Вирок № 141420177, 12.11.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справ№576/2241/26

Пров. № 1-кп/590/125/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 Ямпільський районний суд Сумської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Сумської області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів Сумської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого, неодруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого

-за ст.126-1 ч.1 КК України, суд

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У період часу з 06.03.2026 по 19.07.2026 ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, з мотивів неприязних відносин та побутових сімейних конфліктів, систематично вчиняв психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до її психологічних страждань, та погіршило якість життя останньої.

27.12.2025 приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався грубою нецензурною лайкою та чинив моральний тиск на свою співмешканку ОСОБА_6 , чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, тим самим вчинив домашнє насильство відносно неї психологічного характеру.

Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.02.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. на користь держави.

Окрім цього, 21.01.2026 приблизно о 20 год. 20 хв. ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався грубою нецензурною лайкою та чинив психологічний тиск на свою співмешканку ОСОБА_6 , чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, тим самим вчинив домашнє насильство відносно неї психологічного характеру.

Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24.02.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. на користь держави.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства стосовно своєї співмешканки ОСОБА_6 , 19.07.2026 близько 10 годин 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, знову вчинив сварку з ОСОБА_6 , під час сварки словесно ображав нецензурною лайкою свою співмешканку та наніс їй руками від п`яти до десяти ударів в область тулуба і голови.

Відповідно до висновку судової психологічної експертизи встановлено, що емоційний стан потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявляється стійкою психоемоційною напруженістю, внутрішнім емоційним виснаженням, переживанням психологічної незахищеності та тривоги, перебуває в причинно-наслідковому зв`язку, пов`язаному з діями її співмешканця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у використанні ненормативної лексики, словесних образах, штовханнях та завданні фізичних страждань, вигнанні з їхнього будинку відносно потерпілої, що призводить до фізичних та психологічних страждань. Емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_6 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав. Обвинувачений надав показання, якими фактично підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Зокрема, ОСОБА_3 підтвердив, що в період з грудня 2025 року по липень 2026 року між ним та його співмешканкою ОСОБА_6 на побутовому ґрунті систематично виникали конфлікти. Обвинувачений визнав факт неодноразового притягнення його до адміністративної відповідальності за вказані дії. У вчиненому щиро кається, засуджує свої дії, запевнив суд у недопущенні подібного у майбутньому та просив суворо не карати.

Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України за клопотанням прокурора, за згодою обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз`яснено положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, стосуються судових витрат.

За таких обставин, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена та його дії суд кваліфікує за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства, щодо ОСОБА_6 з якою він перебував у сімейних відносинах, що призвело до її фізичних та психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, є особою середнього віку (1976 року народження), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за його словами групи інвалідності не має, офіційно працевлаштований на посаді монтера філії «Глухівський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго», а також думку потерпілої щодо міри покарання, яка просила суворо його не карати.

В якості обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає визнання ним вини, щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Покарання має бути домірним вчиненому.

Тому, ураховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, що полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, а саме шляхом покладення на засудженого до пробаційного нагляду, згідно із ч. 2 ст. 59-1 КК України, таких обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На думку суду, таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників або ж заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Згідно з ч.3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, також необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього на строк три місяці обов`язок. Передбачений пп. 5 ч.1 ст.91-1 КК України (направлення для проходження програми для кривдників).

Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно із ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Клопотань від прокурора про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не надходило. Враховуючи відсутність відповідних клопотань сторін та не вбачаючи підстав для обрання запобіжного заходу з власної ініціативи, суд вважає за необхідне запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Питання процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання за ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, згідно із п.1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на нього такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 строком на три місяці обмежувальний захід у виді:

- направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Організацію забезпечення проходження ОСОБА_3 програми для кривдників та контроль за виконанням програми для кривдників покласти на Глухівську міську раду Шосткинського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової психологічної експертизи № 1213 від 28.07.2026 в розмірі 13740,30 грн.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1