Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
03.11.2026м. ДніпроСправа № 904/4838/26
За позовом Малого приватного підприємства "ДАР", м. Ізмаїл, Одеська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотус Оіл Трейдинг", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 71 400 грн 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
СУТЬ СПОРУ:
Мале приватне підприємство "ДАР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотус Оіл Трейдинг" заборгованість в сумі 71 400 грн 00 коп.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором з надання послуг миття автомобілів від 15.03.2024 в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.
Ухвалою господарського суду від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.10.2026 від відповідача до суду надійшла заява в якій просив закрити провадження у справі у зв`язку з добровільним виконанням позовних вимог, що підтверджується платіжними інструкціями № 200-204 від 02.09.2026 на суму 71 400 грн. 00 коп., призначення платежу: "за мийку цистерн".
12.10.2026 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просив закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Та просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 3 328,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, господарський суд вбачає підстави для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Дослідивши документи, надані відповідачем, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотус Оіл Трейдинг" перед Малим приватним підприємством "ДАР" відсутня.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи щодо врегулювання погашення спірної заборгованості між позивачем та відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Стосовно заявлених Позивачем до стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
В позовній заяві Позивач повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він планує понести у зв`язку із розглядом справи на правничу допомогу становить 15 000,00 грн.
Позивач до матеріалів справи додав Договір № 5059-И про надання юридичних послуг від 17.06.2026, акт здачі-прийомки послуг б/н від 30.09.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 0890 від 14.09.1999, ордер на надання правничої допомоги сер АЕ № 1534951 від 11.08.2026.
17.06.2026 Позивач (Клієнт) та Адвокатське об`єднання "Адвокатська компанія "Верітас", уклали договір про надання юридичних послуг №5059-И, за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Виконавець зобов`язується за завданнями Клієнта надати йому правові послуги (надалі - Послуги) з підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у господарських судах усіх інстанцій, за позовом Клієнта до ТОВ "ЛОТУС ОЙД ТРЕЙДИНГ", про стягнення заборгованості за договором, з метою захисту його законних прав та інтересів.
Клієнт зобов`язується прийняти і оплатити ці Послуги в розмірі, терміни і в порядку, які передбачені умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.1.-2.2 Договору вартість Послуг, передбачених договором, складає 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень (без ПДВ). Вартість Послуг не змінюється незалежно від результатів їх надання.
Протягом п`яти банківських днів з дня укладання цього договору Клієнт здійснює авансовий платіж у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень (без ПДВ) За використання Виконавцем грошових коштів, отриманих як аванс, відсотки не нараховуються (п. 3.1. Договору).
Послуги, передбачені розділом 1, вважаються наданими при настанні однієї з наступних подій:
- винесення судом будь-якої інстанції рішення по справі, яке не підлягає оскарженню або не буде оскаржено жодною зі сторін в передбачені законом терміни;
- дострокового розірвання договору в односторонньому порядку Клієнтом або Виконавцем згідно п.п 4.1.6. 4.2.8.
Відповідно до п. 5.2 Договору при настанні однієї з вказаних в пункті 5.1 подій Виконавець направляє Клієнтові акт приймання-здачі послуг з відображенням в ньому відповідних підстав припинення зобов`язань Виконавця за договором.
Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акту приймання-здачі послуг Клієнт зобов`язаний підписати його і направити Виконавцеві (п. 5.3. Договору).
Згідно з п. 5.4. Договору пропуск клієнтом терміну, передбаченого пунктом 5.3, призводить до тих же правових наслідків, що і підписання клієнтом акту приймання-здачі послуг.
Договір набуває чинності від дня його підписання й діє протягом одного року від дня його підписання (п. 8.1 Договору).
Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19.
У справі, що розглядається, суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати відповідачеві, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді, що заявлені до стягнення.
З урахуванням викладеного, заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є не співмірною з обсягом виконаної роботи та складністю справи, оскільки категорія даного спору не відноситься до складної, спір відноситься до категорії малозначних справ, не містить значних розрахунків, незначної складності та слухається без участі адвоката в судових засіданнях, тому не вимагає витрат значного час.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача у справі).
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягненню з позивача на користь відповідача підлягають 6 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі №904/4838/26 за позовом Малого приватного підприємства "ДАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотус Оіл Трейдинг" про стягнення заборгованості в сумі 71 400 грн 00 коп. за договором з надання послуг миття автомобілів від 15.03.2024 - закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотус Оіл Трейдинг" (49044, м. Дніпро, вул. Гоголя, 12, офіс 501, код ЄДРПОУ 45027038) на користь Малого приватного підприємства "ДАР" (Одеської області, м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 3, код ЄДРПОУ: 20982264) 6 000,00 (шість тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 03.11.2026.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяІ.А. Рудь
Судове рішення № 141423049, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/4838/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: