Рішення № 141421180, 12.11.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
443/459/26
Номер документу
141421180
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №443/459/26

Провадження №2/443/557/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12 листопада 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Жидачівської міської ради, орган опіки та піклування Жидачівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_3 ,

прокурора Сірачинського Р.М.,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Жидачівської міської ради, орган опіки та піклування Жидачівської міської ради про позбавлення батьківських прав, у якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що з 29.08.2018 вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 . Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.11.2020 шлюб між ними розірвано. На підставі виконавчого листа, виданого у справі № 345/2358/20, з відповідача стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 1 500 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виконавче провадження відкрито 27.10.2020. Відповідач сплачує аліменти в мінімальному розмірі, заборгованість становить 356,64 грн, а з 2023 року він перебуває за кордоном. Після виповнення дитиною одного року батько перестав цікавитися нею, самоусунувся від виховання доньки, не приїздив, не спілкувався жодним чином, в тому числі у телефонному режимі. Фактично батько зник з життя доньки. За 7 років життя доньки батько не телефонував їй, щоб мати можливість спілкуватися з дитиною. Сплата аліментів у мінімальному розмірі - це єдине, що робить відповідач як батько. Жодних дій зі сторони відповідача як батька на даний момент немає, останній не цікавиться життям, розвитком чи потребами дитини. Її теперішній чоловік дбає про доньку від попереднього шлюбу, донька вважає його своїм батьком. У подальшому її теперішній чоловік бажає удочерити доньку від попереднього шлюбу.

У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю.

Представники позивача позов підтримали повністю, покликаючись на викладені у позові обставини та мотиви.

Прокурор заперечив проти задоволення позову, пояснивши суду, що позбавлення батьківських прав є винятковим і крайнім заходом. При цьому зауважив, що відповідач сплачує аліменти, тому вважає, у задоволенні позову слід відмовити, попередивши відповідача, що у разі продовження такої поведінки і невжиття заходів щодо належного виконання ним батьківських обов`язків він може бути позбавлений батьківських прав стосовно своєї дитини.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Жидачівської міської ради у судове засідання повторно не з`явився, однак подав до суду пояснення, у яких зазначив, що питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 двічі розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Жидачівської міської ради 20.02.2026 та 30.03.2026. Про дату та час проведення засідань ОСОБА_2 був повідомлений належним чином, однак на засідання комісії жодного разу не з`явився і отримати його пояснення з приводу порушеного питання та підтвердження факту належного виконання батьківських обов`язків не вдалося. Рішенням виконавчого комітету Жидачівської міської ради № 98 від 15.04.2026 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить суд розглянути справу без участі представника Жидачівської міської ради на підставі наявних матеріалів.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Позивачем подано заяву про незаперечення проти відкладення розгляду справи (а.с. 181).

Представником позивача ОСОБА_3 подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.44-45), клопотання про витребування доказів (а.с.52-54), клопотання про проведення судового засідання за відсутності його та позивача (а.с.69-71, 182-183, 197-198), клопотання про виклик свідків (а.с.89-91).

Представником позивача ОСОБА_3 подано, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.83-84), клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.196).

Представником Служби у справах дітей Жидачівської міської ради подано клопотання про долучення документів (а.с.155)

Прокурором подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи (а.с.195).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.35-36).

Ухвалами від 17.04.2026, 04.05.2026 задоволено клопотання представників позивача про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції (а.с.49-50, 93-94).

Ухвалою підготовчого засідання від 23.04.2026 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, орган опіки та піклування Жидачівської міської ради (а.с.73-74).

Ухвалою підготовчого засідання від 12.05.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.100-101).

Ухвалою підготовчого засідання від 09.06.2026 закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.150).

Ухвалами судового засідання від 20.08.2026, 22.09.2026 відкладено розгляд справи (а.с.186-187, 199).

Ухвалою судового засідання від 26.10.2026 визнано явку представника третьої особи органу опіки та піклування Жидачівської міської ради обов`язковою для надання особистих пояснень (а.с.212-213).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, зваживши на позицію інших учасників справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрований 29.08.2018 і після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 29.08.2018 (а.с.136).

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , про що свідчить свідоцтво про народження від 23.01.2019 (а.с.14, 131, 140).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.11.2020 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу залишено прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.15,133).

Відповідно до постанови головного державного виконавця Калуського міськрайонного ВДВС від 27.10.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №345/2358/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.16-17, 122-123).

Згідно з розрахунком із сплати аліментів за цим виконавчим листом та квитанціями про сплату аліментів за 2020 рік наявна заборгованість у сумі 1 574,64 грн, за 2021 рік заборгованість відсутня, за 2022 рік наявна заборгованість у сумі 1 500,00 грн, за 2023 рік заборгованість відсутня, за 2024 рік наявна заборгованість у сумі 400 грн, за 2025 рік наявна заборгованість у сумі 46 грн, станом на січень 2026 року наявна заборгованість у сумі 164 грн (а.с.17-18, 120-121, 135-136, 142-144).

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 24.10.2024 і після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_9 » (а.с.29, 132).

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.124).

За змістом довідки Відділу освіти Жидачівської міської ради від 03.02.2025 Батько ОСОБА_2 жодного разу у садочку не було (а.с.120).

Довідкою КНП «Жидачівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 06.02.2025 встановлено, що на прийом до сімейного лікаря з дитиною приходила мама (а.с.20, 123).

12.02.2025 ОСОБА_1 оформлено на ім`я голови Жидачівської міської ради заяву про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочки у зв`язку з тим, що він відсутній у житті дитини, не приймає участі у її вихованні, не цікавиться її здоров`ям, не підтримує її. Зазначену заяву 19.03.2025 скеровано на розгляд і підготовку відповіді (а.с.21, 116).

12.02.2025 на ім`я голови Жидачівської міської ради оформлені заяви від ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у яких вони підтвердили викладені у заяві ОСОБА_1 від 12.02.2025 обставини (а.с.22-24, 117-119).

24.04.2025 ОСОБА_2 оформлено на Жидачівську міську раду заяву, у якій він зазначив про заперечення щодо позбавлення його батьківських прав. Він справно сплачує аліменти на утримання дитини, а мама дитини свідомо не допускає його у її життя, заблокувала його номер телефону, відмовляється з ним спілкуватися. На даний час він знаходиться за кордоном та не має можливості зустрічатися з дитиною, але матеріально завжди готовий допомагати (а.с.121).

26.05.2025 ОСОБА_2 оформлено на Жидачівську міську раду заяву, у якій він просив відмовити у проханні позбавити його батьківських прав, оскільки він бажає брати участь у вихованні доньки ОСОБА_13 і хоче, щоб вони знайшли спільну мову з її мамою щодо подальшого забезпечення і спілкування з дочкою (а.с.142).

ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, що підтверджується довідкою КНП «Жидачівська МЛ» від 02.06.2025 (а.с.141).

08.06.2025 ОСОБА_2 оформлено на Жидачівську міську раду заяву, у якій він просив визначити спосіб його участі вихованні малолітньої дочки ОСОБА_13 , так як він з матір`ю дитини розлучений, не проживають разом. Мати чинить перешкоди його спілкуванні з дочкою. На даний час перебуває за кордоном просив встановити дні і години його спілкування з дитиною за допомогою відеозв`язку, пропонуючи вихідні дні у суботу та неділю з 14:00 - 20:00 (а.с.140).

Витягом з протоколу № 9 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Жидачівської міської ради від 18.07.2025 встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до органу опіки та піклування із заявою про визначення способу його участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 шляхом встановлення годин спілкування у телефонному режимі, оскільки перебуває за кордоном. За результатами розгляду питання комісія вирішила визначити відповідачу спосіб участі у вихованні доньки шляхом спілкування з нею кожної другої та четвертої суботи місяця з 14:00 до 15:00 засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного контакту, з обов`язковим урахуванням стану здоров`я, бажання дитини, її інтересів та потреб. Водночас заяву ОСОБА_1 щодо надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав комісія вирішила залишити без розгляду (а.с.125-126).

Рішенням виконавчого комітету Жидачівської міської ради від 24.07.2025 визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір`ю, наступним чином: друга та четверта суботи місяця з 14:00 до 15:00 спілкування з дитиною засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного контакту між батьком та дитиною, із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, бажання дитини, її інтересів та потреб. Вказано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною. У разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі у вихованні, а також невиконання цього рішення, один із батьків має право звернутися із позовом до суду для вирішення спірних питань (а.с.145).

За змістом результату психодіагностичного обстеження 2-10 вересня 2025, складеного КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Жидачівської міської ради від 10.09.2025 №6, Батьки ОСОБА_13 проживають окремо від досягнення дитиною 11-місячного віку, і з цього часу батько з дитиною не спілкувався (зі слів мами). Батьки дівчинки розлучені, батько не бере участі у вихованні дочки, на даний час проживає за кордоном. Мати дівчинки, ОСОБА_1 , одружилася вдруге ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Із вітчимом ОСОБА_8 ОСОБА_4 спілкується із 2-річного віку, вважає його своїм батьком. Батьки ОСОБА_15 спілкуються з дівчинкою як бабуся та дідусь. Два місяці тому мати повідомила ОСОБА_13 про те, що у неї є тато ОСОБА_16 . На запитання дитини: «Чому я його не знаю?», мати відповіла: «Бо ми разом не жили». В цій ситуації дитина є дуже вразливою і потребує підтримки, постійної уваги. Вона переживає не менший стрес, ніж її батьки. Дівчинка відчуває напруження між батьком і матір`ю, але не розуміє їх. При розмові про батька дівчинка проявляє гіперчутливість (говорити про це відходить з мамою в іншу кімнату, наодинці), виражений негативізм («Він не мій тато, мій тато в іншій кімнаті»). На даний час цього батька вона не знає і боїться. Висновки та рекомендації: В результаті невирішених питань між батьками страждає емоційний та психологічний стан дитини. Від поведінки батьків у цей непростий період залежить, чи отримає дитина позитивний приклад стосунків між дорослими людьми та пошуку компромісів, чи понесе в собі хибні установки, що матимуть вплив на її подальше життя. Дитина потребує підтримки. Ця підтримка має бути спрямована на стабілізацію самооцінки, формування психологічної стійкості. Терпіння, наполеглива увага і такт те, що потрібне зараз дитині. Дитина має рости у люблячому середовищі, головне для дитини - безпека і стабільність (а.с.19, 129, 134).

10.02.2026 ОСОБА_1 оформлено на ім`я голови Жидачівської міської ради заяву про надання висновку органу опіки та піклування про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочки, у якій також зазначено, що ОСОБА_2 з 2020 року жодного разу не спілкувався з дитиною, не відвідував її, не цікавився станом її здоров`я, розвитком, навчанням та потребами, не брав участі у вихованні та житті доньки, не підтримував з нею жодного емоційного чи виховного зав`язку та фактично самоусунувся від виконання обов`язків батька (а.с.25, 127).

10.02.2026 на ім`я голови Жидачівської міської ради оформлені заяви від ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у яких вони підтвердили викладені у заяві ОСОБА_1 від 10.02.2026 обставини (а.с.26-28, 127-128).

