додано два листки непрацездатності.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження від 26.10.2026 року було визначено строк, протягом якого відповідачу надано право подати заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
Представник відповідача зазначає, що предмет спору в даній справі не є малозначним.
Вказане клопотання сформоване в системі "Електронний суд" та скеровано до господарського суду - 04.11.2026.
Частиною 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина 1 статті 113, частини 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дослідивши наведені заявником обставини та надані докази, суд дійшов висновку, що пропуск строку зумовлений об`єктивними причинами. Ураховуючи незначний період прострочення, дотримання заявником вимог частиною 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України та завдання господарського судочинства щодо справедливого і своєчасного вирішення спору, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку, встановленого судом, поважними та задовольнити клопотання.
Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає, що даний спір не становить підвищеної складності, оскільки у заяві не наведено жодних обставин та до заяви не додано жодних доказів того, що в силу особливостей даного спору (ціна позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер поданих доказів, кількість сторін, наявність суспільного інтересу, необхідність призначення експертизи, виклику свідків тощо), які б свідчили про те, що справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, в даному випадку суд, призначивши справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, дбає про раціональне, цільове та ефективне використання бюджетних коштів з огляду на обмежений обсяг для забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад та держави в цілому. Суд звертає увагу відповідача, що недоцільно переходити до розгляду справи в порядку загального позовного провадження в даній категорії справ та проводити процес заради процесу.
Характер правовідносин в даній справі, предмет позову надає суду можливість розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в силу приписів частини 2 статті 247 та частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
На думку суду, наявних матеріалів справи достатньо для розгляду даної справи без повідомлення (виклику) сторін. Крім того суд зауважує, що сторони не позбавлені можливості надання заяв по суті, письмових пояснень та доказів.
Також суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v.Germany), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01.
Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому в межах спрощеного позовного провадження суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись статтями 119, 250, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку - задовольнити.
Поновити відповідачеві процесуальний строк на подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Клопотання представника відповідача (вх. суду №54219/26 від 05.11.2026) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяТ.В. Іванова
Судове рішення № 141423215, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/6321/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: