Рішення № 141419943, 11.11.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
473/5377/26
Номер документу
141419943
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 473/5377/26

РІШЕННЯ

іменем України

"11" листопада 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Булкат М.С.,

за участю секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 17.07.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі Договір кредитної лінії №496354856.

Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відкрити на користь ОСОБА_1 кредитну лінію з лімітом у 10 000 грн, з першим траншем у сумі 2 500 грн, зі строком користування протягом 30 днів до 16 серпня 2021 року , а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним: дисконтна процентна ставка 620,5 % річних , що становить 3,65 відсотків в день від суми Кредиту, базова процентна ставка 620,5 % річних.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 21 вересня 2021 року №152 відступив ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Кредитного договору №496354856 від 17.07.2021 року.

05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №23/0224-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за окремим Реєстром прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Кредитного договору №496354856 від 17.07.2021 року.

14 лютого 2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Юніт Капітал» Договір факторингу №04/06/25-Ю, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Кредитного договору №496354856 від 17.07.2021 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32 719,30 грн, у тому числі:

- заборгованість за кредитом 10 000 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом 22 719,30 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

15 жовтня 2026 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідачки, у якому останній заперечує факт отримання відповідачкою кредитних коштів, належність їй банківської картки, на яку здійснювалося перерахування коштів, належність укладення кредитного договору в електронній формі, а також перехід права вимоги до позивача. Крім того, представник відповідачки ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості та правомірність нарахування процентів за користування кредитом, посилаючись на положення законодавства щодо захисту прав споживачів у період карантину.

15 жовтня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, у якій останній заперечує доводи відповідачки, вважає їх безпідставними та такими, що не спростовують позовних вимог. Зазначає, що факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується наданими до суду доказами, розрахунок заборгованості є правильним та здійснений відповідно до умов договору, а перехід права вимоги до позивача підтверджується договорами факторингу та відповідними реєстрами боржників. Також представник позивача наголошує на правомірності нарахування процентів за користування кредитними коштами та просить суд відхилити заперечення відповідачки і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, проте в матеріалах справи (позові) міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та представник відповідачки ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, проте надали відзив до суду.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 17 липня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з відповідачем договір кредитної лінії №496354856. Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відкрити та відкрило на користь відповідача кредитну лінію з лімітом у лінію з лімітом у 10 000 грн, з першим траншем у сумі 2 500 грн, зі строком користування протягом 30 днів до 16 серпня 2021 року , а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним: дисконтна процентна ставка 620,5 % річних , що становить 3,65 відсотків в день від суми Кредиту, базова процентна ставка 620,5 % річних.

07 серпня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачці суму кредиту траншу в розмірі 4 300 грн.

10 серпня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачці суму кредиту траншу в розмірі 3 200 грн.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 21 вересня 2021 року №152 відступив ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Кредитного договору №496354856 від 17.07.2021 року.

05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №23/0224-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за окремим Реєстром прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Кредитного договору №496354856 від 17.07.2021 року.

14 лютого 2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Юніт Капітал» Договір факторингу №04/06/25-Ю, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Кредитного договору №496354856 від 17.07.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 17 липня 2021 року, 07 серпня 2021 року та 10 серпня 2021 року, а також випискою з особистого рахунку позичальника, наданою АТ КБ «ПриватБанк», підтверджується перерахування кредитних коштів за договором у розмірі 2 500 грн, 4 300 грн та 3 200 грн відповідно на користь отримувача ОСОБА_1 .

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують факт перерахування відповідачці кредитних коштів та належного виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своїх зобов`язань за кредитним договором.

Оцінюючи доводи представника відповідачки щодо недоведеності належності банківської картки та фактичного отримання кредитних коштів, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки надана АТ КБ «ПриватБанк» виписка містить відомості, які спростовують відповідні заперечення відповідачки та підтверджують зарахування коштів на її користь.

При цьому представником відповідачки не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зазначена банківська картка не належала відповідачці, кошти на її рахунок фактично не зараховувалися або відповідні платіжні операції були скасовані чи повернуті.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи відповідачки про неотримання кредитних коштів спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов`язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За встановленого, до ТОВ «ФК «ЕЙС», як фактора, перейшли всі права кредитора, що виникли з кредитного договору №496354856 від 17 липня 2021 року, у тому числі право вимоги сплати заборгованості за кредитним договором.

У той же час, позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором, станом на 25 вересня 2026 року позичальниці нараховано заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32 719,30 грн, у тому числі:

- заборгованість за кредитом 10 000 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом 22 719,30 грн.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено, що відповідачка не виконала умови кредитного договору № 496354856 від 17 липня 2021 р. та право вимоги за цим договором перейшло до позивача, отже позовні вимоги доведені і підлягають до задоволення.

Однак суд не погоджується з вказаними розрахунками в частині нарахованих процентів у зв`язку з наступним.

Зокрема, як убачається з умов кредитного договору, сторони погодили строк повного повернення позичальником кредиту до 16 серпня 2021 року. Позичальницею здійснено часткову сплату відсотків відповідно до розрахунку заборгованості у сумі 5 грн 19 серпня 2021 року та 5 грн 20 серпня 2021 року.

Таким чином, з урахуванням умов кредитного договору та здійснених додаткових траншів, останньою дією відповідачки щодо користування кредитними коштами було здійснення операції 20 серпня 2021 року. Оскільки договором передбачено строк кредитування тривалістю 30 днів, перебіг відповідного строку з урахуванням його продовження завершувався 19 вересня 2021 року. Отже, строк виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором було продовжено до 19 вересня 2021 року.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, у постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту, визначені у договорі. Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

В той же час, проценти за неправомірне користування чужими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За встановленого, нарахування договірних процентів поза межами строку кредитування, тобто після 19 вересня 2021 року, не відповідає умовам договору та вимогам закону.

Тому після дати припинення строку кредитування позивач не позбавлений права вимагати від боржника сплати процентів за неправомірне користування чужими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Однак позивач не заявляв окремих вимог щодо застосування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов`язання, а тому такі вимоги не були предметом судового розгляду.

Таким чином, нараховані позивачем проценти після 19 вересня 2021 року стягненню не підлягають.

В іншій частині суд погоджується із нарахованою заборгованістю.

За встановленого, до стягнення підлягає заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20 069,30 грн, у тому числі:

- заборгованість за кредитом - 10 000 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом 10 069,30 грн (відповідно до розрахунку заборгованості).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню 1 633 грн судового збору.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник надав суду копію договору про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року №20/01/26-01, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тимошенко та партнери», з додатками, які містять узгоджені тарифи за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: дослідження матеріалів справи, кількість витраченого часу 2 год, вартість послуги 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, кількість витраченого часу 1 год, вартість послуги 500,00 грн; підготовка та подача клопотання про витребування інформації про зарахування кредитних коштів, кількість витраченого часу 1 год, вартість послуги 500,00 грн; складання позовної заяви, кількість витраченого часу 2 год, вартість послуги 5000,00 грн.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (»( ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, м. Київ) заборгованість за Договором кредитної лінії від 17 липня 2021 року № 496354856, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 10 000 гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом 10 069 гривень 30 копійок, а всього 20 069 гривень 30 копійок, а також 3 633 гривні судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М. С. Булкат

Часті запитання

Який тип судового документу № 141419943 ?

Документ № 141419943 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141419943 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141419943 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141419943 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141419943, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Судове рішення № 141419943, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141419943 відноситься до справи № 473/5377/26

Це рішення відноситься до справи № 473/5377/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141419942
Наступний документ : 141419945