17.02.2026 ОСОБА_2 оформлено на Жидачівську міську раду заяву, у якій він зазначив про заперечення щодо позбавлення його батьківських прав. Він справно сплачує аліменти на утримання дитини, а мама дитини свідомо не допускає його у її життя, заблокувала його номер телефону, відмовляється з ним спілкуватися. На даний час він знаходиться за кордоном та не має можливості зустрічатися з дитиною, але матеріально завжди готовий допомагати (а.с.130).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Жидачівської міської ради від 15.04.2026 №98, останній вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За змістом висновку, ОСОБА_2 фактично не бере участі у вихованні доньки, не цікавиться її здоров`ям, розвитком та потребами. При цьому органом опіки встановлено, що у 2025 році батькові було надано можливість налагодити стосунки з дитиною та визначено спосіб участі у її вихованні шляхом дистанційного спілкування. Однак відповідач ним фактично не скористався, здійснивши лише одну спробу телефонного дзвінка 21.09.2025 о 06:05, яка не завершилася розмовою. Інших спроб зв`язатися з донькою він не вчиняв. Крім того, ОСОБА_2 не надав органу опіки доказів своєї участі у вихованні дитини та, попри належне повідомлення, двічі не з`явився на засідання комісії з питань захисту прав дитини (а.с.66-68, 137-139).

Свідок ОСОБА_11 надала суду показання, за змістом яких її дочка, позивач у справі, у квітні 2019 року переїхали з дитиною жити до них. Батько був на дні народженні дитини у січні 2020 року. Після цього батька жодного разу не бачила. Він не приїжджав і не допомагав нічим. Згодом дочка подала на аліменти і розірвала шлюб. Їй відомо від інших людей, що батько на початках не визнавав дитину і хотів зробити ДНК тест. До звернення дочки до суду батько грошей на утримання дитини не давав. Коли дитині було 7 років перекинув дитині 5 000,00 грн. Однак більше нічого не перераховує. З дитиною він не спілкується, фактично самоусунувся. На даний час перебуває за кордоном.

Свідок ОСОБА_10 надала суду показання, за змістом яких її рідна сестра, позивач у справі, переїхала проживати до батьків з дитиною у 2019 році. На той час вона також проживала з батьками. Батько до дитини не приїжджав, з дитиною не спілкувався, гроші на утримання не давав і лише після рішення суду почав платити аліменти. Вихованням дитини займається сестра, мати і теперішній чоловік сестри.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю обставин, які свідчать про ухилення батька малолітньої дитини від виконання своїх обов`язків по її вихованню.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі - СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III) та Конвенції ООН про права дитини (далі - Конвенція).

Так, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Приписами частин 1, 2 статті 12 Закону №2402-III визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 15 Закону №2402-III батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, обставина проживання батька (матері) дитини окремо від неї не звільняє батька (матір) від обов`язку брати участь у вихованні цієї дитини.

Відповідно до частин 1-4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

За змістом приписів частин 1, 4 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з приписами частини 1 статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд враховує норму статей 3 та 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких:

в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів;

держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Вирішуючи спір про позбавлення відповідача батьківських прав, суд виходить із того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків, а тому його застосування потребує встановлення не лише факту неналежного виконання таких обов`язків, а й свідомого характеру ухилення від їх виконання.

При цьому оцінці підлягають не окремі дії чи бездіяльність відповідача, взяті ізольовано, а вся сукупність обставин, що характеризують його ставлення до виконання батьківських обов`язків протягом тривалого часу, зокрема фактична участь у вихованні дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, підтримання особистих стосунків із нею, а також причини відсутності такої участі.

Визначальним при цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини, а не лише збереження формального правового зв`язку між нею та одним із батьків.

Оцінюючи характер виконання відповідачем батьківських обов`язків, суд насамперед звертає увагу на обставини його участі у житті доньки до виїзду за межі України у 2023 році.

За твердженнями позивача, після досягнення дочкою однорічного віку відповідач припинив спілкування з донькою, не цікавився її життям та не брав участі у вихованні.

Ці пояснення узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 , яка повідомила, що відповідач був присутній на дні народження дитини у січні 2020 року, однак після цього вона його більше не бачила, до дитини він не приїжджав. Свідок ОСОБА_10 , яка проживала разом із позивачем та дитиною після їхнього переїзду до батьків у 2019 році, також підтвердила, що відповідач не приїжджав до доньки та не спілкувався з нею.

Водночас із досліджених судом письмових доказів, зокрема довідки Відділу освіти Жидачівської міської ради від 03.02.2025 та довідки КНП «Жидачівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 06.02.2025, вбачається, що відповідач жодного разу не відвідував дитину в дошкільному закладі, а на прийом до сімейного лікаря з дитиною приходила мати.

Наведені докази, оцінені у взаємному зв`язку, підтверджують пояснення позивача щодо відсутності регулярної особистої участі відповідача у житті доньки. При цьому показання свідків, які безпосередньо спостерігали сімейні відносини у відповідний період, узгоджуються з письмовими доказами щодо фактичного здійснення матір`ю догляду за дитиною.

Суд враховує, що саме по собі окреме проживання батьків не свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків. Водночас сукупність досліджених доказів свідчить про фактичне самоусунення відповідача від виховання доньки ще до його виїзду за кордон, а тому така поведінка не може пояснюватися подальшим проживанням за межами України.

Оцінюючи поведінку відповідача після його виїзду за кордон у 2023 році, суд враховує, що проживання одного з батьків за межами України не є обставиною, яка свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків, та не виключає можливості підтримувати стосунки з дитиною, цікавитися її життям, здоров`ям і розвитком, зокрема за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Як стверджує позивач, після виїзду відповідача за кордон його ставлення до виховання доньки не змінилося: він не підтримував із нею спілкування, не цікавився її життям та потребами.

Ці твердження узгоджуються з показаннями допитаних судом свідків щодо тривалої відсутності спілкування відповідача з донькою. Водночас матеріали справи не містять відомостей про конкретні дії відповідача, спрямовані на підтримання стосунків із дитиною в цей період.

Отже, сукупність досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про продовження фактичного самоусунення відповідача від виховання доньки після виїзду за кордон.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.04.2022 у справі № 520/8264/19, щодо оцінки свідомого обрання одним із батьків умов проживання, за яких його участь у вихованні дитини стає мінімальною або фактично відсутньою. З огляду на встановлені обставини справи посилання відповідача на проживання за кордоном не пояснює його самоусунення від виховання доньки, яке мало місце ще до виїзду, та не може слугувати достатнім виправданням подальшої відсутності його участі у житті дитини.

Окремої оцінки суду підлягає поведінка відповідача після того, як йому стало відомо про ініціювання позивачем питання щодо позбавлення його батьківських прав.

Так, у заяві від 24.04.2025, адресованій Жидачівській міській раді, відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав, посилаючись на сплату аліментів, проживання за кордоном та створення позивачем перешкод у спілкуванні з донькою, зокрема блокування його номера телефону.

У подальшій заяві від 26.05.2025 відповідач висловив бажання брати участь у вихованні доньки та досягти порозуміння з позивачем щодо її забезпечення і спілкування.

Крім того, відповідач звернувся до органу опіки та піклування із заявою про визначення способу участі у вихованні доньки шляхом дистанційного спілкування. За результатами розгляду цього питання комісія з питань захисту прав дитини 18.07.2025 визначила порядок спілкування відповідача з донькою кожної другої та четвертої суботи місяця з 14:00 до 15:00 засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку, з урахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів і потреб дитини.

Водночас сам факт звернення до органу опіки та піклування не дає підстав для висновку про відновлення відповідачем участі у вихованні дитини, оскільки таке звернення підтверджує його намір, але не свідчить про фактичну реалізацію цього наміру.

Натомість матеріали справи не містять доказів того, що після визначення порядку спілкування відповідач фактично реалізовував своє право на участь у вихованні доньки, підтримував із нею зв`язок або вчиняв інші дії, спрямовані на відновлення стосунків із дитиною.

Суд також враховує, що рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 18.07.2025 було передбачено право кожного з батьків звернутися до суду в разі виникнення спорів щодо участі у вихованні дитини або невиконання визначеного порядку спілкування.

Відповідач, посилаючись на створення позивачем перешкод у спілкуванні з донькою, не надав доказів на підтвердження конкретних обставин такого перешкоджання. Матеріали справи також не містять відомостей про його звернення до суду з метою усунення зазначених перешкод.

При цьому суд не розцінює обставину незвернення відповідача до суду як доказ відсутності перешкод у спілкуванні з дитиною. Однак за відсутності інших доказів, які б підтверджували такі перешкоди, відповідні твердження відповідача не спростовують встановлених судом обставин його тривалого самоусунення від виховання доньки.

Суд також враховує, що, попри тривалий розгляд справи та належне повідомлення про дату, час і місце судових засідань, відповідач особистої участі у судовому розгляді не брав, відзиву на позовну заяву та інших процесуальних звернень щодо суті спору не подавав. Водночас суд не розцінює таку процесуальну поведінку як самостійний доказ ухилення від виконання батьківських обов`язків, проте враховує її під час оцінки сукупності обставин, що характеризують ставлення відповідача до заявленого ним бажання брати участь у вихованні доньки.

Оцінюючи виконання відповідачем обов`язку щодо матеріального утримання доньки, суд враховує, що на підставі судового рішення з нього стягуються аліменти у розмірі 1 500 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач сплачує аліменти, хоча в окремі періоди виникала незначна заборгованість.

Водночас, окрім сплати встановлених судовим рішенням аліментів, матеріалами справи не підтверджено систематичного надання відповідачем додаткової матеріальної допомоги доньці. За таких обставин наведене у заяві відповідача твердження про те, що він завжди готовий матеріально допомагати доньці, свідчить лише про декларування такого наміру, а не про його фактичну реалізацію.

Разом із тим сплата аліментів не є тотожною виконанню інших батьківських обов`язків, зокрема щодо виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, підтримання особистих стосунків із нею.

Суд також враховує висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Жидачівської міської ради від 15.04.2026 № 98, відповідно до якого позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_13 визнано доцільним.

Водночас цей висновок не має для суду наперед установленої доказової сили та оцінюється в сукупності з іншими дослідженими доказами.

Суд бере до уваги результати психологічного обстеження дитини від 10.09.2025 № 6, відповідно до яких ОСОБА_13 сприймає чоловіка матері як свого батька, а під час розмови про біологічного батька проявляє негативну реакцію, зазначаючи: «Він не мій тато, мій тато в іншій кімнаті».

Зазначені відомості узгоджуються з установленими судом обставинами тривалої відсутності особистої участі відповідача у житті доньки та мають значення для оцінки сформованих у дитини сімейних зв`язків.

Разом із тим суд не розцінює ставлення дитини до відповідача як самостійну підставу для позбавлення його батьківських прав. Так само намір чоловіка позивача усиновити ОСОБА_13 не визначає результату вирішення цього спору, оскільки предметом судової оцінки є насамперед поведінка відповідача щодо виконання ним батьківських обов`язків.

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що самоусунення відповідача від виховання доньки мало тривалий та свідомий характер.

Суд враховує, що відповідач заперечував проти позбавлення батьківських прав, висловлював бажання брати участь у вихованні доньки, звертався до органу опіки та піклування щодо визначення порядку спілкування з нею та виконував обов`язок щодо її матеріального утримання. Однак ці обставини, оцінені разом з іншими доказами, не спростовують висновку про його тривале самоусунення від виховання дитини, оскільки заявлене відповідачем бажання брати участь у її вихованні не супроводжувалося підтвердженими фактичними діями, спрямованими на відновлення стосунків із донькою.

Подібний підхід до оцінки поведінки батьків знайшов своє відображення у постанові Верховного Суду від 22.07.2026 у справі № 638/4326/24, у якій звернуто увагу на необхідність оцінювати не лише заперечення одного з батьків проти позбавлення батьківських прав та виконання ним обов`язку щодо матеріального утримання дитини, а й фактичну участь у її вихованні та дії, спрямовані на підтримання стосунків із нею.

