Рішення № 141419508, 11.11.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
135/1504/26
Номер документу
141419508
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 135/1504/26

Провадження № 2/135/943/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

11.11.2026 ???????? м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т. В.,

за участю секретаря судового засідання Безпалька С.О.,

розглянувши в м. Ладижині в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позовних вимог та позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1652-2703 від 22 січня 2026 року в розмірі 15 495 грн та судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 22 січня 2026 року між товариством і відповідачем в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 5 000 грн строком на 365 календарних днів зі сплатою процентів за користування кредитом та одноразової комісії за його видачу.

Позивач зазначав, що договір укладено через інформаційно-комунікаційну систему товариства та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. До його укладення позичальник мав можливість ознайомитися з умовами кредитування, відповідними правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.

10 лютого 2026 року сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої відповідачу надано ще 4 500 грн кредитних коштів та продовжено строк кредитування.

За твердженням позивача, товариство виконало свої зобов`язання, перерахувавши кошти через ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» на платіжну картку, зазначену відповідачем під час оформлення кредиту. Водночас позичальник належним чином не виконував грошових зобов`язань, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Через прострочення сплати процентів понад один календарний місяць товариство скористалося передбаченим договором правом вимагати дострокового повернення кредиту, направивши відповідачу вимогу від 24 червня 2026 року, яку останній не виконав.

За розрахунком позивача, станом на 17 червня 2026 року заборгованість становила 15 495 грн, з яких 4 500 грн основний борг, 5 670 грн проценти за користування кредитом, 675 грн комісія за видачу кредитних коштів та 4 650 грн проценти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення комісії, позивач зазначав, що відповідний платіж передбачено договором, включено до загальних витрат за споживчим кредитом, а інформацію про нього надано позичальнику під час оформлення кредитних правовідносин.

Щодо процентів за статтею 625 ЦК України товариство посилалося на зміни до Закону України «Про споживче кредитування», внесені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX. На переконання позивача, передбачене цим Законом звільнення споживачів від відповідальності за прострочення не поширюється на кредитні договори, укладені після 23 січня 2024 року, зокрема на спірний договір від 22 січня 2026 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, своєї позиції щодо позовних вимог не виклав.

ІІ. Процесуальні дії у справі

31 серпня 2026 року представник позивача Любарська І. В. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовною заявою.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Директор товариства Резуєв Є. В. подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якому підтримав позовні вимоги та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Згідно з повідомленням відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Ладижинської міської ради від 1 вересня 2026 року № 23-17-1307 місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідача повідомляли про судові засідання, призначені на 8 жовтня та 11 листопада 2026 року, шляхом направлення судових повісток за цією адресою. Поштові відправлення повернулися до суду з відмітками оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відомостей про зміну відповідачем зареєстрованого місця проживання або повідомлення суду іншої адреси матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання або перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частина перша статті 131 ЦПК України покладає на учасників судового процесу обов`язок повідомляти суд про зміну місця проживання або перебування під час провадження у справі.

Отже, відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

ІІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про судовий розгляд, у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву та заяв про відкладення розгляду справи не подав.

За сукупності цих обставин та з огляду на відсутність заперечень позивача суд визнав можливим провести заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України на підставі наявних доказів.

Водночас неявка відповідача та неподання ним відзиву не звільняють позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

22 січня 2026 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему товариства укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1652-2703 продукту «MiniKasa», підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1092.

До матеріалів справи долучено паперові копії правил відкриття кредитної лінії, паспорта споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача й реальної річної процентної ставки (графіка платежів).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 5 000 грн строком на 365 календарних днів із 22 січня 2026 року.

Пунктами 4.8, 4.10, 4.11 договору передбачено базовий період сплати процентів тривалістю 18 календарних днів, стандартну процентну ставку в розмірі 1 % на день протягом перших 180 календарних днів користування кредитом та 0,74 % на день із 181-го до 365-го дня, а також одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від наданих коштів. Договором передбачено можливість застосування промо-ставки 0,85 % на день протягом першого базового періоду.

Згідно з інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» 22 січня 2026 року о 21:24 виконано платіжну операцію № 1745428528 із перерахування 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену в договорі. Призначення платежу видача кредитних коштів за договором № 1652-2703 на ім`я ОСОБА_1 . Статус операції «Виконано».

Згідно з розрахунком заборгованості 9 лютого 2026 року позичальник здійснив платіж у розмірі 6 665 грн, після якого за обліком кредитодавця залишок основної суми кредиту, нарахованих процентів за користування ним та комісії становив нуль гривень.

10 лютого 2026 року о 17:08 сторони уклали в електронній формі додаткову угоду до договору № 1652-2703, яку підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4591.

У пункті 1 додаткової угоди сторони підтвердили відсутність на момент її укладення непогашеної основної суми раніше наданого кредиту, а також нарахованих і несплачених процентів та комісії.

Відповідно до пунктів 2.12.4 додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати позичальнику додаткові кредитні кошти в сумі 4 500 грн, які останній зобов`язався повернути протягом 365 календарних днів із моменту укладення угоди, тобто до 9 лютого 2027 року, зі сплатою передбачених договором платежів.

Загальна тривалість кредитування за договором з урахуванням продовження строку становить 384 календарні дні.

Пунктом 2.5 додаткової угоди передбачено, що після надання додаткових кредитних коштів починається перебіг наступного базового періоду тривалістю 18 календарних днів.

Відповідно до пункту 2.6 додаткової угоди комісія за видачу додаткових коштів становить 15 % від їх суми, нараховується в день видачі та підлягає сплаті не пізніше закінчення поточного базового періоду.

Згідно з пунктом 2.8 додаткової угоди проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповернутої суми за ставкою 1 % на день протягом перших 180 календарних днів із дня її укладення, а надалі 0,74 % на день.

До додаткової угоди долучено таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (графік платежів).

Згідно з інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» 10 лютого 2026 року о 17:08 виконано платіжну операцію № 1753858893 із перерахування 4 500 грн на ту саму платіжну картку. Статус операції «Виконано».

Відомості про обидві платіжні операції також відображено в довідці кредитодавця про перерахування кредитних коштів. Вони узгоджуються з умовами договору й додаткової угоди за датами, сумами та реквізитами.

Документи про виконання платіжних операцій підтверджують надання відповідачу кредитних коштів у загальній сумі 9 500 грн. За розрахунком кредитодавця та пунктом 1 додаткової угоди первісні 5 000 грн погашено до надання додаткових коштів. Після їх надання основна сума кредиту становила 4 500 грн.

Згідно з поданим товариством розрахунком заборгованості станом на 17 червня 2026 року за договором № 1652-2703 обліковується заборгованість у розмірі 15 495 грн, зокрема: 4 500 грн основний борг, 5 670 грн проценти за користування кредитом, 675 грн комісія за видачу кредитних коштів та 4 650 грн проценти за статтею 625 ЦК України.

Розрахунок містить щоденні нарахування процентів з урахуванням зміни суми кредиту. Після надання додаткових коштів 10 лютого 2026 року платежів у рахунок погашення нової заборгованості в ньому не відображено.

24 червня 2026 року товариство склало вимогу про дострокове повернення кредиту у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошових зобов`язань понад один календарний місяць.

Вимогу направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням 1 липня 2026 року, що підтверджується списком № 21218-02-29 поштових відправлень.

Зазначену вимогу належним чином доведено до відома відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Передбачений законом 30-денний строк для її виконання або усунення порушення минув, однак відповідач вимоги не виконав.

Доказів повернення додатково наданих кредитних коштів, сплати нарахованих процентів або комісії на час вирішення справи не подано.

V. Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування

5.1. Укладення електронного договору про споживчий кредит

Відповідно до статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Його зміст становлять погоджені сторонами та обов`язкові відповідно до закону умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин третьої, шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Акцепт може здійснюватися, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного відповідно до статті 12 цього Закону, заповнення електронної форми з накладенням електронного підпису або вчинення дій, які в інформаційній системі чітко визначені як прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 сформулював висновки щодо можливості укладення кредитних договорів в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. Електронний договір, укладений із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Водночас установлення факту його укладення потребує оцінки доказів, які підтверджують волевиявлення сторін, погодження істотних умов та вчинення відповідних електронних дій.

Досліджені судом кредитний договір від 22 січня 2026 року, додаткова угода від 10 лютого 2026 року, паспорт споживчого кредиту, графіки платежів та документи про перерахування коштів у сукупності підтверджують погодження сторонами умов кредитування, використання електронних підписів одноразовими ідентифікаторами A1092 і A4591 та виконання кредитодавцем зобов`язань щодо надання коштів.

Зазначені докази узгоджуються між собою за змістом, датами, сумами та реквізитами платіжних операцій. Додатковим підтвердженням існування кредитних правовідносин є відображений у розрахунку платіж від 9 лютого 2026 року та погоджений сторонами в додатковій угоді нульовий залишок попередньої заборгованості.

Оцінивши ці докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку про укладення сторонами кредитного договору та додаткової угоди в електронній формі.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підстав для висновку про недотримання встановленої законом форми договору чи відсутність погодження його істотних умов судом не встановлено.

5.2. Щодо вимоги про стягнення основної суми кредиту

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти.

За змістом статей 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. Невиконання або неналежне виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Суд установив, що після погашення первісної заборгованості за договором відповідачу 10 лютого 2026 року надано додаткові кредитні кошти в сумі 4 500 грн, що підтверджується документами платіжної установи та довідкою кредитодавця.

Згідно з пунктом 2.4 додаткової угоди кінцевий строк повернення кредиту визначено 9 лютого 2027 року.

Водночас пунктом 8.3 кредитного договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту в разі прострочення сплати процентів або комісії понад один календарний місяць.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» в разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачено договором.

У разі пред`явлення відповідної вимоги споживач зобов`язаний виконати її протягом 30 календарних днів із дня одержання повідомлення кредитодавця. Якщо протягом цього строку споживач усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Отже, виникнення обов`язку достроково повернути кредит залежить від наявності передбаченого договором порушення, належного пред`явлення кредитодавцем вимоги та спливу встановленого законом строку для її виконання без усунення порушення.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що після одержання додаткових кредитних коштів відповідач не сплачував проценти у встановлені договором строки. Прострочення тривало понад один календарний місяць.

У зв`язку з цим товариство пред`явило відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту від 24 червня 2026 року, яку належним чином доведено до його відома. Передбачений частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» 30-денний строк для виконання вимоги або усунення порушення минув, однак відповідач кредит не повернув.

Оцінивши розрахунок заборгованості в сукупності з кредитним договором, додатковою угодою, документами про перерахування коштів та доказами пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, суд доходить висновку, що строк виконання відповідачем обов`язку щодо повернення непогашеної суми кредиту настав. Оскільки доказів повернення коштів матеріали справи не містять, вимога про стягнення 4 500 грн основного боргу підлягає задоволенню.

5.3. Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом

Відповідно до статей 536, 1054, 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, визначених договором, з урахуванням вимог закону.

За умовами пункту 4.10 кредитного договору та пункту 2.8 додаткової угоди від 10 лютого 2026 року після надання додаткових коштів проценти нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за ставкою 1 % на день протягом перших 180 календарних днів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за період із 10 лютого до 15 червня 2026 року включно кредитодавець нараховував проценти на непогашену суму кредиту 4 500 грн у розмірі 45 грн за день.

Зазначений період становить 126 календарних днів, тому загальна сума нарахованих процентів становить 5 670 грн (126 днів ? 45 грн).

Нарахування здійснено за погодженою сторонами процентною ставкою в межах установленого договором строку кредитування.

Суд також перевірив відповідність умов кредитування обмеженню денної процентної ставки, встановленому статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом частин четвертої, п`ятої цієї статті денна процентна ставка визначається з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, його розміру та строку кредитування. Її максимальний розмір становить 1 %. Така ставка не є тотожною договірній процентній ставці за користування кредитом.

Відповідно до пунктів 4.174.20 кредитного договору загальні витрати за первісним кредитуванням у сумі 5 000 грн протягом 365 днів становлять 16 746 грн 15 коп., а розрахована денна процентна ставка 0,918 %.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди від 10 лютого 2026 року загальні витрати за кредитом з урахуванням змінених умов становлять 15 071 грн 60 коп. за суми кредиту 4 500 грн та строку 365 календарних днів від дня її укладення. Денна процентна ставка також визначена в розмірі 0,918 %.

Наведені показники арифметично узгоджуються з договірними розрахунками та не перевищують установленого законом граничного розміру.

Щодо строків сплати процентів суд ураховує, що відповідно до пунктів 4.8, 4.9 кредитного договору та пункту 2.5 додаткової угоди з 10 лютого 2026 року розпочався перебіг нових 18-денних базових періодів, в останній день кожного з яких позичальник зобов`язаний сплачувати проценти.

За період із 10 лютого до 15 червня 2026 року завершилося сім 18-денних базових періодів, останній 15 червня 2026 року. Отже, на час подання позову строк сплати всіх заявлених договірних процентів настав.

Ці проценти є платою за користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування, а не відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченою статтею 625 ЦК України. Їх нараховано за період до пред`явлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення кредиту від 24 червня 2026 року.

Оцінивши розрахунок заборгованості в сукупності з кредитним договором, додатковою угодою, графіком платежів та документами про перерахування коштів, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення 5 670 грн процентів за користування кредитом. Доказів погашення цієї заборгованості матеріали справи не містять.

5.4. Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом охоплюють витрати, пов`язані з його отриманням, обслуговуванням і поверненням, зокрема проценти, комісії та інші обов`язкові платежі.

Водночас передбачення комісії в договорі не звільняє кредитодавця від обов`язку дотримуватися вимог законодавства щодо змісту відповідного платежу, його визначеності та належного інформування споживача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначила, що Закон України «Про споживче кредитування» допускає встановлення комісій за кредитними договорами. Водночас умова договору, яка передбачає плату за надання інформації про стан кредитної заборгованості, що відповідно до закону повинна надаватися споживачу безоплатно, є нікчемною.

У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду оцінювала умову про щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості, зокрема за надання інформації споживачу. Натомість у цій справі предметом вимоги є одноразова комісія за видачу кредитних коштів, тому її правомірність суд оцінює з урахуванням змісту договірної умови та вимог законодавства про споживче кредитування.

Відповідно до пункту 4.11 кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми наданих коштів та нараховується одноразово в день їх видачі.

За первісним кредитуванням у сумі 5 000 грн розмір комісії становив 750 грн. Відповідно до розрахунку позивача та пункту 1 додаткової угоди від 10 лютого 2026 року ця комісія була погашена до надання додаткових коштів і повторно до стягнення не заявлена.

Пунктом 2.6 додаткової угоди встановлено комісію за видачу додаткових коштів у розмірі 15 % від суми 4 500 грн, тобто 675 грн. Вона нараховується в день видачі коштів та підлягає сплаті не пізніше закінчення поточного базового періоду.

Оскільки перший 18-денний базовий період після укладення додаткової угоди тривав із 10 до 27 лютого 2026 року, строк сплати цієї комісії настав 27 лютого 2026 року.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі, крім передбачених цим Законом винятків.

Одноразову комісію в розмірі 675 грн прямо передбачено додатковою угодою та враховано у складі загальних витрат за кредитом під час розрахунку денної й орієнтовної річної процентних ставок.

Зі змісту погоджених сторонами умов убачається, що спірна комісія встановлена саме за видачу додаткових кредитних коштів, а не за періодичне обслуговування заборгованості чи надання інформації про її стан. Відомостей про те, що цей платіж встановлено за послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно, матеріали справи не містять.

З огляду на зміст договірних умов, визначеність комісії, її врахування в розрахунках вартості кредиту та настання строку сплати суд не встановив підстав для висновку про нікчемність відповідної умови. Тому вимога про стягнення 675 грн комісії за видачу додаткових кредитних коштів підлягає задоволенню.

5.5. Щодо вимоги про стягнення процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України

Позивач просить стягнути з відповідача 4 650 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 кредитного договору передбачено, що в разі прострочення виконання грошових зобов`язань позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 401 500 % річних від суми простроченої заборгованості.

Водночас договором установлено обмеження, відповідно до якого розмір таких процентів не може перевищувати 2 % від неповернутої суми кредиту за день, а їх сукупна сума разом з іншими передбаченими договором платежами за порушення зобов`язань не може перевищувати половини суми отриманого кредиту з урахуванням додаткових коштів.

За своєю правовою природою ці проценти є заходом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитними коштами.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що з 28 лютого до 19 квітня 2026 року включно кредитодавець нараховував відповідні проценти в розмірі 90 грн за день, що становить 2 % від неповернутої суми кредиту 4 500 грн. За цей період нараховано 4 590 грн. 20 квітня 2026 року додатково нараховано 60 грн, після чого подальше нарахування припинено.

Загальна сума заявлених до стягнення процентів за статтею 625 ЦК України становить 4 650 грн.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення.

Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 та від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 виходив із того, що передбачене пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнення від відповідальності за статтею 625 цього Кодексу поширюється на кредитні договори, зокрема договори про споживчий кредит.

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Його дію надалі продовжено. Отже, на час нарахування спірних процентів та вирішення справи в Україні діяв воєнний стан.

Оцінюючи доводи позивача щодо змін до Закону України «Про споживче кредитування», суд ураховує, що Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року з передбаченими ним винятками, пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» викладено в новій редакції, а пункт 6-1 цього розділу виключено.

Відповідно до нової редакції пункту 6 передбачене ним звільнення споживача від відповідальності за прострочення поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX.

Оскільки спірний кредитний договір укладено 22 січня 2026 року, положення пункту 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» на нього не поширюються.

Водночас зазначені законодавчі зміни не скасували пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який не встановлює обмежень щодо дати укладення кредитного договору, на який поширюється звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 цього Кодексу.

Отже, непоширення на спірний договір звільнення від відповідальності, передбаченого пунктом 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», не виключає застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Оскільки заявлені позивачем 4 650 грн процентів нараховані як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання під час дії воєнного стану, вимога про їх стягнення задоволенню не підлягає.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням 10 845 грн заборгованості за кредитним договором.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Суд установив, що під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 62666 від 5 серпня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Із заявлених 15 495 грн суд задовольняє вимоги в розмірі 10 845 грн. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 863 грн 42 коп. судового збору, а решта в сумі 798 грн 98 коп. залишається за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263265, 268, 279282, 284, 287, 288, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1652-2703 від 22 січня 2026 року в розмірі 10 845 (десять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 00 коп., з яких: 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 5 670 (п`ять тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом; 675 (шістсот сімдесят п`ять) грн 00 коп. заборгованість за комісією за видачу додаткових кредитних коштів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1 863 (одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн 42 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 4 650 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ладижинським міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Оскільки рішення ухвалено за відсутності всіх учасників справи без його проголошення, відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення 11 листопада 2026 року.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений і з інших поважних причин у випадках, передбачених законом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення складено та підписано суддею 11 листопада 2026 року.

Суддя?? ?????????????Т. В. Волошина

Часті запитання

Який тип судового документу № 141419508 ?

Документ № 141419508 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141419508 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141419508 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141419508 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141419508, Ладижинський міський суд Вінницької області

Судове рішення № 141419508, Ладижинський міський суд Вінницької області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141419508 відноситься до справи № 135/1504/26

Це рішення відноситься до справи № 135/1504/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141367503
Наступний документ : 141424069