Ухвала суду № 141419920, 10.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/3760/21

Провадження №1-кп/127/182/21

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

представника потерпілого ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 62020240000000598, № 62019240000000668 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об`єднане кримінальне провадження № 62020240000000598, № 62019240000000668 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 27.11.2026 року.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання, в якому просив суд продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, яке мотивував наступним. На думку прокурора є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_11 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачає тільки позбавлення волі, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ОСОБА_11 перебував у розшуку 5 років, що може свідчити про подальше переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: враховуючи, що ОСОБА_11 займався тривалий час господарською діяльністю має документи, що пов`язані із незаконною діяльності ТОВ «БК ПЕГАС» в невстановлених до цього часу місцях; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: є підстави вважати, що обвинувачений в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на ОСОБА_17 , інших свідків у даному кримінальному провадженні та обвинувачених, а саме на ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується: враховуючи, що злочинна діяльність пов`язана із легалізацію, тобто розпорядженням майном, що до якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом. Тобто існують ризики, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру, тому зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім цього, прокурор просив суд залишити без змін обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу на особисте зобов`язання для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та про дослідження матеріалів кримінального провадження, які мотивував наступним. Він вже тривалий час утримується під вартою, до затримання він був діючим військовослужбовцем, не переховувався від слідства. На даний час потреба у фахівцях його кваліфікації та його рівня на фронті є критичною. В період з 2017 року по 2020 рік він посад, які зазначені в ст. 616 КПК України не займав, а інкриміновані йому правопорушення відсутні у переліку обмежень ст. 616 КПК України. Тому обвинувачений вважає, що до нього можливо застосувати особисте зобов`язання для продовження проходження військової служби. Прокурор в своєму клопотанні зазначає ризики, які нічим не підтверджено. В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують вручення йому підозри, повістки направлені на адресу його батьків та колишньої дружини він не отримував. Тому ОСОБА_11 просить суд в судовому засіданні дослідити матеріали тому 22, які стосуються досудового розслідування, в частині здійснення викликів та повідомлень йому про підозру. На підставі досліджених документів змінити йому запобіжний захід на особисте зобов`язання для продовження проходження військової служби в ЗСУ або на домашній арешт за місцем проживання його сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, обвинувачений зазначив, що він не знав, що відносно нього є кримінальне провадження, з батьками він на той час не проживав та не спілкувався, проживав у м. Одеса.

До свого клопотання обвинувачений долучив копії повідомлення про підозру, постанови про розшук, корінців повісток.

Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, підтримала клопотання свого підзахисного, просила суд вирішити питання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_11 на особисте зобов`язання, в клопотанні прокурора відмовити, оскільки ризики, зазначені в клопотанні, не доведені.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти клопотань обвинуваченого ОСОБА_11 з наступних підстав. ОСОБА_11 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому він не може бути звільнений з-під варти в порядку ст. 616 КПК України. Крім цього, прокурор вважає, що ОСОБА_11 має на меті ухилитися від суду.

Представник потерпілого ОСОБА_16 підтримав думку прокурора.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 поклалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

Обвинуваченому ОСОБА_11 під час досудового розслідування слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд ще не закінчено, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

ОСОБА_11 обвинувачуються у скоєнні умисних злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, за які в разі доведення його винуватості, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Під час досудового розслідування ОСОБА_11 перебував у розшуку п`ять років, що може свідчити про його подальше переховування від суду, в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який. Отже, оцінюючи вказані ризики в сукупності із тяжкістю кримінальних порушень, суд дійшов до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_11 . Суд критично ставиться до тверджень обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що він не знав про існування кримінального провадження щодо нього, не спілкувався з батьками та колишньою дружиною ОСОБА_14 , з якою в нього є спільна малолітня дитина та вважає їх даними з метою ввести суд в оману щодо його обізнаності з вказаних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 616 КПК України, у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Згідно з приміткою ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_11 обвинувачується, крім іншого, за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, то до нього не можуть бути застосовані вимоги ст. 616 КПК України.

Крім цього, на даний час в ході судового розгляду відбувається дослідження матеріалів кримінального провадження. Суд вважає, що заявляючи клопотання про дослідження в судовому засіданні документів, що не мають доказового значення, обвинувачений ОСОБА_11 намагається затягнути розгляд справи.

Отже, суд вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 є необґрунтованими, викладені у них відомості є надуманими, тому в клопотаннях слід відмовити.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи, що в Україні триває воєнний стан, який був запроваджений в зв`язку із збройною агресією з боку росії проти України, частина територій України перебуває під тимчасовою окупацією, що полегшує переховування осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстав для його скасування або зміни не вбачає.

Враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_11 , та розмір завданих збитків, для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, суд вважає, що заставу визначену ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19.10.2026 року слід залишити без змін. У разі внесення застави, на ОСОБА_11 необхідно покласти обов`язки, передбаченні п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із особами, які являються потерпілим, обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 197, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 10.11.2026 року до 08.01.2027 року включно.

Заставу, визначену ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19.10.2026 року залишити без змін.

У разі внесення застави, на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки, передбаченні п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із особами, які являються потерпілим, обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні.

В клопотаннях обвинуваченого ОСОБА_11 відмовити.

Ухвала діє шістдесят днів та може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Судді :