За встановлених у цій справі обставин суд вважає доведеним, що відповідач, маючи статус батька та усвідомлюючи необхідність виконання відповідних обов`язків, протягом тривалого часу свідомо не здійснював належної участі у вихованні доньки, обмежуючись її матеріальним утриманням та заявленим наміром відновити спілкування.

Суд також враховує позицію прокурора, який заперечував проти задоволення позову, вважаючи за доцільне обмежитися попередженням відповідача про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Водночас суд не погоджується з такою позицією з огляду на встановлені обставини справи.

Зокрема, відповідач був обізнаний про ініціювання питання щодо позбавлення його батьківських прав, заперечував проти цього та висловлював бажання брати участь у вихованні доньки. За його ініціативою було визначено порядок спілкування з дитиною, однак доказів фактичного відновлення участі відповідача у її вихованні матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідач уже мав можливість змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, усвідомлюючи можливі правові наслідки своєї попередньої поведінки. Проте встановлені судом обставини не свідчать про фактичну зміну такого ставлення.

З огляду на тривалість самоусунення відповідача від виховання доньки, його обізнаність про можливість позбавлення батьківських прав та відсутність підтверджених дій, спрямованих на відновлення участі у вихованні дитини, суд не вбачає підстав для обмеження попередженням відповідача про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Суд враховує, що дитина протягом тривалого часу проживає з матір`ю, яка здійснює її повсякденний догляд та виховання. Водночас результати психологічного обстеження свідчать про сформованість у дитини сімейних зв`язків із чоловіком матері, якого вона сприймає як батька.

При цьому суд усвідомлює, що позбавлення батьківських прав становить істотне втручання у сімейні відносини та не може обґрунтовуватися лише відсутністю емоційного зв`язку між батьком і дитиною або наявністю в матері нової сім`ї.

Однак у цій справі підставою для застосування такого заходу є встановлене судом тривале свідоме самоусунення відповідача від виховання доньки, яке не було зумовлене виключно його проживанням за кордоном та не спростоване заявленим бажанням відновити спілкування з дитиною.

Оцінивши характер і тривалість поведінки відповідача, виконання ним обов`язку щодо матеріального утримання доньки, його заперечення проти позову, а також обставини, що характеризують фактичні сімейні зв`язки дитини, суд доходить висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав за встановлених обставин є пропорційним заходом, який відповідає найкращим інтересам дитини.

З огляду на тривалість такої поведінки, відсутність підтверджених змін у ставленні відповідача до виконання батьківських обов`язків, а також необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини суд вважає, що наявні передбачені пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України підстави для позбавлення відповідача батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_4 , а тому позов підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини 1 статті 169 СК України позбавлення батьківських прав не виключає можливості звернення до суду з позовом про їх поновлення. Водночас таке поновлення можливе лише за умови зміни поведінки відповідача та обставин, які стали підставою для позбавлення його батьківських прав, з урахуванням інтересів дитини та обмежень, передбачених частинами 2 і 3 цієї статті.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуто судом за заявою відповідача, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).

На підставі статті 51 Конституції України, статей 150, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, статей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статей 3, 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Жидачівської міської ради, орган опіки та піклування Жидачівської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до частини 1 статті 169 СК України батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. При цьому відповідно до частин 2 та 3 статті 169 СК України поновлення батьківських прав є неможливим, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом, а також якщо на час розгляду судом справи про поновлення батьківських прав дитина досягла повноліття.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 12 листопада 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів

Часті запитання

Який тип судового документу № 141421180 ?

Документ № 141421180 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141421180 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141421180 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141421180 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141421180, Жидачівський районний суд Львівської області

Судове рішення № 141421180, Жидачівський районний суд Львівської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141421180 відноситься до справи № 443/459/26

Це рішення відноситься до справи № 443/459/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141421176
Наступний документ : 141433133